От Луки 22 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Українська Біблія. Турконяк

Приближался праздник опресноков, называемый Пасхою,

Наближалося свято Опрісноків, що зветься Пасхою.

и искали первосвященники и книжники, как бы погубить Его, потому что боялись народа.

Первосвященики та книжники шукали, як убити Його, але боялися народу.

Вошёл же сатана в Иуду, прозванного Искариотом, одного из числа двенадцати,

Та сатана ввійшов у Юду, якого звали Іскаріотом, котрий був із числа дванадцятьох,

и он пошёл, и говорил с первосвященниками и начальниками, как Его предать им.

і він пішов, домовився з первосвящениками та начальниками варти, як Його видати їм.

Они обрадовались и согласились дать ему денег;

Ті зраділи й погодилися дати йому срібняків.

и он обещал, и искал удобного времени, чтобы предать Его им не при народе.

І він пристав та шукав нагоди, щоб видати Його їм не при народі.

Настал же день опресноков, в который надлежало заколать пасхального агнца,

Настав день Опрісноків, коли належало приносити в жертву пасху.

и послал Иисус Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам есть пасху.

І послав Він Петра й Івана, сказавши: Підіть і приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.

Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?

Вони сказали Йому: Де хочеш, щоб ми приготували?

Он сказал им: вот, при входе вашем в город, встретится с вами человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним в дом, в который войдёт он,

А Він відповів їм: Ось, як будете входити до міста, зустріне вас чоловік, який у глечику нестиме воду; йдіть за ним до того дому, куди він увійде,

и скажите хозяину дома: «Учитель говорит тебе: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»

і скажіть господареві дому: Учитель питає тебе: Де світлиця, в якій споживатиму пасху зі Своїми учнями?

И он покажет вам горницу большую устланную; там приготовьте.

І він вам покаже велику прибрану світлицю, там приготуйте.

Они пошли, и нашли, как сказал им, и приготовили пасху.

Пішовши, вони знайшли, як Він сказав їм, і приготували пасху.

И, когда настал час, Он возлёг, и двенадцать Апостолов с Ним,

І коли настав час, Він сів при столі й апостоли з Ним.

и сказал им: очень желал Я есть с вами сию пасху прежде Моего страдания,

І Він сказав їм: Я дуже забажав спожити з вами цю пасху, перш ніж страждатиму;

ибо сказываю вам, что уже не буду есть её, пока она не совершится в Царствии Божием.

кажу вам, що вже не буду споживати її, аж поки вона не сповниться в Божому Царстві.

И, взяв чашу и благодарив, сказал: приимите её и разделите между собою,

Взявши чашу та віддавши подяку, Він сказав: Візьміть її і поділіть між собою.

ибо сказываю вам, что не буду пить от плода виноградного, доколе не придёт Царствие Божие.

Кажу вам, що не питиму відтепер з плоду виноградного, аж доки не прийде Царство Боже.

И, взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть тело Моё, которое за вас предаётся; сие творите в Моё воспоминание.

І взявши хліб та віддавши подяку, переломив і дав їм, кажучи: Це тіло Моє, яке за вас віддається; це робіть на спомин про Мене.

Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша есть Новый Завет в Моей крови, которая за вас проливается.

Так само й чашу по вечері, кажучи: Ця чаша — Новий Завіт у Моїй крові, яка за вас проливається.

И вот, рука предающего Меня со Мною за столом;

Ось і рука того, хто видає Мене, зі Мною на столі.

впрочем, Сын Человеческий идёт по предназначению, но горе тому человеку, которым Он предаётся.

Хоча Син Людський іде, як призначено, але горе тій людині, яка Його видає.

И они начали спрашивать друг друга, кто бы из них был, который это сделает.

І вони почали з’ясовувати між собою, хто з них міг би бути тим, хто це зробить.

Был же и спор между ними, кто из них должен почитаться большим.

Була й суперечка між ними, хто з них більший.

Он же сказал им: цари господствуют над народами, и владеющие ими благодетелями называются,

А Ісус сказав їм: Царі народів панують над ними, а ті, хто володіє ними, звуться доброчинцями.

а вы не так: но кто из вас больше, будь как меньший, и начальствующий — как служащий.

Ви ж не так, але більший між вами хай буде як менший, і начальник — як слуга.

Ибо кто больше: возлежащий или служащий? не возлежащий ли? А Я посреди вас, как служащий.

Хто більший: той, хто сидить, чи той, хто обслуговує? Хіба не той, хто сидить? Я ж серед вас як Той, Хто обслуговує.

Но вы пребыли со Мною в напастях Моих,

Ви є ті, які залишилися зі Мною в Моїх випробуваннях;

и Я завещаваю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство,

як заповів Мені Мій Отець Царство, так і Я заповідаю вам, —

да ядите и пиете за трапезою Моею в Царстве Моём, и сядете на престолах судить двенадцать колен Израилевых.

щоб ви їли й пили за Моїм столом у Моєму Царстві, щоб сиділи на престолах і судили дванадцять племен Ізраїля.

И сказал Господь: Симон! Симон! се, сатана просил, чтобы сеять вас как пшеницу,

[Сказав же Господь]: Симоне, Симоне, ось сатана випросив вас, щоби пересіяти, як пшеницю;

но Я молился о тебе, чтобы не оскудела вера твоя; и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих.

Я ж благав за тебе, щоб не забракло тобі віри; і ти, коли навернешся, зміцни своїх братів!

Он отвечал Ему: Господи! с Тобою я готов и в темницу и на смерть идти.

Той відказав Йому: Господи, з Тобою я готовий іти і до в’язниці, і на смерть.

Но Он сказал: говорю тебе, Пётр, не пропоёт петух сегодня, как ты трижды отречёшься, что не знаешь Меня.

Ісус же мовив: Кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся Мене, стверджуючи, що не знаєш Мене!

И сказал им: когда Я посылал вас без мешка и без сумы и без обуви, имели ли вы в чём недостаток? Они отвечали: ни в чём.

І сказав їм: Коли Я послав вас без гаманця, без торби і без взуття, то хіба чогось вам бракувало? Вони ж сказали: Нічого.

Тогда Он сказал им: но теперь, кто имеет мешок, тот возьми его, также и суму; а у кого нет, продай одежду свою и купи меч;

А Він сказав їм: Але тепер, хто має гаманця, нехай візьме також і торбу, а хто не має, нехай продасть свій одяг і купить меча.

ибо сказываю вам, что должно исполниться на Мне и сему написанному: «и к злодеям причтён». Ибо то, что о Мне, приходит к концу.

Кажу вам, що в Мені має збутися те, що написано: До злочинців зараховано Його, бо те, що сказане про Мене, звершується!

Они сказали: Господи! вот, здесь два меча. Он сказал им: довольно.

Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. А Він відповів їм: Достатньо.

И, выйдя, пошёл по обыкновению на гору Елеонскую, за Ним последовали и ученики Его.

Вийшовши, Він попрямував за звичаєм на Оливну гору, а за Ним пішли учні.

Придя же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.

Прийшовши на місце, Він сказав їм: Моліться, щоб не потрапили ви у спокусу.

И Сам отошёл от них на вержение камня, и, преклонив колени, молился,

А Сам відійшов від них на віддаль, як кинути каменем, упав на коліна й молився,

говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронести чашу сию мимо Меня! впрочем, не Моя воля, но Твоя да будет.

промовляючи: Отче, коли хочеш, зроби, щоб минула Мене чаша ця; однак не Моя хай буде воля, але Твоя!

Явился же Ему Ангел с небес и укреплял Его.

З’явився Йому ангел з неба, який додав Йому сили.

И, находясь в борении, прилежнее молился, и был пот Его, как капли крови, падающие на землю.

Перебуваючи у великій тривозі, Він ще ревніше молився; піт Його став, як краплини крові, що капали на землю.

Встав от молитвы, Он пришёл к ученикам, и нашёл их спящими от печали,

Уставши від молитви, Він підійшов до учнів і знайшов, що вони заснули від смутку.

и сказал им: что вы спите? встаньте и молитесь, чтобы не впасть в искушение.

І сказав їм: Чому спите? Устаньте й моліться, щоб ви не потрапили у спокусу.

Когда Он ещё говорил это, появился народ, а впереди его шёл один из двенадцати, называемый Иуда, и он подошёл к Иисусу, чтобы поцеловать Его. Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.

Він ще говорив, як з’явилася юрба і з нею той, хто зветься Юдою, один із дванадцятьох; він ішов перед ними і наблизився до Ісуса, щоби поцілувати Його, [бо дав їм цей знак: Кого поцілую, — Той і є].

Иисус же сказал ему: Иуда! целованием ли предаёшь Сына Человеческого?

Ісус сказав йому: Юдо, то ти поцілунком видаєш Сина Людського?

Бывшие же с Ним, видя, к чему идёт дело, сказали Ему: Господи! не ударить ли нам мечом?

Ті, хто був з Ним, коли побачили те, що відбувається, сказали: Господи, чи не вдарити нам мечем?

И один из них ударил раба первосвященникова, и отсёк ему правое ухо.

І один з них вдарив раба первосвященика і відтяв йому праве вухо.

Тогда Иисус сказал: оставьте, довольно. И, коснувшись уха его, исцелил его.

Та Ісус озвався і сказав: Облиште, вже досить; і доторкнувшись до вуха, зцілив його.

Первосвященникам же и начальникам храма и старейшинам, собравшимся против Него, сказал Иисус: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня?

А до тих, які виступили проти Нього, — до первосвящеників, начальників варти храму та старших, — Ісус сказав: Наче проти розбійника вийшли ви з мечами і киями.

Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не поднимали на Меня рук, но теперь ваше время и власть тьмы.

Жодного дня, коли Я був з вами у храмі, ви не підняли руки на Мене. Але це ваш час і влада темряви.

Взяв Его, повели и привели в дом первосвященника. Пётр же следовал издали.

Вони ж схопили Його, повели й привели у двір первосвященика. А Петро йшов слідом на віддалі.

Когда они развели огонь среди двора и сели вместе, сел и Пётр между ними.

Коли розклали вогонь серед двору і разом сиділи, Петро сидів серед них.

Одна служанка, увидев его сидящего у огня и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.

Коли він сидів при світлі, помітила його якась служниця і, поглянувши на нього, сказала: І цей був з Ним!

Но он отрёкся от Него, сказав женщине: я не знаю Его.

Він же відрікся, кажучи: Жінко, я не знаю Його!

Вскоре потом другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Пётр сказал этому человеку: нет!

Невдовзі другий, побачивши його, сказав: І ти — один з них! Петро ж сказав: Чоловіче, я — ні!

Прошло с час времени, ещё некто настоятельно говорил: точно и этот был с Ним, ибо он Галилеянин.

Минула приблизно одна година, і ще якийсь твердив, кажучи: Справді, і цей був з Ним, бо він — галилеєць.

Но Пётр сказал тому человеку: не знаю, что ты говоришь. И тотчас, когда ещё говорил он, запел петух.

Та Петро промовив: Чоловіче, не знаю, про що ти говориш! І тут же, як він говорив, заспівав півень.

Тогда Господь, обратившись, взглянул на Петра, и Пётр вспомнил слово Господа, как Он сказал ему: «прежде нежели пропоёт петух, отречёшься от Меня трижды».

Обернувшись, Господь поглянув на Петра; і Петро згадав слова Господа, коли Він йому сказав: Перше ніж півень сьогодні заспіває, відречешся від Мене тричі!

И, выйдя вон, горько заплакал.

І, вийшовши геть, він гірко заплакав.

Люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;

А мужі, які тримали Ісуса, глумилися з Нього, б’ючи;

и, закрыв Его, ударяли Его по лицу и спрашивали Его: прореки, кто ударил Тебя?

вони, зав’язавши Йому очі, [били Його в обличчя і] запитували Його, кажучи: Пророкуй, хто Тебе вдарив?

И много иных хулений произносили против Него.

І багато іншого, зневажливого, наговорювали на Нього.

И как настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и книжники, и ввели Его в свой синедрион,

Коли почався день, зібралася рада старших народу, первосвящеників і книжників, і повели Його на свої збори,

и сказали: Ты ли Христос? скажи нам. Он сказал им: если скажу вам, вы не поверите;

кажучи: Якщо Ти — Христос, то скажи нам! Він відповів їм: Якщо Я вам скажу, не повірите;

если же и спрошу вас, не будете отвечать Мне и не отпустите Меня;

якщо ж запитаю, не відповісте [Мені й не відпустите].

отныне Сын Человеческий воссядет одесную силы Божией.

Віднині ж буде, що Син Людський сидітиме по правиці Божої сили.

И сказали все: итак, Ты Сын Божий? Он отвечал им: вы говорите, что Я.

Тоді всі запитали: Чи Ти — Син Божий? А Він їм відповів: Ви самі говорите, що Я є.

Они же сказали: какое ещё нужно нам свидетельство? ибо мы сами слышали из уст Его.

Вони ж сказали: Навіщо нам потрібне ще якесь свідчення? Адже ми самі почули з Його вуст!

Примечания:

Синодальный перевод

17 приимите — примите, возьмите.

41 вержение — бросок.

61 обратившись — в смысле обернувшись, повернувшись.

69 одесную — по правую руку, справа.

« 21 глава 23 глава »