Иезекииль 20 глава

Книга пророка Иезекииля
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

В десятый день пятого месяца седьмого года1 несколько мужей из числа старейшин Израилевых пришли вопросить ГОСПОДА и сели передо мной.

І сталося, що в сьомому році, у п’ятому місяці, на десятий день місяця прийшли мужі зі старійшин дому Ізраїля запитати в Господа і сіли перед моїм обличчям.

И было мне слово ГОСПОДНЕ:

І до мене було Господнє слово, що промовляло:

«Смертный человек, скажи старейшинам Израилевым, возвести им слова Владыки ГОСПОДА: „Вы пришли вопросить Меня?.. Жив Я и клятвенно вас заверяю: не дам вам ответа!“ — говорит Владыка ГОСПОДЬ. —

Людський сину, заговори до старійшин дому Ізраїля і скажеш їм: Так говорить Господь: Чи ви приходите Мене запитати? Живу Я, хіба Я вам відповім, — говорить Господь.

Не лучше ли привлечь их к суду, смертный? Привлеки их к суду. Расскажи им о мерзких поступках их отцов

Чи помщуся на них помстою? Людський сину, засвідчи їм про беззаконня їхніх батьків

и передай им, что говорит Владыка ГОСПОДЬ: „В день, когда Я избрал Израиль, когда Я поднял в знак клятвы руку над потомками рода2 Иакова в Египте и произнес: „Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш“, —

і скажеш їм: Так говорить Господь: Від того дня, коли Я полюбив дім Ізраїля і відомим став насінню дому Ізраїля, і знаний був їм в єгипетській землі, і поміг їм Моєю рукою, кажучи: Я — Господь, Бог ваш, —

в тот день Я поднял руку Свою, поклявшись вывести их из Египта в землю, которую Я избрал для них, землю, что источает молоко и мед,3 прекраснейшую из всех земель.

у той день Я поміг їм Моєю рукою, щоб вивести їх з єгипетської землі в землю, яку Я їм підготував, землю, що пливе молоком і медом, це — вощина з медом, понад усяку землю.

Я сказал им: „Да отвергнет каждый из вас те мерзости, которые услаждают ваши взоры, не оскверняйте себя идолами египетскими. Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш!“

І Я сказав їм: Кожний нехай відкине гидоти своїх очей, і задумами Єгипту не опоганюйтеся. Я — Господь, Бог ваш!

Но они восстали против Меня и не захотели Меня слушать. Никто из них не отверг тех мерзостей, что услаждали их взоры, и идолов египетских не оставил. Я хотел излить на них Свою ярость, чтобы утолить Свой гнев еще в Египте,

А вони відстали від Мене, і не забажали Мене послухатися, не відкинули гидоти їхніх очей і не залишили почини Єгипту. І Я сказав вилити Мій гнів на них, щоб сповнити Мій гнів на них посеред єгипетської землі.

но не сделал этого, чтобы не бесчестить имени Моего перед народами, среди которых они находились и на глазах у которых Я открылся сынам Израилевым, чтобы вывести их из Египта.

І Я зробив, щоб Моє Ім’я зовсім не опоганилося перед народами, посеред тих, в яких вони є, в яких Я відомий став їм перед ними, щоб вивести їх з єгипетської землі.

И Я вывел их оттуда и привел в пустыню,

І Я вивів їх з єгипетської землі, і Я повів їх у пустелю,

дал им Свои законы и установления, соблюдение которых дает человеку жизнь.

і Я дав їм Мої приписи, і об’явив їм Мої заповіді, — ті, які чинитиме людина і житиме ними.

И Я дал им субботы как знамение Союза между ними и Мной, чтобы они знали, что Я — ГОСПОДЬ, освящающий их.

І Я дав їм Мої суботи, щоби були на знак поміж Мною і поміж ними, аби пізнати їх, тому що Я — Господь, Який їх освячує.

Но род Израилев восстал против Меня в пустыне: они не исполняли Моих законов, отвергли Мои установления, соблюдение которых дарует человеку жизнь, и субботы Мои осквернили. Тогда Я сказал им, что изолью на них Свою ярость в пустыне, чтобы истребить их,

І Я говорив до дому Ізраїля в пустелі: Ходитимете в Моїх приписах! Та вони не пішли, а відкинули Мої заповіді, які, коли їх чинитиме людина, то житиме ними, і дуже опоганили Мої суботи. І Я сказав вилити на них Мій гнів у пустелі, щоб їх вигубити.

но снова Я не сделал этого ради имени Моего, чтобы не бесчестили его перед народами, на глазах у которых Я вывел их из Египта.

І Я зробив, щоб ніколи Моє Ім’я не було опоганене перед народами, з яких Я їх вивів перед їхніми очима.

Я поднял руку Свою в пустыне, поклявшись, что не приведу их в обещанную им землю, что источает молоко и мед, прекраснейшую из всех земель,

І Я підняв на них Мою руку в пустелі раз на все, щоб їх не ввести в землю, яку Я їм дав, землю, що пливе молоком і медом, є вощиною з медом — понад усяку землю,

потому что они отвергли Мои установления, не исполняли Моих законов, оскверняли субботы Мои и свои сердца отдали во власть идолов.

тому що вони відкинули Мої заповіді й не ходили в Моїх приписах, і опоганили Мої суботи, і ходили за пожаданнями своїх сердець.

Но Я пожалел сынов Израилевых, не уничтожил их, не истребил их полностью в пустыне.

Та Моє око пощадило їх, щоб їх не вигубити, і Я їх не дав на вигублення в пустелі.

И сказал Я их детям в пустыне: „Не поступайте по обычаям4 своих отцов, не соблюдайте их установлений, не оскверняйте себя идолами их.

І Я сказав їхнім дітям у пустелі: Не ходіть за звичаями ваших батьків і не бережіть їхні заповіді, не будьте замішані в їхніх починах і не опоганюйтеся.

Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш! Исполняйте Мои установления и неукоснительно соблюдайте Мои заповеди, по ним живите

Я — ваш Господь Бог, ходитимете в Моїх приписах і будете берегти Мої заповіді та чинитимете їх,

и соблюдайте святость Моих суббот: пусть будут они знамением между Мной и вами, что Я — ГОСПОДЬ, Бог ваш“.

і святіть Мої суботи. І нехай буде на знак між Мною і вами, щоб ви знали, що Я — Господь, Бог ваш.

Но и сыновья восстали против Меня: установлений Моих не исполняли, заповедей Моих не соблюдали, по ним не жили, — а ведь соблюдение их дает человеку жизнь, — и субботы Мои они оскверняли. Я хотел излить на них ярость Свою, чтобы утолить Свой гнев в пустыне,

Та вони і їхні діти Мене засмутили, не ходили за Моїми приписами і не берегли Моїх заповідей, щоб їх чинити, які, коли людина чинитиме, то житиме ними, і опоганили Мої суботи. І Я сказав вилити на них Мій гнів у пустелі, щоби завершити на них Мій гнів.

но Я отвел назад занесенную руку Свою ради имени Моего, чтобы не бесчестили его перед народами, на глазах у которых Я вывел их из Египта.

І Я зробив, щоб ніяк Моє Ім’я не опоганилося перед народами, з яких Я їх вивів перед їхніми очима.

Я поднял руку Свою, поклявшись тогда в пустыне, что рассею их среди других народов, развею по разным странам

І Я підняв на них Мою руку в пустелі, щоб їх розсипати в народах, розсіяти їх у країнах,

за то, что они не соблюдали Моих установлений, отвергали Мои заповеди, оскверняли субботы Мои и взоры свои обращали к идолам отцов своих.

тому що не виконували Моїх заповідей і відкинули Мої приписи, і вони опоганили Мої суботи, і очі їхні були за пожаданнями їхніх батьків.

И тогда Я дал сынам Израилевым установления, которые не были добрыми, заповеди, которыми нельзя было жить,

І Я дав їм недобрі приписи і заповіді, в яких не житимуть у них.

Я попустил, чтобы они оскверняли себя своими приношениями, когда первенцев своих они отдавали в жертву, дабы ужаснулись они и узнали, что Я — ГОСПОДЬ.

Я опоганю їх в їхніх домах, коли проходитиму, кожного, хто відкриває лоно, щоб їх знищити.

Потому, смертный, обратись к дому Израилеву и передай ему слова Владыки ГОСПОДА: „Вот как еще богохульствовали ваши отцы, вероломно поступая со Мной!

Через це Я заговорю до дому Ізраїля, людський сину, і скажеш їм: Так говорить Господь: Аж до цього викликали в Мене гнів ваші батьки їхніми переступами, в яких переступили проти Мене.

Когда Я привел их в страну, которую, подняв руку Свою, поклялся дать им, они на всяком холме высоком, под всяким деревом раскидистым стали приносить жертвы, совершать ненавистные Мне жертвоприношения, возносили благоухания, совершали возлияния.

І Я ввів їх у землю, на яку Я підняв Мою руку, щоб їм її дати. І вони побачили всякий високий вершок і всяке тінисте дерево, і приносили там жертву своїм богам, і поставили там любі пахощі, і виливали там свої жертви виливання.

Я спросил у них: „Что это за холмы, куда вы всё ходите?“ (Оттого по сей день такие места называют холмами для идолопоклонства. )

І Я сказав їм: Чим є Абама [1] , що ви туди виходите? І дали йому ім’я — Абама — аж до сьогодні.

Поэтому возвести дому Израилеву такие слова Владыки ГОСПОДА: „Разве вы не оскверняете себя точно так же, как ваши отцы, и не блудите с мерзкими идолами?

Через це Я сказав дому Ізраїля: Так говорить Господь: Хіба ви не опоганюєтеся в беззаконнях ваших батьків і не чините розпусту за їхніми гидотами?

До сих пор вы это делаете: оскверняете себя, радея об идолах своих, приносите им приношения свои и сжигаете в жертву собственных детей. Неужели Я стану отвечать на твое вопрошание, народ Израилев? Жив Я, — клятвенно уверяет Владыка ГОСПОДЬ, — не дам Я вам ответа!“

І ви опоганюєтеся в первоплодах ваших домів, у ваших відлученнях, у всіх ваших пожаданнях аж до сьогодні. І Я вам відповім, доме Ізраїля? Живу Я, — говорить Господь, — якщо Я вам відповім, і якщо це піде на ваш дух.

Не бывать тому, что вам по душе! Вы говорите: „Станем как все народы, как иноземные племена, будем служить дереву и камню“.

І не буде так, як ви говорите: Будемо, як народи і як племена землі, щоб служити деревам і камінню.

Жив Я, — клятвенно заверяет Владыка ГОСПОДЬ. — Могучею рукой Своей Я буду как царь править вами, воздев правую руку Свою и изливая ярость Свою!

Через це живу Я, — говорить Господь, — якщо сильною рукою та високим раменом, і розлитим гнівом не царюватиму над вами!

Я выведу вас из земель иных народов, соберу из стран, по которым вы были рассеяны, могучею рукой Своей, воздев правую руку Свою и изливая ярость Свою!

І виведу вас з народів, і прийму вас з країн, куди ви в них розсіяні, сильною рукою та високим раменом, і розлитим гнівом.

Я приведу вас в пустыню, к чужим народам, и буду судить там вас лицом к лицу.

І Я поведу вас у пустелю народів, і буду судитися з вами там обличчям до обличчя.

Как Я судил ваших отцов в пустыне египетской, так Я буду судить и вас, — это слово Владыки ГОСПОДА. —

Так, як Я судився з вашими батьками в пустелі єгипетської землі, так судитиму вас, — говорить Господь.

Я как пастырь проведу вас под посохом, верну вас к должному соблюдению5 Завета, Союза со Мной.

І переведу вас під Моєю палицею, і введу вас у числі,

Я избавлю6 вас от тех, кто восстал против Меня и был непокорен. Я уведу их из страны, где они обитают, но в Израиль они не войдут, — и узнаете, что Я — ГОСПОДЬ.

і виберу з вас безбожних і відступників, тому що виведу їх з їхнього поселення, і вони не ввійдуть у землю Ізраїля. І пізнаєте, що Я — Господь.

О народ Израилев, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — идите все служить своим идолам, если Меня вы не слушаете, но не оскверняйте впредь Моего святого имени своими приношениями и поклонением идолам.

Тож ви, доме Ізраїля, — так говорить Господь, — кожний відкиньте свої пожадання. І після цього, якщо ви Мене вислухаєте, то більше не опоганите Моє святе Ім’я вашими дарами і вашими похотями.

На высокой горе Израиля, на Моей святой горе, — говорит Владыка ГОСПОДЬ, — лишь там будет служить Мне весь народ Израилев, сколько ни есть его на земле. Там Я приму его,7 там Я повелю, чтобы вы приносили приношения ваши, первые плоды урожая и священные жертвы ваши.

Тому що на Моїй святій горі, на високій горі, — говорить Господь, — там Мені служитимуть — весь дім Ізраїля — до кінця, і Я там прийму, і там Я навідаюся до ваших первоплодів і первоплодів відділеного вами в усьому вашому освяченні.

Там Я приму вас как благоухание приятное, когда выведу вас из тех народов, соберу из тех стран, по которым вы были рассеяны, и явлю вам Себя как Тот, Кого почитают в Израиле, 8 на виду у всех народов.

У любих пахощах Я вас прийму, коли Я виводитиму вас із народів, і прийматиму вас з країн, куди ви були розсіяні в них, і ви будете святити Мене перед очима народів.

И узнаете, что Я — ГОСПОДЬ, когда приведу вас в Израиль, в землю, которую Я, подняв руку, поклялся отдать вашим отцам.

І пізнаєте, що Я — Господь, коли Я введу вас у землю Ізраїля, землю, до якої Я підняв Мою руку, щоб дати її вашим батькам.

Там вы вспомните обо всех злых делах ваших и поступках, которыми себя оскверняли, и станете сами себе ненавистны из-за тех злодеяний, которые творили.

І там згадаєте ваші дороги і ваші пожадання, ті, що ними ви опоганилися, і битимете себе в обличчя за все ваше зло.

И узнаете, что Я — ГОСПОДЬ, когда Я ради имени Своего милостиво поступлю с вами, а не как заслуживают ваши злые дела и отвратительные поступки, народ Израилев», — говорит Владыка ГОСПОДЬ.

І пізнаєте, що Я — Господь, коли Я вам зроблю так, аби Моє Ім’я не було опоганене на ваших злих дорогах і за вашими зіпсутими починами, — говорить Господь.

И было мне слово ГОСПОДНЕ:

«Смертный, повернись лицом на юг,9 возвести югу,10 изреки пророчество о зарослях и пустошах Негева.11

Скажи лесу Негева, чтобы выслушал он слово ГОСПОДНЕ. Так говорит Владыка ГОСПОДЬ: „Я предам тебя огню,12 и он поглотит все твои сухие и зеленые деревья. И разгоревшееся пламя не угаснет — всё сгорит от юга до самого севера“.

И увидят все живущие, что Я, ГОСПОДЬ, зажег этот огонь, и он не погаснет».

Я ответил: «О Владыка ГОСПОДЬ! Идет обо мне молва, что говорю я загадками!»13

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Вероятная дата — 14 августа 591 г. до Р. Х., третья дата в Иез (см. 1:2; 8:1).

5 [2] — Букв.: дома; то же в ст. 13, 27, 30, 31, 39, 40, 44.

6 [3] — Мед — вероятно, имеется в виду виноградный и финиковый мед, сгущенный засахаренный сок этих плодов. Пчелиный мед был редкостью, и его ели от случая к случаю (ср. Суд 14:8,9).

18 [4] — Букв.: законам.

37 [5] — Букв.: верну вас в узы.

38 [6] — Или: очищу.

40 [7] — Или: там он обретет Мое благоволение.

41 [8] — Друг. возм. пер.: святость Моя откроется в вас.

46 [9] — Или: обрати лицо свое против Темана.

46 [10] — Или: возвести Дарому.

46 [11] — Евр. негев переводится и как юг.

47 [12] — Букв.: разожгу в тебе огонь.

49 [13] — Или: притчами.

« 19 глава 21 глава »