От Луки 22 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Пераклад Антонія Бокуна

 
 

Приближался праздник опресноков, называемый Пасхою,
 
Набліжалася ж сьвята праснакоў, называнае Пасха.

и искали первосвященники и книжники, как бы погубить Его, потому что боялись народа.
 
І шукалі першасьвятары і кніжнікі, як забіць Яго, бо баяліся народу.

Вошёл же сатана в Иуду, прозванного Искариотом, одного из числа двенадцати,
 
А шатан увайшоў у Юду, называнага Іскарыётам, аднаго з ліку Дванаццаці,

и он пошёл, и говорил с первосвященниками и начальниками, как Его предать им.
 
і той, адыйшоўшы, гутарыў з першасьвятарамі і начальнікамі варты, як Яго выдаць ім.

Они обрадовались и согласились дать ему денег;
 
І яны ўзрадаваліся, і дамовіліся даць яму грошы,

и он обещал, и искал удобного времени, чтобы предать Его им не при народе.
 
і ён абяцаў, і шукаў нагоды, каб выдаць Яго ім не пры натоўпе.

Настал же день опресноков, в который надлежало заколать пасхального агнца,
 
Прыйшоў жа дзень праснакоў, калі мусілі рэзаць пасхальнае [ягня].

и послал Иисус Петра и Иоанна, сказав: пойдите, приготовьте нам есть пасху.
 
І паслаў [Ісус] Пятра і Яна, сказаўшы: «Ідзіце, падрыхтуйце нам есьці Пасху».

Они же сказали Ему: где велишь нам приготовить?
 
Яны ж сказалі Яму: «Дзе хочаш, каб мы прыгатавалі?»

Он сказал им: вот, при входе вашем в город, встретится с вами человек, несущий кувшин воды; последуйте за ним в дом, в который войдёт он,
 
Ён жа сказаў ім: «Вось, пры ўваходзе вашым у горад, сустрэнецца вам чалавек, які нясе збан вады. Ідзіце за ім у дом, у які ён увойдзе,

и скажите хозяину дома: «Учитель говорит тебе: где комната, в которой бы Мне есть пасху с учениками Моими?»
 
і скажыце гаспадару дому: “Настаўнік гаворыць табе: 'Дзе сьвятліца, у якой буду есьці Пасху з вучнямі Маімі?'”

И он покажет вам горницу большую устланную; там приготовьте.
 
І ён пакажа вам залю вялікую, засланую; там падрыхтуйце».

Они пошли, и нашли, как сказал им, и приготовили пасху.
 
Пайшоўшы ж, яны знайшлі, як Ён сказаў ім, і падрыхтавалі Пасху.

И, когда настал час, Он возлёг, и двенадцать Апостолов с Ним,
 
І калі прыйшла гадзіна, Ён узьлёг, і дванаццаць апосталаў з Ім.

и сказал им: очень желал Я есть с вами сию пасху прежде Моего страдания,
 
І Ён сказаў ім: «Жаданьнем жадаю Я есьці з вамі гэтую Пасху перш, чым маю цярпець [пакуты].

ибо сказываю вам, что уже не буду есть её, пока она не совершится в Царствии Божием.
 
Бо кажу вам, што ўжо ня буду есьці яе, пакуль ня споўніцца ў Валадарстве Божым».

И, взяв чашу и благодарив, сказал: приимите её и разделите между собою,
 
І, узяўшы келіх, падзякаваўшы, сказаў: «Вазьміце гэта і падзяліце паміж сабою,

ибо сказываю вам, что не буду пить от плода виноградного, доколе не придёт Царствие Божие.
 
бо кажу вам, што ня буду піць ад плоду вінаграднага, пакуль ня прыйдзе Валадарства Божае».

И, взяв хлеб и благодарив, преломил и подал им, говоря: сие есть тело Моё, которое за вас предаётся; сие творите в Моё воспоминание.
 
І, узяўшы хлеб, падзякаваўшы, паламаў і даў ім, кажучы: «Гэта ёсьць Цела Маё, Якое за вас даецца. Рабіце гэта на ўспамін пра Мяне».

Также и чашу после вечери, говоря: сия чаша есть Новый Завет в Моей крови, которая за вас проливается.
 
Гэтаксама і келіх [узяў] пасьля вячэры, кажучы: «Гэта келіх Новага Запавету ў Крыві Маёй, якая за вас праліваецца.

И вот, рука предающего Меня со Мною за столом;
 
Але вось, рука таго, хто выдае Мяне, са Мною за сталом.

впрочем, Сын Человеческий идёт по предназначению, но горе тому человеку, которым Он предаётся.
 
І, сапраўды, Сын Чалавечы ідзе паводле таго, як вызначана, але гора таму чалавеку, які Яго выдае».

И они начали спрашивать друг друга, кто бы из них был, который это сделает.
 
І яны пачалі пытацца адзін у аднаго, хто гэта з іх меўся зрабіць гэта.

Был же и спор между ними, кто из них должен почитаться большим.
 
Узьнялася ж і спрэчка між імі, хто з іх лічыцца большым.

Он же сказал им: цари господствуют над народами, и владеющие ими благодетелями называются,
 
Ён жа сказаў ім: «Валадары народаў пануюць над імі, і тыя, што маюць над імі ўладу, дабрадзеямі называюцца.

а вы не так: но кто из вас больше, будь как меньший, и начальствующий — как служащий.
 
Вы ж ня гэтак, але большы сярод вас станься як меншы, і правадыр — як служыцель.

Ибо кто больше: возлежащий или служащий? не возлежащий ли? А Я посреди вас, как служащий.
 
Бо хто большы: той, які ўзьлягае за сталом, ці той, які паслугуе? Ці ня той, які ўзьлягае? А Я сярод вас, як той, які паслугуе.

Но вы пребыли со Мною в напастях Моих,
 
Вы ж тыя, хто застаецца са Мною ў спакусах Маіх,

и Я завещаваю вам, как завещал Мне Отец Мой, Царство,
 
і Я пераказваю вам Валадарства, як Мне пераказаў Айцец Мой,

да ядите и пиете за трапезою Моею в Царстве Моём, и сядете на престолах судить двенадцать колен Израилевых.
 
каб вы елі і пілі за сталом Маім у Валадарстве Маім; і сядзелі на пасадах, судзячы дванаццаць каленаў Ізраіля».

И сказал Господь: Симон! Симон! се, сатана просил, чтобы сеять вас как пшеницу,
 
І сказаў Госпад: «Сымоне, Сымоне! Вось, шатан зажадаў прасейваць вас, як пшаніцу,

но Я молился о тебе, чтобы не оскудела вера твоя; и ты некогда, обратившись, утверди братьев твоих.
 
а Я маліўся за цябе, каб не паменшала вера твая; і ты, некалі павярнуўшыся, умацуй братоў тваіх».

Он отвечал Ему: Господи! с Тобою я готов и в темницу и на смерть идти.
 
Той жа адказаў Яму: «Госпадзе! З Табою я гатовы ісьці і ў вязьніцу, і на смерць!»

Но Он сказал: говорю тебе, Пётр, не пропоёт петух сегодня, как ты трижды отречёшься, что не знаешь Меня.
 
Ён жа сказаў: «Кажу табе, Пётар, не прапяе певень сёньня, як ты тройчы адрачэшся, што ведаеш Мяне».

И сказал им: когда Я посылал вас без мешка и без сумы и без обуви, имели ли вы в чём недостаток? Они отвечали: ни в чём.
 
І сказаў ім: «Калі Я пасылаў вас бяз кайстры, і бяз торбы, і без абутку, ці мелі вы нейкую нястачу?» Яны адказалі: «Аніякай».

Тогда Он сказал им: но теперь, кто имеет мешок, тот возьми его, также и суму; а у кого нет, продай одежду свою и купи меч;
 
Тады Ён сказаў ім: «Але цяпер, хто мае кайстру, няхай возьме таксама і торбу, і хто ня мае, няхай прадасьць адзеньне сваё і купіць меч.

ибо сказываю вам, что должно исполниться на Мне и сему написанному: «и к злодеям причтён». Ибо то, что о Мне, приходит к концу.
 
Бо кажу вам, што мусіць зьдзейсьніцца на Мне ўсё гэта, што напісана: “І да беззаконьнікаў залічаны”. Бо ўсяму, што адносна Мяне, надыходзіць канец».

Они сказали: Господи! вот, здесь два меча. Он сказал им: довольно.
 
Яны ж сказалі: «Госпадзе! Вось, тут два мячы!» А Ён сказаў ім: «Даволі!»

И, выйдя, пошёл по обыкновению на гору Елеонскую, за Ним последовали и ученики Его.
 
І, выйшаўшы, пайшоў, як звычайна, на гару Аліўную; а за Ім пайшлі і вучні Ягоныя.

Придя же на место, сказал им: молитесь, чтобы не впасть в искушение.
 
Прыйшоўшы ж на месца, Ён сказаў ім: «Маліцеся, каб не ўвайсьці ў спакусу».

И Сам отошёл от них на вержение камня, и, преклонив колени, молился,
 
І Ён адыйшоў ад іх як кінуць камень, і, укленчыўшы, маліўся,

говоря: Отче! о, если бы Ты благоволил пронести чашу сию мимо Меня! впрочем, не Моя воля, но Твоя да будет.
 
кажучы: «Ойча, калі хочаш, пранясі келіх гэты міма Мяне. Аднак не Мая воля, але Твая няхай станецца».

Явился же Ему Ангел с небес и укреплял Его.
 
Зьявіўся ж Яму анёл з неба, умацоўваючы Яго.

И, находясь в борении, прилежнее молился, и был пот Его, как капли крови, падающие на землю.
 
І, будучы ў барацьбе сьмяротнай, пільней маліўся, а быў пот Ягоны, як кроплі крыві, што падалі на зямлю.

Встав от молитвы, Он пришёл к ученикам, и нашёл их спящими от печали,
 
І, устаўшы ад малітвы, Ён прыйшоў да вучняў і знайшоў іх, што яны сьпяць ад смутку.

и сказал им: что вы спите? встаньте и молитесь, чтобы не впасть в искушение.
 
І сказаў ім: «Што вы сьпіцё? Устаньце, маліцеся, каб не ўвайсьці ў спакусу».

Когда Он ещё говорил это, появился народ, а впереди его шёл один из двенадцати, называемый Иуда, и он подошёл к Иисусу, чтобы поцеловать Его. Ибо он такой им дал знак: Кого я поцелую, Тот и есть.
 
Яшчэ Ён гаварыў, аж вось натоўп, а наперадзе іх ішоў адзін з Дванаццаці, называны Юда, і ён наблізіўся да Ісуса, каб пацалаваць Яго.

Иисус же сказал ему: Иуда! целованием ли предаёшь Сына Человеческого?
 
Ісус жа сказаў яму: «Юда! Пацалункам Сына Чалавечага выдаеш?»

Бывшие же с Ним, видя, к чему идёт дело, сказали Ему: Господи! не ударить ли нам мечом?
 
А тыя, якія былі з Ім, бачачы, што мае стацца, сказалі Яму: «Госпадзе! Ці ня ўдарыць мячом?»

И один из них ударил раба первосвященникова, и отсёк ему правое ухо.
 
І адзін з іх ударыў слугу першасьвятара, і адсек яму правае вуха.

Тогда Иисус сказал: оставьте, довольно. И, коснувшись уха его, исцелил его.
 
Адказваючы ж, Ісус сказаў: «Пакіньце гэта». І, дакрануўшыся да вуха ягонага, аздаравіў яго.

Первосвященникам же и начальникам храма и старейшинам, собравшимся против Него, сказал Иисус: как будто на разбойника вышли вы с мечами и кольями, чтобы взять Меня?
 
А першасьвятарам, і начальнікам варты сьвятыні, і старшыням, якія прыйшлі супраць Яго, сказаў Ісус: «Быццам на разбойніка выйшлі вы з мячамі і каламі.

Каждый день бывал Я с вами в храме, и вы не поднимали на Меня рук, но теперь ваше время и власть тьмы.
 
Кожны дзень, калі быў Я з вамі ў сьвятыні, вы ня выцягнулі на Мяне руку, але гэта вашая гадзіна і ўлада цемры».

Взяв Его, повели и привели в дом первосвященника. Пётр же следовал издали.
 
Схапіўшы Яго, яны павялі [Яго], і прыйшлі ў дом першасьвятара. А Пётар ішоў за Ім здалёк.

Когда они развели огонь среди двора и сели вместе, сел и Пётр между ними.
 
Калі ж распалілі агонь сярод панадворку і паселі разам, сядзеў і Пётар сярод іх.

Одна служанка, увидев его сидящего у огня и всмотревшись в него, сказала: и этот был с Ним.
 
Убачыўшы ж яго, нейкая служка, якая сядзела ля сьвятла і прыглядалася да яго, сказала: «І гэты быў з Ім».

Но он отрёкся от Него, сказав женщине: я не знаю Его.
 
Ён жа адрокся ад Яго, кажучы: «Жанчына! Я ня ведаю Яго».

Вскоре потом другой, увидев его, сказал: и ты из них. Но Пётр сказал этому человеку: нет!
 
І неўзабаве іншы, убачыўшы яго, сказаў: «І ты з іх». А Пётар сказаў: «Чалавеча! Ня я гэта».

Прошло с час времени, ещё некто настоятельно говорил: точно и этот был с Ним, ибо он Галилеянин.
 
І, калі прайшло каля адной гадзіны, нехта іншы настойваў, кажучы: «Праўда, і гэты быў з Ім, бо ён — Галілеец».

Но Пётр сказал тому человеку: не знаю, что ты говоришь. И тотчас, когда ещё говорил он, запел петух.
 
А Пётар сказаў: «Чалавеча, ня ведаю, што ты гаворыш». І тады, калі ён яшчэ гаварыў, запяяў певень.

Тогда Господь, обратившись, взглянул на Петра, и Пётр вспомнил слово Господа, как Он сказал ему: «прежде нежели пропоёт петух, отречёшься от Меня трижды».
 
І павярнуўшыся, Госпад паглядзеў на Пятра, і ўзгадаў Пётар слова Госпада, як Ён сказаў яму: «Перш, чым прапяе певень, тройчы адрачэшся ад Мяне».

И, выйдя вон, горько заплакал.
 
І, выйшаўшы вон, Пётар горка заплакаў.

Люди, державшие Иисуса, ругались над Ним и били Его;
 
І мужчыны, якія трымалі Ісуса, зьдзекваліся з Яго, зьбіваючы.

и, закрыв Его, ударяли Его по лицу и спрашивали Его: прореки, кто ударил Тебя?
 
І, засланіўшы Яго, білі Яго па абліччы, і пыталіся ў Яго: «Прароч, хто ўдарыў Цябе?»

И много иных хулений произносили против Него.
 
І шмат іншага, блюзьнячы, гаварылі на Яго.

И как настал день, собрались старейшины народа, первосвященники и книжники, и ввели Его в свой синедрион,
 
І калі настаў дзень, сабраліся старшыні народу, першасьвятары і кніжнікі, і прывялі Яго ў свой сынэдрыён,

и сказали: Ты ли Христос? скажи нам. Он сказал им: если скажу вам, вы не поверите;
 
кажучы: «Ці Ты — Хрыстос? Скажы нам». Ён жа сказаў ім: «Калі скажу вам, вы не паверыце.

если же и спрошу вас, не будете отвечать Мне и не отпустите Меня;
 
Калі ж Я спытаюся, не адкажаце Мне і ня вызваліце.

отныне Сын Человеческий воссядет одесную силы Божией.
 
Ад цяпер Сын Чалавечы сядзе праваруч моцы Божай».

И сказали все: итак, Ты Сын Божий? Он отвечал им: вы говорите, что Я.
 
А ўсе сказалі: «Дык Ты — Сын Божы?» Ён жа прамовіў ім: «Вы кажаце, што Я».

Они же сказали: какое ещё нужно нам свидетельство? ибо мы сами слышали из уст Его.
 
Яны ж сказалі: «Якое яшчэ патрэбна нам сьведчаньне? Бо мы самі чулі з вуснаў Ягоных».

Примечания:

 
Синодальный перевод
17 приимите — примите, возьмите.
41 вержение — бросок.
61 обратившись — в смысле обернувшись, повернувшись.
69 одесную — по правую руку, справа.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.