По Иоанну 21 глава

Евангелие по Иоанну
Открытый перевод → Переклад Огієнка

После этого Иисус вновь явился ученикам на Тибериадском море. Было это так.

Після цього з'явивсь Ісус знов Своїм учням над морем Тіверія́дським. А з'явився отак.

Шимон Петр, Фома, он же Близнец, Натанаэл из галилейской Каны, сыновья Завдая и два других ученика были вместе.

Укупі були Си́мон Петро, і Хома́, званий Близню́к, і Натанаїл, із Кани́ Галілейської, і оби́два сини Зеведе́єві, і двоє інших із учнів Його.

Шимон Петр сказал: — Пойду порыбачить. Остальные сказали: — И мы с тобой! Они пошли и сели в лодку, но в ту ночь ничего не поймали.

Говорить їм Си́мон Петро: „Піду риби влови́ти“. Вони кажуть до нього: „І ми піде́мо з тобою“. І пішли вони, і всіли до чо́вна. Та ночі тієї нічого вони не влови́ли.

Когда настало утро, на берегу стоял Иисус, однако Они его не узнали.

А як ра́нок настав, то Ісус став над берегом, але учні не знали, що то́ був Ісус.

Иисус сказал: — Дети мои! Нет ли у вас немного рыбы к завтраку? Они ответили: — Нет.

Ісус тоді каже до них: „Чи не маєте, діти, якоїсь поживи?“ — „Ні“, вони відказали.

А Он сказал: — Закиньте сеть с правого борта и поймаете рыбу. Они закинули сеть, и не смогли её вытащить: так много было рыбы.

А Він їм сказав: „Закиньте не́вода право́руч від чо́вна, то й зна́йдете!“ Вони кинули, — і вже не могли його витягнути із-за бе́злічі риби.

Тогда ученик, которого любил Иисус, говорит Петру: — Это — Господь! Шимон Петр, услышав это, подпоясался верхней одеждой, так как рыбачил раздетым, и бросился в воду.

Тоді учень, якого любив був Ісус, говорить Петрові: „Це ж Госпо́дь!“ А Си́мон Петро, як зачув, що Господь то, накинув на себе оде́жину, — бо він був наги́й, — та й кинувся в море.

Остальные ученики принялись грести к берегу, подтягивая за собой и сеть с рыбой. Они рыбачили недалеко от берега, примерно в двухстах локтях.

Інші ж учні, що були недалеко від берега — якихось ліктів з двісті — припливли чо́вником, тягнучи не́вода з рибою.

Выйдя из лодки, они увидели, что жарится на углях рыба, а рядом лежит хлеб.

А коли вони вийшли на землю, то бачать розло́жений жар, а на нім рибу й хліб.

Иисус говорит им: — Принесите немного рыбы из той, что поймана вами.

Ісус каже до них: „Принесіть тієї риби, що оце ви влови́ли!“

Шимон Петр, поднявшись в лодку, вытащил на берег сеть, наполненную крупной рыбой. Всего было поймано сто пятьдесят три рыбы и при этом сеть не порвалась.

Пішов Си́мон Петро та й на землю ви́тягнув не́вода, повного риби великої, — сто п'ятдесят три. І хоч стільки було її, — не продерся проте не́від.

Иисус говорит им: — Идите завтракать. Никто из учеников не решался спросить его: «Кто ты?» — понимая, что это — Господь.

Ісус каже до учнів: „Ідіть, сні́дайте!“ А з учнів ніхто не нава́жився спитати Його: „Хто Ти такий?“ Бо знали вони, що Госпо́дь то.

Иисус, подойдя, взял хлеб и рыбу и раздал им.

Тож підходить Ісус, бере хліб і дає їм, так само ж і рибу.

Это уже в третий раз после воскресения из мертвых Иисус явился ученикам.

Це вже втретє з'явився Ісус Своїм учням, як із мертвих воскре́с.

После завтрака Иисус спросил Шимона Петра: — Шимон, Иоаннов сын, любишь ли ты Меня больше, чем они? Тот ответил: — Да, Господин мой, Ты знаешь, что я люблю Тебя! Иисус сказал: — Паси моих ягнят, —

Як вони вже посні́дали, то Ісус промовляє до Си́мона Петра: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи ти лю́биш мене́ бі́льше цих?“ Той каже Йому́: „Так, Го́споди, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє йому: „Паси ягнята Мої!“

и опять, во второй раз, спросил его: — Шимон, Иоаннов сын, любишь ли ты Меня? Петр ответил: — Да, Господин мой, ты знаешь, что люблю. Иисус сказал: — Смотри за моими овцами, —

І говорить йому Він удруге: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи ти любиш Мене?“ Той каже Йому: „Так, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє йому: „Паси ві́вці Мої!“

и спросил в третий раз: — Шимон, Иоаннов сын, ты любишь Меня? Петр, огорченный тем, что Иисус в третий раз спросил, любит ли он Его, ответил: — Господин мой! Ты знаешь всё и знаешь, что я люблю Тебя! Иисус сказал: — Паси моих овец.

Утретє Він каже йому́: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи кохаєш Мене?“ Засмутився Петро, що спитав його втретє: „Чи кохаєш Мене?“ І він каже Йому: „Ти все ві́даєш, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє до нього Ісус: „Паси вівці Мої!

Истинно, истинно говорю тебе: когда ты был молод, то завязывал пояс и шел, куда тебе хотелось, а когда состаришься, то вытянешь руки — и посторонний свяжет тебя, и ты пойдёшь за ним против воли.

Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли був ти молодший, то ти сам підпері́зувався, і ходив, куди́ ти бажав. А коли постарі́єш, — свої руки простя́гнеш, і інший тебе підпере́же, і поведе́, куди не захочеш“.

Этими словами Он сказал, какой смертью Петр прославит Бога. Потом Он сказал: — Иди за Мной!

А оце Він сказав, щоб зазначити, якою то смертю той Бога просла́вить. Сказавши таке, Він говорить йому: „Іди за Мною!“

Оглянувшись, Петр заметил, что следом идёт другой ученик, которого любил Иисус и который на том ужине возлежал рядом с Иисусом и спросил Его: «Господин мой, кто Тебя выдаст?»

Обернувся Петро, та й ось бачить, що за ним слідкома́ йде той учень, якого любив Ісус, який на вечері до ло́ня Йому був схилився й спитав: „Хто, Господи, видасть Тебе?“

Итак, увидев его, Петр спросил Иисуса: — Господин мой, а как с ним?

Петро, як побачив того, говорить Ісусові: „Господи, — цей же що?“

Иисус ответил: — Если Моя воля в том, чтобы он оставался до Моего возвращения, твоя ли это забота? Ты иди за Мной!

Промовляє до нього Ісус: „Якщо Я схотів, щоб він позоста́вся, аж поки прийду́, — що до то́го тобі? Ти йди за Мною!“

Из-за этих слов среди братьев распространилась молва, что тот ученик не умрет. Но Иисус не говорил, что тот ученик не умрет, а сказал: «Если моя воля в том, чтобы он оставался до Моего возвращения, твоя ли это забота?»

І це слово розне́слось було́ між брата́ми, що той учень не вмре. Проте́ Ісус не сказав йому, що не вмре, а: „Якщо Я схотів, щоб він позоста́вся, аж поки прийду́, — що до то́го тобі?“

Этот ученик подтверждает всё, здесь сказанное, и он сам это записал, и мы знаем, что его свидетельство достоверно.

Це той учень, що сві́дчить про це, що й оце написав. І знаємо ми, що правдиве свідо́цтво його!

Много и другого совершил Иисус, но если писать обо всём, я думаю, и целому миру не вместить всех книг, которые нужно написать.

Багато є й іншого, що Ісус учинив. Але ду́маю, що коли б написати про все те зокре́ма про кожне, то й сам світ не вмістив би написаних книг! Амі́нь.

« 20 глава 1 глава »