От Луки 22 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Приближался праздник опресноков, называемый Пасхою,

Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха.

и искали первосвященники и книжники, как бы погубить Его, потому что боялись народа.

І первосвященики та книжники шукали, як би його вбити, боялись бо народу.

Вошёл же сатана в Иуду, прозванного Искариотом, одного из числа двенадцати,

Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскаріот, що був з числа дванадцятьох,

и он пошёл, и говорил с первосвященниками и начальниками, как Его предать им.

і він пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би його видати.

Они обрадовались и согласились дать ему денег;

Зраділи ті й згодилися дати йому гроші.

и он обещал, и искал удобного времени, чтобы предать Его им не при народе.

І він пристав на те й шукав нагоди, щоб видати його без відома народу.

Настал же день опресноков, в который надлежало заколать пасхального агнца,

Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху.

и послал Иисус Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам есть пасху.

Ісус послав Петра та Йоана: “Ідіть”, — сказав, — “та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.”

Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?

Вони його спитали: “Де хочеш, щоб ми приготували?”

Он сказал им: вот, при входе вашем в город, встретится с вами человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним в дом, в который войдёт он,

Він відповів їм: “Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде,

и скажите хозяину дома: «Учитель говорит тебе: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»

і скажіть господареві дому: Учитель тобі каже: Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху?

И он покажет вам горницу большую устланную; там приготовьте.

І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте.”

Они пошли, и нашли, как сказал им, и приготовили пасху.

Пішли вони й знайшли так, як він сказав їм, і приготували пасху.

И, когда настал час, Он возлёг, и двенадцать Апостолов с Ним,

І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним.

и сказал им: очень желал Я есть с вами сию пасху прежде Моего страдания,

І він до них промовив: “Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати,

ибо сказываю вам, что уже не буду есть её, пока она не совершится в Царствии Божием.

бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.”

И, взяв чашу и благодарив, сказал: приимите её и разделите между собою,

І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив: “Візьміть її і поділіться між собою,

ибо сказываю вам, что не буду пить от плода виноградного, доколе не придёт Царствие Божие.

бо, кажу вам: Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.”

И, взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть тело Моё, которое за вас предаётся; сие творите в Моё воспоминание.

І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це — моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.”

Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша есть Новый Завет в Моей крови, которая за вас проливается.

Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша — це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається.

И вот, рука предающего Меня со Мною за столом;

Одначе, ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною.

впрочем, Сын Человеческий идёт по предназначению, но горе тому человеку, которым Он предаётся.

Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає.”

И они начали спрашивать друг друга, кто бы из них был, который это сделает.

І вони заходились один одного питати, хто б то з них міг бути, що намірявся те зробити.

Был же и спор между ними, кто из них должен почитаться большим.

Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого.

Он же сказал им: цари господствуют над народами, и владеющие ими благодетелями называются,

Ісус сказав їм: “Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться.

а вы не так: но кто из вас больше, будь как меньший, и начальствующий — как служащий.

Не так хай буде з вами! А навпаки: більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга.

Ибо кто больше: возлежащий или служащий? не возлежащий ли? А Я посреди вас, как служащий.

Хто бо більший? Той, що за столом, чи той, що служить? Хіба не той, що за столом? Та, проте, я між вами як той, що служить.

Но вы пребыли со Мною в напастях Моих,

Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах,

и Я завещаваю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство,

і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій,

да ядите и пиете за трапезою Моею в Царстве Моём, и сядете на престолах судить двенадцать колен Израилевых.

щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля.

И сказал Господь: Симон! Симон! се, сатана просил, чтобы сеять вас как пшеницу,

О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю,

но Я молился о тебе, чтобы не оскудела вера твоя; и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих.

та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.”

Он отвечал Ему: Господи! с Тобою я готов и в темницу и на смерть идти.

“Господи”, — сказав Петро до нього, — “з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.”

Но Он сказал: говорю тебе, Пётр, не пропоёт петух сегодня, как ты трижды отречёшься, что не знаешь Меня.

А Ісус мовив: “Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.”

И сказал им: когда Я посылал вас без мешка и без сумы и без обуви, имели ли вы в чём недостаток? Они отвечали: ни в чём.

Далі сказав їм: “Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало?”

Тогда Он сказал им: но теперь, кто имеет мешок, тот возьми его, также и суму; а у кого нет, продай одежду свою и купи меч;

“Нічого”, — відповіли. Він же до них промовив: “А тепер — хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч.

ибо сказываю вам, что должно исполниться на Мне и сему написанному: «и к злодеям причтён». Ибо то, что о Мне, приходит к концу.

Кажу вам: Має сповнитись на мені, що написане: Його зараховано до злочинців, — бо те, що стосується до мене, кінця доходить.”

Они сказали: Господи! вот, здесь два меча. Он сказал им: довольно.

Вони казали: “Господи! Ось два мечі тут.” А він відповів їм: “Досить!”

И, выйдя, пошёл по обыкновению на гору Елеонскую, за Ним последовали и ученики Его.

Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні.

Придя же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.

Якже прибув на місце, він сказав їм: “Моліться, щоб не ввійти в спокусу.”

И Сам отошёл от них на вержение камня, и, преклонив колени, молился,

І сам відійшов від них так, як кинути каменем і, ставши на коліна, почав молитися:

говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронести чашу сию мимо Меня! впрочем, не Моя воля, но Твоя да будет.

“Отче, коли ти хочеш, віддали від мене цю чашу, тільки хай не моя, а твоя буде воля!”

Явился же Ему Ангел с небес и укреплял Его.

Тоді з'явився йому ангел з неба, що підкріплював його.

И, находясь в борении, прилежнее молился, и был пот Его, как капли крови, падающие на землю.

Повний скорботи та тривоги, ще пильніш молився, а піт його став, мов каплі крови, що падали на землю.

Встав от молитвы, Он пришёл к ученикам, и нашёл их спящими от печали,

Підвівшись від молитви, він підійшов до учнів і застав їх сплячими від смутку.

и сказал им: что вы спите? встаньте и молитесь, чтобы не впасть в искушение.

І сказав їм: “Чого спите? Вставайте та моліться, щоб не ввійти в спокусу!”

Когда Он ещё говорил это, появился народ, а впереди его шёл один из двенадцати, называемый Иуда, и он подошёл к Иисусу, чтобы поцеловать Его. Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.

Коли ще говорив, аж ось надходить юрба, і на чолі її йде один з дванадцятьох, званий Юда; і підійшов він до Ісуса, щоб його поцілувати.

Иисус же сказал ему: Иуда! целованием ли предаёшь Сына Человеческого?

А Ісус сказав до нього: “Юдо, поцілунком видаєш Чоловічого Сина?”

Бывшие же с Ним, видя, к чему идёт дело, сказали Ему: Господи! не ударить ли нам мечом?

Побачивши, до чого доходить, сказали ті, що були з Ісусом: “Господи, чи не вдарити нам мечем?”

И один из них ударил раба первосвященникова, и отсёк ему правое ухо.

І вдарив один із них слугу первосвященика й відтяв йому праве вухо.

Тогда Иисус сказал: оставьте, довольно. И, коснувшись уха его, исцелил его.

Ісус озвався: “Лишіть но!” І доторкнувшися до вуха, він зцілив його.

Первосвященникам же и начальникам храма и старейшинам, собравшимся против Него, сказал Иисус: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня?

Тоді Ісус сказав до первосвящеників, начальників сторожі святині і старших, що були вийшли проти нього: “Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями!

Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не поднимали на Меня рук, но теперь ваше время и власть тьмы.

Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви рук на мене; та це ваша година, і влада темряви.”

Взяв Его, повели и привели в дом первосвященника. Пётр же следовал издали.

Схопивши Ісуса, вони повели його й привели в дім первосвященика. Петро ж ішов слідом за ним здалека.

Когда они развели огонь среди двора и сели вместе, сел и Пётр между ними.

І коли вони розклали вогонь посеред двору та посідали вкупі, сів і Петро між ними.

Одна служанка, увидев его сидящего у огня и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.

Побачила його одна слугиня, як він сидів біля багаття і, приглянувшись до нього пильно, каже: “І цей з ним був!”

Но он отрёкся от Него, сказав женщине: я не знаю Его.

А він відрікся, кажучи: “Не знаю його, жінко!”

Вскоре потом другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Пётр сказал этому человеку: нет!

Та трохи згодом другий, побачивши його: “І ти з них”, — каже. Але Петро відповів: “Ні, чоловіче!”

Прошло с час времени, ещё некто настоятельно говорил: точно и этот был с Ним, ибо он Галилеянин.

А по якійсь годині хтось інший почав наполегливо казати: “Справді, і цей з ним був! До того він і з Галилеї!”

Но Пётр сказал тому человеку: не знаю, что ты говоришь. И тотчас, когда ещё говорил он, запел петух.

Петро озвавсь: “Не знаю, чоловіче, що ти кажеш.” І зараз, як він говорив ще, заспівав півень.

Тогда Господь, обратившись, взглянул на Петра, и Пётр вспомнил слово Господа, как Он сказал ему: «прежде нежели пропоёт петух, отречёшься от Меня трижды».

І Господь, обернувшись, глянув на Петра, і згадав Петро Господнє слово, коли Господь йому сказав: “Петре, перше, ніж півень заспіває, ти мене відречешся тричі.”

И, выйдя вон, горько заплакал.

І, вийшовши звідти, заплакав гірко.

Люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;

Тим часом люди, що держали його, б'ючи його, над ним знущалися

и, закрыв Его, ударяли Его по лицу и спрашивали Его: прореки, кто ударил Тебя?

і, накривши, питали його: “Пророкуй, хто той, що вдарив тебе?”

И много иных хулений произносили против Него.

І багато іншого, глузуючи, говорили на нього.

И как настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и книжники, и ввели Его в свой синедрион,

Якже настав день, зібралася рада старших народу, первосвященики та книжники; і привели його на суд свій

и сказали: Ты ли Христос? скажи нам. Он сказал им: если скажу вам, вы не поверите;

і казали: “Коли ти — Христос, скажи нам.” Він відповів їм: “Коли скажу вам, ви не повірите;

если же и спрошу вас, не будете отвечать Мне и не отпустите Меня;

а якщо вас спитаю, ви не відповісте.

отныне Сын Человеческий воссядет одесную силы Божией.

Віднині Син Чоловічий сидітиме по правиці Божої Сили.”

И сказали все: итак, Ты Сын Божий? Он отвечал им: вы говорите, что Я.

А всі сказали: “То, значить, ти Син Божий?” Він сказав до них: “Самі ж кажете, що я.”

Они же сказали: какое ещё нужно нам свидетельство? ибо мы сами слышали из уст Его.

“Навіщо нам ще свідки”, — сказали ті, — “самі ми чули з уст його.”

Примечания:

Синодальный перевод

17 приимите — примите, возьмите.

41 вержение — бросок.

61 обратившись — в смысле обернувшись, повернувшись.

69 одесную — по правую руку, справа.

« 21 глава 23 глава »