По Иоанну 10 глава

Евангелие по Иоанну
Открытый перевод → Переклад Хоменка

Истинно, истинно говорю вам: кто входит в овчарню не через дверь, а проникает туда иначе, тот — вор и разбойник.

«Істинно, істинно говорю вам: Хто не дверима в кошару овечу входить, а деінде влізає, — злодюга той, розбійник!

Входящий через дверь — это пастух:

Хто ж увіходить дверима, той вівцям — вівчар.

сторож при дверях ему отворяет, овцы слушают его голос, а он своих овец окликает по имени и выводит наружу.

Йому одвірний відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і кличе він своїх овець на ім'я, і виводить їх.

Выгнав овец, он идёт впереди, а овцы — за ним, потому что знают его голос.

А коли виведе всіх своїх овець, то йде поперед них, і вівці слідують за ним, бо голос його знають.

За чужим они не пойдут, но убегут от него, потому что чужого голоса они не признают.

Не підуть за чужим вони — втечуть вони від нього, бо не знають голосу чужих.»

Так образами говорил с ними Иисус, но смысла этих слов они не поняли.

Сказав ото їм Ісус цю притчу, та вони не второпали того, про що він казав їм.

Тогда Иисус опять им сказал: — Истинно, истинно говорю вам: Я — дверь к овцам.

Тож Ісус іще раз промовив до них: «Істинно, істинно говорю вам: Я — двері для овець.

Все, кто приходил до Меня, были воры и разбойники, но овцы их не слушали.

Усі, скільки їх передо мною прийшло, — злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх.

Я — это дверь: кто через Меня войдет, тот спасется. Он войдет и выйдет и найдет пастбище.

Я — двері. Хто ввійде крізь мене — спасеться. Увійде він, вийде — і знайде пасовисько!

Вор приходит только украсть, убить и разрушить. Я пришел, чтобы у них была жизнь и жизнь полная.

Не приходить злодій, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя — щоб достоту мали.

Я — истинный пастух. Истинный пастух отдаёт жизнь за овец.

Я — добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе.

Наемник, не пастух, тот, кому овцы — чужие, при виде волка бросает стадо и бежит, позволив волку хватать овец и разгонять стадо,

Наймит, що не є пастир, якому вівці не належать, — бачить вовка, що надходить, та й полишає вівці і біжить геть. А вовк хапає їх і розполохує.

потому что он — только наемник и до овец ему нет дела.

Бо він — наймит і не турбується вівцями.

Я — истинный пастух и потому знаю своих, а они — Меня,

Я ж — добрий пастир і знаю своїх, а мої мене знають.

как Отец знает Меня, а Я — Его, и Я отдаю жизнь за овец.

Як Отець мій мене знає, і я знаю Отця, і життя своє кладу я за моїх овець.

Есть у Меня и другие — овцы не из этой овчарни. Я должен привести и их, и они будут слушать Мой голос, так что будет одно стадо, один пастух.

Ще й інші вівці я маю, що не з цієї кошари. Я і їх мушу привести, і вчують вони мій голос, — і буде одне стадо й один пастир!

Отец и любит Меня за то, что Я отдаю жизнь — и Я получу её снова.

За те Отець мій мене й любить, бо я кладу моє життя, щоб знову його взяти.

Никто не отнимает её у Меня, Я отдаю её Сам: в Моей власти её отдать и в Моей власти взять Себе её снова. Это повеление Я получил от Моего Отца.

Ніхто його в мене не забирає, бо я сам кладу його від себе. Владу бо маю його покласти і владу маю назад його забрати; від Отця мого прийняв я цю заповідь.»

Эти слова опять разделили евреев.

Тож знову точилися суперечки між юдеями з-за тих слів.

Многие говорили: «В Нём демон и Его речи безумны. Что вы Его слушаете?»

Численні з них мовили: «Навіжений він і з глузду з'їхав. Навіщо його слухаєте?»

Другие возражали: «Это — не слова одержимого. Разве может демон открывать глаза слепым?»

Інші ж: «То не навіженого слова. Чи навіжений спроможен очі сліпим зрячими робити?»

В то время в Иерусалиме праздновалось Обновление Храма. Была зима;

Відбували тоді Обновлення в Єрусалимі. Зима була.

Иисус бродил по Храму, в Соломоновой галерее.

Ісус проходжувався у храмі Соломоновим присінком.

Евреи обступили Его и спросили: — Долго ли Ты будешь держать нас в неведении? Скажи нам прямо, Ты — Помазанник?

Обступили його юдеї і йому кажуть: «Докіль же нас отак триматимеш у ваганні? Коли Христос ти, то відверто скажи нам!»

Иисус ответил: — Я вам уже сказал, а вы не верите. Обо Мне свидетельствуют дела, которые Я совершаю именем Отца,

Ісус же їм: «Казав я вам, та ви не віруєте. Дії, що чиню їх в ім'я Отця мого, — вони свідчать за мене.

однако вы не верите, ибо вы — не из числа Моих овец.

Та ви не віруєте, бо не з моїх ви овець.

Мои овцы слушают Мой голос, Я знаю их и они идут за Мной.

Вівці мої голосу мого слухаються і я їх знаю: вони за мною слідують,

Я даю им вечную жизнь и они не погибнут. Никто их у Меня не отнимет.

і даю я їм життя вічне, і не пропадуть вони повіки, і ніхто не вирве їх із рук моїх.

Мой Отец — больше всех, и то, что Он дал Мне, никто не сможет у Него отнять.

Отець мій, який мені їх дав, більший від усіх, і ніхто не вирве їх з рук Отця мого!

Я и Отец — одно.

Я і Отець — одно.»

Евреи снова схватили камни, чтобы бросить в Него,

Юдеї знов ухопили за каміння, щоб каменувати його.

но Иисус их спросил: — Много добрых дел, исходящих от Отца, Я показал вам. За какое из них вы собираетесь побить Меня камнями?

Тоді мовив до них Ісус: «Багато добрих діл появив я вам від Отця мого. За котре з тих діл каменуєте ви мене?»

Евреи ответили: — Не за доброе дело мы хотим Тебя побить, а за богохульство — за то, что Ты, будучи человеком, объявляешь себя Богом.

А юдеї відповіли йому: «За добре діло ми тебе не каменуємо, але — за богохульство! За те, що, людиною бувши, Бога з себе робиш!»

Иисус возразил: — Не написано ли в вашем Законе: «Я сказал: вы — боги»?

Озвався до них Ісус: «Хіба не написано в законі вашім: Я сказав: ви — боги?

Итак, Бог назвал богами тех, к кому Он обращается в своем слове — и неоспоримо Писание!

Коли закон, отже, богами тих зве, до кого слово Боже було, — а Писання годі усунути! —

Почему же Того, Кого Отец себе отделил и послал в мир, вы обвиняете в богохульстве только за то, что сказал Он: «Я — Сын Божий»?

то до того, кого Отець освятив і у світ послав, говорите ви: Ти богохульство вирікаєш, — бо я сказав, що я — Син Божий?

Если Мои дела не от Отца исходят, не верьте Мне,

Не вірте мені, якщо я не роблю діл Отця мого!

а если — от Отца, то раз вы Мне не верите, верьте делам — и вы поймете и будете знать, что Отец — во Мне, как и Я — в Отце.

Коли ж роблю, то, мені не віривши, ділам бодай вірте, щоб спізнали ви й увірували, що Отець у мені, і я в Отці.»

Они опять попытались Его схватить, но Он ушел от них.

І знову бажали вони його схопити, та уник він їхніх рук.

И Он снова ушел за Иордан, где прежде омывал Иоанн.

І пішов знову на той бік Йордану, на місце, де Йоан спершу христив, — і перебував там.

К Нему приходило множество людей, говоривших: «Иоанн не сотворил ни одного знака, но всё, что он сказал об Иисусе, правда».

Багато людей посходилось до нього і казали: «Не вчинив Йоан ані одного чуда, та все, що Йоан говорив про нього, — була істина.»

И многие в Него поверили.

І увірували у нього численні.

« 9 глава 11 глава »