От Луки 24 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Пераклад Л. Дзекуць-Малея

 
 

В первый же день недели, очень рано, неся приготовленные ароматы, пришли они ко гробу, и вместе с ними некоторые другие;
 
У пе́ршы-ж дзе́нь тыдня, ве́льмі ра́на, нясучы́ прыгатава́ныя пахі, прыйшлі яны да магілы і разам з імі некато́рыя другія;

но нашли камень отваленным от гроба.
 
але знайшлі ка́мень адва́лены ад магілы.

И, войдя, не нашли тела Господа Иисуса.
 
І ўвайшоўшы, не знайшлі Це́ла Госпада Ісуса.

Когда же недоумевали они о сём, вдруг предстали перед ними два мужа в одеждах блистающих.
 
І сталася, як зьняла іх ад гэтага трывога, зьявіліся перад імі два чалаве́кі ў бліскучым адзе́ньні.

И когда они были в страхе и наклонили лица свои к земле, сказали им: что вы ищете живого между мёртвыми?
 
Калі-ж ад страху скланілі яны абліччы свае́ да зямлі,— тыя сказалі ім: што́ вы шукаеце жывога між паме́ршымі?

Его нет здесь: Он воскрес; вспомните, как Он говорил вам, когда был ещё в Галилее,
 
Яго няма тут: Ён ускрос; прыпомніце, як Ён казаў вам, калі быў яшчэ ў Галіле́і,

сказывая, что Сыну Человеческому надлежит быть предану в руки человеков грешников, и быть распяту, и в третий день воскреснуть.
 
мовячы, што Сын Чалаве́чы мусіць быць вы́даны ў рукі людзе́й грэшных і будзе расьпяты, а на трэці дзень уваскрэсьне.

И вспомнили они слова Его;
 
І ўспомнілі яны словы Яго,

и, возвратившись от гроба, возвестили всё это одиннадцати и всем прочим.
 
і, вярнуўшыся ад магілы, апавясьцілі адзінаццацёх і ўсіх другіх аб гэтым.

То были Магдалина Мария, и Иоанна, и Мария, мать Иакова, и другие с ними, которые сказали о сём Апостолам.
 
Былі-ж гэта Марыя Магдаліна і Іоанна, і Марыя, маці Якава, і другія з імі, што сказалі аб гэтым Апосталам.

И показались им слова их пустыми, и не поверили им.
 
І здаліся ім словы іх пустымі, і не паве́рылі ім.

Но Пётр, встав, побежал ко гробу и, наклонившись, увидел только пелены лежащие, и пошёл назад, дивясь сам в себе происшедшему.
 
Але Пётр, устаўшы, пабег да гробу і, нахіліўшыся, убачыў толькі ляжаўшую тканіну і пайшоў назад, дзіўлючыся сам у сабе́ з стаўшагася.

В тот же день двое из них шли в селение, отстоящее стадий на шестьдесят от Иерусалима, называемое Эммаус;
 
У той жа дзе́нь двое з іх ішлі ў сяло, што ў шэсьцьдзесяцёх стадыях ад Ерузаліму, званае Эмаус,

и разговаривали между собою о всех сих событиях.
 
і гутарылі між сабою аб усіх гэтых здарэньнях.

И когда они разговаривали и рассуждали между собою, и Сам Иисус, приблизившись, пошёл с ними.
 
І ста́лася, як гутарылі яны ды разважалі між сабою, вось Сам Ісус, падыйшоўшы, пайшоў з імі;

Но глаза их были удержаны, так что они не узнали Его.
 
але вочы іх былі стрыманы, дык не пазналі Яго.

Он же сказал им: о чём это вы, идя, рассуждаете между собою, и отчего вы печальны?
 
Ён жа сказаў ім: аб чым гэта вы разважаеце між сабою, і чаго вы засмучоны?

Один из них, именем Клеопа, сказал Ему в ответ: неужели Ты один из пришедших в Иерусалим не знаешь о происшедшем в нём в эти дни?
 
Адзін з іх, на імя Кляопа, сказаў Яму ў адказ: ці-ж ты адзін з прыйшоўшых у Ерузалім ня ве́даеш, што ста́лася ў ім у гэтыя дні?

И сказал им: о чём? Они сказали Ему: что было с Иисусом Назарянином, Который был пророк, сильный в деле и слове пред Богом и всем народом;
 
І сказаў ім: аб чым? Яны сказалі Яму: што было з Ісусам Назаранінам, Каторы быў прарок, моцны ў дзе́ле і слове перад Богам і ўсім народам;

как предали Его первосвященники и начальники наши для осуждения на смерть и распяли Его.
 
як выдалі Яго архірэі ды начальнікі нашыя на прысуд сьмяротны і раскрыжавалі Яго?

А мы надеялись было, что Он есть Тот, Который должен избавить Израиля; но со всем тем, уже третий день ныне, как это произошло.
 
А мы спадзяваліся, што Ён ёсьць Той, што павінен збавіць Ізраіля; а да ўсяго гэтага вось ужо трэці дзе́нь сяньня, як тое сталася,

Но и некоторые женщины из наших изумили нас: они были рано у гроба
 
але некаторыя жанчыны з нашых абаламуцілі нас: яны былі раніцай ля магілы

и не нашли тела Его и, придя, сказывали, что они видели и явление Ангелов, которые говорят, что Он жив.
 
і не знайшлі це́ла Яго і, прыйшоўшы, сказалі, што яны бачылі, як зьявіліся Ангелы, якія кажуць, што Ён жывы́;

И пошли некоторые из наших ко гробу и нашли так, как и женщины говорили, но Его не видели.
 
і пайшлі некато́рыя з нашых да магілы і знайшлі так, як і жанчыны казалі, але Яго ня бачылі.

Тогда Он сказал им: о, несмысленные и медлительные сердцем, чтобы веровать всему, что предсказывали пророки!
 
Тады Ён сказаў ім: О, бязмысныя і ляныя сэрцам паве́рыць усяму, што прарочылі прарокі!

Не так ли надлежало пострадать Христу и войти в славу Свою?
 
Ці-ж ня гэтак і трэба было цярпе́ць Хрысту і ўвайсьці ў славу Сваю?

И, начав от Моисея, из всех пророков изъяснял им сказанное о Нём во всём Писании.
 
І, пачаўшы ад Майсе́я, з усіх прарокаў выясьняў ім усё напісанае аб Ім.

И приблизились они к тому селению, в которое шли; и Он показывал им вид, что хочет идти далее.
 
І падыйшлі яны да таго сяла, куды йшлі; і Ён паказаў ім від, што хоча йсьці дале́й;

Но они удерживали Его, говоря: останься с нами, потому что день уже склонился к вечеру. И Он вошёл и остался с ними.
 
але яны затрымлівалі Яго, ка́жучы: застанься з намі, бо дзе́нь ужо схіліўся да ве́чара. І Ён увайшоў, і застаўся з імі.

И когда Он возлежал с ними, то, взяв хлеб, благословил, преломил и подал им.
 
І, калі Ён сядзе́ў за сталом з імі, то, узяўшы хле́б, багаславіў, паламаў і падаў ім.

Тогда открылись у них глаза, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
 
І тады адчыніліся ў іх вочы, і яны пазналі Яго; але Ён стаўся нявідным для іх.

И они сказали друг другу: не горело ли в нас сердце наше, когда Он говорил нам на дороге и когда изъяснял нам Писание?
 
І яны сказалі адзін аднаму: ці-ж не гарэла ў нас сэрца нашае, калі Ён гаварыў да нас у дарозе і калі выясьняў Пісаньне?

И, встав в тот же час, возвратились в Иерусалим и нашли вместе одиннадцать Апостолов и бывших с ними,
 
І, устаўшы ў той жа час, вярнуліся ў Ерузалім і знайшлі разам адзінаццаць Апосталаў і быўшых з імі,

которые говорили, что Господь истинно воскрес и явился Симону.
 
якія гаварылі, што Госпад запраўды ўваскрос і зьявіўся Сымону.

И они рассказывали о происшедшем на пути, и как Он был узнан ими в преломлении хлеба.
 
І яны расказвалі, што зда́рылася ў дарозе, і як пазналі Яго ў ламаньні хле́ба.

Когда они говорили о сём, Сам Иисус стал посреди них и сказал им: мир вам.
 
Калі-ж яны гэтак гаварылі, Сам Ісус стануў сярод іх і сказаў ім: мір вам!

Они, смутившись и испугавшись, подумали, что видят духа.
 
Яны, здуме́ўшыся і спалохаўшыся, падумалі, што відзяць духа,

Но Он сказал им: что смущаетесь, и для чего такие мысли входят в сердца ваши?
 
але Ён сказаў ім: чаго здуме́ліся? і чаму такія думкі ўваходзяць у сэрцы вашыя?

Посмотрите на руки Мои и на ноги Мои; это Я Сам; осяжите Меня и рассмотрите; ибо дух плоти и костей не имеет, как видите у Меня.
 
Паглядзе́це на рукі Мае́ і на ногі Мае́: гэта Я Сам; ашчупайце Мяне́ й разгле́дзьце, бо дух це́ла і касьце́й ня ма́е, што́, як бачыце, Я ма́ю.

И, сказав это, показал им руки и ноги.
 
І, сказаўшы гэтае, паказаў ім рукі і ногі.

Когда же они от радости ещё не верили и дивились, Он сказал им: есть ли у вас здесь какая пища?
 
Калі-ж яны ад радасьці яшчэ ня ве́рылі і дзівіліся, Ён сказаў ім: ці ёсьць у вас тут якая е́жа?

Они подали Ему часть печёной рыбы и сотового мёда.
 
Яны падалі Яму частку пе́чанай рыбы й сотавага мёду.

И, взяв, ел пред ними.
 
І, узяўшы, е́ў перад імі.

И сказал им: вот то, о чём Я вам говорил, ещё быв с вами, что надлежит исполниться всему, написанному о Мне в законе Моисеевом и в пророках и псалмах.
 
І сказаў ім: вось тое, аб чым Я вам гаварыў, яшчэ як быў з вамі: што павінна выпаўніцца ўсё, напісанае аба Мне́ ў законе Майсе́явым і ў прароках ды псальмах.

Тогда отверз им ум к уразумению Писаний.
 
Тады расчыніў ім розум дзеля зразуме́ньня Пісаньня.

И сказал им: так написано, и так надлежало пострадать Христу, и воскреснуть из мёртвых в третий день,
 
І сказаў ім: так напісана і так нале́жала цярпе́ць Хрысту і ўваскрэснуць з уме́ршых на трэці дзень,

и проповедану быть во имя Его покаянию и прощению грехов во всех народах, начиная с Иерусалима.
 
і прапаве́дывацца ў імя Яго пакая́ньню ды адпушчэньню грахоў ува ўсіх народах, пачынаючы ад Ерузаліму;

Вы же свидетели сему.
 
вы-ж сьве́дкі гэтага;

И Я пошлю обетование Отца Моего на вас; вы же оставайтесь в городе Иерусалиме, доколе не облечётесь силою свыше.
 
і вось Я пасылаю абяцанае Айцом Маім на вас; вы-ж аставайцеся ў ме́сьце Ерузаліме, дакуль не адзе́нецеся сілаю звыш.

И вывел их вон из города до Вифании и, подняв руки Свои, благословил их.
 
І вы́веў іх з ме́ста да Віфаніі і, падняўшы рукі Свае́, багаславіў іх.

И, когда благословлял их, стал отдаляться от них и возноситься на небо.
 
І ста́лася, як багасла́віў іх, стаў аддаляцца ад іх і ўзнасіцца на не́ба.

Они поклонились Ему и возвратились в Иерусалим с великою радостью.
 
І яны пакланіліся Яму і вярнуліся ў Ерузалім з вялікаю радасьцяй,

И пребывали всегда в храме, прославляя и благословляя Бога. Аминь.
 
і былі ўсьцяж у царкве́, сла́вячы і хва́лючы Бога. Амін.

Примечания:

 
Синодальный перевод
49 облечетесь — буквально: оденетесь; получите, обретёте.
 
Пераклад Л. Дзекуць-Малея
53 царква = храм.
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.