2 Паралипоменон 20 глава

Вторая книга Паралипоменон
Новый русский перевод → Українська Біблія. Турконяк

После этого моавитяне и аммонитяне с некоторыми из меунитян[71] пришли, чтобы воевать с Иосафатом.

Після цього сини Моава та сини Аммона, і з ними мінайці виступили проти Йосафата з війною.

Вестники пришли и доложили Иосафату: «Из Эдома,[72] из-за моря[73], против тебя движется огромное войско. Они уже в Хацацон-Тамаре (то есть в Эн-Геди)».

Вони прийшли та заявили Йосафатові, вказуючи: Проти тебе йде незліченна кількість з другого боку моря, із Сирії, — ось вони є в Асасантамарі (це — Енґадді).

Встревожившись, Иосафат решил вопросить Господа и объявил по всей Иудее пост.

І Йосафат злякався і спрямував своє обличчя, аби шукати Господа, і оголосив піст в усьому племені Юди.

Народ Иудеи собрался, чтобы искать помощи у Господа; люди пришли из всех городов Иудеи, чтобы искать Его.

Юда ж зібрався, щоб шукати Господа, — прийшли з усіх міст Юди, аби шукати Господа.

Иосафат встал в собрании жителей Иудеи и Иерусалима в Господнем доме перед новым двором

Йосафат піднявся посеред громади Юди в Єрусалимі, у домі Господа, напроти нового двору,

и сказал: «Господи, Бог наших отцов, разве Ты не Бог, Который на небесах? Ты правишь всеми царствами народов. В Твоей руке власть и мощь, и никто не может противостоять Тебе.

і сказав: Господи, Боже наших батьків! Хіба не Ти є Богом на небесах? Хіба не Ти володієш усіма царствами народів, і у Твоїй руці — міць сили, і ніхто не може проти Тебе встояти?

Бог наш, разве Ты не прогнал обитателей этой земли перед Твоим народом, Израилем, и не отдал её навеки семени Авраама, Твоего друга?

Хіба не Ти є той Господь, Який вигубив тих, хто живе на цій землі, з-перед Твого народу Ізраїля? І Ти дав її улюбленому Твоєму потомству Авраама навіки,

Они жили в ней и построили в ней святилище для Твоего имени, говоря:

і вони поселилися в ній, і збудували в ній святиню для Твого Імені, кажучи:

„Если к нам придет беда, будь то меч наказания, мор или голод, мы предстанем пред Тобою перед этим храмом, который называется Твоим именем, и воззовем к Тебе в нашем горе, и Ты услышишь и спасешь нас“.

Якщо на нас найде зло, меч, суд, смерть чи голод, то ми станемо перед цим домом і перед Тобою (бо Твоє Ім’я на цьому домі) й закличемо до Тебе з горя, і Ти почуєш і спасеш!

Но вот явились жители Аммона, Моава и горы Сеир, чьи земли Ты не позволил завоевать израильтянам, когда они вышли из Египта, и они свернули в сторону от них и не погубили их.

І ось тепер, сини Аммона та Моава і гора Сиїр, через землі яких Ти не дозволив Ізраїлеві пройти, коли вони виходили з Єгипетської землі, тому вони звернули вбік від них і не вигубили повністю їх.

Взгляни же, чем они воздают нам, явившись, чтобы выгнать нас из наших владений, которые Ты дал нам в наследие.

І ось тепер, вони роблять спроби проти нас, щоб виступити і вигнати нас з нашого спадку, який Ти нам дав!

Бог наш, неужели Ты не осудишь их? Ведь у нас нет сил, чтобы противостать этому огромному войску, которое идет на нас. Мы не знаем, что нам делать, но глаза наши устремлены на Тебя».

Господи, Боже наш, хіба Ти не звершиш суд серед них? Адже в нас немає сили встояти проти цієї величезної безлічі, яка прийшла проти нас, і не знаємо, що вчинимо з ними, але наші очі звернені на Тебе!

Все мужчины Иудеи со своими женами, младенцами и старшими детьми предстали там пред Господом.

Усе плем’я Юди, їхні діти і жінки стояли перед Господом.

И Дух Господень сошел на Иахазиила, сына Захарии, сына Бенаи, сына Иеила, сына Маттании, левита и потомка Асафа, когда он стоял в собрании.

І на Озіїлові, синові Ахарії, із синів Ванея, із синів Елеїла, із синів Мантанія, із синів Левія, із синів Сафа, — на ньому був Господній дух серед зібрання,

Он сказал: «Слушайте, все жители Иудеи и Иерусалима и царь Иосафат! Так говорит вам Господь: „Не бойтесь и не ужасайтесь из-за этого огромного войска. Ведь битва эта не ваша, а Божья.

і він сказав: Послухайте, усе плем’я Юди, жителі Єрусалима і царю Йосафате! Так вам про них говорить Господь: Не бійтеся і не жахайтеся перед цією незліченною юрбою, бо не вам шикуватися до бою, але Богові!

Выступайте завтра против них. Они будут подниматься по перевалу Циц, и вы найдете их в конце долины перед пустыней Иеруил.

Завтра виступайте проти них! Ось вони спускаються переходом Аси, і ви знайдете їх на підвищенні ріки в пустелі Єрієл.

Не вам биться в этом сражении. Вы лишь встаньте, стойте и смотрите на спасение Господне, которое Он даст вам, Иудея и Иерусалим. Не бойтесь, не ужасайтесь. Выходите завтра навстречу этим людям, и Господь будет с вами“».

Не ви будете воювати! Зрозумійте це і погляньте на Господнє спасіння, яке з вами, Юдо і Єрусалиме! Не бійтеся і не жахайтеся завтра виступити їм назустріч, і Господь з вами!

Иосафат низко поклонился, коснувшись лицом земли, и все жители Иудеи и Иерусалима пали ниц, чтобы поклониться Господу.

І Йосафат, схилившись на своє обличчя, усе плем’я Юди і жителі Єрусалима впали перед Господом, щоб поклонитися Господу.

И некоторые левиты из каафитов и корахитов встали, чтобы во весь голос славить Господа, Бога Израиля.

А левіти із синів Каата й із синів Корея піднялися, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїля, гучним голосом, з піднесенням.

Ранним утром войско Иосафата тронулось в путь к пустыне Текоа, и когда они выходили, Иосафат встал и сказал: — Слушайте меня, Иудея и Иерусалим! Верьте Господу, вашему Богу, и вы будете непоколебимы, верьте Его пророкам, и вам будет сопутствовать успех.

Вони встали рано на світанку й вийшли в пустелю Текоя, і коли вони виходили, Йосафат піднявся і закричав, гукаючи: Послухайте мене, Юдо, і ви, які живете в Єрусалимі! Вірте Господу, вашому Богові, і віра буде винагороджена! Вірте Його пророкові, і вам пощастить!

Посоветовавшись с народом, Иосафат назначил людей, которые должны были петь для Господа и славить великолепие Его святости[74], идя во главе войска и говоря: «Славьте Господа, потому что Его милость — навеки».

І він зібрав нараду з народом, і поставив псалмоспівців і співаків, щоб прославляти і хвалити святиню, коли він виходив перед військом, то говорили: Прославляйте Господа, бо навіки Його милосердя!

Они начали петь и славить, а Господь устроил засаду против моавитян, аммонитян и жителей горы Сеир, которые вторглись в Иудею, и те были разгромлены.

І коли почали Його хвалу прославлення, Господь дав воювати синам Аммона проти Моава і гори Сиїр, які вийшли проти Юди, і ті були змушені повернути.

Аммонитяне и моавитяне напали на жителей горы Сеир, чтобы губить и уничтожать[75] их, а покончив с жителями Сеира, принялись убивать друг друга.

І сини Аммона і Моава повстали проти жителів гори Сиїр, щоб їх вигубити і винищити. І коли поклали край жителям Сиїра, то повстали один проти одного, щоб бути вигубленими.

Народ Иудеи, добравшись до сторожевой башни над пустыней и взглянув на огромное войско, увидел только мертвые тела, лежавшие на земле: никто не уцелел.

І Юда пішов оглянути пустелю, поглянув і побачив величезну кількість, і ось усі мертвими полягли на землю, не було жодного, хто врятувався.

Иосафат со своими людьми пришли, чтобы забрать у них свою добычу, и нашли у них много добра, одежды и дорогих вещей — больше, чем могли унести. Добычи было так много, что им пришлось собирать её три дня.

І прийшов Йосафат та його народ, аби взяти їхню здобич, і знайшли багато худоби, посуду, здобичі та дорогоцінного посуду, і взяли собі здобич. І сталося, що вони збирали здобич три дні, бо було так багато.

На четвертый день они собрались в долине благословения, где благословили Господа. Вот почему до сегодняшнего дня она называется долиной Бераха[76].

На четвертий день зібралися разом у Долині благословення, бо там поблагословили Господа. Через це дали назву тому місцю Долина благословення — аж до цього дня.

Затем под предводительством Иосафата все мужчины Иудеи и Иерусалима с радостью вернулись в Иерусалим, потому что Господь дал им повод возрадоваться над своими врагами.

І повернувся кожний чоловік Юди і Йосафат, їхній проводир, в Єрусалим з великою радістю, бо радість учинив їм Господь від їхніх ворогів.

Они вступили в Иерусалим и пошли к храму Господа с лирами, арфами и трубами.

І вони з арфами, з лірами і з трубами ввійшли в Єрусалим, у Господній дім.

Страх перед Богом напал на все царства окружающих земель, когда они услышали, как Господь сразился с врагами Израиля.

І Господній страх був на всіх царствах землі, коли вони почули, що Господь воював проти ворогів Ізраїля.

И в царстве Иосафата был мир, потому что Бог его даровал ему покой со всех сторон.

І царство Йосафата було в мирі, і його Бог дав йому спокій довкола.

Так Иосафат правил Иудеей. Ему было тридцать пять лет, когда он стал царем Иудеи, и правил он в Иерусалиме двадцать пять лет. Его мать звали Азува, дочь Шилхи.

Йосафат зацарював над Юдою, маючитридцять п’ять років, коли він зацарював, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Азува, дочка Салія.

Он ходил путями своего отца Асы и не уклонялся от них, делая то, что было правильным в глазах Господа.

І він пішов дорогами свого батька Аси і не звернув від того, щоб чинити те, що правильне перед Господом.

Но святилища на возвышенностях не были убраны, и народ всё ещё не обратил свое сердце к Богу их отцов.

Але висоти він ще залишив, і народ ще не спрямував свого серця перед Господа, Бога їхніх батьків.

Прочие события правления Иосафата, от первых до последних, записаны в летописях Ииуя, сына Ханани, которые включены в книгу царей Израиля.

А решта оповідей про Йосафата — перші та останні — ось вони описані в записах Ії, сина Ананія, який написав книгу царів Ізраїля.

Впоследствии Иосафат, царь Иудеи, заключил договор с Охозией, царем Израиля, который творил беззакония.

Після цього Йосафат, цар Юди, почав співпрацю з Охозією, царем Ізраїля (а він творив беззаконня).

Он договорился с ним построить флотилию кораблей, чтобы отправить их в Таршиш. Корабли были построены в Эцион-Гевере,

По роботі він пішов до нього, щоби спорудити кораблі, аби піти до Тарсісу, і він збудував кораблі в Ґазіонґавері.

и Элиезер, сын Додавагу из Мареши, изрек пророчество против Иосафата, сказав: «Раз ты заключил договор с Охозией, Господь разрушит то, что ты построил». Корабли разбились и не смогли отплыть в Таршиш.

Елієзер, син Додія, з Маріси пророкував про Йосафата, кажучи: Оскільки ти потоваришував з Охозією, то Господь розбив твою справу, і твої кораблі були знищені! Тож він не зміг піти до Тарсіса.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [71] — Ср. 2Пар 26:7; букв.: из аммонитян.

2 [72] — Так в одной из евр. рукописей; в нормативном евр. тексте: из Арама.

2 [73] — В знач.: «из-за Мертвого моря».

21 [74] — Или: славить Его в святом облачении; или: славить Его в великолепном святилище.

23 [75] — На евр. стоит слово, которое говорит о полном уничтожении предметов или людей.

26 [76] — Означает: долина Благословения.

« 19 глава 21 глава »