От Луки 24 глава

Евангелие от Луки
Синодальный перевод → Пераклад праваслаўнай царквы

 
 

В первый же день недели, очень рано, неся приготовленные ароматы, пришли они ко гробу, и вместе с ними некоторые другие;
 
А ў першы дзень тыдня, вельмі рана, несучы́ падрыхтава́ныя духмя́насці, яны прыйшлí да магілы, і іншыя з імі;

но нашли камень отваленным от гроба.
 
але знайшлі, што ка́мень адва́лены ад магілы,

И, войдя, не нашли тела Господа Иисуса.
 
і, увайшо́ўшы, не знайшлі це́ла Госпада Іісуса.

Когда же недоумевали они о сём, вдруг предстали перед ними два мужа в одеждах блистающих.
 
І ста́лася: калі яны былí ў недаўме́нні ад гэтага, вось з’явіліся перад імі два мужы́ ў бліску́чым адзе́нні.

И когда они были в страхе и наклонили лица свои к земле, сказали им: что вы ищете живого между мёртвыми?
 
Калі ж яны спалохаліся і схілíлі тва́ры да зямлі, тыя сказалі ім: што́ вы шука́еце жывога сярод мёртвых?

Его нет здесь: Он воскрес; вспомните, как Он говорил вам, когда был ещё в Галилее,
 
Яго няма тут, Ён уваскрэс; успо́мніце, як Ён гаварыў вам, калі быў яшчэ ў Галіле́і,

сказывая, что Сыну Человеческому надлежит быть предану в руки человеков грешников, и быть распяту, и в третий день воскреснуть.
 
ка́жучы, што Сын Чалавечы ма́е быць адда́дзены ў ру́кі людзей грэшных, і быць распя́ты, і на трэці дзень ўваскрэ́снуць.

И вспомнили они слова Его;
 
І ўспомнілі яны словы Яго,

и, возвратившись от гроба, возвестили всё это одиннадцати и всем прочим.
 
і, вярну́ўшыся ад магілы, паве́дамілі ўсё гэта адзіна́ццаці і ўсім іншым.

То были Магдалина Мария, и Иоанна, и Мария, мать Иакова, и другие с ними, которые сказали о сём Апостолам.
 
Былí ж гэта Магдалíна Марыя, і Іаанна, і Марыя, маці Іакава, і іншыя з імі, якія сказалі пра гэта Апосталам.

И показались им слова их пустыми, и не поверили им.
 
І здалíся ім пусты́мі сло́вы гэтыя, і не паве́рылі ім.

Но Пётр, встав, побежал ко гробу и, наклонившись, увидел только пелены лежащие, и пошёл назад, дивясь сам в себе происшедшему.
 
Але Пётр, устаўшы, пабег да магілы і, нахілíўшыся, убачыў, што толькі пало́тны ляжаць; і пайшоў назад, здзіўля́ючыся ў сабе таму, што адбыло́ся.

В тот же день двое из них шли в селение, отстоящее стадий на шестьдесят от Иерусалима, называемое Эммаус;
 
І вось двое з іх у той жа дзень ішлі ў пасе́лішча, якое знахо́дзілася ста́дыях у шасцíдзесяці ад Іерусаліма і называ́лася Эмау́с;

и разговаривали между собою о всех сих событиях.
 
і яны размаўля́лі між сабою пра ўсё тое, што адбылося.

И когда они разговаривали и рассуждали между собою, и Сам Иисус, приблизившись, пошёл с ними.
 
І ста́лася: калі яны размаўлялі і разважа́лі, Сам Іісус, наблíзіўшыся, пайшоў з імі,

Но глаза их были удержаны, так что они не узнали Его.
 
але вочы іх былí стры́маны, так што яны не пазналі Яго.

Он же сказал им: о чём это вы, идя, рассуждаете между собою, и отчего вы печальны?
 
Ён жа сказаў ім: пра што гэта вы, ідучы́, разважа́еце між сабою і чаму такія засму́чаныя?

Один из них, именем Клеопа, сказал Ему в ответ: неужели Ты один из пришедших в Иерусалим не знаешь о происшедшем в нём в эти дни?
 
У адказ адзін, імя́ якога Клео́па, сказаў Яму: Ты адзíны з падаро́жных у Іерусаліме не ведаеш пра тое, што адбыло́ся ў ім у гэтыя дні?

И сказал им: о чём? Они сказали Ему: что было с Иисусом Назарянином, Который был пророк, сильный в деле и слове пред Богом и всем народом;
 
І сказаў ім: пра што́ Яны ж сказалі Яму: пра тое, што адбыло́ся з Іісусам Назаранíнам, Які быў прарок, моцны ў справе і слове перад Богам і ўсім народам,

как предали Его первосвященники и начальники наши для осуждения на смерть и распяли Его.
 
і як вы́далі Яго першасвятары́ і начальнікі нашы для асуджэ́ння на смерць і распя́лі Яго;

А мы надеялись было, что Он есть Тот, Который должен избавить Израиля; но со всем тем, уже третий день ныне, как это произошло.
 
а мы спадзява́ліся, што Ён Той, Хто павíнен вы́бавіць Ізра́іля, але пры ўсім гэтым, сёння трэці дзень, як гэта ста́лася;

Но и некоторые женщины из наших изумили нас: они были рано у гроба
 
але і некаторыя жанчыны з нашых ура́зілі нас: пабыва́ўшы ра́на каля магілы

и не нашли тела Его и, придя, сказывали, что они видели и явление Ангелов, которые говорят, что Он жив.
 
і не знайшо́ўшы це́ла Яго, яны прыйшлі і казалі, што бачылі і яўле́нне Ангелаў, якія кажуць, што Ён жывы́;

И пошли некоторые из наших ко гробу и нашли так, как и женщины говорили, но Его не видели.
 
і пайшлі некаторыя з нашых да магілы і знайшлі ўсё так, як і жанчыны сказалі, але Яго не бачылі.

Тогда Он сказал им: о, несмысленные и медлительные сердцем, чтобы веровать всему, что предсказывали пророки!
 
І Ён сказаў ім: о, неразва́жлівыя і мару́длівыя сэ́рцам, каб верыць усяму, што гаварылі прарокі!

Не так ли надлежало пострадать Христу и войти в славу Свою?
 
ці не так нале́жала адпаку́таваць Хрысту і ўвайсці ў славу Сваю?

И, начав от Моисея, из всех пророков изъяснял им сказанное о Нём во всём Писании.
 
І, пачаўшы ад Маісея і ад прарокаў, тлума́чыў ім ва ўсім Пісанні тое, што ска́зана пра Яго.

И приблизились они к тому селению, в которое шли; и Он показывал им вид, что хочет идти далее.
 
І наблíзіліся яны да пасе́лішча, у якое ішлі; і Ён рабіў вы́гляд, што пойдзе дале́й;

Но они удерживали Его, говоря: останься с нами, потому что день уже склонился к вечеру. И Он вошёл и остался с ними.
 
а яны затры́млівалі Яго, ка́жучы: заста́нься з намі, бо вечарэ́е і дзень на зыхо́дзе. І Ён увайшоў, каб застацца з імі.

И когда Он возлежал с ними, то, взяв хлеб, благословил, преломил и подал им.
 
І ста́лася: калі Ён узляжа́ў з імі, то, узяўшы хлеб, благаславíў і, пераламíўшы, даваў ім.

Тогда открылись у них глаза, и они узнали Его. Но Он стал невидим для них.
 
І адкры́ліся ў іх вочы, і яны пазна́лі Яго, ды Ён стаў няба́чны для іх.

И они сказали друг другу: не горело ли в нас сердце наше, когда Он говорил нам на дороге и когда изъяснял нам Писание?
 
І сказалі яны адзін аднаму: хіба́ не гарэ́ла наша сэрца ў нас, калі гаварыў Ён з намі па дарозе і калі тлума́чыў нам Пісанне?

И, встав в тот же час, возвратились в Иерусалим и нашли вместе одиннадцать Апостолов и бывших с ними,
 
І, уста́ўшы ў той жа час, яны вярну́ліся ў Іерусалім і знайшлí сабра́ных разам адзіна́ццаць і тых, што былí з імі,

которые говорили, что Господь истинно воскрес и явился Симону.
 
якія гаварылі, што Гасподзь сапраўды́ ўваскрэ́с і явíўся Сíману.

И они рассказывали о происшедшем на пути, и как Он был узнан ими в преломлении хлеба.
 
А яны расказвалі, што́ было́ ў дарозе і як яны пазна́лі Яго пры пераламле́нні хле́ба.

Когда они говорили о сём, Сам Иисус стал посреди них и сказал им: мир вам.
 
Калі ж яны гаварылі пра гэта, Сам Іісус стаў пасяро́д іх і сказаў: мір вам.

Они, смутившись и испугавшись, подумали, что видят духа.
 
Яны ж, суме́ўшыся і спало́хаўшыся, думалі, што бачаць духа;

Но Он сказал им: что смущаетесь, и для чего такие мысли входят в сердца ваши?
 
а Ён сказаў ім: чаго вы збянтэ́жаныя і чаму сумне́нні ўвахо́дзяць у сэ́рцы вашы?

Посмотрите на руки Мои и на ноги Мои; это Я Сам; осяжите Меня и рассмотрите; ибо дух плоти и костей не имеет, как видите у Меня.
 
паглядзíце на рукі Мае́ і на ногі Мае́: гэта Я Сам; дакранíцеся да Мяне і паглядзíце: дух не ма́е пло́ці і касце́й, што, як бачыце, Я ма́ю.

И, сказав это, показал им руки и ноги.
 
І, сказаўшы гэта, паказаў ім ру́кі і ногі.

Когда же они от радости ещё не верили и дивились, Он сказал им: есть ли у вас здесь какая пища?
 
Калі ж яны яшчэ не верылі ад радасці і здзіўля́ліся, Ён сказаў ім: ці ёсць у вас тут якая ежа?

Они подали Ему часть печёной рыбы и сотового мёда.
 
Яны ж падалí Яму кавалак пе́чанай рыбы і мёду ў сотах.

И, взяв, ел пред ними.
 
І, узяўшы, Ён перад імі з’еў

И сказал им: вот то, о чём Я вам говорил, ещё быв с вами, что надлежит исполниться всему, написанному о Мне в законе Моисеевом и в пророках и псалмах.
 
і сказаў ім: вось словы, якія Я гаварыў вам, калі яшчэ быў з вамі, што павінна здзе́йсніцца ўсё, напíсанае ў законе Маісеевым і ў прарокаў, і ў псалма́х пра Мяне.

Тогда отверз им ум к уразумению Писаний.
 
Тады Ён адкрыў ім розум для разуме́ння Пісанняў

И сказал им: так написано, и так надлежало пострадать Христу, и воскреснуть из мёртвых в третий день,
 
і сказаў ім: так напíсана і так нале́жала адпаку́таваць Хрысту і ўваскрэ́снуць з мёртвых на трэці дзень,

и проповедану быть во имя Его покаянию и прощению грехов во всех народах, начиная с Иерусалима.
 
і каб было прапаве́дана ў імя́ Яго пакая́нне і адпушчэ́нне грахоў ва ўсіх народах, пачына́ючы з Іерусаліма;

Вы же свидетели сему.
 
вы ж све́дкі гэтага;

И Я пошлю обетование Отца Моего на вас; вы же оставайтесь в городе Иерусалиме, доколе не облечётесь силою свыше.
 
і вось Я пашлю́ абяца́нае Айцом Маім на вас; а вы застава́йцеся ў горадзе Іерусаліме, пакуль не апра́нецеся сілаю з вышынí.

И вывел их вон из города до Вифании и, подняв руки Свои, благословил их.
 
І Ён вы́веў іх да Віфа́ніі і, узня́ўшы ру́кі Свае, благаславíў іх.

И, когда благословлял их, стал отдаляться от них и возноситься на небо.
 
І ста́лася: калі Ён благаслаўля́ў іх, то пачаў аддаля́цца ад іх і ўзно́сіцца на неба.

Они поклонились Ему и возвратились в Иерусалим с великою радостью.
 
І яны пакланíліся Яму і вярну́ліся ў Іерусалім з радасцю вялікаю,

И пребывали всегда в храме, прославляя и благословляя Бога. Аминь.
 
і былí заўсёды ў храме, хва́лячы і благаслаўля́ючы Бога. Амінь.

Примечания:

 
Синодальный перевод
49 облечетесь — буквально: оденетесь; получите, обретёте.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.