Євреїв 11 глава

Послання до євреїв
Переклад Огієнка → Открытый перевод

А віра — то підста́ва споді́ваного, доказ неба́ченого.

Вера — это уверенность в том, чего мы с надеждой ожидаем, подтверждение того, чего мы не видим.

Бо нею засвідчені ста́рші були́.

Через нее же получили доброе свидетельство наши предки.

Вірою ми розуміємо, що віки́ Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме.

Верою мы постигаем, что миры созданы словом Божиим, так что из невидимого возникло видимое.

Вірою Авель приніс Богові жертву кращу, як Ка́їн; нею засвідчений був, що він праведний, як Бог сві́дчив про да́ри його; нею, і вмерши, він ще промовляє.

Верой Aвель принес Богу жертву лучшую, нежели Каин. Верою он получил подтверждение своей праведности, когда Бог засвидетельствовал принесенную им жертву. Вера эта по-прежнему говорит к нам, хотя его самого уже нет в живых.

Вірою Ено́х був перене́сений на небо, щоб не бачити смерти; і його не знайшли, бо Бог переніс його. Бо раніш, як його перенесено, він був засвідчений, що „Богові він догоди́в“.

Благодаря вере Енох был взят из этого мира, не увидев смерти. Его нигде не могли найти, потому что Бог взял его. Но до того, как был взят из этого мира, он получил подтверждение, что смог угодить Богу.

Догоди́ти ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду.

А без веры угодить Богу невозможно; ибо надобно, чтобы приходящий к Богу веровал, что Он есть и ищущим Его воздает.

Вірою Ной, як дістав об'я́влення про те, чого́ ще не бачив, побоявшись, зробив ковчега, щоб дім свій спасти́; нею світ засудив він, і став спадкоє́мцем праведности, що з віри вона.

Верою Ной получил откровение о том, что ещё не было видно, и, благоговея, построил ковчег для спасения дома своего; Своей верой он осудил мир и стал наследником праведности, которая приходит через веру.

Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.

Верой Авраам, призванный идти туда, где ему было уготовано наследство, подчинился и пошел, сам не зная, куда идет.

Вірою він перебува́в на Землі Обі́цяній, як на чужій, і проживав у наме́тах з Іса́ком та Яковом, співспадкоє́мцями тієї ж обі́тниці,

Верою он поселился пришельцем в обещанной ему земле, как чужой, живя в шатрах, с Исааком и Иаковом, сонаследниками того же обещания.

бо чекав він міста, що має підва́лини, що Бог його будівни́чий та творе́ць.

потому что он ожидал города, стоящего на прочных основаниях, архитектор и строитель которого сам Бог.

Вірою й Са́ра сама дістала силу прийняти насіння, і породила понад час свого віку, бо вірним вважала Того, Хто обі́тницю дав.

Верой и сама Сарра, несмотря на то, что была бесплодна, смогла зачать ребенка в столь преклонном возрасте, считая верным Обещавшего ей,

Тому́ й від одно́го, та ще змертвілого, народилось так багато, як зо́рі небесні й пісок незчисле́нний край моря.

И так, от одного человека, тело которого уже почти омертвело, родилось потомство столь же бесчисленное, как звезды в небе и песок на морском берегу.

Усі вони повмирали за вірою, не оде́ржавши обі́тниць, але зда́лека бачили їх, і повітали, і ві́рували в них, та визнавали, що „вони на землі чужани́ці й прихо́дьки“.

Все они умерли с верой, хотя и не получили обещанного. Но они видели обещанное далеко впереди себя и приветствовали его, признавая себя не более чем чужаками и странниками на этой земле.

Бо ті, що говорять таке, виявляють, що шукають ба́тьківщини.

Те, кто так говорят, показывают тем самым, что ищут свою родину.

І коли б вони пам'ятали ту, що вийшли з неї, то мали б час повернутись.

Если бы они вспоминали лишь ту страну, которую им пришлось покинуть, то у них было время в нее и вернуться.

Та бажають вони тепер кращої, цебто небесної, тому́ й Бог не соро́миться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготува́в їм місто.

Но на самом деле они стремятся к лучшему, то есть к небесному. Потому Бог не стыдится их, чтобы называть Себя их Богом. Он приготовил для них город.

Вірою Авраа́м, випробо́вуваний, привів на жертву Ісака, і, мавши обі́тницю, приніс одноро́дженого,

Верой Авраам, когда Бог испытывал его, принес Исаака в жертву. Имея обещание, он готов был принести в жертву своего единственного сына,

що йому було сказано: „В Ісакові буде насіння тобі“.

невзирая на то, что Бог сказал ему:«Через Исаака будут даны тебе потомки».

Бо він розумі́в, що Бог має силу й воскресити з мертвих, тому й одержав його на проо́браз.

Он считал, что Бог способен воскрешать даже из мертвых, откуда символически Бог и вернул Исаака.

Вірою в майбу́тнє поблагословив Іса́к Якова та Іса́ва.

Верой Исаак благословил Иакова и Исава ради будущего.

Вірою Яків, умираючи, поблагословив кожного сина Йо́сипового, і „схилився на верх свого́ жезла.“

Верой Иаков, находясь при смерти, благословил каждого из сыновей Иосифа и поклонился Богу, склонившись на свой посох.

Вірою Йо́сип, умираючи, згадав про ви́хід синів Ізра́їлевих та про кості свої запові́в.

Верой Иосиф в конце своей жизни говорил о выходе израильтян из Египта и распорядился о своих останках.

Вірою Мойсе́й, як родився, перехо́вувався батьками своїми три місяці, бо вони бачили, що гарне дитя, і не злякались нака́зу царе́вого.

Верой родители Моисея прятали его три месяца после того, как он родился, поскольку видели, что ребенок прекрасен и не испугались царского приказа.

Вірою Мойсе́й, коли виріс, відрікся зватися сином дочки́ фарао́нової.

Верою Моисей, став взрослым, отказался называться сыном дочери фараона,

Він хотів краще страждати з наро́дом Божим, аніж мати доча́сну гріховну потіху.

предпочтя страдать с народом Божиим, нежели иметь временное наслаждение грехом,

Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж ска́рби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду.

поношение Христово сочтя большим богатством, чем сокровища Египта, поскольку смотрел на уготованное воздаяние.

Вірою він покинув Єгипет, не злякавшися гніву царе́вого, бо він був непохитний, як той, хто Невиди́мого бачить.

Верою он покинул Египет, не устрашившись ярости царя, ибо он, видя Невидимого, оставался тверд.

Вірою справив він Пасху й покро́плення крови, щоб їх не торкнувся той, хто погубив первороджених.

Верою он совершил Пасху, окропив дверные косяки кровью, чтобы губитель первенцев не тронул израильтян.

Вірою вони перейшли Червоне море, немов суходо́лом, на що спокусившись єги́птяни, потопились.

Верой народ перешел Красное море, как по суше; когда же египтяне попытались сделать то же самое, они утонули.

Вірою впали єрихо́нські му́ри по семиденнім обхо́дженні їх.

Верой пали стены Иерихона после того, как израильтяне обходили город семь дней подряд.

Вірою блудни́ця Раха́в не згинула з невірними, коли з миром прийняла́ виві́дувачів.

Верою проститутка Раав, приютившая лазутчиков, не погибла вместе с непокорными.

І що ще скажу́? Бо не стане ча́су мені, щоб оповіда́ти про Гедео́на, Вара́ка, Самсо́на, Ефта́я, Дави́да й Самуі́ла та про пророків,

Есть ли нужда говорить больше? Мне не хватит времени рассказать о Гедеоне, Вараке, Самсоне, Иеффае, Давиде, Самуиле и пророках,

що вірою ца́рства побива́ли, правду чинили, оде́ржували обі́тниці, пащі левам загороджували,

которые верой покоряли царства, восстанавливали справедливость, получали обещанное, закрывали пасти львам,

силу огне́нну гасили, утікали від ві́стря меча, зміцнялись від слабости, хоробрі були́ на війні, оберта́ли в розтіч полки́ чужоземців;

гасили яростное пламя, спасались от острия меча, исцелялись от болезней, становились могучими в бою и обращали в бегство чужеземцев.

жінки діставали поме́рлих своїх із воскресі́ння; а інші бували скатовані, не прийнявши визво́лення, щоб отримати краще воскресі́ння;

К женщинам возвращались их умершие близкие, воскрешенные к жизни. Другие были замучены до смерти, отказавшись от предложенной им свободы. Они ожидали воскресения к лучшей жизни.

а інші дізнали наруги та рани, а також кайда́ни й в'язниці.

Другие же испытали на себе издевательства и побои, даже цепи и тюремные решетки.

Камінням побиті бува́ли, допитувані, перепи́лювані, умирали, зару́бані мече́м, тинялися в овечих та ко́зячих шкурах, збідовані, засумовані, витерпілі.

Их побивали камнями, распиливали на части, убивали мечами. Они скитались бездомные, одевались в овечьи и козьи шкуры, вели жизнь, полную лишений, гонений, страданий.

Ті, що світ не вартий був їх, тинялися по пустинях та го́рах, і по печерах та прова́ллях зе́мних.

Те, которых мир не был достоин, блуждали по пустыням, по горам, по пещерам и расселинам,

І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обі́тниці не прийняли́,

И все они, доказавшие свою веру, не получили обещанного,

бо Бог передбачив щось краще про нас, — щоб вони не без нас досконалість оде́ржали.

чтобы вместе с ними достигли совершенства и мы, поскольку и для нас Бог приготовил нечто лучшее.

« 10 глава 12 глава »