От Луки 24 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

В первый же день недели, очень рано, неся приготовленные ароматы, пришли они ко гробу, и вместе с ними некоторые другие;
 
Але назаўтрае па сыбоце, вельма рана нараніцы, пайшлі яны да гробу, нясучы пахі, што былі прыгатаваўшы;

но нашли камень отваленным от гроба.
 
І знайшлі камень адкочаны ад гробу,

И, войдя, не нашли тела Господа Иисуса.
 
І, увыйшоўшы, не знайшлі цела Спадара Ісуса.

Когда же недоумевали они о сём, вдруг предстали перед ними два мужа в одеждах блистающих.
 
І сталася, як яны былі заклапаціўшыся з гэтага, што вось, два чалавекі сталі перад імі ў зьзяючым адзецьцю.

И когда они были в страхе и наклонили лица свои к земле, сказали им: что вы ищете живого между мёртвыми?
 
І як яны працяліся страхам і нахінулі віды свае да зямлі, сказалі ім: «Чаму шукаеце жывога памеж памерлых?

Его нет здесь: Он воскрес; вспомните, как Он говорил вам, когда был ещё в Галилее,
 
Яго няма тут, але Ён ускрэс; успомніце, як Ён казаў вам, будучы яшчэ ў Ґалілеі, кажучы:

сказывая, что Сыну Человеческому надлежит быть предану в руки человеков грешников, и быть распяту, и в третий день воскреснуть.
 
"Сын Людзкі мае быць выданы ў рукі грэшнікаў, і мае быць укрыжаваны, і трэйцяга дня мае ўскрэснуць"».

И вспомнили они слова Его;
 
І яны ўспомнелі словы Ягоныя;

и, возвратившись от гроба, возвестили всё это одиннадцати и всем прочим.
 
І, зьвярнуўшыся ад гробу, асьветчылі праз усё гэта адзінанцацём а ўсім засталым.

То были Магдалина Мария, и Иоанна, и Мария, мать Иакова, и другие с ними, которые сказали о сём Апостолам.
 
Былі ж Марыя Магдалена а Яана а Марыя Якавава а іншыя зь імі, што паведалі ўсе гэта апосталам.

И показались им слова их пустыми, и не поверили им.
 
І здаліся словы тыя ў вачох іхных неразумнымі, і не паверылі ім.

Но Пётр, встав, побежал ко гробу и, наклонившись, увидел только пелены лежащие, и пошёл назад, дивясь сам в себе происшедшему.
 
Але Пётра, устаўшы, пабег да гробу і, нахінуўшыся, бача, што палатно толькі там ляжыць, і пайяюў дамоў, дзівуючыся з таго, што сталася.

В тот же день двое из них шли в селение, отстоящее стадий на шестьдесят от Иерусалима, называемое Эммаус;
 
І вось, таго самага дня двух ізь іх падарожжавалі да сяла, званага Эммаус, што шасьцьдзясят стадаў ад Ерузаліму;

и разговаривали между собою о всех сих событиях.
 
І мужавалі мяжсобку праз усі здарэньні.

И когда они разговаривали и рассуждали между собою, и Сам Иисус, приблизившись, пошёл с ними.
 
І сталася, як яны мужавалі а разважалі, што Ісус Сам, дабліжыўшыся, ішоў зь імі.

Но глаза их были удержаны, так что они не узнали Его.
 
Але вочы іхныя былі дзяржаныя так, каб не пазналі Яго.

Он же сказал им: о чём это вы, идя, рассуждаете между собою, и отчего вы печальны?
 
Ён жа сказаў ім: «Што за гаворка ў вас, ідучы, і чаму вы смутныя?»

Один из них, именем Клеопа, сказал Ему в ответ: неужели Ты один из пришедших в Иерусалим не знаешь о происшедшем в нём в эти дни?
 
І адзін, імям Клеопа, сказаў Яму: «Ты адзін із даведаньнікаў у Ерузаліме і ня ведаеш, што сталася ў ім гэтых дзён?»

И сказал им: о чём? Они сказали Ему: что было с Иисусом Назарянином, Который был пророк, сильный в деле и слове пред Богом и всем народом;
 
А Ён сказаў ім: «Што?» І яны сказалі Яму: «Празь Ісуса Назарэцяніна, Каторы быў прарока, магучы ў вучынку і ў слове перад Богам і ўсім людам;

как предали Его первосвященники и начальники наши для осуждения на смерть и распяли Его.
 
І як найвышшыя сьвятары а нашы старцы выдалі Яго на засуджэньне на сьмерць, і ўкрыжавалі Яго.

А мы надеялись было, что Он есть Тот, Который должен избавить Израиля; но со всем тем, уже третий день ныне, как это произошло.
 
А мы спадзяваліся, што Ён меў адкупіць Ізраеля; але цяпер з усім гэтым сядні трэйці дзень, як гэта сталася.

Но и некоторые женщины из наших изумили нас: они были рано у гроба
 
І некатрыя жанкі з памеж нас зумелі нас: будучы вельмі рана ў гробе,

и не нашли тела Его и, придя, сказывали, что они видели и явление Ангелов, которые говорят, что Он жив.
 
І, не знайшоўшы цела Ягонага, прышлі, кажучы, што яны таксама відзелі відзень ангілаў, каторыя кажуць, што Ён жывы.

И пошли некоторые из наших ко гробу и нашли так, как и женщины говорили, но Его не видели.
 
І пайшлі некатрыя з нас да гробу, і знайшлі яго так, як жанкі казалі, але Яго ня бачылі».

Тогда Он сказал им: о, несмысленные и медлительные сердцем, чтобы веровать всему, что предсказывали пророки!
 
І сказаў ім: «О неразумныя і лентага сэрца, каб паверыць усяму, што казалі прарокі!

Не так ли надлежало пострадать Христу и войти в славу Свою?
 
Ці не належыла Хрысту цярпець усяго гэтага і ўвыйсьці ў славу?»

И, начав от Моисея, из всех пророков изъяснял им сказанное о Нём во всём Писании.
 
І, пачуўшы ад Масея а ад усіх прарокаў, выкладаў ім у вусіх тых Пісьмах тое, што датыкалася Яго Самога.

И приблизились они к тому селению, в которое шли; и Он показывал им вид, что хочет идти далее.
 
І дабліжыліся яны да сяла, да каторага йшлі, і Ён выглядаў, быццам хоча йсьці далей.

Но они удерживали Его, говоря: останься с нами, потому что день уже склонился к вечеру. И Он вошёл и остался с ними.
 
Але яны прынукалі Яго, кажучы: «Застанься з намі, бо дзень ужо сьхінуўся да вечара». І Ён увыйшоў, каб застацца зь імі.

И когда Он возлежал с ними, то, взяв хлеб, благословил, преломил и подал им.
 
І сталася, як Ён узьляжаў зь імі: узяўшы хлеб, дабраславіў і, паламіўшы, даў яго ім.

Тогда открылись у них глаза, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
 
І вочы іхныя адчыніліся, і яны пазналі Яго. Але Ён стаў нявідомы ім.

И они сказали друг другу: не горело ли в нас сердце наше, когда Он говорил нам на дороге и когда изъяснял нам Писание?
 
І яны сказалі адзін аднаму: «Ці не гарэла ў нас сэрца нашае, як Ён казаў нам у дарозе, і як адкрываў Пісьмы нам?»

И, встав в тот же час, возвратились в Иерусалим и нашли вместе одиннадцать Апостолов и бывших с ними,
 
І, устаўшы тае самае гадзіны, зьвярнуліся да Ерузаліму, і знайшлі адзінанцацёх, што былі зьбершыся, і тых, што былі зь імі,

которые говорили, что Господь истинно воскрес и явился Симону.
 
Каторыя казалі: «Спадар запраўды ўскрэс і зьявіўся Сымону».

И они рассказывали о происшедшем на пути, и как Он был узнан ими в преломлении хлеба.
 
І яны павядалі, што сталася ў дарозе, і як яны пазналі Яго ў ламеньню хлеба.

Когда они говорили о сём, Сам Иисус стал посреди них и сказал им: мир вам.
 
І, як яны гукалі гэта, Ён Сам стаў сярод іх і кажа: «Супакой вам!»

Они, смутившись и испугавшись, подумали, что видят духа.
 
Але яны, заклапаціўшыся а спалохаўшыся, падумалі, што бачаць духа.

Но Он сказал им: что смущаетесь, и для чего такие мысли входят в сердца ваши?
 
І сказаў Ён ім: «Чаго засмуціліся і чаму думкі паўстаюць у сэрцах вашых?

Посмотрите на руки Мои и на ноги Мои; это Я Сам; осяжите Меня и рассмотрите; ибо дух плоти и костей не имеет, как видите у Меня.
 
Во рукі Мае і ногі Мае, што гэта Я Сам. Дакраніцеся да Мяне й бачча, бо дух ня мае цела й косьцяў, як бачыце ў Мяне».

И, сказав это, показал им руки и ноги.
 
І сказаўшы гэта, паказаў ім рукі й ногі Свае.

Когда же они от радости ещё не верили и дивились, Он сказал им: есть ли у вас здесь какая пища?
 
Як жа яны яшчэ з радасьці ня верылі і былі зьдзіваваўшыся, Ён сказаў ім: «Маеце што тут есьці?».

Они подали Ему часть печёной рыбы и сотового мёда.
 
І далі яму часьць печанае рыбы й мядовае наўзы.

И, взяв, ел пред ними.
 
І, узяўшы, еў перад імі.

И сказал им: вот то, о чём Я вам говорил, ещё быв с вами, что надлежит исполниться всему, написанному о Мне в законе Моисеевом и в пророках и псалмах.
 
І сказаў ім: «Гэта словы, што Я казаў вам, як яшчэ быў з вамі, што належа выпаўніцца ўсяму, напісанаму празь Мяне ў Законе Маееявым а ў прароках а ў псальмах».

Тогда отверз им ум к уразумению Писаний.
 
Тады адчыніў ім розум разумець Пісьмы.

И сказал им: так написано, и так надлежало пострадать Христу, и воскреснуть из мёртвых в третий день,
 
І сказаў ім: «Гэтак напісана, і гэтак належыла Хрысту цярпець, і ўскрэснуць ізь мертвых на трэйці дзень,

и проповедану быть во имя Его покаянию и прощению грехов во всех народах, начиная с Иерусалима.
 
І быць абяшчанай у імя Ягонае каяце на дараваньне грахоў у вусіх народах, пачынаючы зь Ерузаліму.

Вы же свидетели сему.
 
Вы ж сьветкі гэтага.

И Я пошлю обетование Отца Моего на вас; вы же оставайтесь в городе Иерусалиме, доколе не облечётесь силою свыше.
 
І вось, Я пашлю абятніцу Айца Свайго на вас, але вы заставайцеся ў месьце, пакуль не ахініцеся сілаю з вышы».

И вывел их вон из города до Вифании и, подняв руки Свои, благословил их.
 
І вывеў іх вонкі аж да Віфані, і, падняўшы рукі Свае, дабраславіў іх.

И, когда благословлял их, стал отдаляться от них и возноситься на небо.
 
І сталася, як дабраславіў іх, што адлучаўся ад іх і ўзносіўся на неба.

Они поклонились Ему и возвратились в Иерусалим с великою радостью.
 
А яны, пакланіўшыся Яму, зьвярнуліся да Ерузаліму зь вялікай радасьцяй.

И пребывали всегда в храме, прославляя и благословляя Бога. Аминь.
 
І кажначасна былі ў сьвятыні, хвалячы а дабраславячы Бога.

Примечания:

 
Синодальный перевод
49 облечетесь — буквально: оденетесь; получите, обретёте.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.