Дії 22 глава

Дії святих апостолів
Сучасний переклад → Перевод Еп. Кассиана

Павло сказав: «Браття й батьки, вислухайте, що скажу я на свій захист».

Мужи братья и отцы, выслушайте мою нынешнюю перед вами защиту.

Коли юдеї почули, що Павло говорить до них арамійською мовою, то зовсім замовкли.

Услышав, что он начал свое обращение к ним на еврейском языке, они стали еще тише.

Він продовжував: «Я юдей, народився в Тарсі, в Кілікії, виріс у цьому місті. Наставником моїм був Ґамалиїл, який навчив мене законів наших предків. Я віддано служив Богу, як і ви всі сьогодні.

И он сказал: я — Иудей, рожденный в Тарсе Киликийском, но воспитанный в этом городе, у ног Гамалиила, наставленный во всей точности отеческого Закона, ревнитель по Боге, как все вы сегодня.

Я нещадно переслідував послідовників «Дороги Господньої»: арештовував жінок і чоловіків й кидав їх до в’язниці.

На этот Путь я воздвигнул смертельное гонение, заключая в узы и предавая в тюрьмы как мужчин, так и женщин,

Це можуть підтвердити первосвященики і всі члени ради старійшин. Саме від них я одержав листи до братів юдейських у Дамаску і пішов туди, щоб схопити Ісусових послідовників й привести їх як в’язнів до Єрусалиму для покарання.

в чем и первосвященник мне свидетель и весь совет старейшин; получив от них и письма к братьям, я шел в Дамаск с тем, чтобы и там находящихся привести в узах в Иерусалим для наказания.

Але ось що сталося по дорозі до Дамаска, куди я прямував. Приблизно опівдні яскраве світло з Небес раптом осяяло мене.

И было со мной, когда я шел и приближался к Дамаску: около полудня внезапно воссиял с неба сильный свет вокруг меня,

Я впав на землю й почув голос, який звертався до мене: „Савле! Савле! Чому ти переслідуєш Мене?”

и я упал на землю и услышал голос, говорящий мне: «Саул, Саул, что ты Меня гонишь?»

Я запитав: „Хто ти, Господи?” Він відповів мені: „Я Ісус із Назарета, Якого ти переслідуєш”.

И я ответил: «кто Ты, Господи?» И Он сказал мне: «Я — Иисус Назорей, Которого ты гонишь».

Ті, хто були зі мною, бачили це сяйво, але не чули голосу, зверненого до мене.

Бывшие со мной свет видели, но голоса Того, Кто мне говорил, не слышали.

Я запитав: „Що мені робити, Господи?” І Господь відповів: „Підведися і йди в Дамаск, там тобі буде сповіщено, що Я призначив тобі робити”.

И я сказал: «что мне делать, Господи?» Господь же сказал мне: «встань и иди в Дамаск и там тебе будет сказано о всём, что назначено тебе делать»,

Я був осліплений тим сяйвом, тож мої супутники за руку відвели мене в Дамаск.

И пока я ничего не видел от славы света того, бывшие со мной за руку привели меня в Дамаск.

У тому місті мешкав відданий знавець Закону на ім’я Ананій,[60] він мав добру славу поміж усіма юдеями, які жили там.

А некий Анания, муж благочестивый по Закону, имеющий доброе свидетельство от всех местных Иудеев,

Він прийшов до мене і сказав: „Брате Савле! Нехай зір повернеться до тебе!” І тієї ж миті я зміг побачити його.

пришел ко мне и, подойдя, сказал мне: «Саул, брат, прозри!» И я в тот же час прозрел и устремил взор на него.

Ананія мовив далі: „Бог наших предків обрав тебе спізнати волю Його, побачити Праведного й почути Його голос.

А он сказал: «Бог отцов наших предназначил тебя познать волю Его и увидеть Праведного и услышать голос из уст Его,

Бо ти перед усім народом маєш бути свідком того, що бачив і чув.

потому что ты будешь свидетелем Ему пред всеми людьми о том, что ты видел и слышал.

Ну, а тепер чого ти чекаєш? Встань і прийми хрещення, змий гріхи свої, закликаючи ім’я Господа [61]”.

И теперь, что ты медлишь? Восстав, крестись и смой грехи твои, призвав имя Его».

І сталося так, що коли я повернувся до Єрусалиму й молився у Храмі, то було мені видіння.

И было со мной по возвращении в Иерусалим, когда я молился в храме: пришел я в исступление

У ньому я побачив Ісуса, Який наказав мені: „Збирайся й негайно залиш Єрусалим, бо люди тут не приймуть твоє свідчення про Мене”.

и увидел Его, и Он говорил мне: «поспеши и выйди скорее из Иерусалима, потому что не примут твоего свидетельства о Мне».

І я сказав: „Господи, ці люди знають, що ходив я по синагогах, арештовував і побивав тих, хто вірять у Тебе.

сказал: «Господи, они знают, что я заключал в тюрьмы и бил в синагогах верующих в Тебя;

І коли пролилася кров Твого свідка Степана, я стояв там й схвалював те вбивство, і навіть охороняв речі тих, хто розправлявся з ним”.

и когда проливалась кровь Стефана, свидетеля Твоего, я и сам стоял тут же и сочувствовал и стерег одежды убивавших его».

Тоді Ісус сказав мені: „Іди. Я посилаю тебе в далеку дорогу до поган”».

И Он сказал мне: «иди, потому что Я пошлю тебя далеко к язычникам».

До цих слів юдеї слухали Павла, а потім загукали: «Смерть йому! Він не повинен жити!»

До этого слова они его слушали, а тогда возвысили голос свой, говоря: долой с земли такого! Нельзя ему жить!

Вони кричали, зриваючи з себе одяг і здіймаючи куряву.[62]

И пока они кричали и потрясали одеждами и бросали пыль в воздух,

Через те командир наказав відвести Павла до фортеці й учинити йому допит з батогами. Він хотів з’ясувати, чого вони так кричали на Павла.

трибун велел ввести его в казарму, сказав подвергнуть его допросу под бичем, чтобы узнать, по какой причине они так кричали на него.

Та коли вони зв’язали його, щоб бити батогами, Павло звернувся до сотника, який стояв поруч: «Хіба це по закону без суду бити батогами римського громадянина?»

Когда же растянули его для бичевания, Павел сказал присутствовавшему сотнику: можно ли вам бичевать человека, Римского гражданина, и не осужденного?

Почувши таке, сотник пішов до командира й сказав: «Що ж ти робиш? Цей чоловік — римський громадянин».

Услышав это, сотник явился к трибуну и доложил ему: что ты собираешься делать? Ведь человек этот Римский гражданин.

Тоді командир підійшов до Павла й запитав: «Скажи, ти римський громадянин?» «Так», — відповів той.

Тогда трибун подошел и сказал ему: скажи мне, ты Римский гражданин? Он сказал: да.

Командир зауважив: «Мені коштувало великих грошей придбати це громадянство». Тоді Павло промовив: «А я народився в ньому».

И трибун ответил: я за большие деньги приобрел это гражданство. Павел же сказал: а я и родился гражданином.

Ті, хто збирались допитувати його, відразу відступили, а командир дуже злякався, збагнувши, що він зв’язав римського громадянина.

И тотчас же отступили от него собиравшиеся его пытать, а трибун испугался, узнав, что Павел Римский гражданин, а он связал его.

Усе ж таки командир хотів з’ясувати достеменно, в чому ж юдеї звинувачують Павла. Тож наступного дня він звелів зібрати старійшин і весь Синедріон. Знявши з Павла ланцюги, він привів його до юдейського зібрання.

На другой день, желая узнать точно, в чем обвиняют его Иудеи, он освободил его от уз и велел собраться первосвященникам и всему синедриону и, приведя Павла, поставил его перед ними.

« 21 глава 23 глава »