Вихід 17 глава

Друга книга Мойсеєва: Вихід
Переклад Куліша та Пулюя → Синодальный перевод (СВ)

І мандрувала вся громада Ізраїльська із Син степу, переходами, по слову Господньому. І втаборились у Рефидимі; і не було води пити людям.

И двинулось всё общество сынов Израилевых из пустыни Син в путь свой, по повелению Господа; и расположилось станом в Рефидиме, и не было воды пить народу.

І сварились люде з Мойсейом, і гукали: Дай нам пити! І рече Мойсей їм: Чого сваритесь зомною? Про що спокушуєте Господа?

И укорял народ Моисея, и говорили: «Дайте нам воды пить». И сказал им Моисей: «Что вы укоряете меня? Что искушаете Господа?»

І були там люде жадні води, і нарекали на Мойсея кажучи: Про що се ти вивів нас із Египту, щоб уморити нас, і дїти наші, і скот наш жадою?

И жаждал там народ воды, и роптал народ на Моисея, говоря: «Зачем ты вывел нас из Египта? Уморить жаждою нас, и детей наших, и стада наши?»

І заголосив Мойсей до Господа кажучи: Що маю дїяти з людьми моїми? Ще трохи, та й побють мене каміннєм.

Моисей возопил к Господу и сказал: «Что мне делать с народом этим? Еще немного — и побьют меня камнями».

І рече Господь Мойсейові: Пройди поперід людей, та возьми з собою старших мужів громадських Ізраїльських; і палицю твою, що нею вдарив єси по ріцї, візьми в руку твою, та й ійди.

И сказал Господь Моисею: «Пройди перед народом, и возьми с собою некоторых из старейшин израильских, и посох твой, которым ты ударил по воде, возьми в руку свою, и пойди.

Се я стану перед тобою там, на скелї в Горебі; і вдариш ти по скелї, і рине з її вода, щоб напились люде. І вчинив так Мойсей перед віччу в старших мужів громадських Ізраїльських.

Вот, Я стану перед тобою там, на скале в Хориве, и ты ударишь в скалу, и пойдет из нее вода, и будет пить народ». И сделал так Моисей на глазах старейшин израильских.

І проложив прізвище врочищу тому: Маса і Мерива задля сварки між синами Ізрайлевими і задля того, що спокушували Бога мовляючи: Чи Господь є між нами, чи нема?

И дал месту тому имя Масса и Мерива, по причине укорения сынов Израилевых и потому, что они искушали Господа, говоря: «Есть ли Господь среди нас или нет?»

І прийшов Амалек, і бив на Ізраїля в Рефидимі.

И пришли амаликитяне и воевали с израильтянами в Рефидиме.

І рече Мойсей Йосуї: Навибірай нам людей та йди битись із Амалеком; завтра се я стану на шоломенї ховма і жезло Боже в руцї моїй.

Моисей сказал Иисусу: «Выбери нам мужей и пойди сразись с амаликитянами; завтра я стану на вершине холма, и посох Божий будет в руке моей».

І вчинив Йосуа так, як повелїв йому Мойсей; почав битись із Амалеком. А Мойсей, Арон та Гур зійшли на шоломє ховма.

И сделал Иисус, как сказал ему Моисей, и пошел сразиться с амаликитянами; а Моисей, и Аарон, и Ор взошли на вершину холма.

І сталось, що як піднімав Мойсей руцї, дак брали гору Ізраілитяне, а як попускав Мойсей руцї свої, дак брав гору Амалек.

И когда Моисей поднимал руки свои, одолевал Израиль, а когда опускал руки свои, одолевал Амалик.

Та стали важкі руки Мойсея. Тодї взяли вони каменя, та й підложили під його, і седїв на йому; Арон же та Гур стали піддержувати руцї його, один з одного боку, другий з другого, і піддержувано руцї його до заходу соньця.

Но руки Моисея отяжелели, и тогда взяли камень и подложили под него, и он сел на него, Аарон же и Ор поддерживали руки его — один с одной, а другой с другой стороны. И были руки его подняты до захода солнца.

І повалив Йосуа Амалека й людей його мечовим лезвом.

И низложил Иисус Амалика и народ его острием меча.

І рече Господь Мойсейові: Впиши се на спомин у книзї, та передай се слухам Йосуєвим, що зотру до щаду й память Амалекову спід небес.

И сказал Господь Моисею: «Напиши это для памяти в книгу и внуши Иисусу, что Я совершенно изглажу память об амаликитянах из поднебесной».

І поставив Мойсей жертівника і дав йому імя Єгова-Нїссі.

И устроил Моисей жертвенник Господу, и нарек ему имя «Господь — знамя мое».

Каже бо: Рука на престолї Господа: війна у Господа проти Амалека з роду в рід.

«Ибо, — сказал он, — рука на престоле Господа: брань у Господа против Амалика из рода в род».

« 16 глава 18 глава »