От Луки 12 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

Между тем, когда собрались тысячи народа, так что теснили друг друга, Он начал говорить сперва ученикам Своим: берегитесь закваски фарисейской, которая есть лицемерие.

Того ча́су, як зібралися десятитисячні на́товпи наро́ду, — аж топтали вони один о́дного, — Він почав промовляти перш до учнів Своїх: „Стережіться ро́зчини фарисейської, що є лицемі́рство!

Нет ничего сокровенного, что не открылось бы, и тайного, чего не узнали бы.

Бо немає нічо́го захо́ваного, що не відкриється, ні таємного, що не ви́явиться.

Посему, что вы сказали в темноте, то услышится во свете; и что говорили на ухо внутри дома, то будет провозглашено на кровлях.

Тому все, що́ казали ви по́темки, — при світлі почується, що́ ж шептали на вухо в коморах, — на даха́х проповідане бу́де.

Говорю же вам, друзьям Моим: не бойтесь убивающих тело и потом не могущих ничего более сделать;

Кажу́ ж вам, Своїм друзям: Не бійтеся тих, хто тіло вбиває, а потім більш нічого не може вчинити!

но скажу вам, кого бояться: бойтесь того, кто, по убиении, может ввергнуть в геенну: ей, говорю вам, того бойтесь.

Але вкажу вам, кого треба боятися: Бійтесь того́, хто має вла́ду, убивши, укинути в геє́нну. Так, кажу́ вам: Того бійтеся!

Не пять ли малых птиц продаются за два ассария? и ни одна из них не забыта у Бога.

Чи ж не п'ять горобців продають за два гро́ші? Та проте перед Богом із них ні один не забутий.

А у вас и волосы на голове все сочтены. Итак, не бойтесь: вы дороже многих малых птиц.

Але навіть воло́сся вам на голові порахо́ване все. Не бійтесь: вартніші ви за багатьох горобців!

Сказываю же вам: всякого, кто исповедает Меня пред человеками, и Сын Человеческий исповедает пред Ангелами Божиими;

Кажу ж вам: Кожного, хто перед людьми́ Мене визнає, того визнає й Син Лю́дський перед Ангола́ми Божими.

а кто отвергнется Меня пред человеками, тот отвержен будет пред Ангелами Божиими.

Хто ж Мене відцурається перед людьми́, того відцурається перед ангола́ми Божими.

И всякому, кто скажет слово на Сына Человеческого, прощено будет; а кто скажет хулу на Святого Духа, тому не простится.

І кожному, хто скаже слово на Лю́дського Сина, йому про́ститься; а хто зневажа́тиме Духа Святого, — не про́ститься.

Когда же приведут вас в синагоги, к начальствам и властям, не заботьтесь, как или что отвечать, или что говорить,

А коли вас водитимуть до синагог, і до уря́дів, і до влад, — не турбуйтеся, я́к або що́ відповідати чи що́ говорити, —

ибо Святой Дух научит вас в тот час, что должно говорить.

Дух бо Святий вас навчи́ть тієї години, що́ потрібно казати!“

Некто из народа сказал Ему: Учитель! скажи брату моему, чтобы он разделил со мною наследство.

І озвався до Нього один із наро́ду: „Учителю, скажи братові моєму, щоб він спа́дщиною поділився зо мною“.

Он же сказал человеку тому: кто поставил Меня судить или делить вас?

А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за поді́льника?“

При этом сказал им: смотрите, берегитесь любостяжания, ибо жизнь человека не зависит от изобилия его имения.

І промовив до них: „Глядіть, остерігайтеся всякої заже́рливости, — бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його“.

И сказал им притчу: у одного богатого человека был хороший урожай в поле;

I Він розповів їм притчу, говорячи: „В одного багача гойно нива вродила була́.

и он рассуждал сам с собою: «что мне делать? некуда мне собрать плодов моих».

І міркував він про себе й казав: „Що́ робити, що не маю куди зібрати пло́дів своїх?“

И сказал: «вот что сделаю: сломаю житницы мои и построю большие, и соберу туда весь хлеб мой и всё добро моё,

І сказав: „Оце я зроблю́, — порозва́люю клу́ні свої, і просторні́ші поставлю, і позбираю туди пашню́ свою всю та свій достаток.

и скажу душе моей: душа! много добра лежит у тебя на многие годы: покойся, ешь, пей, веселись».

І скажу́ я душі своїй: „Душе́, маєш багато добра, на багато ро́ків скла́деного. Спочивай, їж та пий, і веселися!“

Но Бог сказал ему: «безумный! в сию ночь душу твою возьмут у тебя; кому же достанется то, что ты заготовил?»

Бог же до нього прорік: „Нерозумний, — но́чі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позоста́неться те, що ти був наготовив?“

Так бывает с тем, кто собирает сокровища для себя, а не в Бога богатеет.

Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога“.

И сказал ученикам Своим: посему говорю вам, — не заботьтесь для души вашей, что вам есть, ни для тела, во что одеться:

І промовив Він у́чням Своїм: „Через це кажу вам: Не журіться про життя, — що́ ви будете їсти, і ні про тіло, — у що́ ви зодя́гнетеся.

душа больше пищи, и тело — одежды.

Бо більше від ї́жі життя, а тіло від одягу.

Посмотрите на воронов: они не сеют, не жнут; нет у них ни хранилищ, ни житниц, и Бог питает их; сколько же вы лучше птиц?

Погляньте на га́йвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, — проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті!

Да и кто из вас, заботясь, может прибавить себе роста хотя на один локоть?

Хто ж із вас, коли жу́риться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одно́го?

Итак, если и малейшего сделать не можете, что заботитесь о прочем?

Тож коли ви й найменшого не подола́єте, то чого ж ви про інше клопо́четеся?

Посмотрите на лилии, как они растут: не трудятся, не прядут; но говорю вам, что и Соломон во всей славе своей не одевался так, как всякая из них.

Погляньте на ті он ліле́ї, як вони не пряду́ть, ані тчуть. Але́ говорю́ вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них!

Если же траву на поле, которая сегодня есть, а завтра будет брошена в печь, Бог так одевает, то кольми паче вас, маловеры!

І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до пе́чі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодя́гне Він вас, маловірні!

Итак, не ищите, что вам есть, или что пить, и не беспокойтесь,

І не шукайте, що́ будете їсти, чи що́ будете пити, і не клопочіться.

потому что всего этого ищут люди мира сего; ваш же Отец знает, что вы имеете нужду в том;

Бо всього цього́ й люди світу оцьо́го шукають, Отець же ваш знає, що того́ вам потрібно.

наипаче ищите Царствия Божия, и это всё приложится вам.

Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться!

Не бойся, малое стадо! ибо Отец ваш благоволил дать вам Царство.

Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.

Продавайте имения ваши и давайте милостыню. Приготовляйте себе вместилища неветшающие, сокровище неоскудевающее на небесах, куда вор не приближается и где моль не съедает,

Продавайте достатки свої та ми́лостиню подавайте. Робіть кали́тки собі не старі́ючі, — неви́черпний скарб той у небі, куди не закрадається зло́дій, і міль де не то́чить.

ибо где сокровище ваше, там и сердце ваше будет.

Бо де скарб ваш, там буде й серце ваше!

Да будут чресла ваши препоясаны и светильники горящи.

Нехай підпере́зані будуть вам сте́гна, а світла ручні́ позасвічувані!

И вы будьте подобны людям, ожидающим возвращения господина своего с брака, дабы, когда придёт и постучит, тотчас отворить ему.

І будьте подібними до людей, що очікують пана свого́, коли ве́рнеться він із весі́лля, щоб, як при́йде й застукає, відчинити негайно йому́.

Блаженны рабы те, которых господин, придя, найдёт бодрствующими; истинно говорю вам, он препояшется и посадит их, и, подходя, станет служить им.

Блаженні раби ті, що пан, коли при́йде, то зна́йде, що пильнують вони! Поправді кажу́ вам: підпере́жеться він і їх посадо́вить, і, підійшовши, буде їм послуго́вувати.

И если придёт во вторую стражу, и в третью стражу придёт, и найдёт их так, то блаженны рабы те.

І коли при́йде о другій чи при́йде о третій сторо́жі, та зна́йде так само, — блаженні вони!

Вы знаете, что если бы ведал хозяин дома, в который час придёт вор, то бодрствовал бы и не допустил бы подкопать дом свой.

Знайте ж це, що коли б знав госпо́дар, о котрі́й то годині підкра́деться злодій, то він пильнував би, і́ свого б дому не дав підкопати.

Будьте же и вы готовы, ибо, в который час не думаете, приидет Сын Человеческий.

Тому будьте готові і ви, — бо при́йде Син Лю́дський тієї години, коли ви не ду́маєте!“

Тогда сказал Ему Пётр: Господи! к нам ли притчу сию говоришь, или и ко всем?

Озвався ж Петро: „Господи, чи до нас кажеш при́тчу оцю, чи до всіх?“

Господь же сказал: кто верный и благоразумный домоправитель, которого господин поставил над слугами своими раздавать им в своё время меру хлеба?

А Господь відказав: „Хто ж тоді вірний і мудрий домоправи́тель, що пан настано́вить його над своїми челя́дниками, щоб давати харч ви́значену своєчасно?

Блажен раб тот, которого господин его, придя, найдёт поступающим так.

Блаженний той раб, що пан його при́йде та зна́йде, що робить він так!

Истинно говорю вам, что над всем имением своим поставит его.

Поправді кажу́ вам, що над всім маєтком своїм він поставить його.

Если же раб тот скажет в сердце своём: не скоро придёт господин мой, и начнёт бить слуг и служанок, есть и пить и напиваться, —

А коли раб той скаже у серці своїм: „Заба́риться пан мій прийти“, і зачне бити слуг та служниць, їсти та пити та напиватися,

то придёт господин раба того в день, в который он не ожидает, и в час, в который не думает, и рассечёт его, и подвергнет его одной участи с неверными.

то при́йде раба того пан за дня, якого він не сподівається, і о годині, якої не знає, — і розі́тне його пополовині, і визначить долю йому з невірними!

Раб же тот, который знал волю господина своего, и не был готов, и не делал по воле его, бит будет много;

А раб той, що знав волю свого госпо́даря, але не приготува́в, ані не вчинив згідно волі його, буде тяжко побитий.

а который не знал, и сделал достойное наказания, бит будет меньше. И от всякого, кому дано много, много и потребуется, и кому много вверено, с того больше взыщут.

Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.

Огонь пришёл Я низвести на землю, и как желал бы, чтобы он уже возгорелся!

Я прийшов огонь кинути на землю, — і як Я пра́гну, щоб він уже запала́в!

Крещением должен Я креститься; и как Я томлюсь, пока сие совершится!

Я ж маю христитися хрищенням, — і як Я мучуся, поки те спо́вниться!

Думаете ли вы, что Я пришёл дать мир земле? Нет, говорю вам, но разделение;

Чи ви ду́маєте, що прийшов Я мир дати на землю? Ні, кажу вам, але по́діл!

ибо отныне пятеро в одном доме станут разделяться, трое против двух, и двое против трёх:

Віднині бо п'ятеро в домі одно́му поді́лені бу́дуть: троє супроти двох, і двоє супроти трьох.

отец будет против сына, и сын против отца; мать против дочери, и дочь против матери; свекровь против невестки своей, и невестка против свекрови своей.

Стане ба́тько на сина, а син проти батька, мати проти дочки́, а дочка́ проти матері, свекруха навпроти невістки своєї, а невістка навпроти свекрухи!“

Сказал же и народу: когда вы видите облако, поднимающееся с запада, тотчас говорите: «дождь будет», и бывает так;

Промовив же Він і до наро́ду: „Як побачите хмару, що з за́ходу суне, то кажете за́раз: Зближається дощ“, — і так і буває.

и когда дует южный ветер, говорите: «зной будет», и бывает.

А коли віє вітер півде́нний, то кажете: „Буде спеко́та“, — і́ буває.

Лицемеры! лицо земли и неба распознавать умеете, как же времени сего не узнаете?

Лицеміри, — лице неба й землі розпізна́ти ви вмієте, чому ж не розпізна́єте часу цього?

Зачем же вы и по самим себе не судите, чему быть должно?

Чого ж і самі по собі ви не судите, що́ справедливе?

Когда ты идёшь с соперником своим к начальству, то на дороге постарайся освободиться от него, чтобы он не привёл тебя к судье, а судья не отдал тебя истязателю, а истязатель не вверг тебя в темницу.

Бо коли до уря́ду ти йдеш зо своїм супроти́вником, попильнуй з ним зала́годити по дорозі, щоб тебе до судді не потяг він, а суддя щоб прислужникові не віддав тебе, а прислужник щоб не посадив до в'язниці тебе.

Сказываю тебе: не выйдешь оттуда, пока не отдашь и последней полушки.

Поправді кажу́ тобі: Не ви́йдеш ізвідти, поки не віддаси й останнього ше́ляга!“

Примечания:

Синодальный перевод

15 любостяжание — любовь к накоплению; жадность, страсть к деньгам и богатству.

28 кольми паче — насколько больше, сильнее; более чем.

31 наипаче — прежде всего, больше всего, тем более, особенно.

33 вместилища — изначально «влагалища», от слова — влагать; влагалище — вещь служащая для вложения в нее другой, В. И. Даль.

40 приидет — придёт.

« 11 глава 13 глава »