Євреїв 11 глава

Послання до євреїв
Переклад Огієнка → Еврейский Новый Завет

 
 

А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.
 
Доверие [Богу] — это уверенность в том, на что мы надеемся, убеждённость в том, чего мы не видим.

Бо нею засвідчені ста́рші були́.
 
Именно по этой причине Писание засвидетельствовало о заслугах людей древности.

Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.
 
Благодаря доверию [Богу], мы понимаем, что вселенная была сотворена словом, произнесённым Богом, так что видимое не произошло из уже существующего.

Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.
 
Благодаря доверию [Богу], Авель принёс лучшую жертву, нежели Каин; потому он был сочтён праведным, и Бог, на основании его даров, указал ему на это. Благодаря своему доверию, он, будучи мёртвым, по-прежнему говорит.

Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.
 
Благодаря доверию [Богу], Енох был взят из жизни, не увидев смерти: "И не стало его — взял его Бог", поскольку о нём было засвидетельствовано, что он, до того, как был взят, угодил Богу.

Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.
 
А без доверия угодить Богу невозможно, поскольку всякий приходящий к Нему должен верить, что Он существует и вознаграждает ищущих Его.

Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.
 
Благодаря доверию [Богу], Ной, получив откровение о том, что ещё не было видимым, исполнился святым страхом и построил ковчег, чтобы спасти своих домашних. Подобным доверием, он осудил весь мир и обрёл праведность, проистекающую из доверия.

Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
 
Благодаря доверию [Богу], Авраам повиновался, когда был призван выйти в то место, которое Бог даст ему во владение; и он вышел, не зная, куда идёт.

Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,
 
Благодаря доверию, он жил в Земле обетованной как временный поселенец, словно она ему не принадлежала, разместившись в шатрах с Исааком и Иаковом, которые вместе с ним должны были получить обещанное.

бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.
 
Ибо он ожидал город, имеющий вечное основание, архитектором и строителем которого является Бог.

Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.
 
Благодаря доверию [Богу], он получил силу иметь потомство, хотя по возрасту и он, и Сарра были неспособны на это; поскольку он почитал Того, Кто дал обещание, заслуживающее доверие.

Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.
 
Потому один человек, который был практически мёртв, оставил после себя потомков многочисленных, словно звёзды небесные, неисчислимых, словно песок на морском берегу.

Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.
 
Все эти люди не утратили доверия до самой смерти, так и не получив обещанного. Они видели и радовались этому издали, осознавая, что они всего лишь пришельцы и временные поселенцы на земле.

Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.
 
Люди же, когда говорят подобное, хотят показать этим, что ищут отечества.

І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.
 
И если бы они постоянно вспоминали то [отечество], которое покинули, у них была бы возможность вернуться;

Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.
 
но, на самом деле, они стремились обрести лучшее отечество, небесное. Вот почему Бог не стыдится называться их Богом, поскольку Он приготовил для них город.

Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,
 
Благодаря доверию [Богу], Авраам, подвергнувшись испытанию, принёс в жертву Иицхака. Он, получивший обещание, отдал своего единственного сына.

що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.
 
Он, кому было сказано: "В Исааке будет то, что назовётся твоим 'семенем"',

Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.
 
так как пришёл к выводу, что Бог и мёртвых может воскрешать! И, говоря образно, так он и получил его.

Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.
 
Благодаря доверию [Богу], Исаак, благословляя Иакова и Исава, возвестил о событиях, которые произойдут в будущем.

Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“
 
Благодаря доверию [Богу], Иаков, умирая, благословил каждого из сыновей Иосифа и при этом поклонился в молитве, опираясь на свой посох.

Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.
 
Благодаря доверию [Богу], Иосиф, в конце своей жизни, напоминал об Исходе народа Израиля и дал указания относительно своих останков.

Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.
 
Благодаря доверию [Богу], родители Моисея прятали его в течение трёх месяцев после его рождения, так как видели, что он необычайно красив, и не опасались указа царя.

Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.
 
Благодаря доверию [Богу], Моисей, когда вырос, отказался, чтобы его называли сыном дочери фараона.

Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.
 
Он предпочёл страдания вместе с Божьим народом преходящим греховным наслаждениям.

Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.
 
Жестокое обращение, которому он подвергся ради Мессии, он счёл большим богатством для себя, чем египетские сокровища, поскольку устремил свой взор на вознаграждение.

Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.
 
Благодаря доверию [Богу], он покинул Египет, не боясь царского гнева, и был твёрд, так как видел невидимое.

Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.
 
Благодаря доверию [Богу], он исполнил все предписания, относящиеся к Пасхе, в том числе о помазании кровью, чтобы Поражающий первенцев не тронул первенцев Израиля.

Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.
 
Благодаря доверию [Богу], они перешли Красное море, как по суше; когда же египтяне захотели сделать то же самое, море поглотило их.

Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.
 
Благодаря доверию [Богу], пали стены Иерихона, после того, как их обходили в течение семи дней.

Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.
 
Благодаря доверию [Богу], блудница Раав приняла соглядатаев и по этой причине не погибла вместе с непокорными.

І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуі́ла та про пророків,
 
Что же ещё мне сказать? Мне не хватит времени, чтобы рассказать о Гедеоне, Вараке, Самсоне, Иеффае, Давиде, Самуиле и о пророках;

що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,
 
которые, благодаря доверию, покоряли царства, творили праведность, получали обещанное, закрывали пасть львам,

силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;
 
угашали силу огня, избегали острия меча, слабость превращали в силу, крепли в битвах и обращали в бегство чужеземные армии.

жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;
 
Женщины получали своих умерших воскресшими; иные подвергались пыткам и были забиты до смерти, отказавшись от выкупа, чтобы обрести лучшее воскресение.

а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.
 
Другие терпели насмешки и побои, затем оковы и заточение.

Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.
 
Их побивали камнями, распиливали надвое, умерщвляли мечом; они скитались в одежде из овчины и козьей шкуры, в нужде, будучи преследуемы и терпя жестокое обращение,

Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.
 
странствуя по пустыням и горам, живя в пещерах и ямах! И весь мир был недостоин их!

І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,
 
О заслугах всех этих [людей] засвидетельствовано потому что они доверяли [Богу]. Тем не менее, они не получили обещанного,

бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали.
 
так как Бог предусмотрел нечто лучшее, относящееся и к нам, чтобы только вместе с нами они смогли достигнуть цели.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.