От Луки 14 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

Случилось Ему в субботу прийти в дом одного из начальников фарисейских вкусить хлеба, и они наблюдали за Ним.

І сталось, що Він у суботу ввійшов був до дому одно́го з фарисейських старши́н, щоб хліба спожити, а вони назира́ли за Ним.

И вот, предстал пред Него человек, страждущий водяною болезнью.

І ото перед Ним був один чоловік, слабий на водя́нку.

По сему случаю Иисус спросил законников и фарисеев: позволительно ли врачевать в субботу?

Ісус же озвався й сказав до зако́нників та фарисеїв: „Чи вздоровляти в суботу годи́ться чи ні?“

Они молчали. И, прикоснувшись, исцелил его и отпустил.

Вони ж мовчали. А Він, доторкну́вшись, уздоровив його та відпустив.

При сём сказал им: если у кого из вас осёл или вол упадёт в колодезь, не тотчас ли вытащит его и в субботу?

І сказав Він до них: „Коли осел або віл котро́гось із вас упаде́ до крини́ці, то хіба він не витягне зараз його дня суботнього?“

И не могли отвечать Ему на это.

І вони не могли відповісти на це.

Замечая же, как званые выбирали первые места, сказал им притчу:

А як Він спостері́г, як вони собі перші місця вибирали, то сказав до запро́шених притчу:

когда ты будешь позван кем на брак, не садись на первое место, чтобы не случился кто из званых им почётнее тебя,

„Коли́ хто покличе тебе на весі́лля, не сідай на першому місці, щоб не трапився хто поважні́ший за тебе з покли́каних,

и звавший тебя и его, подойдя, не сказал бы тебе: «уступи ему место»; и тогда со стыдом должен будешь занять последнее место.

і щоб той, хто покликав тебе та його, не прийшов і тобі не сказав: „Поступи́ся цьому місцем!“ І тоді ти із соромом станеш займати місце останнє.

Но, когда зван будешь, придя, садись на последнее место, чтобы звавший тебя, подойдя, сказал: «друг! пересядь выше»; тогда будет тебе честь пред сидящими с тобою,

Але як ти будеш запро́шений, то приходь, і сідай на останньому місці, щоб той, хто покликав тебе, підійшов і сказав тобі: „При́ятелю, — сідай вище!“ Тоді буде честь тобі перед покли́каними з тобою.

ибо всякий, возвышающий сам себя, унижен будет, а унижающий себя возвысится.

Хто́ бо підно́ситься — буде впоко́рений, а хто впокоря́ється — той піднесе́ться“.

Сказал же и позвавшему Его: когда делаешь обед или ужин, не зови друзей твоих, ни братьев твоих, ни родственников твоих, ни соседей богатых, чтобы и они тебя когда не позвали, и не получил ты воздаяния.

А тому́, хто Його був покликав, сказав Він: „Коли ти справляєш обід чи вече́рю, не клич дру́зів своїх, ні братів своїх, ані своїх ро́дичів, ні сусідів багатих, щоб так само й вони коли не запросили тебе, — і буде взає́мна ві́дплата тобі.

Но, когда делаешь пир, зови нищих, увечных, хромых, слепых,

Але, як справляєш гости́ну, клич убогих, калік, кривих та сліпих,

и блажен будешь, что они не могут воздать тебе, ибо воздастся тебе в воскресение праведных.

і бу́деш блаженний, бо не мають вони чим віддати тобі, — віддасться ж тобі за воскресі́ння праведних!“

Услышав это, некто из возлежащих с Ним сказал Ему: блажен, кто вкусит хлеба в Царствии Божием!

Як почув це один із отих, що сиділи з Ним при столі, то до Нього сказав: „Блаженний, хто хліб споживатиме в Божому Царстві!“

Он же сказал ему: один человек сделал большой ужин и звал многих,

Він же промовив до нього: „Один чоловік споряди́в був велику вече́рю, і запросив багатьох.

и когда наступило время ужина, послал раба своего сказать званым: «идите, ибо уже всё готово».

І послав він свого раба ча́су вече́рі сказати запро́шеним: „Ідіть, бо вже все нагото́вано“.

И начали все, как бы сговорившись, извиняться. Первый сказал ему: «я купил землю, и мне нужно пойти посмотреть её; прошу тебя, извини меня».

І зараз усі почали́ відмовлятися. Перший сказав йому: „Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу́ тебе, — вибач мені!“

Другой сказал: «я купил пять пар волов и иду испытать их; прошу тебя, извини меня».

А другий сказав: „Я купив собі п'ять пар волів, — і йду спро́бувати їх. Прошу́ тебе, — вибач мені!“

Третий сказал: «я женился и потому не могу прийти».

І знов інший сказав: „Одружився ось я, і через те я не мо́жу прибути“.

И, возвратившись, раб тот донёс о сём господину своему. Тогда, разгневавшись, хозяин дома сказал рабу своему: «пойди скорее по улицам и переулкам города и приведи сюда нищих, увечных, хромых и слепых».

І вернувся той раб і па́нові своєму про все розпо́вів. Розгнівавсь госпо́дар тоді, та й сказав до свого раба: „Піди швидко на вулиці та на завулки міські́, і приведи́ сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих“.

И сказал раб: «господин! исполнено, как приказал ты, и ещё есть место».

І згодом раб повідо́мив: „Пане, сталося так, як звелів ти, та мі́сця є ще“.

Господин сказал рабу: «пойди по дорогам и изгородям и убеди прийти, чтобы наполнился дом мой.

І сказав пан рабові: „Піди на дороги й на за́городи, та й си́луй прийти, щоб напо́внився дім мій.

Ибо сказываю вам, что никто из тех званых не вкусит моего ужина, ибо много званых, но мало избранных».

Кажу́ бо я вам, що жоден із запрошених му́жів тих не покушту́є моєї вечері. Бо багато покли́каних, та ви́браних мало!“

С Ним шло множество народа; и Он, обратившись, сказал им:

Ішло ж з Ним багато людей. І, звернувшись, сказав Він до них:

если кто приходит ко Мне и не возненавидит отца своего и матери, и жены и детей, и братьев и сестёр, а притом и самой жизни своей, тот не может быть Моим учеником;

„Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́, — той не може буть учнем Моїм!

и кто не несёт креста своего и идёт за Мною, не может быть Моим учеником.

І хто свого хреста не несе, і не йде вслід за Мною, — той не може бути учнем Моїм!

Ибо кто из вас, желая построить башню, не сядет прежде и не вычислит издержек, имеет ли он, что нужно для совершения её,

Хто бо з вас, коли башту поставити хоче, перше не сяде й вида́тків не ви́рахує, — чи має потрібне на ви́конання,

дабы, когда положит основание и не возможет совершить, все видящие не стали смеяться над ним,

щоб, коли покладе він основу, але докінчи́ти не зможе, усі, хто побачить, не стали б сміятися з нього,

говоря: «этот человек начал строить и не мог окончить?»

говорячи: „Чоловік цей почав будувати, але докінчи́ти не міг“.

Или какой царь, идя на войну против другого царя, не сядет и не посоветуется прежде, силён ли он с десятью тысячами противостать идущему на него с двадцатью тысячами?

Або який цар, ідучи́ на війну супроти царя іншого, перше не сяде порадитися, чи спромо́жен він із десятьма́ тисячами стріти того, хто йде з двадцятьма́ тисячами проти нього?

Иначе, пока тот ещё далеко, он пошлёт к нему посольство просить о мире.

Коли ж ні, то, як той ще дале́ко, шле посольство до нього та й просить про мир.

Так всякий из вас, кто не отрешится от всего, что имеет, не может быть Моим учеником.

Так ото й кожен із вас, який не зречеться усьо́го, що має, не може бути учнем Моїм.

Соль — добрая вещь; но если соль потеряет силу, чем исправить её?

Сіль — добра річ. Коли ж сіль несолоною стане, чим приправити її?

ни в землю, ни в навоз не годится; вон выбрасывают её. Кто имеет уши слышать, да слышит!

Ні на землю, ні на гній не потрібна вона, — її геть викидають. Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

Примечания:

Синодальный перевод

25 обратившись — в смысле обернувшись, повернувшись.

« 13 глава 15 глава »