Числа 32 глава

Числа, Пятикнижие Моисея
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

У сынов Рувимовых и у сынов Гадовых стад было весьма много; и увидели они, что земля Иазер и земля Галаад есть место годное для стад;

А в Руви́мових синів та в синів Ґа́дових були́ великі стада́, дуже числе́нні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце — місце добре для худоби.

и пришли сыны Гадовы и сыны Рувимовы, и сказали Моисею и Елеазару священнику и князьям общества, говоря:

І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

Атароф и Дивон, и Иазер, и Нимра, и Есевон, и Елеале, и Севам, и Нево, и Веон,

„Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон, —

земля, которую Господь поразил пред обществом Израилевым, есть земля годная для стад, а у рабов твоих есть стада.

та земля, що Господь побив був перед Ізра́їлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худо́ба“.

И сказали: если мы нашли благоволение в глазах твоих, отдай землю сию рабам твоим во владение; не переводи нас через Иордан.

І сказали вони: „Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай да́но буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йорда́н!“

И сказал Моисей сынам Гадовым и сынам Рувимовым: братья ваши пойдут на войну, а вы останетесь здесь?

І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: „Чи брати ваші пі́дуть на війну́, а ви будете тут сидіти?

для чего вы отвращаете сердце сынов Израилевых от перехода в землю, которую даёт им Господь?

І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від перехо́ду до того кра́ю, що дав їм Господь?

так поступили отцы ваши, когда я посылал их из Кадес-Варни для обозрения земли:

Так зробили були́ ваші батьки́, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той край.

они доходили до долины Есхол, и видели землю, и отвратили сердце сынов Израилевых, чтобы не шли они в землю, которую Господь даёт им;

І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не вхо́дити до того кра́ю, що дав їм Господь.

и воспылал в тот день гнев Господа, и поклялся Он, говоря:

І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

«Люди сии, вышедшие из Египта, от двадцати лет и выше, не увидят земли, о которой Я клялся Аврааму, Исааку и Иакову, потому что они не повиновались Мне,

„Поправді кажу́, — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти́ літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

кроме Халева, сына Иефонниина, Кенезеянина, и Иисуса, сына Навина, потому что они повиновались Господу».

окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Нави́нового, бо вони вико́нували накази за Господом.

И воспылал гнев Господа на Израиля, и водил Он их по пустыне сорок лет, доколе не кончился весь род, сделавший зло в очах Господних.

І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчи́лося все те покоління, що робило зло в Господніх оча́х“.

И вот, вместо отцов ваших восстали вы, отродье грешников, чтоб усилить ещё ярость гнева Господня на Израиля.

А оце стали ви замість ваших батьків, як наща́дки грішних людей, щоб збільши́ти ще палю́чий гнів Господній на Ізраїля.

Если вы отвратитесь от Него, то Он опять оставит его в пустыне, и вы погубите весь народ сей.

Бо як ви відве́рнетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричи́ните згубу всьому цьому наро́дові“.

И подошли они к нему и сказали: мы построим здесь овчие дворы для стад наших и города для детей наших;

А вони підійшли до нього та й сказали: „Ми побудуємо тут коша́ри для нашої худоби та міста́ для наших дітей,

сами же мы первые вооружимся и пойдём пред сынами Израилевыми, доколе не приведём их в места их; а дети наши пусть останутся в укреплённых городах, для безопасности от жителей земли;

а ми самі узбро́їмося, готові до бо́ю перед Ізраїлевими синами, аж поки не введе́мо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по тверди́нних містах, охороняючи себе перед ме́шканцями цієї землі.

не возвратимся в домы наши, доколе не вступят сыны Израилевы каждый в удел свой;

Ми не ве́рнемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спа́дком своїм.

ибо мы не возьмём с ними удела по ту сторону Иордана и далее, если удел нам достанется по эту сторону Иордана, к востоку.

Бо ми не бу́демо володіти з ними по той бік Йорда́ну й далі, бо прийшла нам наша спа́дщина з цього боку Йорда́ну на схід“.

И сказал им Моисей: если вы это сделаете, если вооружённые пойдёте на войну пред Господом,

І сказав їм Мойсей: „Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узбро́їтесь на війну перед Господнім лицем,

и пойдёт каждый из вас вооружённый за Иордан пред Господом, доколе не истребит Он врагов Своих пред Собою,

і пере́йде кожен ваш узбро́єний Йорда́н перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

и покорена будет земля пред Господом, то после возвратитесь и будете неповинны пред Господом и пред Израилем, и будет земля сия у вас во владении пред Господом;

то буде здобутий той край перед Господнім лицем, і ви потому ве́рнетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей край на володіння перед Господнім лицем.

если же не сделаете так, то согрешите пред Господом, и испытаете наказание за грех ваш, которое постигнет вас;

А якщо не зробите так, то ви згрішили Господе́ві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

стройте себе города для детей ваших и дворы для овец ваших и делайте, что произнесено устами вашими.

Побудуйте собі міста для ваших дітей, та коша́ри для ваших ота́р. А що вийшло з ваших уст, те зробі́ть“.

И сказали сыны Гадовы и сыны Рувимовы Моисею: рабы твои сделают, как повелевает господин наш;

І сказали Ґадові сини та сини Руви́мові до Мойсея, говорячи: „Раби твої зро́блять, як пан наш приказує.

дети наши, жёны наши, стада наши и весь скот наш останутся тут, в городах Галаада,

Діти наші, жінки́ наші, ста́до наше та вся наша худоба бу́дуть там, у ґілеадських міста́х.

а рабы твои, все, вооружившись, как воины, пойдут пред Господом на войну, как говорит господин наш.

А раби твої пере́йдуть, кожен військо́вий озбро́єний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує“.

И дал Моисей о них повеление Елеазару священнику и Иисусу, сыну Навину, и начальникам племён сынов Израилевых,

І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Нави́новому, та го́ловам ба́тьківських домів племен Ізраїлевих синів.

и сказал им Моисей: если сыны Гадовы и сыны Рувимовы перейдут с вами за Иордан, все вооружившись на войну пред Господом, и покорена будет пред вами земля, то отдайте им землю Галаад во владение;

І сказав Мойсей до них: „Якщо Ґадові сини та сини Рувимові пере́йдуть із вами Йорда́н, кожен озбро́єний на війну перед лицем Господнім, і буде здобу́тий край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

если же не пойдут они с вами вооружённые, то они получат владение вместе с вами в земле Ханаанской.

А якщо вони не пере́йдуть з вами озбро́єні, то отримають володіння серед вас в ханаанському кра́ї“.

И отвечали сыны Гадовы и сыны Рувимовы и сказали: как сказал Господь рабам твоим, так и сделаем;

І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: „Що говорив Господь до твоїх рабів, так зро́бимо.

мы пойдём вооружённые пред Господом в землю Ханаанскую, а удел владения нашего пусть будет по эту сторону Иордана.

Ми пере́йдемо озбро́єні перед Господнім лицем до ханаанського кра́ю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йорда́ну“.

И отдал Моисей им, сынам Гадовым и сынам Рувимовым, и половине колена Манассии, сына Иосифова, царство Сигона, царя Аморрейского, и царство Ога, царя Васанского, землю с городами её и окрестностями, — города земли во все стороны.

І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині пле́мені Манасії, Йо́сипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башаньского, той край по містах його, у границях міст того кра́ю навко́ло.

И построили сыны Гадовы Дивон и Атароф, и Ароер,

І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

и Атароф-Шофан, и Иазер, и Иогбегу,

і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

и Беф-Нимру, и Беф-Гаран, города укреплённые и дворы для овец.

і Бет-Німру, і Бет-Гаран, тверди́нні міста та коша́ри для ота́ри.

И сыны Рувимовы построили Есевон, Елеале, Кириафаим,

А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

и Нево, и Ваал-Меон, которых имена переменены, и Сивму, и дали имена городам, которые они построили.

і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста́, що вони збудували.

И пошли сыны Махира, сына Манассиина, в Галаад, и взяли его, и выгнали Аморреев, которые были в нём;

І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули́ його і позбавили спа́дщини амореянина, що в ньому.

и отдал Моисей Галаад Махиру, сыну Манассии, и он поселился в нём.

І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

И Иаир, сын Манассии, пошёл и взял селения их, и назвал их: селения Иаировы.

А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні се́ла, та й назвав їх: Яірові села.

И Новах пошёл и взял Кенаф и зависящие от него города, и назвал его своим именем: Новах.

А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'я́м: Новах.

« 31 глава 33 глава »