1-е Коринфянам 13 глава

Первое послание Коринфянам
Русского Библейского Центра → Українська Біблія. Турконяк

Если я говорю на языках, и человеческих, и ангельских, а любовью ничтожен, — я медь звенящая, кимвал бряцающий.

Коли я говорю людськими й ангельськими мовами, але любові не маю, то став я дзвінкою міддю або гучним кимвалом.

Если я владею даром пророчества, и всеми тайнами, и всеми знаниями и, собрав всю свою веру, могу передвигать горы, а любовью ничтожен, — я пустое место.

І коли маю пророцтво, осягнув усі таємниці й повноту знання, коли маю повноту віри, так що гори переставляю, але любові не маю, — то я ніщо.

Если я раздам все, что у меня есть, и еще геройски пожертвую собой, а любовью ничтожен, — нет мне от этого никакого проку.

І коли я роздам усе своє майно, коли віддам своє тіло на спалення, але любові не маю, то жодної користі не матиму.

Любовь удивительно терпелива. Любовь добра, не завистлива. Любовь — не хвастлива, не заносчива.

Любов довго терпить, любов милосердна, не заздрить, любов не величається, не гордиться,

Она не бесчинствует, не ищет выгоды, не торопится с обидой, не держит зла,

не поводиться непристойно, не шукає свого власного, не спалахує гнівом, не задумує лихого,

Не радуется неправде — наоборот, радуется истине.

не радіє з несправедливості, а радіє з істини;

Любовь все простит, всему поверит, во всем увидит надежду, ни от чего не надломится.

усе переносить, усьому довіряє, завжди надіється, усе перетерпить.

Любовь никогда себя не исчерпает, если и пророчества прервутся, и языки умолкнут, и знание потеряет смысл.

Любов ніколи не минає. Хоч існують пророцтва, та припиняться; хоч є мови, та замовкнуть; хоч є знання, та зникне.

Ущербны наши знания, ущербны пророчества.

Адже ми знаємо частково й пророкуємо частково.

Но когда придет совершенство, ущербность останется в прошлом.

Коли ж настане досконале, [тоді] припиниться часткове.

Когда-то я по-детски лепетал, по-детски мыслил, по-детски рассуждал. Но повзрослел, и детское забылось.

Коли я був дитиною, то й говорив, як дитина, думав, як дитина, розумів, як дитина. Коли став дорослим чоловіком, то відкинув дитяче.

Сегодня видим отражение в мутном зеркале, а тогда — лицом к лицу. Сегодня знаю лишь кое-что, а тогда все до конца буду знать так, как всего меня знает Бог.

Тепер бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж — обличчям до обличчя. Тепер знаю частково, а тоді пізнаю так, як і сам був пізнаний.

И всегда пребывают эти три: вера, надежда, любовь. Но любовь из них — первая.

Тепер залишаються ці три: віра, надія, любов; та найбільша з них — любов.

« 12 глава 14 глава »