По Иоанну 10 глава

Евангелие по Иоанну
Открытый перевод → Переклад Огієнка

Истинно, истинно говорю вам: кто входит в овчарню не через дверь, а проникает туда иначе, тот — вор и разбойник.

Поправді, поправді кажу́ вам: Хто не входить двери́ма в коша́ру, але перела́зить деі́нде, — той зло́дій і розбійник.

Входящий через дверь — это пастух:

А хто входить двери́ма, — той вівцям пастух.

сторож при дверях ему отворяет, овцы слушают его голос, а он своих овец окликает по имени и выводит наружу.

Ворота́р відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йме́нню, і випрова́джує їх.

Выгнав овец, он идёт впереди, а овцы — за ним, потому что знают его голос.

А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідо́м за ним ідуть, бо знають голос його́.

За чужим они не пойдут, но убегут от него, потому что чужого голоса они не признают.

За чужим же не пі́дуть вони, а будуть утікати від нього, — бо не знають вони чужого голосу“.

Так образами говорил с ними Иисус, но смысла этих слов они не поняли.

Оцю при́тчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони́, про що їм говорив.

Тогда Иисус опять им сказал: — Истинно, истинно говорю вам: Я — дверь к овцам.

І зно́ву промовив Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що Я — двері ві́вцям.

Все, кто приходил до Меня, были воры и разбойники, но овцы их не слушали.

Усі, скільки їх перше Мене прихо́дило, — то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.

Я — это дверь: кто через Меня войдет, тот спасется. Он войдет и выйдет и найдет пастбище.

Я — двері: коли через Мене хто вві́йде, спасеться, і той вві́йде та ви́йде, і пасо́висько зна́йде.

Вор приходит только украсть, убить и разрушить. Я пришел, чтобы у них была жизнь и жизнь полная.

Зло́дій тільки на те закрада́ється, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подоста́тком щоб мали.

Я — истинный пастух. Истинный пастух отдаёт жизнь за овец.

Я — Пастир Добрий! Пастир добрий кладе́ життя власне за вівці.

Наемник, не пастух, тот, кому овцы — чужие, при виде волка бросает стадо и бежит, позволив волку хватать овец и разгонять стадо,

А наймит, і той, хто не вівча́р, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближа́ється, то ки́дає вівці й тікає, а вовк їх хапає й поло́шить.

потому что он — только наемник и до овец ему нет дела.

А на́ймит утікає тому́, що він наймит, і не дбає про вівці.

Я — истинный пастух и потому знаю своих, а они — Меня,

Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.

как Отец знает Меня, а Я — Его, и Я отдаю жизнь за овец.

Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу́.

Есть у Меня и другие — овцы не из этой овчарни. Я должен привести и их, и они будут слушать Мой голос, так что будет одно стадо, один пастух.

Також маю Я інших овець, які не з цієї коша́ри, — Я повинен і їх припрова́дити. І Мій голос почують вони, — і бу́де ота́ра одна й Один Па́стир!

Отец и любит Меня за то, что Я отдаю жизнь — и Я получу её снова.

Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізно́ву прийняти його.

Никто не отнимает её у Меня, Я отдаю её Сам: в Моей власти её отдать и в Моей власти взять Себе её снова. Это повеление Я получил от Моего Отца.

Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“.

Эти слова опять разделили евреев.

З-за цих слів між юдеями зно́ву незгода зняла́ся.

Многие говорили: «В Нём демон и Его речи безумны. Что вы Его слушаете?»

І багато-хто з них говорили: „Він де́мона має, і несамови́тий. Чого слухаєте ви Його?“

Другие возражали: «Это — не слова одержимого. Разве может демон открывать глаза слепым?»

Інші казали: „Ці слова́ не того, хто демона має. Хіба де́мон може очі сліпим відкривати?“

В то время в Иерусалиме праздновалось Обновление Храма. Была зима;

Було тоді свято Відно́влення в Єрусалимі. Стояла зима.

Иисус бродил по Храму, в Соломоновой галерее.

А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґа́нку.

Евреи обступили Его и спросили: — Долго ли Ты будешь держать нас в неведении? Скажи нам прямо, Ты — Помазанник?

Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: „Доки будеш тримати в непе́вності нас? Якщо́ Ти Христос, — то відкрито скажи нам!“

Иисус ответил: — Я вам уже сказал, а вы не верите. Обо Мне свидетельствуют дела, которые Я совершаю именем Отца,

Відповів їм Ісус: „Я вам був сказав, — та не вірите ви. Ті діла, що чиню́ їх у Йме́ння Свого Отця, — вони свідчать про Мене.

однако вы не верите, ибо вы — не из числа Моих овец.

Та не вірите ви, — не з Моїх бо овець ви.

Мои овцы слушают Мой голос, Я знаю их и они идут за Мной.

Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідко́м вони йдуть.

Я даю им вечную жизнь и они не погибнут. Никто их у Меня не отнимет.

І Я життя вічне даю їм, і вони не загинуть повік, і ніхто їх не ви́хопить із Моєї руки.

Мой Отец — больше всех, и то, что Он дал Мне, никто не сможет у Него отнять.

Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, — і ви́хопити ніхто їх не може Отцеві з руки́.

Я и Отец — одно.

Я й Отець — Ми одне!“

Евреи снова схватили камни, чтобы бросить в Него,

Знов каміння схопи́ли юдеї, щоб укаменува́ти Його.

но Иисус их спросил: — Много добрых дел, исходящих от Отца, Я показал вам. За какое из них вы собираетесь побить Меня камнями?

Відповів їм Ісус: „Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, — за котри́й же з тих учинків хочете Мене каменувати?“

Евреи ответили: — Не за доброе дело мы хотим Тебя побить, а за богохульство — за то, что Ты, будучи человеком, объявляешь себя Богом.

Юдеї Йому відказали: „Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши люди́ною, за Бога Себе видаєш“.

Иисус возразил: — Не написано ли в вашем Законе: «Я сказал: вы — боги»?

Відповів їм Ісус: „Хіба не написано в вашім Зако́ні: „Я сказав: ви боги"?

Итак, Бог назвал богами тех, к кому Он обращается в своем слове — и неоспоримо Писание!

Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути,

Почему же Того, Кого Отец себе отделил и послал в мир, вы обвиняете в богохульстве только за то, что сказал Он: «Я — Сын Божий»?

то Тому́, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: „Зневажаєш Ти Бога“, через те, що сказав Я: „Я — Син Божий“?

Если Мои дела не от Отца исходят, не верьте Мне,

Коли Я не чиню́ діл Свого Отця, то не вірте Мені.

а если — от Отца, то раз вы Мне не верите, верьте делам — и вы поймете и будете знать, что Отец — во Мне, как и Я — в Отце.

А коли Я чиню́, то хоч ви Мені віри й не йме́те, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я — ув Отці!“

Они опять попытались Его схватить, но Он ушел от них.

Тоді зно́ву шукали вони, щоб схопи́ти Його, але вийшов із рук їхніх Він.

И Он снова ушел за Иордан, где прежде омывал Иоанн.

І Він знову на то́й бік Йорда́ну пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебува́в.

К Нему приходило множество людей, говоривших: «Иоанн не сотворил ни одного знака, но всё, что он сказал об Иисусе, правда».

І багато до Нього прихо́дили та говорили, що хоч жа́дного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було́.

И многие в Него поверили.

І багато-хто ввірували в Нього там.

« 9 глава 11 глава »