Числа 14 глава

Четверта книга Мойсеєва: Числа
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (СВ)

Тоді зчинила вся громада великий галас, і люди плакали тієї ночі.

И подняло все общество вопль, и плакал народ всю ту ночь;

І нарікали на Мойсея та на Арона всі сини Ізраїля; і вся громада мовляла до них: “Ой, бодай би ми померли в Єгипетській землі чи бодай би померли в цій пустині!

и роптали на Моисея и Аарона все сыны Израилевы, и все общество сказало им: «О, если бы мы умерли в земле египетской или умерли бы в пустыне этой!

І навіщо то Господь веде нас у ту землю? Щоб полягти нам від меча та щоб жінки наші й діти зробилися здобиччю? Чи ж не ліпше нам повернутися в Єгипет?”

И для чего Господь ведет нас в землю эту, чтобы мы пали от меча? Жены наши и дети наши достанутся в добычу врагам; не лучше ли нам возвратиться в Египет?»

І мовляли одне до одного: “Настановімо собі вождя та й повернемось у Єгипет.”

И сказали друг другу: «Поставим себе начальника и возвратимся в Египет».

Мойсей же з Ароном упали ниць перед усією громадою синів Ізраїля.

И пали Моисей и Аарон на лица свои пред всем собранием общества сынов Израилевых.

А Ісус Навин та Калев, син Ефунне, що ходили на розглядини землі, пороздирали на собі одіж

И Иисус, сын Навина, и Халев, сын Иефоннии, из осматривавших землю, разодрали одежды свои

і промовили до всієї громади синів Ізраїля: “Земля, що нею переходили ми, щоб розглянути її, — земля ота вельми добра.

и сказали всему обществу сынов Израилевых: «Земля, которую мы проходили для осмотра, очень-очень хороша;

Коли Господь милостив нам, то він приведе нас у ту землю і дасть її нам: то бо земля, що справді тече молоком та медом.

если Господь милостив к нам, то введет нас в землю эту и даст нам ее — эту землю, в которой течет молоко и мед;

Тільки проти Господа не бунтуйтесь і не полохайтесь людей тієї країни, бо вони для нас, мов хліб. Захисту в них немає, а Господь з нами: не лякайтесь їх.”

только против Господа не восставайте и не бойтесь народа земли этой, ибо он достанется нам на съедение: защиты у них не стало, а с нами Господь; не бойтесь их».

Та вся громада заговорила, щоб побити їх камінням; аж тут об'явилася слава Господня всім синам Ізраїля у наметі зборів.

И сказало все общество: «Побить их камнями!» Но слава Господа явилась в облаке в скинии собрания всем сынам Израилевым.

Промовив Господь до Мойсея: “Так доки ж люд оцей зневажатиме мене, і доки вони не довірятимуть мені, не зважатимуть і на чуда всі ті, що я явив був серед них!

И сказал Господь Моисею: «Доколе будет раздражать Меня народ этот? И доколе будет он не верить Мне при всех знамениях, которые делал Я среди него?

Вдарю на них мором і вигублю їх; і виведу з тебе народ більший та сильніший, ніж вони.”

Поражу его язвой и истреблю его и произведу от тебя народ многочисленнее и сильнее его».

І сказав Мойсей до Господа: “Почують єгиптяни, з-поміж котрих випровадив ти з великою потугою твоєю оцей люд, і що скажуть?

Но Моисей сказал Господу: «Услышат египтяне, из среды которых Ты силой Твоей вывел народ этот,

Та й мешканці цієї країни теж чули, що ти, Господи, посеред людей твоїх, що тебе, Господи, вони віч-на-віч бачать та й що хмара твоя стоїть над ними, і у стовпі хмарному ти йдеш поперед них за дня, а полум'яним стовпом уночі.

и скажут жителям земли этой, которые слышали, что Ты, Господь, находишься среди народа этого и что Ты, Господь, даешь им видеть Себя лицом к лицу, и облако Твое стоит над ними, и Ты идешь пред ними днем в столбе облачном, а ночью в столбе огненном;

Тож як уб'єш ти люд оцей, як одного чоловіка, то народи, до яких дійшла чутка про тебе, скажуть:

и если Ты истребишь народ этот, как одного человека, то народы, которые слышали славу Твою, скажут:

Тому винищив Господь цих людей у пустині, що не здолав їх у ту впровадити землю, про яку їм клявся був.

„Господь не мог ввести народ этот в землю, которую Он с клятвой обещал ему, а потому и погубил его в пустыне“.

Нехай же возвеличиться сила Господа мого, як то ти обітував.

Итак, да возвеличится сила Господа, как Ты сказал, говоря:

Господь повільний до гніву й багатий милосердям, прощає гріх і переступ, хоч і не залишає нічого безкарно, а карає гріх батьків на дітях до третього й четвертого покоління.

„Господь долготерпелив и многомилостив, прощающий беззакония и преступления и не оставляющий без наказания, но наказывающий беззаконие отцов в детях до третьего и четвертого рода“.

Прости ж гріх люду цього з великого милосердя твого, так, як зносив єси люд цей від Єгипту аж досі!”

Прости грех народу этому по великой милости Твоей, как Ты прощал народ этот от Египта доселе».

І сказав Господь: “Прощаю на твоє слово.

И сказал Господь Моисею: «Прощаю по слову твоему;

Але так, як я живий і як слави Господньої повна вся земля,

но жив Я, и славы Господней полна вся земля.

усі ті люди, які бачили мою славу й мої чудеса, що я сотворив в Єгипті й у пустині, і таки спокушали мене, ось уже вдесяте не слухали мій голос, —

Все, которые видели славу Мою и знамения Мои, сделанные Мною в Египте и в пустыне, и искушали Меня уже десять раз, и не слушали гласа Моего,

ті люди не побачать землі, що про неї клявсь я їхнім батькам; усі ті, що зневажали мене, не побачать її.

не увидят земли, которую Я с клятвой обещал отцам их; все, раздражавшие Меня, не увидят ее.

Слугу ж мого Калева, за те, що був іншого духу та вірно слідував за мною, введу я в землю, до якої він уже ходив, і нащадки його володітимуть нею.

Но раба Моего Халева, за то что в нем был иной дух и он совершенно повиновался Мне, введу в землю, в которую он ходил, и семя его наследует ее.

Нехай Амалек та Ханаан живуть собі в долині, а ви взавтра оберніться і рушайте геть у пустиню в напрямі до Червоного моря.”

Амаликитяне и хананеи живут в долине; завтра обратитесь и идите в пустыню к Чермному морю».

Господь промовив до Мойсея та Арона:

И сказал Господь Моисею и Аарону, говоря:

“І доки ця ледача юрба нарікатиме на мене? Чув я нарікання синів Ізраїля, що ним докоряють мені.

«Доколе злому обществу этому роптать на Меня? Ропот сынов Израилевых, которым они ропщут на Меня, Я слышу.

Тож скажи їм: Як живу я — слово Господнє, — зроблю з вами так, як ви наговорили в мої вуха.

Скажи им: „Живу Я, говорит Господь; как говорили вы вслух Мне, так и сделаю вам;

У пустелі цій поляжуть ваші трупи, усі ви, що були перелічені, усім вашим числом, від двадцятьох років і старше, ви, що нарікали на мене. —

в пустыне этой падут тела ваши, и все вы исчисленные, сколько вас числом, от двадцати лет и выше, которые роптали на Меня,

Ніхто з вас не ввійде в землю, в якій я, піднісши вгору мою руку, (поклявся) вас оселити, — крім Калева, сина Єфунне та Ісуса Навина.

не войдете в землю, на которой Я, подъемля руку Мою, клялся поселить вас, кроме Халева, сына Иефоннии, и Иисуса, сына Навина.

Дітей же ваших, що про них ви казали, мовляв, вони здобиччю стануть, — їх я введу туди, і вони спізнають землю, якою ви нехтували.

Детей ваших, о которых вы говорили, что они достанутся в добычу врагам, Я введу туда, и они узнают землю, которую вы презрели,

Ви ж трупом ляжете в цій пустелі.

а ваши трупы падут в пустыне этой.

Діти ваші блукатимуть сорок років пустелею, щоб спокутувати ваші беззаконня, поки не зогниють ваші трупи в пустині.

А сыновья ваши будут кочевать в пустыне сорок лет и будут нести наказание за блудодейство ваше, доколе не погибнут все тела ваши в пустыне;

За числом сорока днів, що ви розвідували землю, рахуючи один рік за один день, понесете ви кару за гріхи ваші сорок років, щоб зрозуміли, що то значить, як я вас покину.

по числу сорока дней, в которые вы осматривали землю, вы понесете наказание за грехи ваши сорок лет, год за день, дабы вы познали, что значит быть оставленным Мною.

Сам я, Господь, сказав, що так зроблю з ледачою юрбою цією, яка повстала проти мене; в оцій пустині вони загинуть, тут і помруть.”

Я, Господь, говорю и так и сделаю со всем этим злым обществом, восставшим против Меня: в пустыне этой все они погибнут и перемрут“».

І ті чоловіки, що їх Мойсей посилав на розвідини землі й що, повернувшися, пустили погану поголоску про ту землю і довели всю громаду до нарікання на Мойсея,

И те, которых посылал Моисей для осмотра земли и которые, возвратившись, возмутили против него все это общество, распуская худую молву о земле,

чоловіки оті, що розпустили лихі вісті про землю, померли на місці перед Господом.

эти, распустившие худую молву о земле, умерли, быв поражены пред Господом.

Тільки Ісус Навин та Калев, син Єфунне, зосталися живими з тих чоловіків, що ходили на розвідини землі.

Только Иисус, сын Навина, и Халев, сын Иефоннии, остались живы из тех мужей, которые ходили осматривать землю.

І коли промовив Мойсей ті слова до синів Ізраїля, засумували люди вельми.

И сказал Моисей слова эти перед всеми сынами Израилевыми, и народ сильно опечалился.

А другого дня, вставши вранці, щоб зійти на верх гори, казали: “Ось ми тут, готові вийти на те місце, про яке казав Господь, бо ми згрішили.”

И, встав рано поутру, пошли на вершину горы, говоря: «Вот, мы пойдем на то место, о котором сказал Господь, ибо мы согрешили».

І каже Мойсей: “Чому ви переступаєте Господній наказ? Не пощастить вам.

Моисей сказал: «Почему вы преступаете повеление Господне? Это будет безуспешно;

Не здіймайтеся, бо нема між вами Господа, — бо інакше поб'ють вас вороги ваші.

не ходите, ибо нет среди вас Господа, чтобы не поразили вас враги ваши;

Там амалекитяни та ханааняни проти вас, поляжете від їхнього меча, бо ви відвернулися від Господа, і Господь не буде з вами.”

ибо амаликитяне и хананеи там перед вами, и вы падете от меча, потому что вы отступили от Господа, и не будет с вами Господа».

Та вони таки вперлися вийти на верх гори, хоч ковчег союзу та Мойсей не рушили з-посеред табору.

Но они дерзнули подняться на вершину горы; ковчег же завета Господнего и Моисей не оставляли стана.

Спустилися тоді амалекитяни та ханааняни, що жили в тих горах, та й розбили їх, і сікли їх аж до Хорми.

И сошли амаликитяне и хананеи, живущие на горе той, и разбили их, и гнали их до Хормы, и возвратились в стан.

« 13 глава 15 глава »