Числа 32 глава

Четверта книга Мойсеєва: Числа
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (СВ)

Було ж у синів Рувима й у синів Гада багато скотини, сила-силенна. Побачили вони, що Язер-земля та Гілеад-земля були добрі для товару,

У сынов Рувимовых и у сынов Гадовых стад было весьма много; и увидели они, что земля Иазер и земля Галаад — место, годное для стад;

та й прийшли й кажуть до Мойсея, священика Єлеазара та князів громадських: —

и пришли сыны Гадовы и сыны Рувимовы и сказали Моисею и Елеазару, священнику, и князьям общества, говоря:

“Атарот, Дівон, Язер, Німра, Хешбон, Елале, Севам, Нево та Беон,

«Атароф, и Дивон, и Иазер, и Нимра, и Есевон, и Елеале, и Севам, и Нево, и Веон,

земля, що Господь завоював перед громадою Ізраїля, — земля, добра для скотини, а в нас, рабів твоїх, така її сила!

земля, которую Господь поразил пред обществом Израилевым, земля, годная для стад, а у рабов твоих есть стада».

Якщо ми знайшли, — кажуть, — ласку в твоїх очах, то дай цю землю рабам твоїм у власність; не переводь нас через Йордан!”

И сказали: «Если мы нашли благоволение в глазах твоих, отдай землю эту рабам твоим во владение; не переводи нас через Иордан».

І відказав Мойсей синам Гада та синам Рувима: “Як? То брати ваші підуть на війну, а ви собі сидітимете тут?

И сказал Моисей сынам Гадовым и сынам Рувимовым: «Братья ваши пойдут на войну, а вы останетесь здесь?

Хочете знеохотити синів Ізраїля, щоб вони не йшли в ту землю, яку Господь дав їм?

Почему вы отвращаете сердце сынов Израилевых от перехода в землю, которую дает им Господь?

Ось так зробили й батьки ваші, коли я посилав їх із Кадеш-Барне Розглянути землю.

Так поступили отцы ваши, когда я посылал их из Кадес-Варни для обозрения земли:

Добрались до Ешкол-долини, подивилися собі на землю та й кинули між синів Ізраїля нехіть, щоб вони не йшли в землю, яку дав їм Господь.

они доходили до долины Есхол, и видели землю, и отвратили сердце сынов Израилевых, чтобы не шли они в землю, которую Господь дает им;

Запалав тоді Господь гнівом та й поклявся словами:

и воспылал в тот день гнев Господа, и поклялся Он, говоря:

Ті люди, що вийшли з Єгипту, від двадцятьох років і вище, не побачать землі, про яку я клявся Авраамові, Ісаакові та Якову, бо не були вони мені цілком слухняні,

„Люди эти, вышедшие из Египта, от двадцати лет и выше, не увидят земли, о которой Я клялся Аврааму, Исааку и Иакову, потому что они не повиновались Мне,

крім Калева, сина Єфунне, кенізія, та Ісуса Навина, — ці бо завжди йшли за Господом. —

кроме Халева, сына Иефоннии, кенезея, и Иисуса, сына Навина, потому что они повиновались Господу“.

Отак зайнявся Господь гнівом проти Ізраїля і заставив його блукати пустелею сорок років, аж доки не вимер увесь той рід, що коїв речі, не благоугодні очам Божим.

И воспылал гнев Господа на Израиля, и водил Он их по пустыне сорок лет, доколе не кончился весь род, сделавший зло в очах Господних.

І оце замість батьків ваших повстали ви, нащадки грішників, щоб іще збільшити палючий гнів Господній на Ізраїля!

И вот, вместо отцов ваших восстали вы, отродье грешников, чтоб усилить еще ярость гнева Господнего на Израиля.

Коли відвернетесь ви від нього, то він і далі триматиме цей народ у пустелі, і ви погубите цей увесь люд.”

Если вы отвратитесь от Него, то Он опять оставит его в пустыне, и вы погубите весь народ этот».

Приступили вони тоді до Мойсея та й кажуть: “Побудуємо тут кошари для стад наших та оселі для родин наших,

И подошли они к нему и сказали: «Мы построим здесь овечьи дворы для стад наших и города для детей наших;

а самі чимдуж озброїмось і рушимо поперед синів Ізраїля, аж доки не приведемо їх на їхні місця; родини ж наші лишаться в укріплених оселях із-за мешканців країни.

сами же мы первые вооружимся и пойдем пред сынами Израилевыми, доколе не приведем их в места их; а дети наши пусть останутся в укрепленных городах, для безопасности от жителей земли;

Ми не повернемось до господи нашої, поки кожен із синів Ізраїля не дістане свою спадщину.

не возвратимся в дома наши, доколе не вступят сыны Израилевы каждый в удел свой;

Бо ми не хочемо ділити з ними спадкоємство по другому боці Йордану, тим що нам дістанеться наша спадщина сьогобіч Йордану, на схід сонця.”

ибо мы не возьмем с ними удела по ту сторону Иордана и далее, если удел нам достанется по эту сторону Иордана, к востоку».

Відрік їм Мойсей: “Коли зробите ви так, коли озброїтесь на війну перед Господом,

И сказал им Моисей: «Если вы это сделаете, если вооруженные пойдете на войну пред Господом,

і кожен з вас, озброєний, перейде за Йордан перед Господом, покіль Господь не прожене ворогів своїх з-перед себе,

и пойдет каждый из вас вооруженный за Иордан пред Господом, доколе не истребит Он врагов Своих пред Собою,

і покіль увесь край не буде йому підбитий, і лише по тому повернетесь, то тоді ви будете безвинні перед, Господом та перед Ізраїлем, і край оцей буде вашою власністю перед Господом.

и покорена будет земля пред Господом, то после возвратитесь и будете неповинны пред Господом и пред Израилем, и будет земля эта у вас во владении пред Господом;

Коли ж не зробите так, то згрішите перед Господом; затямте, що спіткає вас тоді кара за гріх ваш.

если же не сделаете так, то согрешите пред Господом и испытаете наказание за грех ваш, которое постигнет вас.

Отож будуйте собі оселі для ваших дітей та кошари для дрібної скотини, зробіть те, що висловили устами.”

Стройте себе города для детей ваших и дворы для овец ваших и делайте, что произнесено устами вашими».

Сини Гада та сини Рувима відповіли Мойсеєві: “Вчинять твої слуги так, як велить наш пан.

И сказали сыны Гадовы и сыны Рувимовы Моисею: «Рабы твои сделают, как повелевает господин наш;

Діти наші й жінки наші, отари наші й уся скотина наша нехай будуть тут, і в містах Гілеада

дети наши, жены наши, стада наши и весь скот наш останутся тут, в городах Галаада,

Слуги ж твої, кожен озброєний до бою, підуть перед Господом на війну, як велить нам пан.”

а рабы твои, все, вооружившись, как воины, пойдут пред Господом на войну, как говорит господин наш».

Дав же Мойсей щодо них наказ Єлеазарові священикові та Ісусові Навинові й головам батьківських колін синів Ізраїля.

И дал Моисей о них повеление Елеазару, священнику, и Иисусу, сыну Навина, и начальникам племен сынов Израилевых,

Сказав їм Мойсей: “Коли сини Гада й сини Рувима, усі озброєні, перейдуть з вами за Йордан, щоб воювати перед Господом, і країна буде вам підбита, тоді дасте Гілеад-землю їм у посілість.

и сказал им Моисей: «Если сыны Гадовы и сыны Рувимовы перейдут с вами за Иордан, все, вооружившись на войну пред Господом, и покорена будет перед вами земля, то отдайте им землю Галаад во владение;

Коли ж не перейдуть озброєні з вами, то мусітимуть оселитися з вами у Ханаан-землі.”

если же не пойдут они с вами вооруженные, то они получат владение вместе с вами в земле ханаанской».

Сини ж Гада та сини Рувима відрекли: “Як повідав Господь твоїм слугам, так і зробимо:

И отвечали сыны Гадовы и сыны Рувимовы и сказали: «Как сказал Господь рабам твоим, так и сделаем;

перейдемо озброєні перед Господом у Ханаан-землю, але нехай наша спадщина буде нам у власність сьогобіч Йордану.”

мы пойдем вооруженные пред Господом в землю ханаанскую, а удел владения нашего пусть будет по эту сторону Иордана».

І дав Мойсей їм, синам Гада, синам Рувима та половині коліна Манассії, Йосифового сина, царство Сихона, царя аморіїв, і царство Ога, царя Башану: землю з її містами та їхніми околицями, міста в країні довкола.

И отдал Моисей им, сынам Гадовым, и сынам Рувимовым, и половине колена Манассиина, сына Иосифа, царство Сигона, царя аморрейского, и царство Ога, царя васанского, землю с городами ее и окрестностями, — города земли во все стороны.

І відбудували сини Гада — Дівон, Атарот, Ароер,

И построили сыны Гадовы Дивон, и Атароф, и Ароер,

Атрот-Шофан, Язер, Йогвегу,

и Атароф-Шофан, и Иазер, и Иогбегу,

Бет-Німру, Бет-Гаран, — укріплені міста й кошари для дрібної скотини.

и Беф-Нимру, и Беф-Гаран, города укрепленные, и дворы для овец.

Сини ж Рувима відбудували Хешбон, Елале, Кіріятаїм,

И сыны Рувимовы построили Есевон, Елеале, Кириафаим,

Нево, Ваал-Меон, змінивши їхні ймена, і Сівму; і дали вони назви містам, що їх побудували.

и Нево, и Ваал-Меон, которых имена переменены, и Сивму и дали имена городам, которые они построили.

А сини Махіра, сина Манассії, двигнулися на Гілеад і посіли його, прогнавши аморіїв, що жили там.

И пошли сыны Махира, сына Манассии, в Галаад, и взяли его, и выгнали аморреев, которые были в нем;

Мойсей віддав Гілеад Махірові, синові Манассії, і він осівся там.

и отдал Моисей Галаад Махиру, сыну Манассии, и он поселился в нем.

Яір же, син Манассії, виправився і посів містечка та й назвав їх “містечками Яіра”.

И Иаир, сын Манассии, пошел и взял селения их и назвал их: селения Иаира.

Новах вирушив і зайняв Кенат з приналежними містами та й назвав його своїм ім'ям “Новах”.

И Новах пошел и взял Кенаф и зависящие от него города и назвал его своим именем — Новах.

« 31 глава 33 глава »