По Луке 19 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Переклад Огієнка

Войдя в Иерихон, Иисус шел по городу,

І, ввійшовши Ісус, переходив через Єрихо́н.

а там был некто по имени Заккай, глава местных откупщиков, человек очень богатый.

І ось чоловік, що звався Закхе́й, — він був старши́й над ми́тниками, і був багатий, —

Он хотел увидеть Иисуса, но ему мешала толпа, потому что он был невысокого роста.

бажав ба́чити Ісуса, хто Він, але з-за наро́ду не міг, — бо мали́й був на зріст.

И вот, забежав вперёд, он забрался на сикомор, чтобы увидеть, как пройдет Иисус.

І, забігши вперед, він виліз на фіґове дерево, щоб бачити Його, бо Він мав побіч нього прохо́дити.

Поравнявшись с тем местом, Иисус посмотрел наверх и сказал: — Заккай, немедленно спускайся, ибо сегодня Я буду гостем в твоем доме.

А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“

И тот, сразу же спустившись вниз, радостно принял Его.

І той зараз додо́лу ізліз, і прийняв Його з радістю.

Видя это, все роптали, недовольные тем, что Он остановился у грешника.

А всі, як побачили це, почали нарікати, і казали: „Він до грішного мужа в гости́ну зайшов!“

Но Заккай, поднявшись, сказал Господу: — Половину имущества, Господин мой, я сейчас же отдам беднякам, а если с кого взял лишнее, то возмещу ему вчетверо.

Став же Закхе́й та й промовив до Господа: „Господи, половину маєтку свого́ я віддам ось убогим, а коли кого скри́вдив був чим, — верну вче́тверо“.

Иисус сказал: — Сегодня в этом доме свершилось спасение. Ведь этот человек тоже потомок Авраама.

Ісус же промовив до нього: „Сьогодні на дім цей спасі́ння прийшло, бо й він син Авраамів.

А Сын Человеческий для того и пришел, чтобы найти и спасти погибших.

Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“

Они слушали, и Он рассказал ещё одну притчу, поскольку был уже близко к Иерусалиму и все ждали скорого наступления Царства Божьего.

Коли ж вони слухали це, розповів Він іще одну при́тчу, бо Він був недалеко від Єрусалиму, вони ж ду́мали, що об'я́виться Боже Царство тепер.

Иисус сказал: — Один знатный человек отправился в дальнюю страну, чтобы добиться царской власти, а потом вернуться.

Отож Він сказав: „Один чоловік, роду славного, відправлявся в далеку країну, щоб царство прийняти й вернутись.

Призвав десять своих рабов и вручив им десять мин серебра, он сказал: «Пустите их в оборот на то время, пока я в отъезде».

І покликав він десятьох своїх рабів, дав їм десять мін, і сказав їм: „Торгуйте, аж поки верну́ся“.

Но подданные его ненавидели и отправили к нему посольство с заявлением: «Мы не хотим, чтобы этот человек был нашим царем».

Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.

Царем его все же признали. Вернувшись домой, он вызвал слуг, которым дал деньги, и спросил, какой они получили доход.

І сталось, коли він верну́вся, як царство прийняв, то звелів посклика́ти рабів, яким срі́бло роздав, щоб довідатися, хто́ що набув.

Первый слуга, явившись, сказал: «Господин, твоя мина принесла доход в десять мин».

І перший прийшов і сказав: „Пане, міна твоя принесла́ десять мін“.

Хозяин сказал: «Отлично, мой верный слуга! Раз ты оказался надёжен в малом, то получи в управление десять городов».

І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.

Второй слуга пришел и сказал: «Твоя мина, хозяин, дала прибыль в пять мин».

І другий прийшов і сказав: „Пане, твоя міна п'ять мін принесла́“.

Хозяин сказал: «Получи пять городов».

Він же сказав і тому́: „Будь і ти над п'ятьма́ містами“.

Третий слуга пришел и сказал: «Господин, вот твоя мина, я хранил ее в платке.

І ще інший прийшов і сказав: „Пане, ось міна твоя, що я мав її сховану в хустці.

Я боялся тебя, ибо ты очень строг. Ты любитель брать то, что не клал, и снимать урожай там, где не сеял».

Я бо боявся тебе, — ти ж бо люди́на жорсто́ка: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв“.

Хозяин сказал: «Негодный раб, твои же слова тебя обличают! Ты ведь знал, что я строг и люблю брать то, что не клал, и снимать урожай там, где не сеял.

І відказав той йому: „Уста́ми твоїми, злий рабе, суджу́ я тебе! Ти знав, що я — жорстока люди́на, беру́, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

Почему же ты не отдал мои деньги в рост, чтобы, вернувшись, я получил от них прибыль?»

Чому́ ж не віддав ти міня́льникам срі́бла мого, — і я, повернувшись, узяв би своє із прибу́тком?“

И он велел стоящим рядом: «Отберите у него мину и отдайте имеющему десять мин».

І сказав він присутнім: „Візьміть міну від нього, та дайте тому́, хто десять мін має“.

Те возразили: «Господин, у него и так уже есть десять!»

І відказали йому: „Пане, — він десять мін має“.

Он ответил: «Говорю вам, что всякому, кто имеет, дадут еще, а у неимущего отнимут и то, что у него есть.

Говорю́ бо я вам: „Кожному, хто має, то дасться йому, хто ж не має, — забереться від нього і те, що він має.

И ещё: врагов моих, которые не желали, чтобы я был их царем, приведите сюда и тут же, у меня на глазах, казните».

А тих ворогів моїх, які не хотіли, щоб царював я над ними, приведіте сюди, — і на оча́х моїх їх повбивайте“.

Рассказав это, Иисус пошел дальше, к Иерусалиму.

А як це оповів, Він далі пішов, простуючи в Єрусалим.

Подходя к Бет-Паге и Бет-Анийя, достигнув так называемой Масличной горы, Он послал вперед двух учеников, велев им:

І ото, як набли́зився до Вітфагі́ї й Віфа́нії, на горі, що Оли́вною зветься, Він двох учнів послав,

— Отправляйтесь в ту деревню, что перед вами. Там вы найдете необъезженного ослёнка; отвяжите его и приведите сюда.

наказуючи: „Ідіть у село, яке перед вами; увійшовши до нього, зна́йдете прив'язане осля́, що на нього ніко́ли ніхто із людей не сідав. Відв'яжіть його, і приведіть.

Если вас спросят, зачем вы его отвязываете, отвечайте: «Он нужен Господу».

Коли ж вас хто спитає: „На́що відв'язуєте?“, відкажіть тому так: „Госпо́дь потребу́є його“.

Посланные пошли и нашли то, о чём им было сказано.

Посланці́ ж відійшли, — і знайшли, як Він їм був сказав.

Когда они отвязывали ослёнка, его хозяева спросили их: «Зачем вы его отвязываете?»

А коли осля стали відв'язувати, хазяї́ його їх запитали: „На́що осля ви відв'язуєте?“

Они ответили: «Он нужен Господу».

Вони ж відказали: „Господь потребу́є його“.

Затем они привели ослёнка к Иисусу и, набросив на ослёнка свои одежды, помогли Иисусу сесть на него верхом.

І вони привели́ до Ісуса його, і, поклавши одежу свою на осля, посадили Ісуса.

Иисус ехал, и люди расстилали перед Ним на дороге свои одежды.

Коли ж Він їхав, вони простила́ли одежу свою по дорозі.

А когда Он достиг спуска с Масличной горы, целая толпа учеников начала громко и радостно славить Бога за те чудеса, которые им довелось увидеть:

А як Він наближався вже до сходу з гори Оливної, то ввесь на́товп учнів, радіючи, почав гучним голосом Бога хвалити за всі чуда, що бачили,

Благословен Царь, грядущий во имя Господне! Мир в небесах, слава на высотах!

кажучи: „Благослове́нний Цар, що йде у Господнє Ім'я́! Мир на небеса́х, і слава на висоті!“

Некоторые из фарисеев, что были в толпе, сказали Иисусу: — Учитель, вели Своим ученикам замолчать.

А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“

Он ответил: — Говорю вам, даже если они замолчат, вместо них начнут восклицать вот эти камни!

А Він їм промовив у відповідь: „Кажу вам, що коли ці замо́вкнуть, то каміння кричатиме!“

Когда Он подъехал к Иерусалиму и увидел город, то заплакал о нём

І коли Він набли́зився, і місто побачив, то заплакав за ним,

и сказал: — О если бы ты хоть сегодня понял, что может принести тебе мир! Но это от тебя сокрыто.

і сказав: „О, якби й ти хоч цього дня пізнало, що потрібне для миру тобі! Та тепер від очей твоїх сховане це.

Придет время, и враги окружат тебя валом, отовсюду обложат осадой.

Бо при́йдуть на тебе ті дні, і твої вороги тебе ва́лом ото́чать, і обля́жуть тебе, і стиснуть тебе звідусю́ди.

Они сравняют тебя с землей и перебьют твоих жителей, даже младенцев, не оставив в тебе даже камня на камне, — за то, что ты не смог распознать часа, когда пришел к тебе Бог.

І зрівняють з землею тебе, і поб'ють твої діти в тобі, і не позоста́влять у тобі каменя на камені, бо не зрозуміло ти ча́су відвідин твоїх“.

Войдя в Храм, Он принялся изгонять оттуда торгующих.

А коли Він у храм увійшов, то почав виганяти продавці́в,

Он говорил им: — В Писании сказано: «И станет Дом Мой местом молитвы». А вы превратили его в разбойничий притон!

до них кажучи: „Написано: „Дім Мій — дім молитви“, а ви з нього зробили „пече́ру розбійників“.

Он каждый день проповедовал в Храме, а первосвященники, книжники и виднейшие люди искали случая Его погубить.

І Він кожного дня у храмі навчав. А первосвященики й книжники й найважні́ші з наро́ду шукали, щоб Його погубити,

Но они ничего не могли с Ним поделать, потому что народ жадно слушал Его.

але не знахо́дили, що вчинити Йому, бо ввесь наро́д горнувся до Нього та слухав Його.

« 18 глава 20 глава »