По Луке 19 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Переклад Хоменка

Войдя в Иерихон, Иисус шел по городу,

Увійшовши в Єрихон, Ісус проходив через (місто).

а там был некто по имени Заккай, глава местных откупщиков, человек очень богатый.

А був там чоловік, Закхей на ім'я; він був головою над митарями й був багатий.

Он хотел увидеть Иисуса, но ему мешала толпа, потому что он был невысокого роста.

Він бажав бачити Ісуса, хто він такий, але не міг із-за народу, бо був малого зросту.

И вот, забежав вперёд, он забрался на сикомор, чтобы увидеть, как пройдет Иисус.

Побіг він наперед, виліз на сикомор, щоб подивитися на нього, бо Ісус мав проходити тудою.

Поравнявшись с тем местом, Иисус посмотрел наверх и сказал: — Заккай, немедленно спускайся, ибо сегодня Я буду гостем в твоем доме.

Прийшовши на те місце, Ісус глянув угору і сказав до нього: “Закхею, притьмом злізай, бо я сьогодні маю бути в твоїм домі.”

И тот, сразу же спустившись вниз, радостно принял Его.

І зліз той швидко і прийняв його радо.

Видя это, все роптали, недовольные тем, что Он остановился у грешника.

Всі, бачивши те, заходилися нарікати та й казали: “До чоловіка грішника зайшов у гостину.”

Но Заккай, поднявшись, сказал Господу: — Половину имущества, Господин мой, я сейчас же отдам беднякам, а если с кого взял лишнее, то возмещу ему вчетверо.

А Закхей устав і до Господа промовив: “Господи, ось половину майна свого даю вбогим, а коли чимсь когось і покривдив, поверну вчетверо.”

Иисус сказал: — Сегодня в этом доме свершилось спасение. Ведь этот человек тоже потомок Авраама.

Ісус сказав до нього: “Сьогодні на цей дім зійшло спасіння, бо й він син Авраама.

А Сын Человеческий для того и пришел, чтобы найти и спасти погибших.

Син бо Чоловічий прийшов шукати і спасти те, що загинуло.”

Они слушали, и Он рассказал ещё одну притчу, поскольку был уже близко к Иерусалиму и все ждали скорого наступления Царства Божьего.

Як люди слухали це, Ісус сказав ще одну притчу, бо він був близько Єрусалиму, і вони думали, що Царство Боже негайно має з'явитись.

Иисус сказал: — Один знатный человек отправился в дальнюю страну, чтобы добиться царской власти, а потом вернуться.

Отож, він мовив: “Один чоловік, знатного роду, пішов у далеку землю прийняти собі царство та й повернутись потім.

Призвав десять своих рабов и вручив им десять мин серебра, он сказал: «Пустите их в оборот на то время, пока я в отъезде».

Покликав він десятьох слуг своїх, дав їм десять мін і мовив до них: Промишляйте ними, поки я повернуся.

Но подданные его ненавидели и отправили к нему посольство с заявлением: «Мы не хотим, чтобы этот человек был нашим царем».

Співгромадяни ж його ненавиділи його й вислали слідом за ним посольство, щоб сказати: Не хочемо, щоб отой царював над нами!

Царем его все же признали. Вернувшись домой, он вызвал слуг, которым дал деньги, и спросил, какой они получили доход.

І от, як він, прийнявши царство, назад повернувся, звелів прикликати до себе слуг тих, що їм дав гроші, щоб довідатися, хто що придбав.

Первый слуга, явившись, сказал: «Господин, твоя мина принесла доход в десять мин».

Перший прийшов і каже: Пане, міна твоя придбала інших десять.

Хозяин сказал: «Отлично, мой верный слуга! Раз ты оказался надёжен в малом, то получи в управление десять городов».

Гаразд, добрий слуго, — сказав пан, — тому, що ти вірний у маленькім, візьми управу над десятьма містами.

Второй слуга пришел и сказал: «Твоя мина, хозяин, дала прибыль в пять мин».

І прийшов другий і каже: Пане, міна твоя, принесла п'ять мін.

Хозяин сказал: «Получи пять городов».

Він сказав і цьому: Ти теж будь над п'ятьма містами.

Третий слуга пришел и сказал: «Господин, вот твоя мина, я хранил ее в платке.

Прийшов ще інший й каже: Ось твоя міна, пане, що я тримав заховану в хустинці,

Я боялся тебя, ибо ты очень строг. Ты любитель брать то, что не клал, и снимать урожай там, где не сеял».

бо я лякався тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не поклав, і жнеш, чого не посіяв.

Хозяин сказал: «Негодный раб, твои же слова тебя обличают! Ты ведь знал, что я строг и люблю брать то, что не клал, и снимать урожай там, где не сеял.

А пан до нього й каже: З уст твоїх я тебе суджу, лукавий слуго! Ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не поклав, і жну, чого не посіяв.

Почему же ты не отдал мои деньги в рост, чтобы, вернувшись, я получил от них прибыль?»

Чому ж тоді не дав ти моїх грошей в обіг? Я, повернувшись, відібрав би їх з відсотками.

И он велел стоящим рядом: «Отберите у него мину и отдайте имеющему десять мин».

І він сказав тим, що там стояли: Візьміть від нього міну й дайте тому, що має десять мін.

Те возразили: «Господин, у него и так уже есть десять!»

Пане! — сказали йому, — він має вже десять!

Он ответил: «Говорю вам, что всякому, кто имеет, дадут еще, а у неимущего отнимут и то, что у него есть.

Кажу вам: Кожному, хто має, дасться, а в того, хто не має, відберуть і те, що має.

И ещё: врагов моих, которые не желали, чтобы я был их царем, приведите сюда и тут же, у меня на глазах, казните».

А ворогів моїх, отих, що не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди й убийте на очах у мене.”

Рассказав это, Иисус пошел дальше, к Иерусалиму.

Сказавши це, Ісус пішов попереду, простуючи вгору до Єрусалиму.

Подходя к Бет-Паге и Бет-Анийя, достигнув так называемой Масличной горы, Он послал вперед двух учеников, велев им:

І от, як він наблизився до Витфагії та Витанії, до гори, що зветься Оливною, послав двох із своїх учнів,

— Отправляйтесь в ту деревню, что перед вами. Там вы найдете необъезженного ослёнка; отвяжите его и приведите сюда.

кажучи: “Ідіть у село, що перед вами; ввійшовши в нього, ви знайдете прив'язане ослятко, на якого ніхто з людей ще не сідав ніколи; відв'яжіть його і приведіть.

Если вас спросят, зачем вы его отвязываете, отвечайте: «Он нужен Господу».

Коли ж вас хтось спитає: Навіщо відв'язуєте? — ви скажете: Господь його потребує.”

Посланные пошли и нашли то, о чём им было сказано.

Пішовши посланці, знайшли, як він сказав їм.

Когда они отвязывали ослёнка, его хозяева спросили их: «Зачем вы его отвязываете?»

Коли вони відв'язували осля, господарі його спитали їх: “Навіщо відв'язуєте осля?”

Они ответили: «Он нужен Господу».

Ті відповіли: “Господь його потребує”.

Затем они привели ослёнка к Иисусу и, набросив на ослёнка свои одежды, помогли Иисусу сесть на него верхом.

А привівши його до Ісуса й накинувши на осля свою одежу, посадили Ісуса.

Иисус ехал, и люди расстилали перед Ним на дороге свои одежды.

І як він їхав, простеляли свою одежу по дорозі.

А когда Он достиг спуска с Масличной горы, целая толпа учеников начала громко и радостно славить Бога за те чудеса, которые им довелось увидеть:

А як був близько вже до спуску з Оливної гори, вся громада його учнів, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили,

Благословен Царь, грядущий во имя Господне! Мир в небесах, слава на высотах!

кажучи: “Благословен цар, що йде в ім'я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!”

Некоторые из фарисеев, что были в толпе, сказали Иисусу: — Учитель, вели Своим ученикам замолчать.

Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому: “Учителю, заборони твоїм учням.”

Он ответил: — Говорю вам, даже если они замолчат, вместо них начнут восклицать вот эти камни!

Він же відповів: “Кажу вам: Коли оці замовчать, кричатиме каміння.”

Когда Он подъехал к Иерусалиму и увидел город, то заплакал о нём

І як наблизився і побачив місто, він над ним заплакав,

и сказал: — О если бы ты хоть сегодня понял, что может принести тебе мир! Но это от тебя сокрыто.

кажучи: “Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима!

Придет время, и враги окружат тебя валом, отовсюду обложат осадой.

Бо прийдуть дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди;

Они сравняют тебя с землей и перебьют твоих жителей, даже младенцев, не оставив в тебе даже камня на камне, — за то, что ты не смог распознать часа, когда пришел к тебе Бог.

вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені — за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин.”

Войдя в Храм, Он принялся изгонять оттуда торгующих.

Увійшовши в храм, Ісус заходився виганяти продавців,

Он говорил им: — В Писании сказано: «И станет Дом Мой местом молитвы». А вы превратили его в разбойничий притон!

кажучи до них: “Написано: Дім мій — дім молитви, а ви з нього зробили печеру розбишак.”

Он каждый день проповедовал в Храме, а первосвященники, книжники и виднейшие люди искали случая Его погубить.

І він щодня навчав їх у храмі. Первосвященики ж і книжники, а й старшина народу, шукали його вбити,

Но они ничего не могли с Ним поделать, потому что народ жадно слушал Его.

та не знаходили, що б йому зробити, бо ввесь народ, слухаючи його, горнувся до нього.

« 18 глава 20 глава »