Числа 32 глава

Четверта книга Мойсеєва: Числа
Переклад Огієнка → Синодальный перевод (СВ)

А в Руви́мових синів та в синів Ґа́дових були́ великі стада́, дуже числе́нні. І побачили вони край Язерський та край Ґілеадський, а ото це місце — місце добре для худоби.

У сынов Рувимовых и у сынов Гадовых стад было весьма много; и увидели они, что земля Иазер и земля Галаад — место, годное для стад;

І прийшли Ґадові сини та сини Рувимові, та й сказали до Мойсея й до священика Елеазара та до громадських начальників, говорячи:

и пришли сыны Гадовы и сыны Рувимовы и сказали Моисею и Елеазару, священнику, и князьям общества, говоря:

„Аторот, і Дівон, і Язер, і Німра, і Хешбон, і Ел'але і Севам, і Нево, і Беон, —

«Атароф, и Дивон, и Иазер, и Нимра, и Есевон, и Елеале, и Севам, и Нево, и Веон,

та земля, що Господь побив був перед Ізра́їлевою громадою, — вона земля добра для худоби, а в твоїх рабів є худо́ба“.

земля, которую Господь поразил пред обществом Израилевым, земля, годная для стад, а у рабов твоих есть стада».

І сказали вони: „Якщо ми знайшли ласку в очах твоїх, то нехай да́но буде ту землю твоїм рабам на володіння. Не перепроваджуй нас через Йорда́н!“

И сказали: «Если мы нашли благоволение в глазах твоих, отдай землю эту рабам твоим во владение; не переводи нас через Иордан».

І сказав Мойсей до Ґадових синів та до синів Рувимових: „Чи брати ваші пі́дуть на війну́, а ви будете тут сидіти?

И сказал Моисей сынам Гадовым и сынам Рувимовым: «Братья ваши пойдут на войну, а вы останетесь здесь?

І для чого ви стримуєте серце Ізраїлевих синів від перехо́ду до того кра́ю, що дав їм Господь?

Почему вы отвращаете сердце сынов Израилевых от перехода в землю, которую дает им Господь?

Так зробили були́ ваші батьки́, коли я посилав їх із Кадеш-Барнеа побачити той край.

Так поступили отцы ваши, когда я посылал их из Кадес-Варни для обозрения земли:

І ввійшли вони в Ешкольську долину, і побачили були той край, — і стримали серце Ізраїлевих синів, щоб не вхо́дити до того кра́ю, що дав їм Господь.

они доходили до долины Есхол, и видели землю, и отвратили сердце сынов Израилевых, чтобы не шли они в землю, которую Господь дает им;

І запалився Господній гнів того дня, і присягнув Він, говорячи:

и воспылал в тот день гнев Господа, и поклялся Он, говоря:

„Поправді кажу́, — не побачать ці люди, що виходять з Єгипту, від віку двадцяти́ літ і вище, тієї землі, що Я присягнув був Авраамові, Ісакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,

„Люди эти, вышедшие из Египта, от двадцати лет и выше, не увидят земли, о которой Я клялся Аврааму, Исааку и Иакову, потому что они не повиновались Мне,

окрім Калева, Єфуннеєвого сина, кеніззеянина, та Ісуса, сина Нави́нового, бо вони вико́нували накази за Господом.

кроме Халева, сына Иефоннии, кенезея, и Иисуса, сына Навина, потому что они повиновались Господу“.

І запалився був гнів Господній на Ізраїля, і Він зробив, що вони ходили по пустині сорок літ, аж поки не скінчи́лося все те покоління, що робило зло в Господніх оча́х“.

И воспылал гнев Господа на Израиля, и водил Он их по пустыне сорок лет, доколе не кончился весь род, сделавший зло в очах Господних.

А оце стали ви замість ваших батьків, як наща́дки грішних людей, щоб збільши́ти ще палю́чий гнів Господній на Ізраїля.

И вот, вместо отцов ваших восстали вы, отродье грешников, чтоб усилить еще ярость гнева Господнего на Израиля.

Бо як ви відве́рнетесь від Нього, то Він ще далі триматиме його в пустині, і ви спричи́ните згубу всьому цьому наро́дові“.

Если вы отвратитесь от Него, то Он опять оставит его в пустыне, и вы погубите весь народ этот».

А вони підійшли до нього та й сказали: „Ми побудуємо тут коша́ри для нашої худоби та міста́ для наших дітей,

И подошли они к нему и сказали: «Мы построим здесь овечьи дворы для стад наших и города для детей наших;

а ми самі узбро́їмося, готові до бо́ю перед Ізраїлевими синами, аж поки не введе́мо їх до їхнього місця. А діти наші осядуть по тверди́нних містах, охороняючи себе перед ме́шканцями цієї землі.

сами же мы первые вооружимся и пойдем пред сынами Израилевыми, доколе не приведем их в места их; а дети наши пусть останутся в укрепленных городах, для безопасности от жителей земли;

Ми не ве́рнемось до наших домів, аж поки Ізраїлеві сини не заволодіють кожен спа́дком своїм.

не возвратимся в дома наши, доколе не вступят сыны Израилевы каждый в удел свой;

Бо ми не бу́демо володіти з ними по той бік Йорда́ну й далі, бо прийшла нам наша спа́дщина з цього боку Йорда́ну на схід“.

ибо мы не возьмем с ними удела по ту сторону Иордана и далее, если удел нам достанется по эту сторону Иордана, к востоку».

І сказав їм Мойсей: „Якщо ви зробите цю річ, якщо ви узбро́їтесь на війну перед Господнім лицем,

И сказал им Моисей: «Если вы это сделаете, если вооруженные пойдете на войну пред Господом,

і пере́йде кожен ваш узбро́єний Йорда́н перед Господнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,

и пойдет каждый из вас вооруженный за Иордан пред Господом, доколе не истребит Он врагов Своих пред Собою,

то буде здобутий той край перед Господнім лицем, і ви потому ве́рнетеся, і будете невинні перед Господом та перед Ізраїлем. І буде вам цей край на володіння перед Господнім лицем.

и покорена будет земля пред Господом, то после возвратитесь и будете неповинны пред Господом и пред Израилем, и будет земля эта у вас во владении пред Господом;

А якщо не зробите так, то ви згрішили Господе́ві, і знайте, що ваш гріх знайде вас!

если же не сделаете так, то согрешите пред Господом и испытаете наказание за грех ваш, которое постигнет вас.

Побудуйте собі міста для ваших дітей, та коша́ри для ваших ота́р. А що вийшло з ваших уст, те зробі́ть“.

Стройте себе города для детей ваших и дворы для овец ваших и делайте, что произнесено устами вашими».

І сказали Ґадові сини та сини Руви́мові до Мойсея, говорячи: „Раби твої зро́блять, як пан наш приказує.

И сказали сыны Гадовы и сыны Рувимовы Моисею: «Рабы твои сделают, как повелевает господин наш;

Діти наші, жінки́ наші, ста́до наше та вся наша худоба бу́дуть там, у ґілеадських міста́х.

дети наши, жены наши, стада наши и весь скот наш останутся тут, в городах Галаада,

А раби твої пере́йдуть, кожен військо́вий озбро́єний, перед Господнім лицем на війну, як пан наш наказує“.

а рабы твои, все, вооружившись, как воины, пойдут пред Господом на войну, как говорит господин наш».

І Мойсей наказав про них священикові Елеазарові й Ісусові, синові Нави́новому, та го́ловам ба́тьківських домів племен Ізраїлевих синів.

И дал Моисей о них повеление Елеазару, священнику, и Иисусу, сыну Навина, и начальникам племен сынов Израилевых,

І сказав Мойсей до них: „Якщо Ґадові сини та сини Рувимові пере́йдуть із вами Йорда́н, кожен озбро́єний на війну перед лицем Господнім, і буде здобу́тий край перед вами, то дасте їм ґілеадський край на володіння.

и сказал им Моисей: «Если сыны Гадовы и сыны Рувимовы перейдут с вами за Иордан, все, вооружившись на войну пред Господом, и покорена будет перед вами земля, то отдайте им землю Галаад во владение;

А якщо вони не пере́йдуть з вами озбро́єні, то отримають володіння серед вас в ханаанському кра́ї“.

если же не пойдут они с вами вооруженные, то они получат владение вместе с вами в земле ханаанской».

І відповіли Ґадові сини та сини Рувимові, говорячи: „Що говорив Господь до твоїх рабів, так зро́бимо.

И отвечали сыны Гадовы и сыны Рувимовы и сказали: «Как сказал Господь рабам твоим, так и сделаем;

Ми пере́йдемо озбро́єні перед Господнім лицем до ханаанського кра́ю, а з нами буде наше володіння по цей бік Йорда́ну“.

мы пойдем вооруженные пред Господом в землю ханаанскую, а удел владения нашего пусть будет по эту сторону Иордана».

І Мойсей дав їм, Ґадовим синам і синам Рувимовим та половині пле́мені Манасії, Йо́сипового сина, царство Сігона, царя аморейського, і царство Оґа, царя башаньского, той край по містах його, у границях міст того кра́ю навко́ло.

И отдал Моисей им, сынам Гадовым, и сынам Рувимовым, и половине колена Манассиина, сына Иосифа, царство Сигона, царя аморрейского, и царство Ога, царя васанского, землю с городами ее и окрестностями, — города земли во все стороны.

І збудували Ґадові сини Дівон, і Атарот, і Ароер,

И построили сыны Гадовы Дивон, и Атароф, и Ароер,

і Атарот Шофан, і Язер, і Йоґбегу,

и Атароф-Шофан, и Иазер, и Иогбегу,

і Бет-Німру, і Бет-Гаран, тверди́нні міста та коша́ри для ота́ри.

и Беф-Нимру, и Беф-Гаран, города укрепленные, и дворы для овец.

А Рувимові сини збудували: Хешбон, і Ел'але, і Кір'ятаїм,

И сыны Рувимовы построили Есевон, Елеале, Кириафаим,

і Нево, і Баал-Меон, зміненоіменні, і Сивму, і назвали йменнями міста́, що вони збудували.

и Нево, и Ваал-Меон, которых имена переменены, и Сивму и дали имена городам, которые они построили.

І пішли сини Махіра, сина Манасії, до Ґілеаду, та й здобули́ його і позбавили спа́дщини амореянина, що в ньому.

И пошли сыны Махира, сына Манассии, в Галаад, и взяли его, и выгнали аморреев, которые были в нем;

І дав Мойсей Ґілеад Махірові, синові Манасії, і той осів у ньому.

и отдал Моисей Галаад Махиру, сыну Манассии, и он поселился в нем.

А Яір, син Манасіїн, пішов і здобув їхні се́ла, та й назвав їх: Яірові села.

И Иаир, сын Манассии, пошел и взял селения их и назвал их: селения Иаира.

А Новах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міста, і назвав його своїм ім'я́м: Новах.

И Новах пошел и взял Кенаф и зависящие от него города и назвал его своим именем — Новах.

« 31 глава 33 глава »