Иакова 3 глава

Иакова
Слово Жизни → Переклад Хоменка

Братья мои, пусть немногие из вас становятся учителями, ведь вы знаете, что мы будем судимы более строго.

Нехай, мої брати, між вами не буде багато тих, які хочуть учителями стати, знаючи, що більший засуд приймемо,

Мы все во многом грешим. Кто не грешит в словах, тот человек совершенный, способный обуздать и все тело.

бо всі ми прогрішуємося чимало. Коли хтось не завинить словом, той муж досконалий, що може загнуздати й усе тіло.

Вкладывая удила в рот лошади, чтобы заставить ее повиноваться, мы управляем всем ее телом.

Коли вкладаємо гнуздечки коням у рот, "щоб вони нам корилися, ми керуємо всім їхнім тілом.

Или возьмем, к примеру, корабли: как бы велики они ни были и какой бы ни дул сильный ветер, они направляются небольшим рулем туда, куда хочет штурман.

А ось кораблі: хоч і які вони величезні та ще й до того гнані сильними вітрами, а кермуються ж маленьким стерном за волею стерника.

Так же и язык: это маленький орган, но он много хвастается. Большой лесной пожар начинается с маленькой искры.

Так само і язик: член маленький, а хвалиться великим! Глядіть, який вогонь малий, а запалює величезний ліс!

Язык — это тоже огонь, это область неправды среди других наших органов. Он оскверняет все тело и воспламеняет весь ход жизни, сам загораясь от ада.

І язик — вогонь, світ неправди! Язик, вміщений серед наших членів, бруднить усе тіло й запалює круг нашого існування, запалений і сам вогнем пекельним.

Все звери, птицы, пресмыкающиеся и морские животные могут быть укрощены и укрощаются человеком,

Усякі роди диких звірів та птахів, гадів та морських потвор були приборкані й приборкуються людським хистом.

но язык не может укротить никто. Он — необузданное зло, полное смертоносного яда.

Язика ж ніхто з людей не може вгамувати: він — зло, що спокою не знає, наповнений смертельною отрутою.

Языком мы славим Господа и Отца и тем же языком тут же проклинаем людей, сотворенных по подобию Бога.

Ним ми благословляємо Господа й Отця і ним кленемо людей, що створені на подобу Божу.

Из тех же уст выходят хвала и проклятие! Братья мои, этого быть не должно.

З тих самих уст виходить благословення і прокляття. Не слід, брати мої, щоб це так було.

Разве может из одного и того же источника течь сладкая и горькая вода?

Хіба криниця з одного джерела б'є солодким і гірким?

Разве могут на инжире расти маслины или же на виноградной лозе — инжир? Так же и из соленого источника не может течь пресная вода.

Хіба смоківниця, брати мої, може родити маслини, або виноград смокви? Ані солонець води солодкої не може дати.

Кто среди вас мудрый и знающий? Пусть он своей достойной жизнью покажет, что его дела совершены с кротостью, которую дает мудрость.

Хто мудрий і досвідчений між вами? Нехай покаже гарною поведінкою свої діла в розумній лагідності.

Но если вы вынашиваете в сердце горькую зависть и самолюбивые желания, то не хвалитесь и не лгите против истины.

Коли ж у вашім серці гірка заздрість та свари, то не хваліться і не говоріть неправди проти правди.

Такая "мудрость" приходит вовсе не с небес, она земная, суетная, от дьявола.

Це не та мудрість, що сходить згори, а земна, тваринна, диявольська;

Там, где людьми руководят зависть и самолюбивые желания, там беспорядок и всякого рода зло.

бо де заздрість та чвари, там безлад і все, що тільки є лихого.

Та же мудрость, которая приходит с небес, чиста, миролюбива, скромна, послушна, полна милосердия и добрых плодов, беспристрастна и искренна.

А мудрість, що походить згори, найперше чиста, потім мирна, поблажлива, примирлива, милосердя та добрих плодів повна, безстороння, нелицемірна.

Плод же праведности мирно сеется теми, кто творит мир.

Плід праведности сіється в мирі тим, хто мир чинить.

« 2 глава 4 глава »