По Луке 19 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Українська Біблія. Турконяк

Войдя в Иерихон, Иисус шел по городу,

Увійшовши в місто, Ісус переходив через Єрихон.

а там был некто по имени Заккай, глава местных откупщиков, человек очень богатый.

І ось чоловік, якого звали Закхей, — це був старший над митниками і був багатий, —

Он хотел увидеть Иисуса, но ему мешала толпа, потому что он был невысокого роста.

прагнув побачити Ісуса, хто Він, але не міг через натовп, бо був малого зросту.

И вот, забежав вперёд, он забрался на сикомор, чтобы увидеть, как пройдет Иисус.

Побігши наперед, він виліз на смоківницю, щоби Його побачити, коли Він там проходитиме.

Поравнявшись с тем местом, Иисус посмотрел наверх и сказал: — Заккай, немедленно спускайся, ибо сегодня Я буду гостем в твоем доме.

Прийшовши на те місце, Ісус поглянув, [побачив його і] звернувся до нього: Закхею, негайно злізай, бо сьогодні потрібно Мені бути у твоєму домі!

И тот, сразу же спустившись вниз, радостно принял Его.

І він швидко зліз, і прийняв Його, радіючи.

Видя это, все роптали, недовольные тем, что Он остановился у грешника.

А всі, побачивши це, нарікали, кажучи: Навіщо зайшов Він, щоби зупинитися в грішної людини!

Но Заккай, поднявшись, сказал Господу: — Половину имущества, Господин мой, я сейчас же отдам беднякам, а если с кого взял лишнее, то возмещу ему вчетверо.

Устав Закхей і сказав Господу: Ось, Господи, даю бідним половину свого майна, і якщо кого чим скривдив, повертаю вчетверо!

Иисус сказал: — Сегодня в этом доме свершилось спасение. Ведь этот человек тоже потомок Авраама.

А Ісус промовив до нього: Сьогодні завітало спасіння до цього дому, бо й він — син Авраама;

А Сын Человеческий для того и пришел, чтобы найти и спасти погибших.

Син Людський прийшов знайти та спасти те, що загинуло!

Они слушали, и Он рассказал ещё одну притчу, поскольку был уже близко к Иерусалиму и все ждали скорого наступления Царства Божьего.

Коли вони слухали це, Він розповів ще одну притчу, оскільки був близько до Єрусалима, і вони сподівалися, що ось-ось має об’явитися Боже Царство.

Иисус сказал: — Один знатный человек отправился в дальнюю страну, чтобы добиться царской власти, а потом вернуться.

Отже, — сказав Він, — один чоловік шляхетного роду пішов у далеку країну, щоби прийняти царство і повернутися.

Призвав десять своих рабов и вручив им десять мин серебра, он сказал: «Пустите их в оборот на то время, пока я в отъезде».

Він покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін [1] і сказав їм: Торгуйте, доки прийду!

Но подданные его ненавидели и отправили к нему посольство с заявлением: «Мы не хотим, чтобы этот человек был нашим царем».

Та громадяни ненавиділи його і послали посланців слідом за ним, кажучи: Не хочемо, щоби цей панував над нами!

Царем его все же признали. Вернувшись домой, он вызвал слуг, которым дал деньги, и спросил, какой они получили доход.

І сталося, що, одержавши царство, він повернувся і звелів покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, аби довідатися, що вони вторгували.

Первый слуга, явившись, сказал: «Господин, твоя мина принесла доход в десять мин».

Приходить перший і каже: Пане, міна твоя принесла десять мін.

Хозяин сказал: «Отлично, мой верный слуга! Раз ты оказался надёжен в малом, то получи в управление десять городов».

І відказав йому: Гаразд, добрий рабе, так як в малому ти був вірний, володій десятьма містами.

Второй слуга пришел и сказал: «Твоя мина, хозяин, дала прибыль в пять мин».

Прийшов другий, кажучи: Пане, міна твоя принесла п’ять мін.

Хозяин сказал: «Получи пять городов».

Сказав і цьому: І ти будь над п’ятьма містами.

Третий слуга пришел и сказал: «Господин, вот твоя мина, я хранил ее в платке.

І ще один прийшов, кажучи: Пане, ось твоя міна, яку мав я відкладену в хусточці.

Я боялся тебя, ибо ты очень строг. Ты любитель брать то, что не клал, и снимать урожай там, где не сеял».

Адже я боявся тебе, бо ти жорстока людина: береш те, чого не поклав, і жнеш те, чого не посіяв!

Хозяин сказал: «Негодный раб, твои же слова тебя обличают! Ты ведь знал, что я строг и люблю брать то, что не клал, и снимать урожай там, где не сеял.

Каже йому: Устами твоїми суджу я тебе, лукавий рабе. Ти знав, що я жорстока людина, що беру те, чого не поклав, і що жну те, чого не посіяв.

Почему же ты не отдал мои деньги в рост, чтобы, вернувшись, я получил от них прибыль?»

Чому ж не дав ти моїх грошей купцям, і я, повернувшись, узяв би своє з прибутком?

И он велел стоящим рядом: «Отберите у него мину и отдайте имеющему десять мин».

А тим, які стояли поряд, сказав: Візьміть від нього міну і дайте тому, хто має десять мін!

Те возразили: «Господин, у него и так уже есть десять!»

І відповіли йому: Пане, він же десять мін вже має!

Он ответил: «Говорю вам, что всякому, кто имеет, дадут еще, а у неимущего отнимут и то, что у него есть.

Кажу вам: кожному, хто має, дасться, а від того, хто не має, і те, що має, буде забране [від нього].

И ещё: врагов моих, которые не желали, чтобы я был их царем, приведите сюда и тут же, у меня на глазах, казните».

А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і повбивайте їх переді мною!

Рассказав это, Иисус пошел дальше, к Иерусалиму.

Сказавши це, Він пішов попереду, прямуючи в Єрусалим.

Подходя к Бет-Паге и Бет-Анийя, достигнув так называемой Масличной горы, Он послал вперед двух учеников, велев им:

І сталося, як наблизився Він до Витфагії і Витанії, до гори, що зветься Оливна, то послав двох учнів,

— Отправляйтесь в ту деревню, что перед вами. Там вы найдете необъезженного ослёнка; отвяжите его и приведите сюда.

кажучи: Ідіть у село, що навпроти, а ввійшовши до нього, знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.

Если вас спросят, зачем вы его отвязываете, отвечайте: «Он нужен Господу».

Коли хто запитає вас, навіщо відв’язуєте, то скажете [йому], що Господь потребує його.

Посланные пошли и нашли то, о чём им было сказано.

Посланці пішли й знайшли все так, як Він їм сказав.

Когда они отвязывали ослёнка, его хозяева спросили их: «Зачем вы его отвязываете?»

Коли відв’язували осля, запитали його господарі: Навіщо відв’язуєте осля?

Они ответили: «Он нужен Господу».

Вони ж відказали, що Господь потребує його.

Затем они привели ослёнка к Иисусу и, набросив на ослёнка свои одежды, помогли Иисусу сесть на него верхом.

Тож вони привели осля до Ісуса і, накинувши на нього свою одіж, посадили Ісуса.

Иисус ехал, и люди расстилали перед Ним на дороге свои одежды.

А коли Він їхав, стелили свою одежу на дорозі.

А когда Он достиг спуска с Масличной горы, целая толпа учеников начала громко и радостно славить Бога за те чудеса, которые им довелось увидеть:

Як наблизився Він до підніжжя Оливної гори, багато учнів почали з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які побачили,

Благословен Царь, грядущий во имя Господне! Мир в небесах, слава на высотах!

вигукуючи: Благословенний Цар, Який іде в Ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!

Некоторые из фарисеев, что были в толпе, сказали Иисусу: — Учитель, вели Своим ученикам замолчать.

Та деякі фарисеї з натовпу сказали Йому: Учителю, заборони це Своїм учням!

Он ответил: — Говорю вам, даже если они замолчат, вместо них начнут восклицать вот эти камни!

У відповідь Він сказав: Кажу вам, коли вони замовкнуть, кричатиме каміння.

Когда Он подъехал к Иерусалиму и увидел город, то заплакал о нём

А коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним,

и сказал: — О если бы ты хоть сегодня понял, что может принести тебе мир! Но это от тебя сокрыто.

кажучи: Якби ти зрозуміло хоч у цей день, що потрібне для [твого] миру! Тепер же це сховано від очей твоїх.

Придет время, и враги окружат тебя валом, отовсюду обложат осадой.

Адже прийдуть на тебе дні, — і твої вороги оточать тебе валом, візьмуть тебе в облогу, тіснитимуть тебе звідусіль,

Они сравняют тебя с землей и перебьют твоих жителей, даже младенцев, не оставив в тебе даже камня на камне, — за то, что ты не смог распознать часа, когда пришел к тебе Бог.

поб’ють тебе й твоїх дітей у тобі, не залишать каменя на камені в тобі, бо не зрозуміло ти часу своїх відвідин!

Войдя в Храм, Он принялся изгонять оттуда торгующих.

Увійшовши в храм, Він почав виганяти тих, котрі продавали [в ньому й купували],

Он говорил им: — В Писании сказано: «И станет Дом Мой местом молитвы». А вы превратили его в разбойничий притон!

кажучи їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви зробили його печерою розбійників!

Он каждый день проповедовал в Храме, а первосвященники, книжники и виднейшие люди искали случая Его погубить.

І навчав щодня в храмі. А первосвященики, книжники та старші народу прагнули Його погубити,

Но они ничего не могли с Ним поделать, потому что народ жадно слушал Его.

але не знаходили, як це зробити, оскільки всі люди, слухаючи, не відходили від Нього.

« 18 глава 20 глава »