Дії 22 глава

Дії святих апостолів
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

Мужі-брати і батьки! Вислухайте тепер моє виправдання перед вами.

Мужи братья и отцы, выслушайте мою нынешнюю перед вами защиту.

Почувши, що заговорив до них єврейською мовою, ще більше притихли. А він сказав:

Услышав, что он начал свое обращение к ним на еврейском языке, они стали еще тише.

Я — чоловік-юдей, який народився в Тарсі в Килікії, вихований у цьому ж місті, біля ніг Гамалиїла, докладно навчений батьківського закону: я — ревнитель Бога, як усі ви сьогодні.

И он сказал: я — Иудей, рожденный в Тарсе Киликийском, но воспитанный в этом городе, у ног Гамалиила, наставленный во всей точности отеческого Закона, ревнитель по Боге, как все вы сегодня.

Я цей напрям учення переслідував аж до смерті, в’яжучи і передаючи до в’язниці чоловіків і жінок, —

На этот Путь я воздвигнул смертельное гонение, заключая в узы и предавая в тюрьмы как мужчин, так и женщин,

як засвідчать про мене всі старші й первосвященик. Від них я одержав листи до братів у Дамаску й пішов, аби зв’язаними привести в Єрусалим для покарання тих, які там були.

в чем и первосвященник мне свидетель и весь совет старейшин; получив от них и письма к братьям, я шел в Дамаск с тем, чтобы и там находящихся привести в узах в Иерусалим для наказания.

Але сталося, коли я йшов і наближався до Дамаска, десь опівдні раптом з неба засяяло довкола мене велике світло.

И было со мной, когда я шел и приближался к Дамаску: около полудня внезапно воссиял с неба сильный свет вокруг меня,

Я впав на землю і почув голос, який говорив мені: Савле, Савле, чому Мене переслідуєш?

и я упал на землю и услышал голос, говорящий мне: «Саул, Саул, что ты Меня гонишь?»

Я відповів: Хто Ти, Господи? Сказав мені: Я — Ісус Назарянин, Якого ти переслідуєш.

И я ответил: «кто Ты, Господи?» И Он сказал мне: «Я — Иисус Назорей, Которого ты гонишь».

А ті, хто був зі мною, побачили світло [і перелякалися], але голосу, який говорив до мене, не чули.

Бывшие со мной свет видели, но голоса Того, Кто мне говорил, не слышали.

Я запитав: Господи, що мені робити? А Господь промовив до мене: Встань, іди в Дамаск, а там скажуть тобі про все, що потрібно тобі робити!

И я сказал: «что мне делать, Господи?» Господь же сказал мне: «встань и иди в Дамаск и там тебе будет сказано о всём, что назначено тебе делать»,

І оскільки від того яскравого світла я не бачив, то ті, хто був зі мною, вели мене в Дамаск за руку.

И пока я ничего не видел от славы света того, бывшие со мной за руку привели меня в Дамаск.

А один Ананій, побожний, згідно із Законом, муж, про якого добре свідчать усі юдеї — мешканці [Дамаска], —

А некий Анания, муж благочестивый по Закону, имеющий доброе свидетельство от всех местных Иудеев,

прийшов до мене, став і сказав мені: Савле, брате, прозрій! І в тій хвилині я побачив його.

пришел ко мне и, подойдя, сказал мне: «Саул, брат, прозри!» И я в тот же час прозрел и устремил взор на него.

Він же сказав: Бог наших батьків призначив тебе, щоб ти пізнав Його волю і побачив Праведного та почув голос з Його уст,

А он сказал: «Бог отцов наших предназначил тебя познать волю Его и увидеть Праведного и услышать голос из уст Его,

бо ти будеш Йому свідком перед усіма людьми про те, що побачив і почув.

потому что ты будешь свидетелем Ему пред всеми людьми о том, что ты видел и слышал.

А тепер чого очікуєш? Устань, охрестися та обмий свої гріхи, прикликавши Його Ім’я!

И теперь, что ты медлишь? Восстав, крестись и смой грехи твои, призвав имя Его».

І сталося, коли я повернувся до Єрусалима і молився в храмі, — в пориві захоплення

И было со мной по возвращении в Иерусалим, когда я молился в храме: пришел я в исступление

я побачив Його… Він говорив до мене: Поспіши, швидше виходь з Єрусалима, бо не приймуть твого свідчення про Мене!

и увидел Его, и Он говорил мне: «поспеши и выйди скорее из Иерусалима, потому что не примут твоего свидетельства о Мне».

А я сказав: Господи, вони самі знають, що я кидав до в’язниць та бив по синагогах тих, які вірять у Тебе,

сказал: «Господи, они знают, что я заключал в тюрьмы и бил в синагогах верующих в Тебя;

а коли лилася кров Твого свідка Степана, то я сам стояв і, схвалюючи [його вбивство], стеріг одяг тих, які його вбивали!

и когда проливалась кровь Стефана, свидетеля Твоего, я и сам стоял тут же и сочувствовал и стерег одежды убивавших его».

Та Він сказав мені: Іди, тому що Я пошлю тебе далеко — до народів.

И Он сказал мне: «иди, потому что Я пошлю тебя далеко к язычникам».

Слухали його аж до цього слова, а тоді піднесли свої голоси, вигукуючи: Геть такого із землі, бо не годиться йому жити!

До этого слова они его слушали, а тогда возвысили голос свой, говоря: долой с земли такого! Нельзя ему жить!

Вони кричали, кидали одяг і жбурляли порох у повітря.

И пока они кричали и потрясали одеждами и бросали пыль в воздух,

Тож тисяцький звелів відвести його до казарми, наказавши бичуванням допитати його, щоби зрозуміти, з якої причини так кричали проти нього.

трибун велел ввести его в казарму, сказав подвергнуть его допросу под бичем, чтобы узнать, по какой причине они так кричали на него.

А коли розтягли його ременями, то Павло сказав сотникові, який стояв: Хіба вам дозволено бичувати чоловіка — римлянина і не засудженого?

Когда же растянули его для бичевания, Павел сказал присутствовавшему сотнику: можно ли вам бичевать человека, Римского гражданина, и не осужденного?

Почувши, сотник підійшов до тисяцького й сповістив, кажучи: [Вважай], що хочеш робити, бо цей чоловік — римлянин!

Услышав это, сотник явился к трибуну и доложил ему: что ты собираешься делать? Ведь человек этот Римский гражданин.

Наблизившись, тисяцький запитав його: Скажи мені, ти римлянин? Він відказав: Так.

Тогда трибун подошел и сказал ему: скажи мне, ты Римский гражданин? Он сказал: да.

А тисяцький відповів: Я набув це громадянство за великі гроші. Павло ж сказав: А я в ньому й народився.

И трибун ответил: я за большие деньги приобрел это гражданство. Павел же сказал: а я и родился гражданином.

Тоді від нього негайно відступили ті, які мали його допитувати, а тисяцький налякався, довідавшись, що він римлянин і що він його зв’язав.

И тотчас же отступили от него собиравшиеся его пытать, а трибун испугался, узнав, что Павел Римский гражданин, а он связал его.

А наступного дня, бажаючи краще дізнатися, у чому його звинувачують юдеї, звільнив його [з кайданів] і наказав, аби прийшли первосвященики й увесь синедріон [1]. І, привівши Павла, поставив його перед ними.

На другой день, желая узнать точно, в чем обвиняют его Иудеи, он освободил его от уз и велел собраться первосвященникам и всему синедриону и, приведя Павла, поставил его перед ними.

« 21 глава 23 глава »