Осіі 13 глава

Кніга Осіі
Пераклад Чарняўскага 2017 → Синода́льный перево́д

 
 

Калі Эфраім прамаўляў, страх браў; быў ён правадыром у Ізраэлі. Вось жа, зграшыў праз Баала і памёр.
 
Когда́ Ефре́м говори́л, все трепета́ли. Он был высо́к в Изра́иле; но сде́лался вино́вным че́рез Ваа́ла и поги́б.

І цяпер грашаць яны далей: адліваюць сабе са срэбра свайго статуі, ідалаў паводле свайго разумення; гэта ўсё работа рамеснікаў. «Ім, — кажуць яны, — складайце ахвяры!» — і людзі цалуюць цялят.
 
И ны́не приба́вили они́ ко греху́: сде́лали для себя́ литы́х истука́нов из серебра́ своего́, по поня́тию своему́, — по́лная рабо́та худо́жников, — и говоря́т они́ принося́щим же́ртву лю́дям: «целу́йте тельцо́в!»

Дзеля таго будуць яны падобнымі да воблакаў ранішніх і да расы ранішняй, што скора знікае, або стануцца, як мякіна з току, ветрам хапаная, ды як дым з коміна.
 
За то они́ бу́дут как у́тренний тума́н, как роса́, ско́ро исчеза́ющая, как мяки́на, свева́емая с гумна́, и как дым из трубы́.

«Я ж — Госпад, Бог твой ад зямлі Егіпецкай; і Бога па-за Мною не знойдзеш, і Збаўцы па-за Мною няма.
 
Но Я — Госпо́дь Бог твой от земли́ Еги́петской, — и ты не до́лжен знать друго́го бо́га, кро́ме Меня́, и нет спаси́теля, кро́ме Меня́.

Я пасвіў цябе на пустэчы, у зямлі засухі пустыннай.
 
Я призна́л тебя́ в пусты́не, в земле́ жа́ждущей.

На выганах сваіх былі накормлены, а наеўшыся, паднялі сэрца сваё, і таму забыліся пра Мяне.
 
Име́я па́жити, они́ бы́ли сыты́; а когда́ насыща́лись, то превозноси́лось се́рдце их, и потому́ они́ забыва́ли Меня́.

А Я ім буду, як ільвіца, і, як пантэра, цікаваць буду пры дарозе.
 
И Я бу́ду для них как лев, как ски́мен бу́ду подстерега́ть при доро́ге.

Кінуся на іх, як мядзведзіца на захопе львянятак, раздзяру запоры сэрца іх; і з’ем іх там, як леў; палявы звер разарве іх.
 
Бу́ду напада́ть на них, как лишённая дете́й медве́дица, и раздира́ть вмести́лище се́рдца их, и поеда́ть их там, как льви́ца; полевы́е зве́ри бу́дут терза́ть их.

Знішчаю цябе, Ізраэль; хто ж твой успаможца?
 
Погуби́л ты себя́, Изра́иль, и́бо то́лько во Мне опо́ра твоя́.

Дзе ж цар твой, каб цябе ратаваў ва ўсіх тваіх гарадах, і дзе суддзі твае, аб якіх ты казаў: “Дай мне цара і князёў”?
 
Где царь твой тепе́рь? Пусть он спаса́ет тебя́ во всех города́х твои́х! Где су́дьи твои́, о кото́рых говори́л ты: «дай нам царя́ и нача́льников»?

Даю табе цара ў гневе Маім і адбяру зноў у абурэнні Сваім.
 
И Я дал тебе́ царя́ во гне́ве Моём, и отня́л в негодова́нии Моём.

Схаваная злачыннасць Эфраіма, скрыты грэх яго.
 
Свя́зано в у́зел беззако́ние Ефре́ма, сбережён его́ грех.

Болі парадзіхі прыйдуць на яго; будзе ён сынам неразумным, бо ў свой час стане ён пры выйсці з улоння.
 
Му́ки роди́льницы пости́гнут его́; он — сын неразу́мный, ина́че не стоя́л бы до́лго в положе́нии рожда́ющихся дете́й.

Ці ж з рукі пекла маю вызваліць іх і ад смерці выбавіць іх? Дзе твае пошасці, о смерць? Дзе твая загуба, о пекла? Шкадаванне скрыта перад вачамі Маімі».
 
От вла́сти а́да Я искуплю́ их, от сме́рти изба́влю их. Смерть! где твоё жа́ло? ад! где твоя́ побе́да? Раска́яния в том не бу́дет у Меня́.

Хоць бы ён меў плён між братамі, прыйдзе вецер усходні, вецер Госпадаў, што прыходзіць з пустыні, высушыць крыніцы яго і высушыць студні іх. Ён зрабуе ўсе багацці, ўсё начынне каштоўнае.
 
Хотя́ Ефре́м плодови́т ме́жду бра́тьями, но придёт восто́чный ве́тер, подни́мется ве́тер Госпо́день из пусты́ни, и иссо́хнет родни́к его́, и исся́кнет исто́чник его́; он опустоши́т сокро́вищницу всех драгоце́нных сосу́дов.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.