От Луки 14 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

 
 

Случилось Ему в субботу прийти в дом одного из начальников фарисейских вкусить хлеба, и они наблюдали за Ним.
 
І ста́лася, прыйшоў Ён у суботу ў дом аднаго з начальнікаў фарысэйскіх зье́сьці хле́ба, і яны сачылі Яго;

И вот, предстал пред Него человек, страждущий водяною болезнью.
 
і вось перад Ім зьявіўся чалаве́к, хворы на вадзянку.

По сему случаю Иисус спросил законников и фарисеев: позволительно ли врачевать в субботу?
 
І, азваўшыся, сказаў Ісус законьнікам і фарысэям: ці дазваля́ецца аздараўляць у суботу?

Они молчали. И, прикоснувшись, исцелил его и отпустил.
 
Яны маўчалі. І, дакрануўшыся, аздаравіў яго і адправіў.

При сём сказал им: если у кого из вас осёл или вол упадёт в колодезь, не тотчас ли вытащит его и в субботу?
 
Пры гэтым сказаў ім: калі ў каго з вас асёл ці вол упадзе́ ў студню, ці ня ўраз выцягне яго ў суботу?

И не могли отвечать Ему на это.
 
І не маглі адказаць Яму на гэтае.

Замечая же, как званые выбирали первые места, сказал им притчу:
 
Заўважыўшы-ж, як запро́шаныя выбіралі пе́ршыя ме́сцы, сказаў ім прыповесьць:

когда ты будешь позван кем на брак, не садись на первое место, чтобы не случился кто из званых им почётнее тебя,
 
Калі запросіць цябе́ не́хта на вясе́льле, не сяда́й на пе́ршае ме́сца, каб не надарыўся хто паважне́йшы за цябе́ спамíж запрошаных ім,

и звавший тебя и его, подойдя, не сказал бы тебе: «уступи ему место»; и тогда со стыдом должен будешь занять последнее место.
 
і каб той, што прасіў цябе́ і яго, падыйшоўшы не сказаў бы табе: дай яму ме́сца; і тады з сорамам павінен будзеш се́сьці на апошняе ме́сца.

Но, когда зван будешь, придя, садись на последнее место, чтобы звавший тебя, подойдя, сказал: «друг! пересядь выше»; тогда будет тебе честь пред сидящими с тобою,
 
Але, калі запрошаны будзеш, прыйшоўшы сядай на апошняе ме́сца, каб той, што прасіў цябе́, падыйшоўшы сказаў: дружа! перасядзь вышэй; тады будзе табе́ пашана перад се́дзячымі з табою;

ибо всякий, возвышающий сам себя, унижен будет, а унижающий себя возвысится.
 
бо кожын, хто сам сябе́ вывышша́е, будзе панíжаны, а хто сябе́ паніжа́е, будзе ўзвы́шаны.

Сказал же и позвавшему Его: когда делаешь обед или ужин, не зови друзей твоих, ни братьев твоих, ни родственников твоих, ни соседей богатых, чтобы и они тебя когда не позвали, и не получил ты воздаяния.
 
Сказаў жа і запрасіўшаму Яго: калі ладзіш абе́д, ці вячэру, ня кліч сяброў тваіх, ні братоў тваіх, ні сваякоў тваіх, ні сусе́дзяў багатых, каб і яны цябе́ не запрасілі не́калі, і ты не дастаў адплаты.

Но, когда делаешь пир, зови нищих, увечных, хромых, слепых,
 
Але, калі ладзіш, заклікай убогіх, кале́каў, кульгавых, сьляпых.

и блажен будешь, что они не могут воздать тебе, ибо воздастся тебе в воскресение праведных.
 
І шчасьлівы будзеш, што яны ня змогуць адплаціць табе́, бо адда́сца табе́ ў ускрасе́ньне праведных.

Услышав это, некто из возлежащих с Ним сказал Ему: блажен, кто вкусит хлеба в Царствии Божием!
 
Пачуўшы гэтае, не́хта з супачываўшых з Ім сказаў Яму: шчасьлівы, хто пакаштуе хле́ба ў царстве Божым.

Он же сказал ему: один человек сделал большой ужин и звал многих,
 
Ён жа сказаў яму: адзін чалаве́к справіў вялікі банке́т і паклікаў многіх;

и когда наступило время ужина, послал раба своего сказать званым: «идите, ибо уже всё готово».
 
і, калі настаў час банке́ту, паслаў слугу́ свайго сказаць запро́шаным: ідзе́це, бо ўжо ўсё гатова.

И начали все, как бы сговорившись, извиняться. Первый сказал ему: «я купил землю, и мне нужно пойти посмотреть её; прошу тебя, извини меня».
 
І пачалі ўсе́, быццам змовіўшыся, прасіць прабачэньня. Пе́ршы сказаў яму: я купіў зямлю, і мне́ трэба пайсьці паглядзе́ць яе́; прашу цябе́, выбач мне́.

Другой сказал: «я купил пять пар волов и иду испытать их; прошу тебя, извини меня».
 
Другі сказаў: я купіў пяць пар валоў і йду про́баваць іх; прашу цябе́, выбач мне́.

Третий сказал: «я женился и потому не могу прийти».
 
Трэці сказаў: я ажаніўся і дзеля гэтага не магу прыйсьці.

И, возвратившись, раб тот донёс о сём господину своему. Тогда, разгневавшись, хозяин дома сказал рабу своему: «пойди скорее по улицам и переулкам города и приведи сюда нищих, увечных, хромых и слепых».
 
І, вярнуўшыся, слуга той пераказаў гэтае гаспадару свайму. Тады, разгне́ваўшыся, гаспадар дому сказаў слузе́ свайму: пайдзі хутчэй па вуліцах і вулках места і прывядзі сюды ўбогіх, кале́каў, кульгавых, сьляпых.

И сказал раб: «господин! исполнено, как приказал ты, и ещё есть место».
 
І сказаў слуга: гаспадар! ста́лася, як ты сказаў, і яшчэ ёсьць ме́сцы.

Господин сказал рабу: «пойди по дорогам и изгородям и убеди прийти, чтобы наполнился дом мой.
 
І гаспадар сказаў слузе́: пайдзі па дарогах і ля платоў і ўгавары прыйсьці, каб напоўніўся дом мой;

Ибо сказываю вам, что никто из тех званых не вкусит моего ужина, ибо много званых, но мало избранных».
 
бо кажу вам, што ніхто з тых, што былі про́шаны, не пакаштуе мае́ вячэры.

С Ним шло множество народа; и Он, обратившись, сказал им:
 
І вялікія грамады йшлі за Ім; і Ён, абярнуўшыся, сказаў ім:

если кто приходит ко Мне и не возненавидит отца своего и матери, и жены и детей, и братьев и сестёр, а притом и самой жизни своей, тот не может быть Моим учеником;
 
Калі хто прыходзіць да Мяне́ і не зьненавідзіць бацьку свайго і матку, і жану, і дзяце́й, і братоў, і сёстраў, а пры тым і са́мае жыцьцё сваё, той ня можа быць вучнем Маім;

и кто не несёт креста своего и идёт за Мною, не может быть Моим учеником.
 
і хто не нясе́ крыжа свайго і йдзе́ за Мною, ня можа быць вучнем Маім.

Ибо кто из вас, желая построить башню, не сядет прежде и не вычислит издержек, имеет ли он, что нужно для совершения её,
 
Бо хто з вас, надумаўшы башту стаўляці, ня сядзе ране́й і не аблічыць выдаткаў, ці ма́е, каб дакончыць яе́,

дабы, когда положит основание и не возможет совершить, все видящие не стали смеяться над ним,
 
каб, калі паложа фундамант і ня здолее дако́нчыць, усе́, гле́дзячы, ня сталі сьмяяцца з яго,

говоря: «этот человек начал строить и не мог окончить?»
 
кажучы: гэты чалаве́к пача́ў будаваць башту і ня мог дакончыць!

Или какой царь, идя на войну против другого царя, не сядет и не посоветуется прежде, силён ли он с десятью тысячами противостать идущему на него с двадцатью тысячами?
 
Або ці які цар, ідучы на вайну супраць другога цара, ня сядзе і не парадзіцца ране́й, ці здолее ён з дзесяцьма тысячамі даць адпор таму, хто йдзе́ на яго з дваццацьма тысячамі;

Иначе, пока тот ещё далеко, он пошлёт к нему посольство просить о мире.
 
бо, калі не́, дык пакуль той яшчэ далёка, ён пашле́ да яго пасольства прасіць міру.

Так всякий из вас, кто не отрешится от всего, что имеет, не может быть Моим учеником.
 
Гэтак кожны з вас, хто не адрачэцца ад усяго, што ма́е, ня можа быць Маім вучнем.

Соль — добрая вещь; но если соль потеряет силу, чем исправить её?
 
Соль добрая рэч; але калі соль згубіць сілу, чым паправіш яе́?

ни в землю, ни в навоз не годится; вон выбрасывают её. Кто имеет уши слышать, да слышит!
 
Ні ў зямлю, ні ў гной не надае́цца, вон выкідаюць яе́. Хто ма́е вушы слышаць, няхай слухае.

Примечания:

 
Синодальный перевод
25 обратившись — в смысле обернувшись, повернувшись.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.