По Луке 15 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

 
 

Откупщики и грешники постоянно теснились вокруг Него, желая Его послушать.
 
Падыходзілі да Яго ўсе́ мытнікі і грэшнікі слухаць Яго.

Но фарисеи и книжники роптали: «Он общается с грешниками и даже ест с ними вместе».
 
І нарака́лі фарысэі і кніжнікі, кажучы: Ён прыймае грэшнікаў і е́сьць разам з імі.

Иисус рассказал им такую притчу:
 
Але Ён сказаў ім вось гэткую прыповесьць:

— Кто из вас, потеряв из сотни овец одну, не бросит девяносто девять остальных в пустыне, чтобы искать пропавшую, пока не отыщет ее?
 
Хто з вас, маючы сто аве́ц і згубіўшы адну з іх, не пакіне дзе́вяцьдзесят дзевяць у пустыні і ня пойдзе за прапаўшай, пакуль ня знойдзе яе́?

Отыскав, он обрадуется, взвалит ее на плечи,
 
А, знайшоўшы, возьме яе́ на пле́чы свае́ з радасьцю;

вернётся домой и, созвав друзей и соседей, скажет им: «Разделите со мною радость, ибо я отыскал заблудившуюся овечку!»
 
і, прыйшоўшы дамоў, скліча сяброў і сусе́дзяў ды скажа ім: паце́шцеся са мною: я знайшоў маю́ прапаўшую аўцу.

Так и на небе, говорю вам, будут больше рады одному раскаявшемуся грешнику, чем девяноста девяти праведникам, которым нет нужды в покаянии.
 
Кажу-ж вам, што так на нябёсах бале́й будзе радасьці з аднаго ка́ючагася грэшніка, чымся з дзевяцьдзесятдзевяцёх пра́веднікаў, ня маючых патрэбы ў пакая́ньні.

Какая хозяйка, потеряв из десяти драхм одну, не зажжет светильник и не станет, подметая пол, тщательно искать ее, пока не отыщет?
 
Ці якая жанчына, маючая дзе́сяць драхмаў, калі згубіць адну драхму, не засьве́ціць сьве́чкі й не пачне́ мясьцí пакою і шукаць пільна, пакуль ня знойдзе?

Отыскав, она созовет подруг и соседок и скажет им: «Разделите со мною радость, ибо я нашла пропавшую драхму!»
 
А, знайшоўшы, скліча сябровак і сусе́дак ды скажа: паце́шцеся са мною, я знайшла згубленую драхму.

Так и у ангелов Божьих, говорю вам, бывает радость и об одном раскаявшемся грешнике.
 
Так кажу вам: бывае радасьць у ангелаў Божых з аднаго грэшніка, які ка́ецца.

А ещё Он сказал: — У одного человека было двое сыновей.
 
Яшчэ сказаў: у аднаго чалаве́ка былі два сыны;

Младший однажды попросил: «Отец, выдели мне мою долю наследства». И тот поделил состояние между ними.
 
і сказаў малодшы з іх айцу: Бацька, дай мне́ нале́жную мне́ частку маемасьці. І аце́ц падзяліў ім маемасьць.

Вскоре младший сын, собрав пожитки, отправился в дальние края и там промотал наследство, живя беспутно.
 
І праз не́йкі час малодшы сын, сабраўшы ўсё, пайшоў у далёкую старану і там змарнаваў маемасьць сваю, жывучы распусна.

А когда он всё прокутил, случился в той местности сильный голод, и тогда он узнал нужду.
 
Калі-ж пражыў усё, настаў вялікі голад у гэнай старане́, і ён пачаў галадаць;

Он нанялся батраком к одному местному жителю, и тот послал его пасти свиней.
 
і пайшоў, прыста́ў да аднаго з жы́хараў стараны́ гэнае, а той паслаў яго на поле сваё пасьвіць сьвіне́й;

И он был бы рад вволю наесться хотя бы стручков, которые шли на корм свиньям, но ему не давали ничего.
 
і ён рады быў бы нае́сца ражкамі, што е́лі сьвіньні, але ніхто не даваў яму.

Наконец, опомнившись, он сказал себе: «Сколько батраков в доме отца моего едят досыта, а я здесь умираю от голода.
 
І, апамятаўшыся, сказаў: колькі наймітаў у айца́ майго маюць лішку хле́ба, а я ўміраю ад голаду!

Вот встану, пойду к отцу и скажу: «Отец, виноват я пред Небом и пред тобою
 
Устану, пайду да бацькі майго і скажу яму: аце́ц! я саграшыў перад не́бам і перад табою,

и больше недостоин зваться твоим сыном. Возьми меня к себе в батраки».
 
і ўжо ня варты называцца сынам тваім; прыймі мяне́, як аднаго з наймітаў тваіх.

И, встав, он пошел к своему отцу. ещё издали отец увидел его и, охваченный жалостью, побежал навстречу, бросился ему на шею и расцеловал его.
 
Устаў і пайшоў да айца́ свайго. І калі ён быў яшчэ далёка, згле́дзіў яго аце́ц яго і зьлітаваўся, і пабегшы кінуўся яму на шыю і цалаваў яго.

И сын сказал ему, «Отец, виноват я пред Небом и пред тобою, и больше недостоин зваться твоим сыном».
 
Сын жа сказаў яму: аце́ц, я саграшыў проці не́ба і перад табою і ўжо ня варты называцца сынам тваім.

А отец сказал слугам: «Живо несите самую лучшую одежду и оденьте его, наденьте ему перстень и обувь.
 
А аце́ц сказаў слугам сваім: прынясе́це найле́пшую адзе́жу і адзе́ньце яго, і дайце пе́рсьцень на руку яго і вобуй на ногі;

Зарежьте откормленного теленка, устроим праздник,
 
і прывядзе́це кормнае цялё і закале́це: будзем е́сьці і весяліцца,

ибо сын мой был мертв, но вернулся к жизни, пропал, но теперь нашелся». И начался пир.
 
бо гэты сын мой быў умёршы і ажыў, прападаў і знайшоўся. І пачалі весяліцца.

А старший сын работал в поле. Возвращаясь домой, он услышал музыку с пением
 
Старшы-ж сын яго быў у полі; і, варочаючыся, як падыйшоў да дому, пачуў сьпе́вы і скокі.

и, подозвав слугу, спросил, что это значит.
 
І, паклікаўшы аднаго з слуг, спытаўся: што гэта такое?

Тот ответил: «Твой брат вернулся, и отец заколол откормленного теленка, радуясь, что сын жив и невредим».
 
Той жа сказаў яму: брат твой прыйшоў, і бацька твой закалоў ко́рмнае цялё, бо прыняў яго здаровым.

Разгневался старший брат и отказался войти в дом. Тогда отец вышел и стал упрашивать его.
 
Ён жа ўзлаваўся і не хаце́ў увайсьці, а бацька яго, выйшаўшы, клікаў яго.

Но он ответил отцу: «Уже столько лет я служу тебе, как раб, и ни разу не ослушался твоего приказа, но ты ни разу не дал мне даже козленка для пирушки с друзьями.
 
Але ён сказаў у адказ бацьцы: вось я колькі гадоў служу табе́ і ніколі не пярэчыў прыказаньням тваім. Але ты ніколі ня даў мне́ і казьляці, каб мне́ павесяліцца з сябрамі маімі;

А когда вернулся этот твой сын, спустивши все деньги на непотребных девок, ты зарезал для него откормленного теленка!»
 
а калі гэты сын твой, марна страціўшы маемасьць сваю з блудніцамі, прыйшоў, ты закалоў для яго кормнае цялё.

Отец сказал: «Сынок, ты ведь всегда со мной, и все моё принадлежит тебе.
 
Ён жа сказаў яму: сын мой! ты заўсёды са мною, і ўсё маё — тваё;

А без веселья и пира как обойтись теперь? Ведь брат твой был мертв, а теперь снова жив, пропал, а сейчас нашелся».
 
а з таго трэба было це́шыцца і весяліцца, што брат твой гэты быў умёршы і ажыў, прападаў і знайшоўся.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.