Михей 7 глава

Книга пророка Михея
Синодальный перевод → Переклад Хоменка

Горе мне! ибо со мною теперь — как по собрании летних плодов, как по уборке винограда: ни одной ягоды для еды, ни спелого плода, которого желает душа моя.

Горе мені, бо я став, мов останні літні плоди, немов той виноград по винозборі: ані однієї ягідки, щоб з'їсти, ані однієї спілої вчасно смокви, яких прагну.

Не стало милосердных на земле, нет правдивых между людьми; все строят ковы, чтобы проливать кровь; каждый ставит брату своему сеть.

Побожні зникли з краю, нема між людьми справедливих; на кров усі роблять засідки; один на одного сіті закидає.

Руки их обращены к тому, чтобы уметь делать зло; начальник требует подарков, и судья судит за взятки, а вельможи высказывают злые хотения души своей и извращают дело.

До зла їхні руки спритні; князь вимагає, суддя чинить розправу за хабар, вельможа виявляє свої забаганки, правдою крутить.

Лучший из них — как тёрн, и справедливый — хуже колючей изгороди, день провозвестников Твоих, посещение Твоё наступает; ныне постигнет их смятение.

Найліпший з них, неначе тернина, найправедніший — немов пліт з колючок. День, оповіщений твоїми вартовими, — твоя кара — настає; тепер прийде на них тривога.

Не верьте другу, не полагайтесь на приятеля; от лежащей на лоне твоём стереги двери уст твоих.

Не довіряйте другові, на приятеля не звіряйтесь, ба й перед тією, що лежить на твоїм лоні, стережи двері уст твоїх.

Ибо сын позорит отца, дочь восстаёт против матери, невестка — против свекрови своей; враги человеку — домашние его.

Бо син батька зневажає, дочка повстає на матір, невістка на свекруху, і кожному його домашні — вороги.

А я буду взирать на Господа, уповать на Бога спасения моего: Бог мой услышит меня.

Я ж на Господа буду споглядати, надіятись на Бога мого спасіння, і мій Бог мене почує.

Не радуйся ради меня, неприятельница моя! хотя я упал, но встану; хотя я во мраке, но Господь — свет для меня.

Не тішся надо мною, о мій вороже, бо хоч я впав, але я встану; хоч перебуваю в темряві, — Господь є моє світло.

Гнев Господень я буду нести, потому что согрешил пред Ним, доколе Он не решит дела моего и не совершит суда надо мною; тогда Он выведет меня на свет, и я увижу правду Его.

Я буду гнів Господній нести, бо я згрішив супроти нього, аж доки не розсудить мою справу, не вчинить суду надо мною. Він виведе мене на світло, я побачу його справедливість.

И увидит это неприятельница моя, и стыд покроет её, говорившую мне: «где Господь, Бог твой?» Насмотрятся на неё глаза мои, как она будет попираема подобно грязи на улицах.

Тоді мій ворог те побачить і сором його окриє — його, що говорив до мене: «Де Господь, Бог твій?» Очі мої дивитимуться на нього; тепер його будуть топтати, немов на вулиці грязюку.

В день сооружения стен твоих, в этот день отдалится определение.

День будування твоїх мурів — той день буде усунений далеко.

В тот день придут к тебе из Ассирии и городов Египетских, и от Египта до реки Евфрата, и от моря до моря, и от горы до горы.

Того дня прийдуть до тебе від Ашшуру аж по міста Єгипту, від Тиру аж по Річку, від моря й до моря, від гори аж по гору.

А земля та будет пустынею за вину жителей её, за плоды деяний их.

Земля стане пустинею через своїх мешканців, з-за їхніх учинків.

Паси народ Твой жезлом Твоим, овец наследия Твоего, обитающих уединённо в лесу среди Кармила; да пасутся они на Васане и Галааде, как во дни древние!

Паси народ твій ґирлиґою твоєю, овець спадщини твоєї, що самі перебувають у лісі серед саду. Нехай собі пасуться у Башані та Гілеаді, як то було за днів днедавніх!

Как во дни исхода твоего из земли Египетской, явлю ему дивные дела.

Як за днів виходу з Єгипту, яви нам предивні речі.

Увидят это народы и устыдятся при всём могуществе своём; положат руку на уста, уши их сделаются глухими;

Народи те побачать і засоромляться, дарма, що такі сильні; на уста покладуть собі руку, вуха в них оглухнуть.

будут лизать прах как змея, как черви земные выползут они из укреплений своих; устрашатся Господа Бога нашего и убоятся Тебя.

Вони будуть лизати порох, мов гадюка; немов тваринки, що по землі в'ються, вони, тремтівши, повилазять із своїх притулків; прийдуть зо страхом до Господа, Бога нашого, — тебе будуть боятись.

Кто Бог, как Ты, прощающий беззаконие и не вменяющий преступления остатку наследия Твоего? не вечно гневается Он, потому что любит миловать.

Хто Бог, як ти, що провину прощаєш і даруєш переступ останкові твого спадкоємства? Він не затримає гнів свій повіки, бо любить милосердя.

Он опять умилосердится над нами, изгладит беззакония наши. Ты ввергнешь в пучину морскую все грехи наши.

Він знову змилосердиться над нами, розтопче наші беззаконня. Ти кинеш у глибінь моря всі гріхи їхні.

Ты явишь верность Иакову, милость Аврааму, которую с клятвою обещал отцам нашим от дней первых.

Ти явиш твою вірність Яковові, твою ласку Авраамомі, як ти поклявсь був батькам нашим ще за днів днедавніх.

« 6 глава 1 глава »