По Луке 18 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Українська Біблія. Турконяк

Затем Иисус рассказал ученикам притчу о том, что они должны постоянно молиться и не терять надежды.

Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,

Он сказал: — В одном городе жил судья, который Бога не чтил и с людьми не считался.

кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.

И жила там вдова, которая ходила к нему и просила рассудить её тяжбу с противником.

Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!

Долго он отказывался ей помочь, но однажды подумал: «Хоть я Бога не чту и с людьми не считаюсь,

А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,

ладно уж, чтобы эта вдова мне больше не докучала, рассмотрю её дело, не то она меня замучит вконец».

але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!

И Господь прибавил: — Слышали, что сказал несправедливый судья?

І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.

Так неужели Бог не рассудит Своих избранников, которые денно и нощно взывают к Нему? Неужели Он затянет их дело?

То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?

Говорю вам, Он быстро рассудит их. Но когда Сын Человеческий придёт на землю, найдёт ли Он здесь веру?

Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?

А тем, кто считал себя праведником и свысока смотрел на других, Иисус рассказал такую притчу:

А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:

— Два человека пришли в Храм помолиться, один — фарисей, а другой — откупщик.

Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.

Фарисей встал в стороне и молился так: «Благодарю тебя, Боже, за то, что я не похож на других — на всех этих грабителей, злодеев, развратников или на таких откупщиков, как этот.

Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;

Я соблюдаю пост дважды в неделю и плачу десятину со всех доходов».

я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.

А откупщик, стоявший вдали от него, не смел даже глаз возвести к небу. Он лишь ударял себя в грудь, восклицая: «Боже, смилуйся надо мной, грешным!»

А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!

Так вот, говорю вам, именно он вернется домой оправданным перед Богом, ибо каждый возвышающий себя будет унижен, а унижающий себя будет возвышен.

Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!

К нему приносили и младенцев, чтобы Он прикоснулся к ним, и ученики, видя это, пытались этому помешать.

Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.

Тогда Иисус подозвал детей и сказал: — Пусть дети приходят ко Мне. Не препятствуйте им, ибо Царство Божье — для таких, как они.

А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!

Говорю вам истину: кто не примет Царство Божье так, как ребенок, тот не войдёт туда.

Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!

Один начальник спросил Иисуса: — Добрый учитель, как мне обрести вечную жизнь?

І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?

Иисус сказал: — Не называй меня добрым. Добр один только Бог.

Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.

Ты знаешь заповеди: «Не прелюбодействуй, не убивай, не кради, не лжесвидетельствуй, почитай отца и мать».

Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?

Тот сказал: — Эти заповеди я соблюдаю с детства.

Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду.

Услышав это, Иисус добавил: — Тогда тебе осталось одно. Продай всё, что имеешь, и раздай деньги беднякам, и взамен ты обретёшь на небе сокровище. А потом приходи и следуй за Мной.

Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.

Услышав такое, тот глубоко огорчился, потому что был очень богат.

Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.

Иисус взглянул на него и сказал: — Как трудно богатому войти в Царство Божье!

Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!

Легче верблюду пройти сквозь игольное ушко, чем богатому человеку войти в Царство Божье.

Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.

Те, кто слышал это, спросили Его: — Кто же тогда может спастись?

А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?

Он ответил: — Что невозможно людям, то возможно для Бога.

Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.

Петр сказал: — Мы всё оставили и пошли за Тобой.

І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.

Иисус сказал им: — Говорю вам истину: всякий, кто ради Царства Божьего отказался от дома или жены, братьев или сестер, родителей или детей,

Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,

тот во много раз больше получит уже в этом веке, а в веке грядущем — вечную жизнь.

не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!

Отозвав в сторону Двенадцать, Он сказал им: — Теперь мы пойдем в Иерусалим, где исполнится всё написанное пророками о Сыне Человеческом.

Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,

Его выдадут иноверцам, над Ним будут глумиться, Его будут оскорблять и оплёвывать,

бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;

Его бичуют и казнят, а на третий день Он воскреснет.

після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!

Но ученики ничего не поняли. Смысл Его слов был сокрыт от них, они не знали, о чём Он говорит.

Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного.

Иисус подходил к Иерихону, а у дороги сидел, прося милостыню, слепой.

І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.

Услышав шум идущей толпы, он спросил, что происходит.

Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.

Ему объяснили, что идет Иисус Назаретянин.

Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

Тогда он вскричал: — Иисус, сын Давида, смилуйся надо мной!

І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!

Идущие в голове толпы велели ему замолкнуть, но он закричал ещё громче: — Сын Давида, смилуйся надо мной!

А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!

Остановившись, Иисус велел подвести его и, когда тот приблизился, спросил:

Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:

— Чего ты от Меня хочешь? Тот ответил: — Хочу быть зрячим, Господин мой.

Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!

Иисус сказал: — Taк будь же зрячим! Вера исцелила тебя.

Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!

Тотчас глаза слепого открылись и он пошел вслед за Иисусом, восхваляя Бога, а весь народ, видя это, также восхвалил Бога.

І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.

« 17 глава 19 глава »