Євреїв 10 глава

Послання до євреїв
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

Адже Закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, не може ніколи тими самими жертвами, які щороку постійно приносяться, зробити досконалими тих, які приходять.

Ибо Закон, имея тень будущих благ, не самый образ вещей, никогда не может одними и теми же жертвами, которые из года в год постоянно приносятся, сделать приступающих совершенными.

Інакше вони перестали б приноситися, бо в тих, які здійснюють служіння і які раз очистилися, не було би більше жодного усвідомлення гріхів.

Иначе, разве не перестали бы их приносить, потому что совершающие это служение, будучи раз навсегда очищены, не имели бы уже никакого сознания грехов?

Але в них — щорічне нагадування про гріхи,

Но этими жертвами напоминается о грехах из года в год.

оскільки неможливо, щоб кров телят і козлів усувала гріхи.

Ибо невозможно, чтобы кровь быков и тельцов уничтожала грехи.

Тому, входячи у світ, Він каже: Жертв і приношень Ти не схотів, але Ти підготував Мені тіло.

Поэтому Христос, входя в мир, говорит: Жертвы и приношения Ты не восхотел, но тело уготовил Мне;

Всепалення [1] і жертви за гріх Тобі не до вподоби.

всесожжения и жертвы за грех не были Тебе благоугодны.

Тоді Я сказав: Ось іду, — на початку книги написано про Мене, — щоб виконати, Боже, Твою волю.

Тогда Я сказал: вот, Я пришел, — в книжном списке написано о Мне — чтобы исполнить. Боже, волю Твою.

Сказавши спочатку, що ні жертв, ні приношень, ні всепалень за гріхи, які приносяться, згідно із Законом, — не забажав Ти і не вподобав Собі,

Говоря сперва: жертв и приношений и всесожжений и жертвы за грех Ты не восхотел и Тебе они не были благоугодны, (те, что по Закону приносятся), —

а потім додав: Ось іду, щоб виконати волю Твою. Він скасовує перше, щоби поставити друге.

Он затем прибавил: вот, Я пришел, чтобы исполнить волю Твою. Он отменяет первое, чтобы установить второе.

Згідно з цією волею ми освячені одноразовим принесенням тіла Ісуса Христа.

По этой-то воле мы освящены принесением тела Иисуса Христа раз навсегда.

І кожний священик стояв щоденно на служінні, аби багато разів приносити ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.

И, тогда как каждый священник изо дня в день стоит, служа и принося много раз одни и те же жертвы, которые никогда не могут истребить грехов, —

Він же, принісши один раз жертву за гріхи, назавжди сів праворуч Бога,

Он, принеся одну жертву за грехи, навсегда воссел по правую сторону Бога,

далі очікуючи, доки Його вороги не будуть покладені до підніжка Його ніг.

ожидая затем, пока не будут положены враги Его в подножие ног Его.

Адже одним принесенням Він назавжди вдосконалив тих, які освячуються.

Ибо Он одним приношением сделал навсегда совершенными освящаемых.

Свідчить нам і Дух Святий, згідно зі сказаним:

Свидетельствует же нам и Дух Святой; ибо после того, как Он сказал:

Оце Завіт, який Я укладу з ними по тих днях, — говорить Господь, — дам Мої Закони в їхні серця і запишу їх у їхній розум,

Это завет, который Я заключу с ними, после дней тех, говорит Господь; вложу законы Мои в сердца их, и в мыслях их напишу их, (Он говорит:)

і більше не згадаю їхніх гріхів та їхнього беззаконня!

и грехов их и беззаконий их не вспомню более.

А де є прощення їх, там вже немає приношення за гріх.

А там, где отпущение грехов, нет уже и приношения за грех.

Тому, брати, маючи відвагу входити до святині через кров Ісуса —

Итак, братья, имея дерзновение входить во святилище кровью Иисуса,

новою і живою дорогою, яку Він відкрив нам через завісу, тобто через Своє тіло, —

путем новым и живым, который Он вновь открыл нам через завесу, то есть плоть Свою,

і маючи Великого Священика в Божому домі,

и имея Священника великого над домом Божиим, —

приступаймо зі щирим серцем, у повноті віри, очистивши серця від недоброго сумління, обмивши тіла чистою водою.

будем приступать с искренним сердцем в полноте веры, кроплением очистив сердца от лукавой совести и омыв тело водою чистой.

Непохитно тримаймося визнання надії, адже вірний Той, Хто обіцяв.

Будем держаться исповедания надежды неуклонно, ибо верен Обещавший;

Будьмо уважні один до одного, заохочуймо до любові та добрих діл;

и будем внимательны друг ко другу, поощряя к любви и добрым делам,

не залишаймо своїх зібрань, як то деякі ввели у звичку, але заохочуймо один одного, і тим більше, чим більше бачите, що наближається день.

не оставляя собрания своего, как есть у некоторых обычай, но призывая к бодрости, и тем более, чем ближе вы видите День.

Адже коли ми добровільно грішимо після того, як одержали пізнання істини, то за гріхи немає більше жертви,

Ибо если, получив познание истины, мы произвольно грешим, — то не остается уже жертвы за грех,

а є якесь страшне очікування суду і палаючого вогню, що має пожерти противників.

но некое страшное ожидание суда и ярость огня, готового пожрать противников.

Як хто відрікся Закону Мойсея, той без милосердя гине при двох або трьох свідках.

Человек, отвергший Закон Моисеев, без милосердия подвергается смерти на основании показаний двух или трех свидетелей;

Зважте, наскільки суворішого покарання заслужить той, хто потоптав Божого Сина, хто не пошанував крові Завіту, якою освятився, хто зневажив Духа благодаті?

насколько худшего наказания, думаете вы, будет достоин тот, кто попрал Сына Божия и кровь завета, которою был освящен, не почтив её как святыню и оскорбив Духа Святого,

Ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене — помста, і Я відплачу, — [говорить Господь]. І знову: Господь судитиме Свій народ.

Ибо мы знаем Того, Кто сказал: Мне отмщение, Я воздам; и еще: будет судить Господь народ Свой.

Страшно попасти в руки Живого Бога!

Страшно впасть в руки Бога Живого!

Тож згадуйте минулі дні, коли ви, просвітившись, витерпіли великий подвиг страждань:

Вспоминайте прежние дни, когда вы, будучи просвещены, претерпели великий подвиг страдания,

або будучи виставленими на посміховисько та знущання, або ж як спільники тих, які опинилися в такому становищі.

то выставляемые напоказ в поношениях и притеснениях, то приняв участие в тех, кто находились в таком же состоянии:

Адже ви терпіли разом із в’язнями, з радістю приймали розграбування вашого майна, знаючи, що маєте для себе краще і вічне майно [на небі].

ибо вы и узникам сострадали и расхищение вашего имения приняли с радостью, зная, что есть у вас имущество лучшее и пребывающее.

Тому не залишайте вашої відваги, оскільки вона варта великої нагороди.

Не оставляйте же дерзновения вашего, которому принадлежит великое воздаяние.

Вам потрібна терпеливість, щоб виконати Божу волю і одержати обітницю.

Ибо терпение вам нужно, чтобы, исполнив волю Божию, получить обещанное.

Адже ще трохи, дуже недовго — і прийде Той, Хто йде, — і не забариться.

Ибо еще немного, очень немного, Грядущий придет и не замедлит.

Праведний Мій житиме вірою, а коли відступить, то Моя душа не матиме вподобання в ньому.

Но праведный Мой верою жив будет, и, если отступит, не благоволит душа Моя к нему.

Ми ж не з тих, які відступають на загибель, але з тих, які вірять для спасіння душі.

Мы же не люди отступления к погибели, но люди веры к приобретению души.

« 9 глава 11 глава »