По Луке 18 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

Затем Иисус рассказал ученикам притчу о том, что они должны постоянно молиться и не терять надежды.
 
І сказаў таксама прыпавесьць ім праз тое, што надабе заўсёды маліцца і ня кволець,

Он сказал: — В одном городе жил судья, который Бога не чтил и с людьми не считался.
 
Кажучы: «У вадным месьце быў якісь судзьдзя, што не баяўся Бога і не шманаў людзёў.

И жила там вдова, которая ходила к нему и просила рассудить её тяжбу с противником.
 
І была ўдава ў тым месьце, і яна прышла да яго, кажучы: "Абарані мяне ад праціўніка майго".

Долго он отказывался ей помочь, но однажды подумал: «Хоть я Бога не чту и с людьми не считаюсь,
 
І ён доўга не хацеў, але потым сказаў сам сабе: "Хоць я, праўда, Бога не баюся і людзіны не шманаю,

ладно уж, чтобы эта вдова мне больше не докучала, рассмотрю её дело, не то она меня замучит вконец».
 
Адылі, каб гэтая ўдава не дакучала імне, абараню яе, каб яна наапошку не стаміла мяне, кажначасна прыходзячы"».

И Господь прибавил: — Слышали, что сказал несправедливый судья?
 
І Спадар сказаў: «Слухайце, што несправядлівы судзьдзя кажа.

Так неужели Бог не рассудит Своих избранников, которые денно и нощно взывают к Нему? Неужели Он затянет их дело?
 
Ці Бог не абароне абраных Сваіх, што галосяць да Яго дзень і ноч, дарма што адвалакае ім?

Говорю вам, Он быстро рассудит их. Но когда Сын Человеческий придёт на землю, найдёт ли Он здесь веру?
 
Кажу вам, што абароне ўборзьдзе. Як, адылі, Сын Людзкі прыйдзе, ці запраўды знойдзе веру на зямлі?»

А тем, кто считал себя праведником и свысока смотрел на других, Иисус рассказал такую притчу:
 
І сказаў таксама да некаторых, самапэўных, што яны справядлівыя, а іншых улегцы мелі, гэткую прыпавесьць:

— Два человека пришли в Храм помолиться, один — фарисей, а другой — откупщик.
 
«Двух увыйшло ў сьвятыню маліцца: адзін фарысэй, а другі мытнік.

Фарисей встал в стороне и молился так: «Благодарю тебя, Боже, за то, что я не похож на других — на всех этих грабителей, злодеев, развратников или на таких откупщиков, как этот.
 
Фарыеэй, стоячы, гэтак маліўся ў сабе: "Божа, дзякую Табе, што я не такі, як засталыя людзі, грабежнікі, несправядлівыя, чужаложнікі або як гэты мытнік.

Я соблюдаю пост дважды в неделю и плачу десятину со всех доходов».
 
Постую двойчы ў тыдзень, даю дзесяціну з усяго, што прыдбаю".

А откупщик, стоявший вдали от него, не смел даже глаз возвести к небу. Он лишь ударял себя в грудь, восклицая: «Боже, смилуйся надо мной, грешным!»
 
А мытнік, стоячы воддаль, ня ўзьняў на’т аччу сваіх да неба, але біўся ў грудзі, кажучы: «Божа, будзь міласэрны да мяне грэшнага!»

Так вот, говорю вам, именно он вернется домой оправданным перед Богом, ибо каждый возвышающий себя будет унижен, а унижающий себя будет возвышен.
 
Кажу вам: гэты пайшоў да дому свайго аправены балей за гэнага; бо кажны, што павышае сябе, паніжаны будзе; а хто паніжае сябе, павышаны будзе».

К нему приносили и младенцев, чтобы Он прикоснулся к ним, и ученики, видя это, пытались этому помешать.
 
І прыносілі да Яго таксама дзеткі, каб Ён даткнуўся да іх, але вучанікі, бачачы, ганілі іх.

Тогда Иисус подозвал детей и сказал: — Пусть дети приходят ко Мне. Не препятствуйте им, ибо Царство Божье — для таких, как они.
 
Ісус жа, гукнуўшы іх, сказаў: «Дазвольце дзеткам прыходзіць да Мяне і не бараніце ім, бо таковых ё гаспадарства Божае.

Говорю вам истину: кто не примет Царство Божье так, как ребенок, тот не войдёт туда.
 
Запраўды кажу вам: хто ня прыйме гаспадарства Божага, як дзецянё, ня ўвыйдзе ў яго».

Один начальник спросил Иисуса: — Добрый учитель, как мне обрести вечную жизнь?
 
І якісь старац папытаўся ў Яго, кажучы: «Вучыцелю добры, што зрабіць, каб спала імне жыцьцё вечнае?»

Иисус сказал: — Не называй меня добрым. Добр один только Бог.
 
Ісус сказаў яму: «Чаму завеш Мяне добрым? ніхто ня добры, толькі адзін Бог.

Ты знаешь заповеди: «Не прелюбодействуй, не убивай, не кради, не лжесвидетельствуй, почитай отца и мать».
 
Знаеш расказаньні: "Не чужалож, не забівай, не крадзі, ня сьветч хвальшыва, сьці айца свайго й маці сваю".»

Тот сказал: — Эти заповеди я соблюдаю с детства.
 
Ён жа сказаў: «Усе гэта дзяржаў я з маладосьці свае».

Услышав это, Иисус добавил: — Тогда тебе осталось одно. Продай всё, что имеешь, и раздай деньги беднякам, и взамен ты обретёшь на небе сокровище. А потом приходи и следуй за Мной.
 
Пачуўшы гэта, Ісус сказаў яму: «Аднаго не стаець яшчэ табе: прадай усе, што маеш, і раздай убогім, і будзеш мець скарб у нябёсах; і, прышоўшы, ідзі за Імною».

Услышав такое, тот глубоко огорчился, потому что был очень богат.
 
Ён жа, пачуўшы гэта, засмуціўся, бо быў надта багаты.

Иисус взглянул на него и сказал: — Как трудно богатому войти в Царство Божье!
 
І Ісус, бачачы, што ён засмуціўся, сказаў: «Як цяжка маючым багацьце ўвыйсьці ў гаспадарства Божае,

Легче верблюду пройти сквозь игольное ушко, чем богатому человеку войти в Царство Божье.
 
Бо лацьвей вярблюду прайсьці пераз вушка голкі, чымся багатаму увыйсьці ў гаспадарства Божае».

Те, кто слышал это, спросили Его: — Кто же тогда может спастись?
 
Тыя, што чулі, сказалі: «Хто ж можа спасьціся?»

Он ответил: — Что невозможно людям, то возможно для Бога.
 
Але Ёя сказаў: «Немагчымае людзём, магчыма Богу».

Петр сказал: — Мы всё оставили и пошли за Тобой.
 
А Пётра сказаў: «Вось, мы пакінулі ўсе і пайшлі за Табою».

Иисус сказал им: — Говорю вам истину: всякий, кто ради Царства Божьего отказался от дома или жены, братьев или сестер, родителей или детей,
 
Ён жа сказаў ім: «Запраўды кажу вам: няма нікога, хто пакінуў бы дом, альбо бацькоў, альбо братоў, альбо жонку, альбо дзеці дзеля гаспадарства Божага,

тот во много раз больше получит уже в этом веке, а в веке грядущем — вечную жизнь.
 
І не адзяржаў бы шмат балей у гэтым часе, і ў прыйдучым веку жыцьця вечнага».

Отозвав в сторону Двенадцать, Он сказал им: — Теперь мы пойдем в Иерусалим, где исполнится всё написанное пророками о Сыне Человеческом.
 
І, узяўшы двананцацёх, сказаў ім: «Вось, мы ўзыходзім да Ерузаліму, і зьдзеецца ўсе, напісанае прарокамі праз Сына Людзкога.

Его выдадут иноверцам, над Ним будут глумиться, Его будут оскорблять и оплёвывать,
 
Бо Ён будзе выданы народам, і асьміяны, і зьняважаны, і апліваны.

Его бичуют и казнят, а на третий день Он воскреснет.
 
І, біўшы пугамі, яны заб’юць Яго; і на трэйці дзень ускрэсьне».

Но ученики ничего не поняли. Смысл Его слов был сокрыт от них, они не знали, о чём Он говорит.
 
Але яны нічога з гэтага не разумелі; слова гэтае было схавана ад іх, і яны не разумелі сказанага.

Иисус подходил к Иерихону, а у дороги сидел, прося милостыню, слепой.
 
І сталася, як Ён падыходзіў да Ерыхону, што адзін нявісны сядзеў ля дарогі, просячы.

Услышав шум идущей толпы, он спросил, что происходит.
 
І, пачуўшы мінаючую гурбу, папытаўся, што гэта было б.

Ему объяснили, что идет Иисус Назаретянин.
 
І паведамілі яму, што Ісус Назарэцянін тудэй праходзе.

Тогда он вскричал: — Иисус, сын Давида, смилуйся надо мной!
 
І ён гукнуў, кажучы: «Сыну Давідаў, зьмілуйся над імною!»

Идущие в голове толпы велели ему замолкнуть, но он закричал ещё громче: — Сын Давида, смилуйся надо мной!
 
Ідучыя ж сьпераду ганілі яго, вымагаючы, каб ён змоўк; але ён шмат балей гукаў. «Сыну Давідаў, зьмілуйся над імною!».

Остановившись, Иисус велел подвести его и, когда тот приблизился, спросил:
 
І Ісус, адзяржаўшыся, расказаў прывесьці яго да сябе; і, як тый дабліжыўся, папытаўся ў яго:

— Чего ты от Меня хочешь? Тот ответил: — Хочу быть зрячим, Господин мой.
 
«Чаго ты хочаш, каб Я ўчыніў табе?» Ён жа сказаў: «Спадару, каб я празерыў».

Иисус сказал: — Taк будь же зрячим! Вера исцелила тебя.
 
І Ісус сказаў яму: «Празер; вера твая ўздаравіла цябе».

Тотчас глаза слепого открылись и он пошел вслед за Иисусом, восхваляя Бога, а весь народ, видя это, также восхвалил Бога.
 
І якга ён празерыў і пайшоў за Ім, славячы Бога; і ўвесь люд, бачачы гэта, даў хвалу Богу.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.