От Луки 12 глава

От Луки
Слово Жизни → Переклад Огієнка

Тем временем собрались огромные толпы, и люди теснили друг друга. Иисус начал говорить, обращаясь вначале к своим ученикам: — Берегитесь фарисейской закваски: не будьте лицемерами.

Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!

Нет ничего скрытого, что не открылось бы, и нет ничего тайного, что не стало бы явным.

Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.

Поэтому, что вы говорите в темноте, будет услышано при свете, и что вы прошептали во внутренней комнате, будет провозглашено с крыш.

Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.

— Я говорю вам, Моим друзьям: не бойтесь тех, кто убивает тело и ничего больше сделать не может.

Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

Я скажу вам, кого бояться: бойтесь того, кто, убив, может бросить вас в ад. Да, говорю вам, его бойтесь.

Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!

Не продают ли пять воробьев всего за две мелких монеты? Однако ни один из них не забыт Богом.

Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

Даже волосы на вашей голове все сосчитаны! Не бойтесь, вы дороже множества воробьев!

Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

— Говорю вам: каждого, кто открыто признает Меня перед людьми, того и Сын Человеческий признает перед Божьими ангелами,

Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.

а кто отречется от Меня перед людьми, от того и Я отрекусь перед Божьими ангелами.

Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.

Каждый, кто скажет что-либо против Сына Человеческого, будет прощен, но кто оскорбит Святого Духа, тот не будет прощен.

І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.

Когда вас приведут на суд в синагоги, к правителям и власть имущим, не беспокойтесь о том, как вам защитить себя или что вам говорить,

А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —

потому что Святой Дух в тот самый час научит вас, что вам говорить.

Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“

Кто-то в толпе сказал Иисусу: — Учитель, скажи моему брату, чтобы он разделил со мной наследство.

І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.

Иисус ответил: — Друг, кто Меня назначил судьей над вами?

А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“

И Он сказал им: — Смотрите, берегитесь жадности. Как бы ни был богат человек, его жизнь не зависит от этого.

І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.

И Он рассказал им притчу: — Земля одного богатого человека принесла ему хороший урожай.

I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.

"Что мне делать? Мне негде хранить весь собранный урожай, — подумал он.

І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“

— Вот что я сделаю, — решил он тогда, — я снесу мои хранилища и построю большие, в них будет достаточно места для моего зерна и имущества.

І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.

Тогда можно будет сказать себе: теперь у тебя полно добра на много лет. Отдыхай, ешь, пей, веселись".

І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“

Но Бог сказал ему: "Глупец! Сегодня же ночью твою жизнь потребуют у тебя. Кому достанется все, что ты приготовил?"

Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“

Так будет с каждым, кто копит богатство для себя, но не приобретает Божьего богатства.

Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.

Затем Иисус сказал своим ученикам: — Поэтому Я говорю вам: не заботьтесь о своей жизни, что вам есть, или о теле, во что одеться.

І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.

Жизнь важнее пищи, и тело важнее одежды.

Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.

Посмотрите на воронов, они не сеют и не жнут, у них нет ни хранилищ, ни амбаров, однако Бог питает их. Насколько же вы ценнее этих птиц!

Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

Кто из вас своими заботами может прибавить себе жизни хотя бы на час?

Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?

Если вы не можете сделать даже этого, то зачем вам заботиться об остальном?

Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?

Подумайте о том, как растут лилии. Они не трудятся и не прядут, но говорю вам, что даже царь Соломон во всем своем величии не одевался так, как хотя бы одна из них.

Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

Но если Бог так одевает растение, которое сегодня есть, а завтра будет брошено в печь, то неужели Он не оденет и вас, маловеры?

І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!

Не заботьтесь о том, что вам есть или что пить, не тревожьтесь об этом.

І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.

Языческий мир живет в погоне за всем этим, но ваш Отец знает, что вы в этом нуждаетесь.

Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.

Ищите лучше Его Царства, и остальное тоже будет дано вам.

Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

Не бойся, малое стадо, ведь вашему Отцу было угодно дать вам Царство!

Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.

Продавайте ваше имущество и давайте милостыню. Приобретайте себе такие кошельки, которые не изнашиваются, сокровища на небе, где ни вор к ним не подберется, ни моль их не съест.

Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.

Потому что там, где хранится ваше богатство, там будет и ваше сердце.

Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

— Будьте всегда готовы к действию, и пусть ваши светильники горят,

Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!

как у тех слуг, что ждут возвращения своего хозяина со свадебного пира. Когда хозяин придет и постучит, они смогут сразу открыть ему.

І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.

Счастье тем слугам, которых хозяин, возвратившись, найдет бодрствующими. Говорю вам правду, он тогда сам подпояшется как слуга, пригласит их к столу и будет прислуживать им.

Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.

Счастливы те слуги, которых хозяин застанет готовыми, даже если он придет среди ночи или перед рассветом.

І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!

И еще скажу: если бы хозяин дома знал, в котором часу придет вор, то он не позволил бы ему проникнуть в свой дом.

Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.

Вы тоже должны быть готовы, потому что Сын Человеческий придет тогда, когда не ожидаете.

Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“

Петр спросил: — Господи, Ты говоришь эту притчу только нам или всем?

Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“

Господь ответил: — Верный и предусмотрительный управляющий, которого хозяин поставил над остальными слугами, раздает им пищу вовремя.

А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?

Счастье тому, кого хозяин, когда вернется, найдет поступающим так.

Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!

Говорю вам правду: он доверит ему все свое имение.

Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

Но если тот слуга решит: "Мой хозяин придет еще не скоро", — и станет бить слуг и служанок, есть, пить и пьянствовать,

А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

то придет его хозяин в тот день, когда он не ожидает, и в тот час, когда он не знает. Он рассечет его надвое и определит ему одну участь с неверными.

то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

Тот слуга, который знал волю своего хозяина и не приготовился, или не сделал того, что хотел хозяин, будет сильно бит,

А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

а тот, кто делает достойное наказания по незнанию, будет бит меньше. Кому было много дано, с того много и потребуют, и кому было много доверено, с того много и спросится.

Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.

— Я пришел принести огонь на землю, и как Я хочу, чтобы он уже разгорелся!

Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!

Но Мне еще предстоит пройти крещение, и как Я томлюсь, пока это не совершится!

Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!

Вы думаете, Я пришел, чтобы принести мир земле? Нет, говорю вам, не мир, а разделение.

Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!

Семья, в которой пять человек, разделится, трое против двоих и двое против троих.

Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

Отец будет против сына и сын против отца, мать против дочери и дочь против матери, свекровь против невестки и невестка против свекрови.

Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“

Иисус опять обратился к народу: — Когда вы видите облако на западе, вы сразу говорите, что будет ливень, и действительно идет ливень.

Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.

И когда дует южный ветер, вы говорите — будет жарко, и так и бывает.

А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.

Лицемеры! Вы знаете, что означают приметы земли и неба, так почему же вы не знаете, какое настало время?

Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?

Почему вы сами не рассудите, в чем истина?

Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?

Когда ты идешь со своим противником в суд, постарайся примириться с ним еще по пути, иначе он приведет тебя к судье, судья отдаст тебя стражнику, и тот бросит тебя в тюрьму.

Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

Говорю тебе, что ты не выйдешь оттуда до тех пор, пока не выплатишь все до последнего гроша.

Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“

« 11 глава 13 глава »