Євреїв 11 глава

Послання до євреїв
Українська Біблія. Турконяк → Открытый перевод

Віра є підставою для надії, те, що переконує про речі, недоступні для споглядання.

Вера — это уверенность в том, чего мы с надеждой ожидаем, подтверждение того, чего мы не видим.

Нею були засвідчені стародавні.

Через нее же получили доброе свидетельство наши предки.

Вірою розуміємо, що віки були створені Божим Словом, так що з невидимого постало видиме.

Верою мы постигаем, что миры созданы словом Божиим, так что из невидимого возникло видимое.

Вірою Авель приніс Богові кращу, ніж Каїн, жертву, якою засвідчено, що він праведний, бо про його дари засвідчив Бог; нею він і після смерті промовляє.

Верой Aвель принес Богу жертву лучшую, нежели Каин. Верою он получил подтверждение своей праведности, когда Бог засвидетельствовал принесенную им жертву. Вера эта по-прежнему говорит к нам, хотя его самого уже нет в живых.

Вірою Енох був перенесений, щоб не побачити смерті; і його не знайшли, тому що Бог його переніс. Адже перед перенесенням було засвідчено, що він догодив Богові.

Благодаря вере Енох был взят из этого мира, не увидев смерти. Его нигде не могли найти, потому что Бог взял его. Но до того, как был взят из этого мира, он получил подтверждение, что смог угодить Богу.

Без віри неможливо догодити Богові. Тим, які приходять до Бога, треба вірити, що Він є і що винагороджує тих, які Його шукають.

А без веры угодить Богу невозможно; ибо надобно, чтобы приходящий к Богу веровал, что Он есть и ищущим Его воздает.

Вірою Ной, одержавши об’явлення про те, чого ще не бачив, зі страхом зробив ковчег для спасіння свого дому, чим осудив увесь світ і став спадкоємцем тієї праведності, що походить з віри.

Верою Ной получил откровение о том, что ещё не было видно, и, благоговея, построил ковчег для спасения дома своего; Своей верой он осудил мир и стал наследником праведности, которая приходит через веру.

Вірою Авраам, коли був покликаний іти на місце, яке мав одержати в спадок, — послухався і пішов, не знаючи, куди йде.

Верой Авраам, призванный идти туда, где ему было уготовано наследство, подчинился и пошел, сам не зная, куда идет.

Вірою прибув до обіцяної землі, немов до чужої, оселившись у шатрах з Ісааком і Яковом — співспадкоємцями тієї самої обітниці,

Верою он поселился пришельцем в обещанной ему земле, как чужой, живя в шатрах, с Исааком и Иаковом, сонаследниками того же обещания.

тому що він очікував міста з підвалинами, творцем і будівничим якого є Бог.

потому что он ожидал города, стоящего на прочных основаниях, архитектор и строитель которого сам Бог.

Вірою ж і сама Сарра, будучи неплідною, дістала силу зачати і [народила], незважаючи на похилий вік, оскільки вважала вірним Того, Хто обіцяв.

Верой и сама Сарра, несмотря на то, что была бесплодна, смогла зачать ребенка в столь преклонном возрасте, считая верным Обещавшего ей,

І тому від одного — і до того ж завмерлого — народилося так багато, наче зірок на небі, наче незліченного піску край моря.

И так, от одного человека, тело которого уже почти омертвело, родилось потомство столь же бесчисленное, как звезды в небе и песок на морском берегу.

Усі вони повмирали у вірі, не одержавши обітниць, але здалека побачили їх і привітали, визнаючи, що вони є чужинцями і приходьками на землі.

Все они умерли с верой, хотя и не получили обещанного. Но они видели обещанное далеко впереди себя и приветствовали его, признавая себя не более чем чужаками и странниками на этой земле.

Адже ті, які так кажуть, визнають, що шукають батьківщини.

Те, кто так говорят, показывают тем самым, что ищут свою родину.

А якби пам’ятали ту батьківщину, звідки вийшли, то мали б нагоду повернутися.

Если бы они вспоминали лишь ту страну, которую им пришлось покинуть, то у них было время в нее и вернуться.

Нині ж кращої бажають, тобто небесної. Тому Бог не соромиться називати Себе їхнім Богом, адже Він приготував їм місто.

Но на самом деле они стремятся к лучшему, то есть к небесному. Потому Бог не стыдится их, чтобы называть Себя их Богом. Он приготовил для них город.

Авраам, будучи випробовуваний, вірою привів Ісаака і, маючи обітниці, приносив у жертву єдинородного сина;

Верой Авраам, когда Бог испытывал его, принес Исаака в жертву. Имея обещание, он готов был принести в жертву своего единственного сына,

йому було сказано, що в Ісаакові назветься твій нащадок.

невзирая на то, что Бог сказал ему:«Через Исаака будут даны тебе потомки».

Оскільки він зрозумів, що Бог має силу воскресити з мертвих, тому й одержав його як прообраз.

Он считал, что Бог способен воскрешать даже из мертвых, откуда символически Бог и вернул Исаака.

Вірою в майбутнє поблагословив Ісаак Якова та Ісава.

Верой Исаак благословил Иакова и Исава ради будущего.

Вірою Яків, помираючи, поблагословив кожного з Йосифових синів і схилився на руків’я свого посоха.

Верой Иаков, находясь при смерти, благословил каждого из сыновей Иосифа и поклонился Богу, склонившись на свой посох.

Вірою Йосиф, помираючи, нагадував про вихід синів Ізраїля і зробив заповіт про свої кості.

Верой Иосиф в конце своей жизни говорил о выходе израильтян из Египта и распорядился о своих останках.

Вірою Мойсей, коли народився, три місяці був переховуваний своїми батьками, адже побачили вони, що дитя гарне, тож не злякалися наказу царя.

Верой родители Моисея прятали его три месяца после того, как он родился, поскольку видели, что ребенок прекрасен и не испугались царского приказа.

Вірою Мойсей, коли виріс, відмовився називатися сином дочки фараона;

Верою Моисей, став взрослым, отказался называться сыном дочери фараона,

він краще зволів терпіти з Божим народом, ніж тимчасово мати насолоду від гріха.

предпочтя страдать с народом Божиим, нежели иметь временное наслаждение грехом,

Він вважав наругу Христа за більше багатство, ніж скарби Єгипту, тому що споглядав на нагороду.

поношение Христово сочтя большим богатством, чем сокровища Египта, поскольку смотрел на уготованное воздаяние.

Вірою він покинув Єгипет, не злякавшись гніву царя, адже стояв непохитно, як той, хто бачить Невидимого.

Верою он покинул Египет, не устрашившись ярости царя, ибо он, видя Невидимого, оставался тверд.

Вірою справив він Пасху й пролиття крові, аби той, хто вигублював первістків, не торкнувся їх.

Верою он совершил Пасху, окропив дверные косяки кровью, чтобы губитель первенцев не тронул израильтян.

Вірою перейшли Червоне море, наче суходіл, на що спокусилися і єгиптяни, та потонули.

Верой народ перешел Красное море, как по суше; когда же египтяне попытались сделать то же самое, они утонули.

Вірою впали по семиденному обході єрихонські мури.

Верой пали стены Иерихона после того, как израильтяне обходили город семь дней подряд.

Вірою блудниця Рахав, прийнявши з миром розвідників, не загинула з невірними.

Верою проститутка Раав, приютившая лазутчиков, не погибла вместе с непокорными.

І що ще скажу? Адже мені забракне часу, як розповідатиму про Гедеона, Варака, Самсона, Єфтая, Давида, Самуїла та про інших пророків,

Есть ли нужда говорить больше? Мне не хватит времени рассказать о Гедеоне, Вараке, Самсоне, Иеффае, Давиде, Самуиле и пророках,

які вірою перемогли царства, чинили справедливість, одержали обітниці, замкнули лев’ячі пащі,

которые верой покоряли царства, восстанавливали справедливость, получали обещанное, закрывали пасти львам,

згасили силу вогню, втекли від вістря меча, одужали від недуги, були сильними у війні, обернули до втечі полки чужинців.

гасили яростное пламя, спасались от острия меча, исцелялись от болезней, становились могучими в бою и обращали в бегство чужеземцев.

Жінки одержували своїх померлих через воскресіння; інші були закатовані, не отримавши звільнення, щоб осягнути краще воскресіння.

К женщинам возвращались их умершие близкие, воскрешенные к жизни. Другие были замучены до смерти, отказавшись от предложенной им свободы. Они ожидали воскресения к лучшей жизни.

Ще інші зазнали знущань і побоїв, а також кайданів і ув’язнення.

Другие же испытали на себе издевательства и побои, даже цепи и тюремные решетки.

Їх каменували, перепилювали навпіл, вони вмирали, зарубані мечем, тинялися в овечих і козячих шкурах — збідовані, знедолені, покривджені.

Их побивали камнями, распиливали на части, убивали мечами. Они скитались бездомные, одевались в овечьи и козьи шкуры, вели жизнь, полную лишений, гонений, страданий.

Ті, яких світ не був гідний, тинялися в пустелях, у горах, у печерах, у земних яругах.

Те, которых мир не был достоин, блуждали по пустыням, по горам, по пещерам и расселинам,

І всі вони, засвідчені вірою, не одержали обітниці,

И все они, доказавшие свою веру, не получили обещанного,

оскільки Бог передбачив для нас щось краще, щоб вони не без нас осягли завершення.

чтобы вместе с ними достигли совершенства и мы, поскольку и для нас Бог приготовил нечто лучшее.

« 10 глава 12 глава »