По Луке 17 глава

Евангелие по Луке
Открытый перевод → Сучасний переклад

Иисус сказал ученикам: — Человеку выпадают случаи оступиться, но горе тому, кто толкает человека на это!

Ісус сказав Своїм учням: «Спокуси, що кидають людину в гріх, завжди існуватимуть. Але горе тому, через кого вони приходять!

Лучше быть ему брошенным в море с камнем на шее, чем склонить одного из этих меньших к греху.

Та якщо хтось введе в гріх одного з малих оцих, які вірують в Мене, то краще було б для нього, щоб почепили йому на шию жорно і втопили в морі.

Так что остерегайтесь!Если брат твой грешит, упрекни его, и если он раскается, его надо простить.

Пильнуйте себе! Якщо брат твій грішить, вкажи йому на те. І якщо він покається, прости його.

Даже если он обидит тебя семь раз за день и семь раз вернётся со словами «прости меня», — прости ему.

Якщо ж він грішить проти тебе сім разів на день і сім разів повертаєтсья до тебе й каже: „Я каюся” — прости його».

Апостолы попросили Господа: — Прибавь нам веры!

Тоді апостоли попросили Господа: «Дай нам більше віри!»

Он ответил: — Будь у вас веры с горчичное зернышко, вы могли бы приказать этой шелковице прямо с корнями перенестись в море и она бы исполнила ваш приказ.

На те відповів Господь: «Якби ваша віра була завбільшки з гірчичне зернятко, ви могли б сказати цій шовковиці: „Вирви коріння своє з землі й переселися в море” — і вона послухалася б вас».

Кто из вас, имея раба, который пашет или пасет овец, скажет ему, когда тот вернется с поля: «Скорее садись есть!»

«Уявіть, що ви маєте раба, який обробляє землю або доглядає овець. Коли він з поля повертається додому, чи скажете ви йому: „Негайно іди і сідай поїж?”

Наоборот, хозяин скажет ему: «Приготовь мне поесть, подпояшься и прислуживай мне, а после можешь поесть сам».

Чи ви не скажете: „Приготуй вечерю, вдягни фартух і прислужи мені, поки я їм та п’ю, а потім і сам можеш поїсти й попити?”

Едва ли хозяин будет благодарить раба за то, что тот выполнил его приказ.

Чи подякуєте ви слузі за те, що він виконує ваші накази?

Так и вы, исполнив то, что вам было приказано, скажите: «Мы недостойные рабы. Мы лишь выполнили то, что были обязаны выполнить».

Так само й з вами: коли ви виконали те, що вам було доручено, скажіть собі: „Ми слуги, котрі не заслуговують ніякої подяки. Ми лише виконували свій обов’язок”».

Направляясь в Иерусалим, Он проходил по Самарии и Галилее.

По дорозі до Єрусалиму Ісус мандрував уздовж кордону між Самарією та Ґалилеєю.

В какой-то деревне встретились ему десять прокаженных. Стоя на должном расстоянии,

12-13 Коли Він увійшов в одне з селищ, Його зустріли десять чоловік хворих на проказу. Вони стояли віддалік і голосно гукали: «Ісусе, Володарю, змилуйся над нами!»

они закричали: — Иисус, учитель, смилуйся над нами!

Взглянув на них, Он сказал: — Идите, пусть вас осмотрят священники. И по дороге они вдруг очистились от проказы.

Побачивши їх, Ісус наказав: «Підіть і покажіться священикам[57]». І поки ті десятеро йшли, вони цілком очистилися.

Один из них, увидев, что исцелён, пошел обратно, громко вознося хвалу Богу.

Та один із них, коли побачив, що він зцілений, повернувся й голосно славив Бога.

Со словами благодарности он пал в ноги Иисусу; это был самаритянин.

Він простягся долілиць біля Ісусових ніг і дякував Йому. Він був самаритянином.

Иисус спросил: — Разве не все десять больных исцелились? Где же остальные девять?

У відповідь Ісус запитав: «Хіба не десятеро очистилися? Де ті дев’ятеро?

Неужели кроме этого инородца никто не вернулся, чтобы воздать хвалу Богу?

Невже жоден із них, крім цього іноземця, не повернувся віддати дяку Богові?»

А самаритянину Он сказал: — Вставай и иди. Вера спасла тебя.

І сказав йому Ісус: «Підведися і йди. Твоя віра зцілила тебе».

На вопрос фарисеев, когда придет Царство Божье, Он ответил: — Царство Божье придёт незаметно.

Одного разу фарисеї запитали Ісуса, коли прийде Царство Боже. І Він відповів: «Царство Боже не приходить так, щоб усі його помітили.

Про него не скажут «оно здесь» или «оно там». Царство Божье — внутри вас.

Ніхто не зможе сказати: „Воно тут!” або „Воно там!” — оскільки Царство Боже — з вами[58]».

Он сказал ученикам: — Придет время, когда вы захотите увидеть хотя бы один из дней Сына Человеческого, но не увидите.

А учням Своїм Він сказав: «Настане час, коли ви прагнутимете побачити хоча б один із днів Сина Людського, коли Він буде у всій Своїй Славі, але не побачите.

Вам будут говорить «Он там» или «Он здесь», но не спешите туда бежать.

І дехто казатиме вам: „Погляньте туди!” або „Погляньте сюди!” Не ходіть туди і не йдіть за ними.

Ибо как молния, что, сверкнув, озаряет все небо от края до края, таким будет Сын Человеческий в день Его прихода.

Коли Син Людський прийде, кожний знатиме про Його пришестя. Він сяятиме, подібно спалаху блискавки, яка розтинає небо світлом із краю в край.

Но сначала Ему предстоит много страдать и быть отвергнутым этим поколением.

Але спершу Він мусить витерпіти багато і буде відкинутий цим поколінням.

Что было при Ное, то будет и при Сыне Человеческом.

Як це було за часів Ноя, так буде і в годину пришестя Сина Людського.

Тогда все ели, пили, женились и выходили замуж, пока Ной не вошел в ковчег и не настал потоп, их всех истребивший.

Тоді люди їли, пили, одружувалися, аж до того дня, доки Ной не ввійшов в свій ковчег.[59] Тоді настав потоп і їх усіх знищив.

Так было и при Лоте: люди ели и пили, покупали и продавали, сажали и строили,

Це буде так само, як було в часи Лота.[60] Тоді люди їли, пили, купували, продавали, саджали дерева і зводили будинки.

но когда Лот покинул Содом, их истребил огонь с серой, излившийся с неба.

Але в день, коли Лот пішов з Содома, з небес пролився дощ із вогню та сірки і всіх їх знищив.

Так будет и в день, когда явится Сын Человеческий.

І станеться так само в час пришестя Сина Людського.

В тот день находящийся на крыше своего дома пусть не спускается вниз за вещами, находящийся в поле пусть не возвращается назад.

Хто сидітиме в той день на даху своєї оселі, а речі його будуть у домі, не повинен спускатися по свої пожитки. Так само, якщо хтось працюватиме в полі, хай не вертається додому.

Помните о жене Лота!

Пам’ятайте про Лотову дружину.[61]

Кто хочет сохранить свою жизнь, тот потеряет её, а кто потеряет её, тот будет жив.

Хто намагатиметься врятувати своє життя, втратить його, але ж той, хто віддасть життя за Мене, врятує його.

Говорю вам, в ту ночь из двоих, спящих в одной постели, один будет взят, а другой оставлен.

Повірте, в ту ніч двоє лежатимуть в одному ліжку: одного (або одну) з них буде взято, а другий (друга) залишиться.

Из двух женщин, вместе мелющих зерно, одну возьмут, а другую оставят.

Дві жінки разом молотимуть зерно на жорнах: одну з них буде взято, а друга залишиться.

[Двоє чоловіків працюватимуть у полі: одного з них буде взято, а другий залишиться».] [62]

Ученики спросили: — Где это будет, Господин наш? Он ответил: — Где труп, там и стервятники соберутся.

У відповідь учні запитали Його: «У якому місці це трапиться, Господи?» Ісус мовив: «Це місце легко розпізнати, бо туди, де є мертвечина, завжди стерв’ятники злітаються».

« 16 глава 18 глава »