По Луке 15 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Українська Біблія. Турконяк

Откупщики и грешники постоянно теснились вокруг Него, желая Его послушать.

Підходили до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його.

Но фарисеи и книжники роптали: «Он общается с грешниками и даже ест с ними вместе».

І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і з ними їсть.

Иисус рассказал им такую притчу:

А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи:

— Кто из вас, потеряв из сотни овец одну, не бросит девяносто девять остальных в пустыне, чтобы искать пропавшую, пока не отыщет ее?

Який чоловік із вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не лишає дев’яносто дев’ять у пустелі та не йде за тією, що загубилася, доки не знайде її?

Отыскав, он обрадуется, взвалит ее на плечи,

І, знайшовши, бере на свої плечі, радіючи,

вернётся домой и, созвав друзей и соседей, скажет им: «Разделите со мною радость, ибо я отыскал заблудившуюся овечку!»

і, прийшовши до хати, він скликає друзів і сусідів, кажучи їм: Радійте зі мною, бо я знайшов мою вівцю, яка загубилася!

Так и на небе, говорю вам, будут больше рады одному раскаявшемуся грешнику, чем девяноста девяти праведникам, которым нет нужды в покаянии.

Кажу вам, що за одного грішника, який кається, радість на небі буде більша, ніж за дев’яноста дев’ятьма праведниками, які не потребують покаяння.

Какая хозяйка, потеряв из десяти драхм одну, не зажжет светильник и не станет, подметая пол, тщательно искать ее, пока не отыщет?

Або яка жінка, маючи десять драхм [1] , якщо загубила одну драхму, не запалює світильника і не замітає хати, шукаючи пильно, доки не знайде?

Отыскав, она созовет подруг и соседок и скажет им: «Разделите со мною радость, ибо я нашла пропавшую драхму!»

А знайшовши, скликає приятельок і сусідок, кажучи: Радійте зі мною, бо я знайшла драхму, що загубилася!

Так и у ангелов Божьих, говорю вам, бывает радость и об одном раскаявшемся грешнике.

Такою, кажу вам, буває радість у Божих ангелів за одного грішника, який кається.

А ещё Он сказал: — У одного человека было двое сыновей.

І Він розповів: Один чоловік мав двох синів.

Младший однажды попросил: «Отец, выдели мне мою долю наследства». И тот поделил состояние между ними.

І молодший з них сказав батькові: Батьку, дай мені належну частину майна! І він поділив між ними майно.

Вскоре младший сын, собрав пожитки, отправился в дальние края и там промотал наследство, живя беспутно.

А через декілька днів, забравши все, молодший син подався до далекого краю і там розтратив своє майно, живучи розпусно.

А когда он всё прокутил, случился в той местности сильный голод, и тогда он узнал нужду.

Як витратив усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати.

Он нанялся батраком к одному местному жителю, и тот послал его пасти свиней.

Пішов він, та й пристав до одного з громадян тієї землі, а той послав його на свої поля пасти свиней.

И он был бы рад вволю наесться хотя бы стручков, которые шли на корм свиньям, но ему не давали ничего.

І бажав він насититися стручками, які їли свині, але ніхто йому не давав.

Наконец, опомнившись, он сказал себе: «Сколько батраков в доме отца моего едят досыта, а я здесь умираю от голода.

Опам’ятавшись, він сказав: Скільки наймитів мого батька мають у надлишку хліба, а я тут гину з голоду…

Вот встану, пойду к отцу и скажу: «Отец, виноват я пред Небом и пред тобою

Устану, піду до свого батька і скажу йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою

и больше недостоин зваться твоим сыном. Возьми меня к себе в батраки».

і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів!

И, встав, он пошел к своему отцу. ещё издали отец увидел его и, охваченный жалостью, побежал навстречу, бросился ему на шею и расцеловал его.

Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька. Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його.

И сын сказал ему, «Отец, виноват я пред Небом и пред тобою, и больше недостоин зваться твоим сыном».

А син сказав йому: Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм!

А отец сказал слугам: «Живо несите самую лучшую одежду и оденьте его, наденьте ему перстень и обувь.

Та батько сказав своїм рабам: Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і взуття на ноги;

Зарежьте откормленного теленка, устроим праздник,

приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися,

ибо сын мой был мертв, но вернулся к жизни, пропал, но теперь нашелся». И начался пир.

бо цей син мій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся! І почали веселитися.

А старший сын работал в поле. Возвращаясь домой, он услышал музыку с пением

А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці.

и, подозвав слугу, спросил, что это значит.

Закликавши одного зі слуг, він запитав: Що це таке?

Тот ответил: «Твой брат вернулся, и отец заколол откормленного теленка, радуясь, что сын жив и невредим».

Той сказав йому: Твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв.

Разгневался старший брат и отказался войти в дом. Тогда отец вышел и стал упрашивать его.

Тож він розгнівався і не хотів увійти. Його батько вийшов і вмовляв його.

Но он ответил отцу: «Уже столько лет я служу тебе, как раб, и ни разу не ослушался твоего приказа, но ты ни разу не дал мне даже козленка для пирушки с друзьями.

Та він у відповідь сказав своєму батькові: Ось, стільки років я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями.

А когда вернулся этот твой сын, спустивши все деньги на непотребных девок, ты зарезал для него откормленного теленка!»

Коли ж цей син твій, який розтратив твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля!

Отец сказал: «Сынок, ты ведь всегда со мной, и все моё принадлежит тебе.

А той відказав йому: Сину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє.

А без веселья и пира как обойтись теперь? Ведь брат твой был мертв, а теперь снова жив, пропал, а сейчас нашелся».

Тут треба таки веселитися і радіти, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся!

« 14 глава 16 глава »