1 Коринтян 4 глава

Перше послання св. апостола Павла до коринтян
Українська Біблія. Турконяк → Синодальный перевод (СВ)

Нехай кожний вважає нас слугами Христовими та управителями Божих таємниць.

Итак, каждый должен разуметь нас как служителей Христовых и домостроителей тайн Божиих.

А від управителів вимагається, щоб кожний був вірний.

От домостроителей же требуется, чтобы каждый оказался верным.

Тож Мені найменше залежить, як про мене судите ви або який взагалі людський суд, бо я і сам себе не суджу.

Для меня очень мало значит, как судите обо мне вы или как судят другие люди; я и сам не сужу о себе.

І хоч я ні в чому не відчуваю себе винним, але цим я не є виправданий. Адже Той, Хто мене судить, то Господь.

Ибо хотя я ничего не знаю за собой, но тем не оправдываюсь; судья же мне Господь.

Тому передчасно нічого не судіть, доки не прийде Господь, Який і освітить таємниці пітьми, і виявить задуми сердець, — тоді кожному буде похвала від Бога.

Поэтому не судите никак прежде времени, пока не придет Господь, Который и осветит скрытое во мраке и обнаружит сердечные намерения, и тогда каждому будет похвала от Бога.

Це, брати, відніс я до себе й до Аполлоса задля вас, щоб ви навчилися від нас [думати] не більше від того, що написано, аби ви один перед одним не ставили себе вище за інших.

Это, братья, приложил я к себе и Аполлосу ради вас, чтобы вы научились от нас не мудрствовать сверх того, что написано, и не превозносились один перед другим.

Бо хто тебе виділяє? Що ти маєш, чого б ти не отримав? А якщо отримав, то чому хвалишся, неначе той, хто не одержав?

Ибо кто отличает тебя? Что ты имеешь, чего бы не получил? А если получил, что хвалишься, как будто не получил?

Ось ви наситилися, ось ви збагатилися і без нас стали панувати. О, якби ви насправді запанували, щоб і нам з вами панувати!

Вы уже пресытились, вы уже обогатились, вы стали царствовать без нас. О, если бы вы и в самом деле царствовали, чтобы и нам с вами царствовать!

Але я вважаю, що Бог поставив нас, апостолів, останніми, наче приречених на смерть, адже ми стали видовищем для світу, для ангелів і для людей.

Ибо я думаю, что нам, последним посланникам, Бог судил быть как бы приговоренными к смерти, потому что мы сделались зрелищем для мира, для ангелов и людей.

Ми нерозумні заради Христа, ви ж мудрі в Христі; ми немічні, ви сильні; ви в пошані, ми в безчесті.

Мы безумны Христа ради, а вы мудры во Христе; мы немощны, а вы крепки; вы в славе, а мы в бесчестии.

Навіть тепер ми голодні та спраглі, голі й биті; ми тиняємося,

Даже доныне терпим голод, и жажду, и наготу, и побои, и скитаемся,

трудимося, працюючи власними руками. Коли нас ображають, ми благословляємо, коли переслідують — терпимо,

и трудимся, работая своими руками. Злословят нас — мы благословляем; гонят нас — мы терпим;

коли лають — молимося; ми стали, наче сміття для світу, як покидьки для всіх аж досі.

хулят нас — мы молимся; мы как сор для мира, как прах, всеми попираемый доныне.

Не соромлячи вас, це пишу, але повчаю, як своїх любих дітей.

Не к постыжению вашему пишу это, но вразумляю вас как возлюбленных детей моих.

Бо хоч і маєте безліч учителів у Христі, але батьків небагато; я ж через Євангеліє породив вас у Христі Ісусі.

Ибо хотя у вас тысячи наставников во Христе, но немного отцов; я родил вас во Христе Иисусе благовествованием.

Тож благаю я вас: наслідуйте мене, [як і я — Христа].

Поэтому умоляю вас: подражайте мне, как я Христу.

Задля цього послав я до вас Тимофія, який є моїм улюбленим і вірним сином у Господі; він вам пригадає мої дороги в Христі Ісусі, як я всюди, у кожній Церкві навчаю.

Для этого я послал к вам Тимофея, моего возлюбленного и верного в Господе сына, который напомнит вам о путях моих во Христе, как я учу везде во всякой церкви.

Бо деякі загорділи, наче б я не мав прийти до вас.

А некоторые у вас возгордились, как если бы я не должен был прийти к вам;

Якщо Господь забажає, я прийду незабаром до вас і пізнаю не слово гордіїв, а силу.

но я скоро приду к вам, если угодно будет Господу, и испытаю не слова возгордившихся, а силу,

Адже Царство Боже не в слові, а в силі.

ибо Царство Божие не в слове, а в силе.

Чого бажаєте? Чи маю прийти до вас з різкою, чи з любов’ю та духом лагідності?

Чего вы хотите? С жезлом прийти к вам или с любовью и духом кротости?

« 3 глава 5 глава »