Деяния 5 глава

Деяния
Слово Жизни → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

Один же человек, по имени Анания, вместе со своей женой Сапфирой, продал свое имение
 
Але якісь муж, імям Ананя, із жонкаю сваёй Сапфіраю, прадаўшы двор,

и часть вырученной суммы оставил себе, и его жена знала об этом. Остальное же он принес и положил к ногам апостолов.
 
Прысабечыў з цаны зь ведзі й жонкі свае, а некатрую часьць прынёс і паклаў ля ног апостальскіх.

Петр сказал ему: — Анания, как это сатана мог завладеть твоим сердцем настолько, что ты солгал Святому Духу и оставил себе часть денег, которые ты получил за проданную землю?
 
Пётра ж сказаў: «Ананя, чаму шайтан напоўніў сэрца твае, каб ты зманіў Духу Сьвятому й прысабечыў з цаны зямлі?

Ведь земля до того, как ты ее продал, была твоей, и деньги, которые ты за нее получил, тоже твои. Почему же ты замыслил такое? Ты солгал не людям, а Богу.
 
Ціж тое, што ты меў, не твае было, і праданае ці не заставалася ў тваёй уладзе? Чаму ты паклаў гэту справу ў сэрцу сваім? Ты зманіў ня людзём, але Богу».

Как только Анания услышал эти слова, он упал мертвым. Все присутствующие сильно испугались.
 
Пачуўшы гэтыя словы, Ананя паў і сканаў; і жах працяў усіх, што чулі гэта.

Подошли молодые люди, завернули его тело, вынесли и похоронили.
 
І, устаўшы, маладзёны завярцелі яго да пахову і, вынесшы, пахавалі.

Часа три спустя пришла его жена, ничего не знавшая о происшедшем.
 
І сталася ў прамежку трох гадзінаў, што ўвыйшла жонка ягоная, ня ведаючы, што прыгадзілася.

Петр спросил ее: — Скажи мне, вы с мужем за такую-то сумму продали землю? — Да, — ответила она, — за такую.
 
Пётра ж папытаўся ў яе: «Скажы імне, ці за толькі прадалі вы зямлю?» Яна сказала: «Але, за толькі».

Петр сказал ей: — Что это вы сговорились испытывать Дух Господа? Ты слышишь шаги у дверей? Это возвращаются хоронившие твоего мужа. Они и тебя вынесут.
 
Пётра ж сказаў ёй: «Што гэта згадзіліся вы спакусіць Духа Спадаровага? вось, ногі тых, што пахавалі мужа твайго, ля дзьвярэй; і цябе вынясуць».

И в тот же момент она упала к его ногам мертвой. Молодые люди вошли и, найдя ее мертвой, вынесли и похоронили ее рядом с мужем.
 
І якга яна пала й сканала. І маладзёны, увыйшоўшы, знайшлі яе мертвую, і, вынесшы, пахавалі ля мужа ейнага.

Всей церковью и всеми, кто об этом слышал, овладел великий страх.
 
І вялікі страх працяў усю царкву і ўсіх, што чулі гэта.

Через апостолов в народе совершалось много знамений и чудес. Все верующие собирались вместе в колоннаде Соломона.
 
Рукамі ж апосталаў дзеялася памеж люду шмат знакоў а чудосаў; і ўсі згодна бывалі на ґанку Салямонавым.

Никто из посторонних не решался к ним присоединяться, хотя народ их очень уважал.
 
Зь іншых жа ніхто ня важыўся прытачацца да іх, а люд ўзьвялічаў іх.

Верующих в Господа становилось все больше и больше, и мужчин, и женщин.
 
Вернікаў жа балей а балей прылучалася да Спадара, множасьць мужчынаў і жанок;

Люди выносили на улицы больных, клали их на кроватях и циновках, чтобы хоть тень Петра упала на них, когда он будет проходить мимо.
 
Так што выносілі хворых на вуліцы й клалі на пасьцелях а ложках, каб прынамся сьцень Пётраў, як ён праходзіў, кідаўся на некатрых ізь іх.

И из городов, что были вблизи Иерусалима, приходили толпы людей. Они приносили больных и одержимых нечистыми духами, и все исцелялись.
 
І шмат таксама з акалічных местаў зыходзіліся да Ерузаліму, нясучы хворых і нячыстымі духамі апанаваных, каторыя былі ўсі ўздараўляны.

Первосвященник и все приближенные к нему, которые принадлежали к религиозной партии саддукеев, были переполнены завистью.
 
А найвышшы сьвятар паўстаў і ўсі зь ім, каторыя сэкты садукейскае, напоўніліся завідасьцяй,

Они арестовали апостолов и заключили их в народную тюрьму.
 
І наклалі рукі на апосталаў, і пасадзілі іх да грамадзкое вязьніцы.

Однако ангел Господа ночью открыл ворота тюрьмы и вывел их.
 
Але ангіл Спадароў адчыніў ночы дзьверы вязьніцы і, вывеўшы іх, сказаў:

— Идите, станьте в храме, — сказал он, — и говорите людям о новой жизни.
 
«Ідзіце і, стаўшы ў сьвятыні, кажыце люду ўсі словы жыцьця гэтага».

Они послушались и, придя рано утром в храм, начали учить. Когда прибыли первосвященник и его приближенные, они созвали Cинедрион и всех старейшин Израиля и послали в тюрьму за апостолами.
 
Яны ж, выслухаўшы гэта, увыйшлі вельмі рана ў сьвятыню й навучалі. Найвышшы ж сьвятар і тыя, што былі зь ім, прышоўшы, згукалі раду а ўвесь сынэдрыён із сыноў ізраельскіх і паслалі да вязьніцы прывесьці іх.

Но когда стражники пришли в тюрьму, то не нашли их там и, возвратившись, доложили:
 
Як жа паслугачыя прышлі, не знайшлі іх у вязьніцы і, зьвярнуўшыся, здалі лічбу,

— Тюремные ворота надежно закрыты, у ворот стоит охрана, но когда мы вошли внутрь, мы никого там не нашли.
 
Кажучы: «Мы знайшлі вязьніцу замкнёную з усёй абачлівасьцяй і вартаўнікоў стаячых ля дзьвярэй; але, адчыніўшы, не знайшлі ў ёй нікога».

Выслушав их, начальник храмовой стражи и первосвященники пришли в недоумение — что бы это значило?
 
Як пачулі словы гэтыя сьвятар а вартаўнічы сьвятыні а найвышшыя сьвятары, былі ў клопатным парушэньню што да тога, як гэта магло стацца.

Потом кто-то пришел и сообщил им: — Люди, которых вы заключили в тюрьму, стоят в храме и учат народ.
 
І хтось, прышоўшы, наказаў ім: «Гля, людзі, каторых вы пасадзілі ў вязьніцу, ёсьць у сьвятыні, стаяць і навучаюць люд».

Тогда начальник стражи пошел со стражниками и привел апостолов. Они не применяли силу, потому что боялись, что народ может побить их камнями.
 
Тады вартаўнічы, пайшоўшы з паслугачымі, прывёў іх, але бяз прынукі, бо баяліся люду, каб ня быць укаменаванымі.

Aпостолов ввели и поставили перед Синедрионом. Первосвященник сказал им:
 
І прывёўшы іх, паставілі іх у сынэдрыёне. І пытаўся ў іх найвышшы сьвятар,

— Мы вам строго запретили учить от этого имени, но вы весь Иерусалим наполнили своим учением, и к тому же обвиняете нас в смерти этого человека.
 
Кажучы: «Ці ня стродка мы забаранілі вам навучаць у імя гэта? і вось, вы напоўнілі Ерузалім вашай навукаю і маніцеся навесьці на нас кроў Гэтага Чалавека».

Петр и другие апостолы ответили: — Мы должны больше подчиняться Богу, чем людям!
 
Адказуючы ж, Пётра а апосталы сказалі: «Валей належа слухаць Бога, чымся людзёў.

Бог наших отцов воскресил Иисуса, которого вы убили, повесив на дереве.
 
Бог айцоў нашых ускрысіў Ісуса, Каторага вы забілі, засіліўшы на дзерве.

Но Бог возвысил Его своей рукой как Вождя и Спасителя, чтобы Он дал Израилю покаяние и прощение грехов.
 
Яго Бог вывышыў правіцаю Сваёй як начэльніка а Спаса, каб даць Ізраелю каяту й дараваньне грахоў.

Свидетели этому — мы и Дух Святой, которого Бог дал тем, кто послушен Ему.
 
І мы сьветкі гэтага, а таксама Дух Сьвяты, Каторага Бог даў тым, што слухаюць Яго».

Когда присутствующие услышали это, они пришли в ярость и хотели убить апостолов.
 
Яны ж, пачуўшы гэта, надта зазлаваліся й маніліся забіць іх.

Но тогда встал один из членов Синедриона, фарисей по имени Гамалиил, учитель закона, уважаемый всем народом. Он велел вывести апостолов на некоторое время.
 
Тады ўстаў у радзе адзін фарысэй, імям Ґамаліель, вучыцель права, паважаны ўсім людам, і расказаў вывесьці людзёў на часінку,

Затем он сказал: — Израильтяне, хорошо подумайте о том, что вы собираетесь сделать с этими людьми.
 
А ім сказаў: «Мужы ізраельскія, разважча самы із сабою што да людзёў гэтых, што вы маніцеся зь імі рабіць.

Не так давно был здесь Февда, выдававший себя за важную персону. За ним пошло около четырехсот человек, но когда он был убит, то все его последователи разбежались, и все окончилось ничем.
 
Бо перад гэтымі днямі паўстаў Феўда, кажучы празь сябе, што ён штось, да каторага прылучылася каля чатырыста чалавекау; але ён быў забіты, і ўсі, колькі слухала яго, рассыпаліся й абярнуліся ў нішто.

После него был Иуда из Галилеи. Он появился во время переписи и увлек народ за собой. Он тоже погиб, и его последователи рассеялись.
 
ІІросьле яго ў часе сьпісаньня паўстаў Юда Ґалілеянін і пацягнуў люд за сабою; але ён загінуў, і ўсі, колькі слухала яго, рассыпаліся.

Поэтому в настоящем случае вот вам мой совет: оставьте этих людей. Отпустите их. Если их начинание от людей, то оно обречено на провал.
 
І цяпер кажу вам: адлезьце ад гэтых людзёў і пакіньце іх, бо калі рада гэтая альбо справа гэтая ад людзёў, яна зьнішчыцца;

Если же оно от Бога, то вы не сможете их остановить, а лишь сами окажетесь противниками Бога. Его речь убедила присутствующих.
 
А калі ад Бога, вы ня зможаце зьнішчыць яе; каб і вам не апынуцца ходаньнікамі з Богам».

Они призвали апостолов и приказали их избить. Потом они еще раз запретили им говорить от имени Иисуса и отпустили.
 
І яны паслухалі рады ягонае, і, пагукаўшы апосталаў, набілі іх, і забаранілі ім гукаць у імя Ісусава, і адпусьцілі іх.

Aпостолы вышли из Синедриона, радуясь тому, что они оказались достойными понести такое бесчестье ради имени Иисуса.
 
Яны ж пайшлі із сынэдрыёну, цешачыся, што былі гожыя быць паганбены за гэта імя.

И каждый день, собираясь в храме и по домам, они продолжали учить и проповедовать о том, что Иисус — Мессия.
 
І кажнага дня ў сьвятыні і з дому да дому не пераставалі навучаць а агалашаць дабравесьць, што Ісус — Хрыстос.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.