По Луке 17 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Переклад Хоменка

Иисус сказал ученикам: — Человеку выпадают случаи оступиться, но горе тому, кто толкает человека на это!

Ісус сказав до своїх учнів: “Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять.

Лучше быть ему брошенным в море с камнем на шее, чем склонить одного из этих меньших к греху.

Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих.

Так что остерегайтесь!Если брат твой грешит, упрекни его, и если он раскается, его надо простить.

Уважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому.

Даже если он обидит тебя семь раз за день и семь раз вернётся со словами «прости меня», — прости ему.

І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, — прости йому.”

Апостолы попросили Господа: — Прибавь нам веры!

Апостоли сказали Господові: “Додай нам віри.”

Он ответил: — Будь у вас веры с горчичное зернышко, вы могли бы приказать этой шелковице прямо с корнями перенестись в море и она бы исполнила ваш приказ.

Господь же сказав: “Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, — і вона б послухала вас.

Кто из вас, имея раба, который пашет или пасет овец, скажет ему, когда тот вернется с поля: «Скорее садись есть!»

Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Іди мерщій та сідай до столу?

Наоборот, хозяин скажет ему: «Приготовь мне поесть, подпояшься и прислуживай мне, а после можешь поесть сам».

А чи не скаже йому радше: Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити?

Едва ли хозяин будет благодарить раба за то, что тот выполнил его приказ.

Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане?

Так и вы, исполнив то, что вам было приказано, скажите: «Мы недостойные рабы. Мы лишь выполнили то, что были обязаны выполнить».

Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.”

Направляясь в Иерусалим, Он проходил по Самарии и Галилее.

Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю.

В какой-то деревне встретились ему десять прокаженных. Стоя на должном расстоянии,

Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека.

они закричали: — Иисус, учитель, смилуйся над нами!

Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!”

Взглянув на них, Он сказал: — Идите, пусть вас осмотрят священники. И по дороге они вдруг очистились от проказы.

Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися.

Один из них, увидев, что исцелён, пошел обратно, громко вознося хвалу Богу.

Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога.

Со словами благодарности он пал в ноги Иисусу; это был самаритянин.

І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин.

Иисус спросил: — Разве не все десять больных исцелились? Где же остальные девять?

Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять?

Неужели кроме этого инородца никто не вернулся, чтобы воздать хвалу Богу?

І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?”

А самаритянину Он сказал: — Вставай и иди. Вера спасла тебя.

І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”

На вопрос фарисеев, когда придет Царство Божье, Он ответил: — Царство Божье придёт незаметно.

Якже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм: “Царство Боже прийде непомітно;

Про него не скажут «оно здесь» или «оно там». Царство Божье — внутри вас.

ані не скажуть: Ось воно тут! — або: Он там! — бо Царство Боже є між вами.”

Он сказал ученикам: — Придет время, когда вы захотите увидеть хотя бы один из дней Сына Человеческого, но не увидите.

Далі сказав він до учнів: “Прийдуть дні, коли бажатимете побачити бодай один день Сина Чоловічого, та не побачите.

Вам будут говорить «Он там» или «Он здесь», но не спешите туда бежать.

Скажуть вам: Ось він тут! — або: Он він там! — не йдіть і не шукайте!

Ибо как молния, что, сверкнув, озаряет все небо от края до края, таким будет Сын Человеческий в день Его прихода.

Бо, як блискавка, що, блиснувши, світить з одного краю неба до другого, так буде свого дня Син Чоловічий.

Но сначала Ему предстоит много страдать и быть отвергнутым этим поколением.

А перше він мусить багато страждати й бути відкинутим цим родом.

Что было при Ное, то будет и при Сыне Человеческом.

Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого:

Тогда все ели, пили, женились и выходили замуж, пока Ной не вошел в ковчег и не настал потоп, их всех истребивший.

їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу; і надійшов потоп, і вигубив усіх їх.

Так было и при Лоте: люди ели и пили, покупали и продавали, сажали и строили,

Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

но когда Лот покинул Содом, их истребил огонь с серой, излившийся с неба.

та того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило.

Так будет и в день, когда явится Сын Человеческий.

Так само буде й того дня, як об'явиться Син Чоловічий.

В тот день находящийся на крыше своего дома пусть не спускается вниз за вещами, находящийся в поле пусть не возвращается назад.

Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти. А хто на полі, так само нехай не повертається назад.

Помните о жене Лота!

Згадайте собі жінку Лота.

Кто хочет сохранить свою жизнь, тот потеряет её, а кто потеряет её, тот будет жив.

Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим.

Говорю вам, в ту ночь из двоих, спящих в одной постели, один будет взят, а другой оставлен.

Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, а другого зоставлять.

Из двух женщин, вместе мелющих зерно, одну возьмут, а другую оставят.

Дві жінки молотимуть укупі: одну з них візьмуть, другу ж зоставлять.

[Двоє будуть на полі: одного візьмуть, а другий лишиться].”

Ученики спросили: — Где это будет, Господин наш? Он ответил: — Где труп, там и стервятники соберутся.

Тоді вони його спитали: “Де, Господи?” Він відповів їм: “Де труп, там й орли зберуться.”

« 16 глава 18 глава »