Євреїв 12 глава

Послання до євреїв
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Еп. Кассиана

Тому й ми, маючи довкола себе таку велику хмару свідків, відкиньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, з терпінням прямуймо до тієї боротьби, яка перед нами,

Поэтому и мы, имея вокруг себя такое облако свидетелей, отложив всякое бремя и легко опутывающий нас грех, будем с терпением проходить предлежащее нам поприще,

дивлячись на Проводиря і Вершителя віри, на Ісуса, Який, незважаючи на сором, замість належної Йому радості перетерпів хрест і сів праворуч Божого престолу.

взирая на Начальника и Совершителя веры, Иисуса, Который, вместо предлежавшей Ему радости, претерпел крест, пренебрегши посрамление, и воссел по правую сторону престола Божия.

Подумайте ж про Того, Хто від грішників перетерпів таку наругу над Собою, щоб ви не знемоглися та не ослабли вашими душами.

Подумайте о Претерпевшем от грешников такое Себе противоборство, чтобы не обессилеть вам, изнемогая в душах ваших.

Ви ще не боролися до крові, воюючи з гріхом.

Вы еще не до крови сопротивлялись, подвизаясь против греха,

І забули про заклик, що звернений до вас як до синів: Сину мій, не нехтуй Господніми картаннями і не падай духом, коли Він докоряє.

и забыли то увещание, которое обращено к вам, как к сынам: Сын мой, не пренебрегай наказанием Господним и не изнемогай, когда Он обличает тебя;

Адже кого Господь любить, того й карає, і б’є кожного сина, якого приймає.

ибо Господь, кого любит, того наказывает, и бьет Он каждого сына, которого Он принимает.

Якщо зазнаєте докору, то з вами Бог поводиться, як із синами. Хіба є такий син, якого батько не картає?

Терпите для вашего исправления: как с сынами, поступает с вами Бог. Ибо где тот сын, которого не наказывает отец?

Якщо ж ви залишаєтеся без картання, якого зазнавали всі, тоді ви незаконні діти, а не сини.

Если же вы остаетесь без наказания, которое обще всем, то вы — незаконные дети, а не сыны.

До того ж ми мали наших тілесних батьків, які карали, і ми соромилися, то чи не значно більше повинні коритися Отцеві духів, аби жити?

Притом, если мы имели плотских наших отцов, которые нас наказывали, и мы их уважали, не гораздо ли более будем мы подчиняться Отцу духов, чтобы жить?

Ті — на короткий час нас карали, коли вважали це за потрібне, а Цей — для нашої користі, щоб ми стали учасниками Його святості.

Ибо те для немногих дней наказывали нас по своему усмотрению, Он же — для нашей пользы, чтобы нам иметь участие в Его святости.

Усяке ж покарання в даний час не здається радістю, але смутком; та згодом ті, які навчені ним, приносять мирний плід праведності.

Всякое же наказание в настоящее время кажется не радостью, а печалью, но впоследствии оно приносит мирный плод праведности тем, которые чрез него были научены.

Тому випростайте опущені руки і знеможені коліна,

Поэтому укрепите опустившиеся руки и расслабленные колени,

і стежки для ваших ніг зробіть прямими, аби кульгаве не збочило, але радше щоб виправилося.

и прокладывайте прямые тропы для ног ваших, чтобы хромающее не совратилось, а лучше было бы исцелено.

Майте мир з усіма і святість, без яких ніхто не побачить Господа.

Ищите мира со всеми и освящения, без которого никто не увидит Господа,

Пильнуйте, щоб ніхто не був позбавлений Божої благодаті, аби хто не наробив прикрощів, коли випустить гіркий корінь, та щоб ним багато хто не опоганився;

наблюдая, чтобы кто не лишился благодати Божией, чтобы какой горький корень, выростая, не причинил вреда, и чтобы им не были осквернены многие,

аби не був хто блудником або нечестивим, як Ісав, який за одну страву віддав своє первородство.

чтобы не было какого блудника или далекого от Бога, как Исав, который за одно блюдо продал свое первородство.

Тож знайте, що й тоді, коли він забажав успадкувати благословення, — був відкинутий, хоча зі слізьми його шукав, бо не знайшов можливості покаятися.

Ибо вы знаете, что и после того, желая наследовать благословение, он был отвергнут: ибо он не обрел покаяния, хотя и со слезами искал его.

Адже ви приступили не [до гори], до котрої можна доторкнутися, ні до палаючого вогню, і хмари, і темряви, і бурі,

Ибо вы не приступили к осязаемому и поглощающему огню, ни к мраку, ни к темноте, ни к буре,

і звука сурми, і голосу мови; його почувши, вони просили, аби більше не звучало до них слово,

ни к звуку трубному, ни к шуму словесному такому, о котором слышавшие просили, чтобы не было сказано им больше ни слова.

тому що не могли знести наказу: Коли б і тварина доторкнулася до гори, то нехай буде побита камінням!

Ибо не могли они вынести того, что было заповедуемо: если и зверь прикоснется к горе, да будет побит он камнями.

І таким страшним було те видовище, що Мойсей сказав: Я наляканий і тремчу.

И, так страшно было это явление, что Моисей сказал: я — в страхе и трепете.

Але ви приступили до гори Сіон, до міста Живого Бога, до небесного Єрусалима, до десятків тисяч ангелів, до торжества,

Но вы приступили к горе Сиону и к граду Бога Живого, небесному Иерусалиму, и к тьмам ангелов в торжествующем собрании,

до Церкви первістків, записаних на небі, до Бога — Судді всіх, до духів праведників, які досягли досконалості,

и к Церкви первородных, вписанных на небесах, и к Судии всех Богу, и к духам праведных, достигших совершенства,

до Посередника Нового Завіту — Ісуса — і до крові очищення, яка краще промовляє від крові Авеля.

и к Посреднику Нового Завета, Иисусу, и к крови кропления, говорящей лучше, чем кровь Авеля.

Пильнуйте, аби не відректися Того, Хто говорить. Якщо ті, котрі зреклися того, хто пророкував на землі, не уникнули кари, то тим більше ми, коли зрікаємося Того, Хто з неба,

Смотрите, не отвергните Говорящего. Ибо, если не избежали наказания те, которые отвергли возвещавшего на земле, — то тем более мы, которые отвращаемся от Того, Который с небес;

і голос Якого тоді захитав землею, і Який тепер обіцяв, кажучи: Ще раз Я захитаю не тільки землею, але й небом.

тогда Его голос поколебал землю, теперь же Он обещал, говоря: еще раз Я потрясу не только землю, но и небо.

Оце «ще раз» означає заміну того, що хитається, як такого, що створене, аби залишилося непохитним.

А слова «еще раз» указывают на изменение колеблемого, как сотворенного, чтобы пребыло не колеблемое.

Тому, одержуючи непохитне Царство, маємо благодать, якою служимо до вподоби Богові з побожністю і страхом.

Поэтому, принимая Царство непоколебимое, будем держаться благодати, и ею да служим благоугодно Богу с благоговением и страхом,

Адже наш Бог — це нищівний вогонь.

потому что Бог наш есть также огонь поедающий.

« 11 глава 13 глава »