Екклесиаст 5 глава

Книга Екклезиаста, или Проповедника
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

Не торопись в речах, и пусть сердце твое не спешит говорить перед Богом, ведь Бог на небесах, а ты — на земле, потому и не будь многословен.

Не квапся своїми уста́ми, і серце твоє нехай не поспішає казати слова́ перед Божим лицем, — Бог бо на небі, а ти на землі, тому́ то нехай нечисле́нними будуть слова́ твої!

Где много забот, там пустые мечты,1 и многоречивость выдает глупца.

Бо як сон наступає через велику роботу, так багато слів має і голос безглу́здого.

Когда даешь обет Богу, не медли с его исполнением:2 глупцы Ему неугодны — коль обещал, исполняй.

Коли зробиш обі́тницю Богові, то не зволікай її виповнити, бо в Нього нема уподо́бання до нерозумних, а що́ ти обі́туєш, спо́вни!

Лучше и вовсе не обещать, чем обещать, да не исполнить.

Краще не дати обі́ту, ніж дати обіт — і не спо́внити!

Не доводи устами себя до греха, говоря пред служителем3 Божьим: „Это, мол, по ошибке!“ Зачем гневить Бога словами твоими, чтобы погубил Он содеянное тобою?4

Не давай своїм у́стам впроваджувати своє тіло у гріх, і не говори перед Анголом Божим: „Це помилка!“ Пощо Бог буде гні́ватися на твій голос, і діла́ твоїх рук буде нищити?

Ибо от множества пустых мечтаний — и многословие,5 но ты пред Богом благоговей!

Бо марно́та в числе́нності снів, як і в мно́гості слів, але ти бійся Бога!

А если увидишь в какой стране,6 как притесняют бедняка, как попирают правосудие и справедливость, — не удивляйся, ибо надзирает начальник над начальником, а над ними — еще начальники.

Якщо ти побачиш у кра́ї якому ути́скування бідаря́ та пору́шення права та правди, не дивуйся тій речі, бо високий пильнує згори́ над високим, а над ними Всевишній.

Но любая прибыль — от земли, и царь кормится от поля.7

І пожи́ток землі є для всіх, бо поле й сам цар обробляє.

Кто любит деньги — не насытится ими,8 и кто богатство любит — не будет иметь прибыли. Всё это тщета!

Хто срі́бло кохає, той не наси́титься сріблом, хто ж кохає багатство з прибу́тком, це марно́та також!

Больше добра — больше нахлебников, а хозяину какая польза? Разве что глядеть на всё на это…

Як маєток примно́жується, то мно́жаться й ті, що його поїдають, і яка ко́ристь його власникові, як тільки, щоб бачили очі його?

Сладок сон труженика, мало ли, много ли он съел, но трудно от пресыщения уснуть богачу.

Сон солодкий в трудя́щого, чи багато, чи мало він їсть, а ситість багатого спати йому не дає.

Видел я под солнцем и такую злую напасть: бережет хозяин богатство — да себе же и на беду;

Є лихо болюче, я бачив під сонцем його: багатство, яке береже́ться його власнико́ві на лихо йому, —

пропадает богатство в неудачном предприятии,9 и нечего оставить родному сыну.

і гине багатство таке в нещасли́вім випа́дку, а ро́диться син — і немає нічого у нього в руці:

Вышел человек нагим из чрева матери своей — таким и уйдет, и ничего не вынесет от трудов своих, что мог бы унести в руках.

як він вийшов наги́й із утро́би матері своєї, так відхо́дить ізнов, як прийшов, і нічо́го не винесе він з свого тру́ду, що можна б узяти своєю рукою!

Зла эта напасть: каким пришел человек, таким и отойдет, и какой в том прок, ведь идут труды его на ветер, —

І це те́ж зло болюче: так само, як він був прийшов, так віді́йде, — і яка йому ко́ристь, що трудився на вітер?

а ему приходилось каждый день утолять голод во тьме, во всяком ожесточении, болезнях и досаде.

А до того всі дні свої їв у темно́ті, і багато мав смутку, й хвороби та люті.

Но вот в чем усмотрел я благо, что нашел прекрасным: есть и пить на славу, довольствуясь трудами10 своими под солнцем в отмеренной жизни, что дана ему Богом. Таков его удел.

Оце, що я бачив, як добре та гарне: щоб їла люди́на й пила, і щоб бачила добре в усьо́му своє́му труді́, що під сонцем ним тру́диться в час нечисле́нних тих днів свого віку, які Бог їй дав, — бо це доля її!

А уж если дал Бог человеку и богатство, и состояние, и возможность использовать их, порадоваться трудам своим — это дар Божий.

Також кожна люди́на, що Бог дав їй багатство й маєтки, і вла́ду їй дав спожива́ти із то́го, та брати свою частку та тішитися своїм тру́дом, — то це Божий дару́нок!

И не будет печалиться человек о краткости дней своих, если Бог радует сердце его.

Бо вона днів свого життя небагато на пам'яті матиме, — то Бог в її серце шле радість!

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

2 [1] — Или: где много забот, там (дурные) сны; или: где много трудов, там (крепок) сон.

3 [2] — Ср. Втор 23:21.

5 [3] — Или: перед посланником (из Храма); LXX: перед Богом.

5 [4] — Букв.: дела рук твоих.

6 [5] — Или: много снов, как и много слов, — тщета; или: где много снов, там и много бесполезных слов.

7 [6] — Или: области / провинции.

8 [7] — Точный смысл масоретского текста неясен. Наиболее вероятный смысл этого стиха таков: от успешного ведения земледелия зависит экономика страны и стабильность власти. Друг. возм. пер.: но благо земле, когда ею занимается сам царь; или: но любая прибыль — от земли, и царь — для того, чтобы было вспахано поле.

9 [8] — Букв.: не будет (рад) прибыли, ср. 1:8; 4:8.

13 [9] — Или: в тяжких обстоятельствах.

17 [10] — Или: есть, и пить, и видеть счастье в труде.

« 4 глава 6 глава »