От Луки 15 глава

От Луки
Слово Жизни → Переклад Огієнка

Послушать Иисуса собирались все сборщики податей и грешники.

Наближа́лись до Нього всі ми́тники й грі́шники, щоб послу́хати Його.

Фарисеи же и учителя закона недовольно переговаривались: — Он общается с грешниками и ест вместе с ними.

Фарисеї ж та книжники нарікали й казали: „Приймає Він грішників та з ними їсть“.

Тогда Иисус рассказал им притчу:

А Він їм розповів оцю притчу, говорячи:

— Предположим, у кого-либо из вас есть сто овец, и одна из них заблудилась. Разве он не оставит девяносто девять в пустыне и не пойдет искать заблудившуюся до тех пор, пока не найдет?

„Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти́ й дев'яти́, та й не пі́де шукати загинулої, аж поки не зна́йде її?

И когда он найдет ее, то с радостью возьмет ее на плечи.

А знайшовши, кладе на раме́на свої та радіє.

И когда он придет домой, то созовет своих друзей и соседей и скажет им: "Порадуйтесь со мной, потому что я нашел мою пропавшую овцу!"

І, прийшовши додому, скликає він дру́зів і сусідів, та й каже до них: „Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загу́блену“.

Говорю вам, что на небе будет больше радости об одном раскаявшемся грешнике, чем о девяноста девяти праведниках, не нуждающихся в покаянии.

Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одно́го грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьо́х і дев'ятьо́х праведників, що не потребу́ють покая́ння!...

— Или если у женщины есть десять серебряных монет и она одну из них потеряет, разве она не зажжет свечу и не станет выметать из всех углов до тех пор, пока не найдет ее?

Або яка жінка, що має десять драхм, коли згубить драхму одну, не засвічує світла, і не мете хати, і не шукає уважно, аж поки не зна́йде?

И когда она ее найдет, то созовет подруг и соседок и скажет: "Порадуйтесь со мной, я нашла мою потерянную монету".

А знайшовши, кличе при́ятельок та сусідок та каже: „Радійте зо мною, бо знайшла я загу́блену дра́хму!“

Итак, Я говорю вам, что Божьи ангелы радуются даже об одном кающемся грешнике!

Так само, кажу вам, радість буває в Божих анголі́в за одного грішника, який кається“.

Иисус продолжал: — У одного человека было два сына.

І Він оповів: „У чоловіка одно́го було́ два сини.

Младший сказал отцу: "Отец, дай мне ту часть наследства, которая причитается мне". И отец разделил имущество между сыновьями.

І молодший із них сказав ба́тькові: „Дай мені, батьку, належну частину маєтку!“ І той поділив поміж ними маєток.

Через несколько дней младший сын собрал все, что у него было, и отправился в далекую страну. Там он растратил все свои средства на распутную жизнь.

А по небагатьох днях зібрав син молодший усе, та й подавсь до далекого кра́ю, і розтратив маєток свій там, живучи́ марнотра́тно.

Когда у него уже ничего не осталось, в той стране начался сильный голод, и он оказался в нужде.

А як він усе прожив, настав голод великий у тім кра́ї, — і він став бідува́ти.

Тогда он пошел и нанялся к одному из жителей той страны, который послал его на свои поля пасти свиней.

І пішов він тоді і пристав до одно́го з мешка́нців тієї землі, а той вислав його на поля́ свої па́сти свине́й.

Он так голодал, что рад был набить желудок хоть стручками, которыми кормили свиней, но и тех ему не давали.

I бажав він напо́внити шлунка свого хоч стручка́ми, що їли їх свині, та ніхто не давав їх йому́.

И, опомнившись, он сказал: "Сколько наемных работников в доме моего отца, и у них больше чем достаточно пищи, а я здесь умираю от голода!

Тоді він спам'ята́вся й сказав: „Скільки в батька мого наймиті́в мають хліба аж на́дмір, а я отут з голоду гину!

Пойду, вернусь к моему отцу и скажу ему: отец! Согрешил я против неба и против тебя.

Устану, і піду́ я до батька свого, та й скажу йому: „Прогрішився я, отче, против неба та су́проти тебе.

Я больше не достоин называться твоим сыном, обращайся со мной как с одним из своих батраков".

Недостойний я вже зватись сином твоїм; прийми ж мене, як одно́го з своїх наймитів“.

И он встал и пошел к своему отцу. Когда он был еще далеко, отец увидел его, и ему стало жалко сына. Он побежал к нему навстречу, обнял его и стал целовать.

І, вставши, пішов він до ба́тька свого́. А коли він далеко ще був, його ба́тько вгледів його, — і перепо́внився жа́лем: і побіг він, і кинувсь на шию йому, і зачав цілувати його!

Сын сказал ему: "Отец! Согрешил я против неба и против тебя. Я больше не достоин называться твоим сыном".

І озвався до нього той син: „Прогрішився я, отче, против неба та супроти тебе, і недостойний вже зватися сином твоїм“.

Но отец сказал своим слугам: "Идите быстрее, принесите лучшую одежду и оденьте его. Наденьте ему на палец перстень и обуйте его в сандалии.

А батько рабам своїм каже: „Принесіть негайно одежу найкращу, і його зодягні́ть, і персня подайте на руку йому, а санда́лі на но́ги.

Приведите откормленного теленка и зарежьте его, устроим пир и будем веселиться.

Приведіть теля відгодо́ване та заколіть, — будемо їсти й радіти,

Ведь мой сын был мертв, и вот он опять жив! Он был потерян, и нашелся!" И они начали веселиться.

бо цей син мій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“ І почали веселитись вони.

А старший сын в это время был в поле. Когда он подходил к дому, то услышал, что в доме музыка и танцы.

А син ста́рший його був на полі. І коли він ішов й наближа́вся до дому, почув музи́ки та танці.

Он подозвал одного из слуг и спросил его, что происходит.

І покли́кав одно́го зо слуг, та й спитав: „Що це таке?“

"Твой брат пришел, — ответил ему тот, — и твой отец зарезал откормленного теленка, потому что его сын вернулся живым и здоровым".

А той каже йому: „То вернувся твій брат, і твій ба́тько звелів заколоти теля відгодо́ване, — бож здоровим його він прийняв“.

Старший сын рассердился и не захотел зайти в дом. Тогда отец вышел и стал его уговаривать.

І розгнівався той, — і ввійти не хотів. Тоді вийшов батько його й став просити його.

Но сын ответил: "Все эти годы я работал на тебя, как слуга, и всегда исполнял то, что ты говорил. Ты же никогда не дал мне даже козленка, чтобы я мог повеселиться с друзьями.

А той відповів і до батька сказав: „Ото, стільки ро́ків служу́ я тобі, і ніко́ли нака́зу твого не пору́шив, — ти ж ніко́ли мені й козеняти не дав, щоб із при́ятелями своїми поті́шився я.

Но когда этот твой сын, который растратил твое имущество с проститутками, пришел домой, ты зарезал для него откормленного теленка!"

Коли ж син твій вернувся оцей, що проїв твій маєток із блудни́цями, — ти для нього звелів заколоти теля відгодо́ване“.

"Сынок, — сказал тогда отец, — ты ведь всегда со мной, и все, что у меня есть, — все твое.

І сказав він йому: „Ти за́вжди зо мною, дитино, і все моє — то твоє!

Но мы должны веселиться и радоваться тому, что твой брат был мертв и ожил, был потерян и нашелся!"

Веселитись та тішитись треба було́, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, був пропав — і знайшовся!“

« 14 глава 16 глава »