Матвія 19 глава

Євангелія від св. Матвія
Переклад Огієнка → Аверинцев: отдельные книги

І сталось, як Ісус закінчи́в ці слова́, то Він ви́рушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на то́й бік Йорда́ну.

И было, когда окончил Иисус слова эти, ушел Он из Галилеи и пришел в края Иудеи, что за Иорданом.

А за Ним ішла бе́зліч наро́ду, — і Він уздоро́вив їх тут.

За ним пошла многолюдная толпа, и Он совершал там исцеления.

І підійшли фарисеї до Нього, і, випробо́вуючи, запитали Його: „Чи дозволено дружи́ну свою відпускати з причини всякої?“

И приблизились к Нему фарисеи, и, желая испытать Его, спрашивали: «Любой ли причины достаточно, чтобы некто мог развестись со своей женой?»

А Він відповів і сказав: „Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконві́ку людей, „створив їх чоловіком і жінкою?“

"А Он сказал в ответ: «Разве вы не читали, что Создатель от начала "мужчиною и женщиною сотворил их","

І сказав: „Покине тому́ чоловік батька й матір, і пристане до дружи́ни своєї, — і стануть обо́є вони одним тілом“,

"и сказал: "Посему оставит человек отца и матерь и прилепится к жене своей, и будут двое единою плотью"?"

тому́ то немає вже двох, але́ одне тіло. Тож, що Бог спарува́в, — людина нехай не розлу́чує!“

Так что они уже не двое, но плоть единая. Итак, что Бог соединил, человек да не разлучает».

Вони кажуть Йому: „А чому́ ж Мойсей заповів дати листа розводо́вого, та й відпускати?“

Говорят они Ему: «Так как же Моисей велел давать жене разводное свидетельство и разводиться?»

Він говорить до них: „То за ваше жорстокосе́рдя дозволив Мойсей відпускати дружи́н ваших, споча́тку ж так не було́.

Говорит Он им: «По жестокосердию вашему дозволил вам Моисей разводиться с женами вашими; но от начала было не так.

А Я вам кажу́: Хто дружи́ну відпустить свою не з причини пере́любу, і одру́житься з іншою, той чинить пере́люб. І хто одру́житься з розве́деною, той чинить пере́люб“.

А Я говорю вам: кто разведется с женой своей иначе, как по причине ее неверности, и женится на другой, совершает прелюбодейство».

Учні говорять Йому: „Коли справа така чоловіка із дружи́ною, то не добре одру́жуватись“.

Говорят Ему ученики Его: «Если так обстоит дело между мужем и женой, уж лучше не жениться!»

А Він їм відказав: „Це слово вміщають не всі, але ті, кому да́но.

А Он им сказал: «Не все способны принять это слово, но лишь те, кому дано:

Бо бувають скопці, що з утро́би ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопи́ли, і є скопці, що самі оскопи́ли себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, — нехай вмістить“.

есть евнухи, которые такими родились из чрева матери; есть евнухи, которых сделали евнухами люди; и есть евнухи, которые сами сделали себя евнухами ради Царства Небесного. Кто в силах принять, пусть примет!»

Тоді привели Йому ді́ток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.

Тогда привели к нему детей, чтобы Он возложил на них руки и помолился; но ученики выпроваживали их. А Иисус сказал:

Ісус же сказав: „Пустіть ді́ток, і не бороніть їм прихо́дити до Мене, — бо Царство Небесне належить таким“.

«Пусть дети приходят ко Мне, не препятствуйте им; ибо таким принадлежит Царствие Небесное».

І Він руки на них покла́в, та й пішов звідтіля́.

И Он возложил на них руки Свои, а после пошел дальше.

І підійшов ось один, і до Нього сказав: „Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?“

И вот некто, приблизясь к Нему, спросил: «Учитель, что мне сделать благого, чтобы стяжать жизнь вечную?»

Він же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Само́го. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді“.

А Он ответил: «Что ты спрашиваешь Меня о благе? Только Единый благ. Но если ты хочешь войти в жизнь вечную, соблюдай заповеди».

Той питає Його: „Які саме!“ А Ісус відказав: „Не вбивай, не чини пере́любу, не кради́, не свідкуй неправдиво.

"Тот спрашивает Его: «Какие?» Иисус же сказал: «"Не убий", "не сотвори прелюбодеяния", "не укради", "не лжесвидетельствуй","

Шануй батька та матір“, і: „Люби свого ближнього, як само́го себе“.

""почитай отца и матерь", и "возлюби ближнего твоего, как самого себя"»."

Говорить до Нього юна́к: „Це я виконав все. Чого́ ще бракує мені?“

Говорит Ему юноша: «Все это я соблюл; чего еще мне недостает?»

Ісус каже йому: „Коли хочеш бути досконалим, — піди, продай до́бра свої та й убогим роздай, — і матимеш скарб ти на небі. Пото́му приходь та й іди вслід за Мною“.

Сказал ему Иисус: «Если хочешь быть совершенным, ступай, продай все, что имеешь, и раздай нищим, и будет у тебя сокровище на небесах; а там приходи и следуй за Мною!»

Почувши ж юна́к таке слово, відійшов, зажурившись, — бо великі маєтки він мав.

Услышав это, юноша удалился в печали; уж очень велики были его богатства.

Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.

А Иисус сказал ученикам Своим: «Воистину говорю вам, что трудно богатому войти в Царствие Небесное.

Іще вам кажу́: Верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти́!“

Больше того говорю вам, что удобнее верблюду пройти сквозь игольное ушко, нежели богатому войти в Царствие Божие».

Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“

Слыша это, ученики были весьма потрясены и спрашивали: «Если так, кто же может быть спасен?»

А Ісус позирнув і сказав їм: „Неможливе це лю́дям, та можливе все Богові“.

И поглядев, Иисус сказал им: «Для людей это невозможно; но для Бога все возможно».

Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: „От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що́ ж нам буде за це?“

Тогда взял слово Петр и сказал Ему: «Вот, мы оставили все и пошли за Тобой; что нам будет за это?»

А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам, що коли, при відно́вленні світу, Син Лю́дський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племе́н Ізраїлевих.

А Иисус сказал им: «Воистину говорю вам; в обновленном бытии, когда воссядет Сын Человеческий на престоле славы Своей, воссядете и вы на двенадцати престолах судить двенадцать колен Израилевых.

І кожен, хто за Йме́ння Моє кине дім, чи братів, чи сесте́р, або ба́тька, чи матір, чи діти, чи зе́млі, — той багатокротно одержить і успадку́є вічне життя.

И всякий, кто оставит дом, или братьев, или сестер, или отца, или детей, или земли имени Моего ради, получит во сто крат больше и стяжает жизнь вечную.

І багато-хто з перших останніми стануть, а останні — першими.

Но многие станут из первых — последними, а из последних — первыми.

« 18 глава 20 глава »