По Луке 4 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Переклад Огієнка

И вот, исполнившись Святым Духом, Иисус от Иордана пошел обратно и, полный Духа, провёл в пустыне

А Ісус, повний Духа Святого, вернувсь з-над Йорда́ну, і Дух на пустиню Його попрова́див.

сорок дней, искушаемый Дьяволом. Всё это время Он ничего не ел — и наконец почувствовал голод.

Сорок день там диявол Його спокуша́в, і за тих днів Він нічого не їв, а коли закінчи́лись вони, то вкінці зголодні́в.

Дьявол сказал Ему: — Если Ты Сын Божий, вели этому камню превратиться в хлеб.

І диявол до Нього сказав: „Якщо Ти Син Божий, — скажи цьому ка́меневі, щоб хлі́бом він став!“

Иисус ответил: — В Писании сказано: «Не только хлебом жив человек».

А Ісус відповів йому: „Написано: Не хлібом самим буде жити люди́на, але кожним Словом Божим!“

Тогда Дьявол вознёс Его на высокое место и в одно мгновение показал Ему все царства земные.

І він вивів Його на го́ру високу, і за хвилину ча́су показав Йому всі царства на світі.

Дьявол сказал: — Я дам Тебе власть над всем этим и всю славу. Все это отдано мне, и я могу передать это тому, кому захочу.

І диявол сказав Йому: „Я дам Тобі всю оцю вла́ду та їхню славу, бо мені це пере́дане, і я даю, кому хочу, її.

И если Ты мне поклонишься, всё будет Твоим.

Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“

Иисус ответил: — В Писании сказано: «Господу, Богу твоему, поклоняйся, и служи только Ему».

І промовив Ісус йому в відповідь: „Написано: Господеві Богові своєму вклоняйся, і служи Одно́му Йому!“

Тогда Дьявол привел Его в Иерусалим и, поставив на самую вершину Храма, сказал: — Если Ты Сын Божий, бросайся вниз!

І повів Його в Єрусалим, і на нарі́жнику храму поставив, та й каже Йому: „Як Ти Син Божий, — кинься звідси додолу!

Ведь в Писании сказано: «Он ангелам Своим поручит тебя,

Бо написано: „Він накаже про Тебе Своїм Ангола́м, щоб Тебе берегли!“

и они понесут тебя на руках, и ты даже камня ногой не заденешь».

і: „Вони на руках понесуть Тебе, щоб коли не спіткнув Ти об камінь Своєї ноги!“

Иисус ответил: — В Писании сказано: «Не испытывай Господа, Бога твоего».

А Ісус відказав йому в відповідь: „Сказано: Не спокуша́й Господа Бога свого́!“

И Дьявол, кончив Его испытывать, до поры до времени от Него отступился.

І диявол, скінчи́вши все цеє споку́шування, відійшов від Нього до ча́су.

Иисус в силе Духа возвратился в Галилею, и слух о Нём разнесся по всей округе.

А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього розне́слась по всій тій країні.

Он проповедовал в синагогах, и все хвалили Его.

І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його сла́вили.

Посетил Он и свой город Назарет. Там, в одну из суббот, по своему обыкновению пришел Он в синагогу и поднялся, чтобы читать вслух Писание.

І прибув Він до Назаре́ту, де був ви́хований. І звича́єм Своїм Він прийшов дня суботнього до синаго́ги, і встав, щоб читати.

Ему подали книгу пророка Исайи. Развернув свиток, Он отыскал и прочел место, гласившее:

І подали́ Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано:

Дух Господа пребывает на Мне, ибо Он помазал Меня, чтобы Я принес бедным добрую весть. Он послал Меня, чтобы Я объявил пленным — свободу, слепым — прозренье, чтобы Я отпустил на волю всех угнетённых

„На Мені Дух Господній, бо Мене Він пома́зав, щоб Добру Нови́ну звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоне́ним визво́лення, а незрячим прозрі́ння, відпустити на волю пому́чених,

и провозгласил год милости Господней.

щоб проповідувати рік Господнього зми́лування“.

Затем Он свернул свиток, отдал служителю и сел. Все выжидательно смотрели на Него.

І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Ньо́го.

Тогда Он, прервав молчание, сказал им: — Сегодня исполнились слова Писания, которые Я только что прочел вам.

І почав Він до них говорити: „Сьогодні збуло́ся Писа́ння, яке ви почули!“

Все громко одобряли Его, удивляясь Его вдохновенным речам. Люди спрашивали друг друга: «Разве это не сын Иосифа?»

І всі Йому стверджували й дивувались словам благода́ті, що ли́нули з уст Його. І казали вони: „Чи ж то Він не син Йо́сипів?“

Иисус сказал им: — Вы, конечно, ответите мне пословицей «врач, вылечись сам». Повтори, мол, и здесь, у Себя на родине, совершенное Тобой в Кфар-Нахуме.

Він же промовив до них: „Ви Мені конче скажете при́казку: „Лікарю, — уздоров самого себе! Учини те й тут, у вітчи́зні Своїй, що́ сталося — чули ми — у Капернау́мі“.

Так вот, Я скажу Вам: ни одного пророка не принимали с почётом у него на родине.

І сказав Він: „Поправді кажу вам: Жоден пророк не буває приємний у вітчи́зні своїй.

Поверьте, много было вдов в Израиле, когда во времена пророка Илии три с половиной года стояла засуха и по всей земле был великий голод.

Та правдиво кажу́ вам: Багато вдовиць перебува́ло за днів Іллі серед Ізраїля, коли на три роки й шість місяців небо було́ зачинилося, так що голод великий настав був по всій тій землі,

Но ни к одной из них не был послан Илия, а только ко вдове из Царфата Сидонского.

а Ілля́ не до жодної з них не був посланий, тільки в Саре́пту Сидо́нську до овдові́лої жінки.

Много и прокаженных было в Израиле при пророке Елисее, но ни один из них не исцелился, а только сириец Нааман.

І багато було́ прокаже́них за Єлисе́я пророка в Ізраїлі, але жоден із них не очи́стився, крім Неєма́на сирі́янина“.

Слова эти привели всех в ярость.

І всі в синагозі, почувши оце, перепо́внились гнівом.

Встав, они выгнали Его из города и повели на край обрыва, где стоял их город, чтобы столкнуть Его в пропасть.

І, вставши, вони Його вигнали за місто, і повели́ аж до кра́ю гори, на якій їхнє місто було побудо́ване, щоб скинути додолу Його.

Но Он, пройдя сквозь толпу, удалился.

Але Він перейшов серед них, і віддали́вся.

Затем Он отправился в галилейский город Кфар-Нахум и стал проповедовать там в субботу.

І прийшов Він у Капернау́м, галілейське місто, і там їх навчав по суботах.

Все поражались Его речам, ибо Он говорил, как наделённый властью.

І дивувались науці Його, бо слово Його було вла́дне.

В тамошней синагоге был человек, одержимый духом нечистого демона.

І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого де́мона, і він закричав гучни́м голосом:

Он громко вскричал: — Что Тебе нужно от нас, Иисус Назаретянин? Ты пришёл погубить нас? Знаю я, кто Ты. Ты Святой Божий!

„Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назаряни́не? Ти прийшов погубити нас. Я знаю Тебе, хто Ти, — Божий Святий“.

Но Иисус оборвал его, сказав: — Замолчи и покинь этого человека. Повалив человека на пол, демон покинул его, не причинив никакого вреда.

А Ісус заборони́в йому, кажучи: „Замовчи, і вийди з нього!“ І, кинувши де́мон того насере́дину, вийшов із нього, нічо́го йому не пошко́дивши.

Пораженные, все стали спрашивать друг друга: «Что такого заключено в Его в речах? Одним только простым приказом Он изгоняет нечистых духов!»

І всіх жах обгорнув, і питали вони один о́дного, кажучи: „Що́ то за наука, що ду́хам нечистим наказує з вла́дою й силою, — і виходять вони?“

И пошла о Нём молва по округе.

І не́слася чутка про Нього по всіх місцях кра́ю.

Возвращаясь из синагоги, Он зашел в дом к Симону, так как тёща Симона была больна лихорадкой и Его просили исцелить ее.

А як вийшов Він із синагоги, увійшов у дім Си́мона. Теща ж Си́монова в великій гарячці лежала. І просили за неї Його.

Склонившись над ней, Он пригрозил лихорадке. Женщина сразу же выздоровела, встала и начала прислуживать им.

І, ставши над нею, Він заборони́в тій гарячці, — і вона полишила її. І, зараз уставши, теща їм прислуго́вувала.

После захода солнца к Иисусу привели всех больных, какие были в округе, и Он, возлагая руки, исцелял каждого.

Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.

Из многих при этом выходили демоны с криком «Ты Сын Божий!», но Он строго запрещал им говорить, что они узнали в Нём Помазанника.

Із багатьох же вихо́дили й де́мони, кричачи́ та гово́рячи: „Ти Син Божий!“ Та Він їм забороня́в, і не давав говорити, що знали вони, що Христос Він.

С наступлением дня Иисус покинул город, и люди бросились за Ним вдогонку, умоляя не покидать их.

Коли ж настав день, Він вийшов, і подавсь до самотнього місця. А люди шукали Його. І прийшовши до Нього, Його затримували, щоб від них не відхо́див.

Но Он сказал: — Я должен возвестить Царство Божье и другим городам, ради этого Я послан.

Він же промовив до них: „І іншим містам Я повинен звіщати Добру Нови́ну про Боже Царство, — бо на те Мене по́слано“.

И проповедовал Он в синагогах Иудеи.

І Він проповідував по синагогах Галілеї.

« 3 глава 5 глава »