От Луки 18 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Сказал также им притчу о том, что должно всегда молиться и не унывать,

Він розповів їм притчу, що треба завжди молитися і не занепадати духом,

говоря: в одном городе был судья, который Бога не боялся и людей не стыдился.

кажучи: В якомусь місті був один суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.

В том же городе была одна вдова, и она, приходя к нему, говорила: «защити меня от соперника моего».

Була в тому місті й вдова, яка приходила до нього й говорила: Захисти мене від мого супротивника!

Но он долгое время не хотел. А после сказал сам в себе: «хотя я и Бога не боюсь и людей не стыжусь,

А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся,

но, как эта вдова не даёт мне покоя, защищу её, чтобы она не приходила больше докучать мне».

але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!

И сказал Господь: слышите, что говорит судья неправедный?

І промовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.

Бог ли не защитит избранных Своих, вопиющих к Нему день и ночь, хотя и медлит защищать их?

То хіба Бог не захистить вибраних Своїх, які кличуть до Нього день і ніч? Чи буде Він зволікати щодо них?

сказываю вам, что подаст им защиту вскоре. Но Сын Человеческий, придя, найдёт ли веру на земле?

Кажу вам: Він оборонить їх негайно! Однак, як прийде Людський Син, то чи знайде Він віру на землі?

Сказал также к некоторым, которые уверены были о себе, что они праведны, и уничижали других, следующую притчу:

А для тих, які надіються на себе, ніби вони праведні й за ніщо мають інших, розповів таку притчу:

два человека вошли в храм помолиться: один фарисей, а другой мытарь.

Два чоловіки ввійшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митник.

Фарисей, став, молился сам в себе так: «Боже! благодарю Тебя, что я не таков, как прочие люди, грабители, обидчики, прелюбодеи, или как этот мытарь:

Фарисей, ставши, про себе так молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, — грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;

пощусь два раза в неделю, даю десятую часть из всего, что приобретаю».

я пощу двічі на тиждень, даю десятину з усього, що надбаю.

Мытарь же, стоя вдали, не смел даже поднять глаз на небо; но, ударяя себя в грудь, говорил: «Боже! будь милостив ко мне, грешнику!»

А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, промовляючи: Боже, будь милосердний до мене, грішного!

Сказываю вам, что сей пошёл оправданным в дом свой более, нежели тот: ибо всякий, возвышающий сам себя, унижен будет, а унижающий себя возвысится.

Кажу вам, що цей повернувся до свого дому оправданий більше, ніж той, бо кожний, хто підноситься, — буде понижений, а хто себе понижує, — піднесений буде!

Приносили к Нему и младенцев, чтобы Он прикоснулся к ним; ученики же, видя то, возбраняли им.

Приносили ж до Нього й немовлят, щоби до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.

Но Иисус, подозвав их, сказал: пустите детей приходить ко Мне и не возбраняйте им, ибо таковых есть Царствие Божие.

А Ісус покликав їх, та й каже: Пустіть дітей, хай приходять до Мене, не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже!

Истинно говорю вам: кто не примет Царствия Божия, как дитя, тот не войдёт в него.

Запевняю вас: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього!

И спросил Его некто из начальствующих: Учитель благий! что мне делать, чтобы наследовать жизнь вечную?

І запитав Його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені робити, аби успадкувати вічне життя?

Иисус сказал ему: что ты называешь Меня благим? никто не благ, как только один Бог;

Ісус же йому відповів: Чому звеш Мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки Сам Бог.

знаешь заповеди: «не прелюбодействуй», «не убивай», «не кради», «не лжесвидетельствуй», «почитай отца твоего и матерь твою».

Заповіді знаєш: Не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою]?

Он же сказал: всё это сохранил я от юности моей.

Він же сказав: Усе це я зберіг змолоду.

Услышав это, Иисус сказал ему: ещё одного недостаёт тебе: всё, что имеешь, продай и раздай нищим, и будешь иметь сокровище на небесах, и приходи, следуй за Мною.

Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного бракує тобі: усе, що маєш, продай і роздай бідним — і будеш мати скарб на небесах, та приходь і слідуй за Мною.

Он же, услышав сие, опечалился, потому что был очень богат.

Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.

Иисус, видя, что он опечалился, сказал: как трудно имеющим богатство войти в Царствие Божие!

Коли Ісус побачив, що той зажурився, то сказав: Як тяжко багатим увійти до Божого Царства!

ибо удобнее верблюду пройти сквозь игольные уши, нежели богатому войти в Царствие Божие.

Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.

Слышавшие сие сказали: кто же может спастись?

А ті, які слухали, запитали: То хто ж тоді може спастися?

Но Он сказал: невозможное человекам возможно Богу.

Він же відповів: Неможливе для людей є можливе для Бога.

Пётр же сказал: вот, мы оставили всё и последовали за Тобою.

І промовив Петро: Ось ми, залишивши своє, пішли за Тобою.

Он сказал им: истинно говорю вам: нет никого, кто оставил бы дом, или родителей, или братьев, или сестёр, или жену, или детей для Царствия Божия,

Він же сказав їм: Запевняю вас, що немає нікого, хто, залишивши дім, або дружину, або братів, або батьків, або дітей заради Божого Царства,

и не получил бы гораздо более в сие время, и в век будущий жизни вечной.

не одержав би значно більше тепер, а в прийдешньому віці — вічне життя!

Отозвав же двенадцать учеников Своих, сказал им: вот, мы восходим в Иерусалим, и совершится всё, написанное через пророков о Сыне Человеческом,

Узявши дванадцятьох, Він промовив до них: Ось ідемо в Єрусалим, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,

ибо предадут Его язычникам, и поругаются над Ним, и оскорбят Его, и оплюют Его,

бо Він буде виданий язичникам, буде висміяний, зневажений, опльований;

и будут бить, и убьют Его: и в третий день воскреснет.

після бичування вб’ють Його, але третього дня Він воскресне!

Но они ничего из этого не поняли; слова сии были для них сокровенны, и они не разумели сказанного.

Та вони нічого того не збагнули; це слово було приховане від них, — і вони не розуміли сказаного.

Когда же подходил Он к Иерихону, один слепой сидел у дороги, прося милостыни,

І сталося, коли Він наближався до Єрихона, якийсь сліпий сидів при дорозі й жебрав.

и, услышав, что мимо него проходит народ, спросил: что это такое?

Почувши юрбу, яка проходила, він запитав, що це таке.

Ему сказали, что Иисус Назорей идёт.

Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.

Тогда он закричал: Иисус, Сын Давидов! помилуй меня.

І він закричав, гукаючи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!

Шедшие впереди заставляли его молчать; но он ещё громче кричал: Сын Давидов! помилуй меня.

А ті, які йшли попереду, погрожували йому, щоби замовк, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!

Иисус, остановившись, велел привести его к Себе: и, когда тот подошёл к Нему, спросил его:

Спинившись, Ісус наказав привести його до Себе. Коли він наблизився, запитав його:

чего ты хочешь от Меня? Он сказал: Господи! чтобы мне прозреть.

Що ти хочеш, щоб Я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб я знову бачив!

Иисус сказал ему: прозри! вера твоя спасла тебя.

Ісус сказав йому: Прозрій, твоя віра спасла тебе!

И он тотчас прозрел и пошёл за Ним, славя Бога; и весь народ, видя это, воздал хвалу Богу.

І він враз почав бачити і пішов за Ним, прославляючи Бога. А весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.

« 17 глава 19 глава »