Да Жыдоў 11 глава

Пасланьне Паўлы да Жыдоў
Пераклад Л. Дзекуць-Малея → Открытый перевод

 
 

Ве́ра-ж ёсьць зьдзейсьне́ньне спадзяванага, пэўнасьць у рэчах, якіх ня бачым.
 
Вера — это уверенность в том, чего мы с надеждой ожидаем, подтверждение того, чего мы не видим.

Бо ў ёй пасьве́дчаны старажытныя.
 
Через нее же получили доброе свидетельство наши предки.

Ве́раю пазнае́м, што вякі скла́дзены словам Божым, каб з нявідомага сталася ба́чнае.
 
Верою мы постигаем, что миры созданы словом Божиим, так что из невидимого возникло видимое.

Ве́раю Авель прынёс Богу ахвяру, ле́пшую за Ка́інаву, ды е́ю дастаў сьвядоцтва пра́веднасьці, як засьве́дчыў Бог аб дарох яго; е́ю ён яшчэ й паме́ршы гаворыць.
 
Верой Aвель принес Богу жертву лучшую, нежели Каин. Верою он получил подтверждение своей праведности, когда Бог засвидетельствовал принесенную им жертву. Вера эта по-прежнему говорит к нам, хотя его самого уже нет в живых.

Ве́раю Энох быў перане́сены, каб Яму сьме́рці ня бачыць; і не знайшлі яго, бо перанёс яго Бог. Бо да перанясе́ньня яго было пасьве́дчана аб ім, што дагадзіў Богу.
 
Благодаря вере Енох был взят из этого мира, не увидев смерти. Его нигде не могли найти, потому что Бог взял его. Но до того, как был взят из этого мира, он получил подтверждение, что смог угодить Богу.

А бяз ве́ры дагадзіць немагчыма; бо хто прыходзіць да Бога, мусіць ве́рыць, што Ён ёсьць і шукаючым Яго дае́ нагароду.
 
А без веры угодить Богу невозможно; ибо надобно, чтобы приходящий к Богу веровал, что Он есть и ищущим Его воздает.

Ве́раю Ной, дазнаўшыся аб ніколі ня бачаным, праз асьцярожнасьць пабудаваў карабе́ль на спасеньне дому свайго; е́ю асудзіў ён сьве́т і па ве́ры ўнасьле́даваў праведнасьць.
 
Верою Ной получил откровение о том, что ещё не было видно, и, благоговея, построил ковчег для спасения дома своего; Своей верой он осудил мир и стал наследником праведности, которая приходит через веру.

Ве́раю пакліканы Аўраам паслухаўся, каб ісьці ў ме́сца, якое ме́ў дастаць у спадчыну, і выйшаў, ня ве́даючы, куды йдзе́.
 
Верой Авраам, призванный идти туда, где ему было уготовано наследство, подчинился и пошел, сам не зная, куда идет.

Ве́раю асе́ў ён на зямлі абяцанай, як на чужой, і жыў у шатрох з Ізаакам і Якубам, сунасьле́днікамі таго-ж прырачэньня;
 
Верою он поселился пришельцем в обещанной ему земле, как чужой, живя в шатрах, с Исааком и Иаковом, сонаследниками того же обещания.

бо чакаў ме́ста, маючага фундамэнты, якога будаўнічы й тварэц — Бог.
 
потому что он ожидал города, стоящего на прочных основаниях, архитектор и строитель которого сам Бог.

Ве́раю й сама́ Сара прыняла сілу на зачацьце насе́ньня і не па часе ве́ку спарадзіла, бо ве́рным лічыла Таго, Хто даў абяцаньне.
 
Верой и сама Сарра, несмотря на то, что была бесплодна, смогла зачать ребенка в столь преклонном возрасте, считая верным Обещавшего ей,

І дзеля гэтага ад аднаго, пры тым амярцьве́лага, нарадзілася гэтак многа, як многа зораў на не́бе і як нязьлічо́ны пясок, што на ўзьбярэжжы мора.
 
И так, от одного человека, тело которого уже почти омертвело, родилось потомство столь же бесчисленное, как звезды в небе и песок на морском берегу.

Усе́ тыя паме́рлі водле ве́ры, не атрымаўшы абяцанага, а толькі здалёк пабачыўшы яго, і ве́рылі, і це́шыліся, і казалі аб сабе́, што яны чужынцы й прыходні на зямлі.
 
Все они умерли с верой, хотя и не получили обещанного. Но они видели обещанное далеко впереди себя и приветствовали его, признавая себя не более чем чужаками и странниками на этой земле.

Бо тыя, што гэтак кажуць, паказваюць, што яны бацькаўшчыну шукаюць;
 
Те, кто так говорят, показывают тем самым, что ищут свою родину.

і, калі-б памяталі тую, з якое выйшлі, дык ме́лі-б час вярнуцца.
 
Если бы они вспоминали лишь ту страну, которую им пришлось покинуть, то у них было время в нее и вернуться.

Але яны ле́пшага пажадалі, гэта ёсьць нябе́снага; дзеля гэтага і Бог не сароміцца іх, каб іхнім Богам называцца, бо Ён прыгатаваў ім ме́ста.
 
Но на самом деле они стремятся к лучшему, то есть к небесному. Потому Бог не стыдится их, чтобы называть Себя их Богом. Он приготовил для них город.

Ве́раю Аўраам, спакуша́ны, прывёў Ізаака і, прыняўшы прырачэньне, прынёс адзінароднага,
 
Верой Авраам, когда Бог испытывал его, принес Исаака в жертву. Имея обещание, он готов был принести в жертву своего единственного сына,

аб якім было сказана: У Ізааку назаве́цца насе́ньне табе́ (Быцьцё 21:12);
 
невзирая на то, что Бог сказал ему:«Через Исаака будут даны тебе потомки».

бо ён думаў, што Бог ма́е сілу і з мёртвых ускрасіць, дзеля чаго й дастаў яго на ўзор.
 
Он считал, что Бог способен воскрешать даже из мертвых, откуда символически Бог и вернул Исаака.

Ве́раю ў будучае пабагаславіў Ізаак Якуба й Ізава.
 
Верой Исаак благословил Иакова и Исава ради будущего.

Ве́раю Якуб, паміраючы, пабагаславіў кожнага сына Язэпавага і пакланіўся на ве́рх кія свайго.
 
Верой Иаков, находясь при смерти, благословил каждого из сыновей Иосифа и поклонился Богу, склонившись на свой посох.

Ве́раю Язэп, канчаючыся, аб выхадзе сыноў Ізраілявых успамінаў і даў загад аб касьцёх сваіх.
 
Верой Иосиф в конце своей жизни говорил о выходе израильтян из Египта и распорядился о своих останках.

Ве́раю Майсе́й па нараджэньні тры ме́сяцы хаваны быў бацькамі сваімі, бо бачылі, што дзіця харошае, і не спало́халіся царскага загаду.
 
Верой родители Моисея прятали его три месяца после того, как он родился, поскольку видели, что ребенок прекрасен и не испугались царского приказа.

Ве́раю Майсе́й, як вырас, адмовіўся называцца сынам дачкі фараонавае
 
Верою Моисей, став взрослым, отказался называться сыном дочери фараона,

і ле́пей захаце́ў паку́таваць з народам Божым, чым ме́ць дачэсную раскошу грэху,
 
предпочтя страдать с народом Божиим, нежели иметь временное наслаждение грехом,

зьнявагу Хрыстовую палічыўшы большым багацьцем, чым скарбы эгіпскія; бо ён на нагароду аглядаўся.
 
поношение Христово сочтя большим богатством, чем сокровища Египта, поскольку смотрел на уготованное воздаяние.

Ве́раю пакінуў ён Эгіпет, не ўбаяўшыся царскага гне́ву: бо цьвёрды быў, быццам ба́чачы Нявідомага.
 
Верою он покинул Египет, не устрашившись ярости царя, ибо он, видя Невидимого, оставался тверд.

Ве́раю зрабіў пасху і праліцьце крыві, каб нішчыцель першако́ў іх не крануў.
 
Верою он совершил Пасху, окропив дверные косяки кровью, чтобы губитель первенцев не тронул израильтян.

Ве́раю перайшлі яны цераз Чырвонае мора, як па сухапуцьцю; чаго паспробаваўшы, Эгіпцяне патапіліся.
 
Верой народ перешел Красное море, как по суше; когда же египтяне попытались сделать то же самое, они утонули.

Ве́раю ўпалі сьце́ны Эрыхонскія, абходжаныя навакол се́м дзён.
 
Верой пали стены Иерихона после того, как израильтяне обходили город семь дней подряд.

Ве́раю Рааб блудніца, з мірам прыняўшы выве́дчыкаў, не пагібла з няве́рнымі.
 
Верою проститутка Раав, приютившая лазутчиков, не погибла вместе с непокорными.

Дый што яшчэ скажу? Бо ня хопіць мне́ часу, каб апавядаць аб Гедэоне, аб Вараку, аб Самсоне ды Ефтаю, аб Давідзе і Самуіле, ды аб прароках,
 
Есть ли нужда говорить больше? Мне не хватит времени рассказать о Гедеоне, Вараке, Самсоне, Иеффае, Давиде, Самуиле и пророках,

якія ве́раю перамагалі царствы, чынілі праўду, даставалі прырачэньні, загараджалі ля́пы львоў,
 
которые верой покоряли царства, восстанавливали справедливость, получали обещанное, закрывали пасти львам,

тушылі сілу агню, уцякалі ад гострага мяча, крапчэлі ад слабасьці, ставаліся дужымі на вайне́, прымушалі ўцякаць палкі чужых.
 
гасили яростное пламя, спасались от острия меча, исцелялись от болезней, становились могучими в бою и обращали в бегство чужеземцев.

Жоны паме́ршых сваіх з ускрасе́ньня даставалі; іншыя-ж былі заму́чаныя, ня прыняўшы вызвале́ньня, каб дастаці ле́пшае ўскрасе́ньне;
 
К женщинам возвращались их умершие близкие, воскрешенные к жизни. Другие были замучены до смерти, отказавшись от предложенной им свободы. Они ожидали воскресения к лучшей жизни.

другія паспыталі зьдзе́каў і біцьця, ды йшчэ путаў і вязьніцы,
 
Другие же испытали на себе издевательства и побои, даже цепи и тюремные решетки.

былі каме́ньнямі пабіваныя, распіловываныя, мучаныя, паміралі ад мяча́, туляліся ў гаве́чых ды казіных скурах, це́рпячы нэндзу, гора, нягоды,
 
Их побивали камнями, распиливали на части, убивали мечами. Они скитались бездомные, одевались в овечьи и козьи шкуры, вели жизнь, полную лишений, гонений, страданий.

(іх уве́сь сьве́т ня быў варты), бадзяліся па пустынях і горах, па пячорах і шчы́лінах зямлі.
 
Те, которых мир не был достоин, блуждали по пустыням, по горам, по пещерам и расселинам,

І ўсе́ гэтыя, дастаўшы пасьве́дчаньне праз ве́ру, не дасталі абяца́нага,
 
И все они, доказавшие свою веру, не получили обещанного,

бо Бог прадугле́дзіў аб нас не́шта ле́пшае, каб яны не бяз нас дасяглі дасканаласьці.
 
чтобы вместе с ними достигли совершенства и мы, поскольку и для нас Бог приготовил нечто лучшее.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.