1 Івана 3 глава

Перше соборне послання св. апостола Івана
Переклад Хоменка → Под редакцией Кулаковых

Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми дітьми Божими звалися. Ми і є ними. І тому світ нас не знає, бо він його не спізнав.

Смотрите, как сильно любит нас Отец! Мы вправе называться детьми Его, да мы уже и теперь дети Божьи! 1 Мир не признаёт нас лишь потому, что Бога не узнал.

Любі! Ми тепер — діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.

Дорогие мои,2 теперь мы дети Божьи. Нам не открыто пока, кем станем мы, но знаем: когда придет Он, мы уподобимся Ему, ибо увидим Его таким, какой Он есть.

І кожен, хто має на нього цю надію, себе очищує, так само, як і він чистий.

Всякий, кто живет этой надеждой, надеждой на Него, очищается, ибо Христос чист.

Кожен, хто чинить гріх, чинить також беззаконня, бо гріх є беззаконня.

Всякий, совершающий грех, беззаконие совершает, грех, собственно, и есть беззаконие.

Ви ж знаєте, що він з'явився, щоб наші гріхи взяти, а гріха в ньому нема.

Но Христос, вы знаете, для того и явился, чтобы грехи упразднить; в Нем же Самом нет греха.

Кожен, хто в ньому перебуває, не грішить. Кожен, хто грішить, його не бачив і його не спізнав.

Потому всякий, кто с Ним, не грешит; а всякий, кто не видел и не познал Его, тот грешит.

Дітоньки, ніхто нехай не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і він — праведний.

Дети мои, пусть никогда не введет вас никто в заблуждение. Кто праведно живет, тот праведен, как праведен Христос.

Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це з'явився Син Божий, щоб знищити діла диявола.

А кто грех совершает, от дьявола тот, ибо это дьявол, как начал когда-то, так и не перестает грешить.3 Но явился Сын Божий, чтобы разрушить козни его.

Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому перебуває; і він не може грішити, бо він від Бога народився.

Всякий, кто от Бога рожден, не для греха живет, ибо в нем — семя Божие. Он и не может грешить, потому что рожден от Бога.

З того виявляються діти Божі й діти дияволові: кожен, хто не чинить справедливости, не є від Бога, а й той, хто не любить брата свого.

Кто не живет праведно и не любит брата своего, тот не от Бога. Тем и отличаются дети дьяволовы от детей Божиих.

Бо це та звістка, яку ви від початку чули: щоб один одного любити,

Ведь с самого начала весть, которую вы услышали, звала нас всех любить друг друга

а не як Каїн, який був від лукавого й убив брата свого. Та й за що він забив його? Бо лихі були його вчинки, а брата його — справедливі.

и не уподобляться Каину, который был от сатаны,4 — убил он брата своего. За что он убил его? Да за то, что его собственные дела были злы, а дела брата его — праведны.

Не дивуйтеся, брати, коли світ вас ненавидить.

[Так что] не удивляйтесь, братья, если мир ненавидит вас.

Ми знаємо, що ми перейшли від смерти до життя, бо любимо братів. Хто не любить, той у смерті перебуває.

Мы знаем с вами, что уже перешли из смерти в жизнь, потому что любим братьев наших, а кто не любит, тот мертв.5

Кожен, хто ненавидить брата свого, — душогубець, а ви знаєте, що ніякий душогубець не має в собі життя вічного, що в ньому перебувало б.

Всякий, кто брата своего ненавидит, разве не убийца он? А вы знаете, что ни у какого убийцы нет жизни вечной, в нем пребывающей.

З цього ми спізнали любов, бо він за нас поклав свою душу; і ми також повинні за братів душі класти.

Узнали мы, что есть истинная любовь, когда жизнь Свою Христос отдал за нас. Так и мы должны жизнь свою отдавать за братьев наших.

Коли хтось має достатки цього світу і бачить брата свого в нестачі й замикає перед ним своє серце, то як любов Божа може перебувати в ньому?

А если живет человек в достатке, но при виде брата своего, который в нужде, сочувствия к нему не проявляет,6 может ли быть в таком человеке любовь Божия?7

Дітоньки! Не любімо словом, ані язиком, лише — ділом і правдою.

Дети мои, давайте любить не на словах и не языком, а на деле, по-настоящему.

З цього ми спізнаємо, що ми від правди, і заспокоїмо перед ним серце наше;

Тогда узнаем, что от истины мы, и успокоятся пред Ним сердца наши,

коли б нас обвинувачувало серце: Бог більший, ніж наше серце, і він усе знає.

в чем бы они ни обвиняли нас — Бог больше нашего сердца, Он знает всё.

Любі! Коли серце не винує, то ми маємо довір'я перед Богом,

Братья дорогие, если не осуждают нас сердца [наши], смело можем обращаться к Богу.

і що б ми не просили, одержуєм від нього, бо заповіді його бережемо і чинимо те, що йому вгодне.

И чего бы мы у Него ни попросили, от Него получим, ибо соблюдаем заповеди Его и Ему угодное делаем.

А ось його заповідь: Вірувати в ім'я його Сина Ісуса Христа й любити один одного, як він дав був нам заповідь.

А заповедовал Он нам веровать во имя Сына Его, Иисуса Христа, и любить друг друга — вот Его заповедь.

Хто його заповіді зберігає, той і перебуває в нім, а він у ньому; і ми знаємо, що він у нас перебуває, від Духа, що його він дав нам.

И кто соблюдает заповеди Божьи, тот пребывает в Боге, и Бог — в нем. А то, что воистину пребывает Он в нас, о том нам Дух говорит, Которого нам Он дал.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Некот. рукописи опускают: да мы уже (и теперь дети Божьи).

2 [2] — Здесь и далее в подобных случаях букв.: любимые.

8 [3] — Букв.: потому что дьявол грешит от начала.

12 [4] — Букв.: от злого.

14 [5] — Букв.: пребывает в смерти.

17 [6] — Букв.: закрывает внутренности свои от него. С внутренними органами, по представлению древних, была связана способность испытывать милосердие и сочувствие.

17 [7] — Или: любовь к Богу.

« 2 глава 4 глава »