Євреїв 9 глава

Послання до євреїв
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню.

Итак и первый завет имел постановления о богослужении, и святилище принадлежащее к этому миру.

Тож був збудований перший намет, в якому були світильник, стіл і хліби покладання, який називається Святе.

Ибо устроена была скиния первая, в которой были и светильник, и стол, и хлебы предложения: она называется «Святое».

За другою завісою — намет, що називається Святе Святих;

А за второй завесой скиния, называемая «Святое Святых»,

він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий золотом, в якому містилася золота посудина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту.

имеющая золотой кадильный жертвенник и ковчег завета, обложенный со всех сторон золотом, и в нем сосуд золотой с манной, и жезл Аарона расцветший и скрижали завета,

А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити докладно.

а над ним херувимы славы, осеняющие очистилище, о чём не время говорить подробно.

Згідно з установленням, до першого намету постійно входили священики, щоб виконувати служіння;

При таком устройстве, в первую скинию постоянно входят священники, совершая служение,

до другого — один раз на рік входив лише первосвященик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.

но во вторую — один раз в год только первосвященник не без крови, которую он приносит за себя и за грехи неведения народа.

Святий Дух засвідчує те, що дорога до святині ще не відкрита, доки стоїть перший намет.

Этим Дух Святой показывает, что еще не открыт путь во святилище, пока существует первая скиния.

Він — образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, які не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить;

Она есть притча для настоящего времени, согласно которой приносятся дары и жертвы, не могущие сделать в совести совершенным воздающего служение Богу:

які стосуються тільки їжі, напоїв, різних обмивань, постанов щодо тіла, і залишаються до часу виправлення.

это только предписания, относящиеся к плоти, с яствами и питиями и различными омовениями, наложенные до времени исправления.

А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови;

Христос же, придя, как Первосвященник будущих благ, чрез большую и совершеннейшую скинию, нерукотворенную, то есть не этого творения,

і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення.

и не чрез кровь козлов и тельцов, но чрез собственную кровь, — вошел раз навсегда во святилище, приобретя вечное искупление.

Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла,

Ибо, если кровь козлов и быков и пепел телицы окроплением осквернённых освящает к чистоте плоти, —

то наскільки більше кров Христа, Який вічним Духом приніс Себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили Живому Богові!

тем более кровь Христа, Который Духом вечным принес Себя непорочного Богу, очистит совесть нашу от мёртвых дел для служения Богу Живому.

І тому Він є Посередником Нового Завіту, щоби через смерть для викуплення від переступів першого Завіту покликані одержали обітницю вічної спадщини.

И поэтому Он есть посредник Нового Завета, чтобы после смерти Его, бывшей для искупления от преступлений, сделанных при первом завете, призванные получили обещанное вечное наследие.

Тому що де є заповіт, там має бути смерть заповідача,

Ибо, где завещание там необходимо установление смерти завещателя.

адже заповіт вступає в силу після його смерті й не має жодної вартості, поки живе заповідач.

Завещание ведь действительно при наличии мёртвых, потому что оно никогда не имеет силы, пока жив завещатель.

Тож і перший Завіт був освячений не без крові.

Потому и первый завет не утвержден без крови.

Адже Мойсей, проголосивши всім людям усі заповіді за Законом і взявши кров козлів і телят, — разом з водою, червоною вовною та гісопом — покропив і саму книгу, і весь народ,

И действительно, когда Моисей огласил по Закону каждую заповедь всему народу, он, взяв кровь тельцов и козлов с водою и шерстью багряной и иссопом, окропил, как самую книгу, так и весь народ,

промовляючи: Це кров Завіту, що його заповів вам Бог.

говоря: это кровь завета, который заповедал вам Бог.

І намет, і весь посуд для служіння також окропив кров’ю.

И окропил также кровью скинию и все сосуды богослужебные.

І відтоді все за Законом очищається кров’ю, і без пролиття крові немає прощення.

И по Закону почти всё освящается кровью, и без пролития крови не бывает прощения.

Отже, треба було, щоби подоби небесних речей отак очищалися, а саме небесне — жертвами, які кращі від цих.

Потому необходимо, чтобы отображения того, что в небесах, очищались этими средствами, а само небесное — жертвами лучшими.

Адже Христос увійшов не в рукотворну святиню, яка відображала істинну, але в саме небо, щоб тепер з’явитися перед Божим обличчям за нас.

Ибо Христос вошел не в рукотворенное святилище, отображение истинного, но в самое небо, чтобы теперь предстать за нас пред лицом Божиим;

І не для того, аби багато разів приносити Себе, як первосвященик, входячи щороку до святині із чужою кров’ю, —

не для того, чтобы многократно приносить Себя, подобно как первосвященник входит ежегодно с кровью чужой:

у такому випадку від створення світу Він мав би багато разів страждати. Тепер же Він з’явився один раз наприкінці віків, щоб Своєю жертвою виявити гріх.

иначе надлежало бы Ему многократно страдать от начала мира. Теперь же, в конце веков. Он явился один раз для устранения греха жертвою Своею.

І так, як призначено людям один раз померти, а потім суд,

И, как положено людям один раз умереть, а после этого — суд, —

так і Христос: один раз приніс Себе, аби понести гріхи багатьох; другий же раз Він з’явиться не задля гріха, а тим, які очікують Його на спасіння [через віру].

так и Христос, будучи принесён один раз, чтобы подъять грехи многих, во второй раз явится не для очищения греха, а для ожидающих Его ко спасению.

« 8 глава 10 глава »